Скандали навколо кандидата на посаду очільника Держмитслужби: що відомо про Станіслава Балуєва

З 1 січня 2026 року в Україні офіційно розпочинається реалізація Національної програми «Скринінг здоров’я 40+», спрямованої на своєчасне виявлення серйозних ризиків для здоров’я громадян середнього віку. Ініціатива охоплює профілактичні обстеження на серцево-судинні захворювання, цукровий діабет, а також порушення психічного здоров’я, які часто розвиваються поступово й можуть тривалий час залишатися непоміченими.

У Міністерстві охорони здоров’я повідомляють, що вже наприкінці січня 2026 року перші громадяни, яким виповнилося 40 років, почнуть отримувати персональні сповіщення з пропозицією долучитися до програми. Запрошення надсилатимуться через застосунок «Дія» на 30-й день після досягнення відповідного віку. Такий підхід має забезпечити системність і зручність комунікації між державою та пацієнтами.

Після підтвердження участі у програмі 2000 гривень зараховуються на Дія.Картку протягом семи днів. Ці кошти можна витратити лише на послуги скринінгу. Для громадян, які не користуються застосунком «Дія», передбачена можливість оформлення банківської картки та подання заявки через Центр надання адміністративних послуг.

Скринінг здоров’я 40+ включає:

анкетування та оцінку індивідуальних ризиків серцево-судинних захворювань, цукрового діабету 2 типу та стану психічного здоров’я;

фізикальне обстеження: вимір артеріального тиску, оцінка частоти та ритму серця, антропометрія;

лабораторні дослідження для оцінки роботи серця, судин і нирок;

індивідуальні рекомендації лікаря щодо способу життя, призначення ліків чи направлення на додаткові обстеження при потребі.

МОЗ наголошує, що своєчасна участь у програмі допомагає запобігти серйозним захворюванням і контролювати стан здоров’я на ранніх стадіях.

Ян Шнайдер, керівник одного з відділів Експертної ради з інтеграції та міграції в Німеччині, звертається до українців з важливим закликом: розглянути довгострокове перебування в Німеччині, водночас враховуючи потенційне повернення до рідної країни після завершення війни. Шнайдер підкреслює, що відновлення України після конфлікту багато в чому залежатиме від повернення працездатного населення, яке відіграє ключову роль у відбудові економіки та інфраструктури.

Експерт зазначає, що в рекомендаціях Ради ЄС, на які посилається, особлива увага приділяється підготовці до можливого повернення. Вони закликають українців, які нині перебувають у Німеччині, ретельно оцінити свою ситуацію і перевірити, чи підпадають вони під критерії для отримання більш стійкого статусу. Це дає змогу не лише забезпечити стабільність на тривалий період, а й залишатися гнучкими у разі, якщо ситуація на батьківщині зміниться на краще.

Нині українці в Німеччині можуть: • залишатися під тимчасовим захистом або• подавати на національну посвідку на проживання — звертатися треба до місцевого відомства у справах іноземців.

Для отримання нового статусу зазвичай потрібно відповідати кільком критеріям: бути фінансово незалежним, мати дійсний український паспорт і відсутність судимостей. Для робочої візи або Ausbildung потрібні визнана кваліфікація та трудовий договір — такі посвідки можуть видаватися паралельно з тимчасовим захистом. Для студентської візи або отримання Blue Card ЄС зазвичай потрібно відмовитися від тимчасового захисту і виконати вимоги щодо контракту чи визнання диплому.

На практиці українці часто стикаються з затримками через нестачу чіткої інформації та навантаження місцевих міграційних служб; офіційні органи кажуть, що додаткових перешкод немає, а затримки пов’язані з перевірками та відповідністю вимогам. За даними Eurostat, в Німеччині наразі перебуває понад 1,2 млн українських біженців — найбільше серед країн ЄС; загалом у Європі під тимчасовим захистом перебувають понад 4,3 млн українців.

Поради експерта і практичні кроки для українців у Німеччині: відстежувати зміни в законодавстві та рекомендаціях місцевих відомств, зберігати всі документи про трудову діяльність і навчання, звертатися до місцевого Ausländerbehörde з готовими пакетами документів, а також за потреби консультуватися зі спеціалістами з міграційного права. Планування легального довгострокового статусу дає більше можливостей сьогодні і зберігає можливість повернення в Україну в майбутньому за сприятливих умов.

Головнокомандувач Збройних сил України, генерал-полковник Олександр Сирський, доповів про найбільш гарячі ділянки фронту на Харківщині, де російські війська активно ведуть штурмові операції та масово перекидають свої резерви. Один з найбільш напружених напрямків продовжує залишатися район Кислівки, де противник намагається прорвати оборонні позиції українських військ та прорватися до річки Оскіл.

“Продовжую свою роботу в частинах Східного фронту. Після перших незначних успіхів в ході наступальних боїв на Харківщині противник повністю завʼяз у вуличних боях за Вовчанськ та поніс дуже високі втрати в особовому складі штурмових підрозділів. Наразі ворог з різних напрямків перекидає резерви, намагаючись підтримати активні штурмові дії, але безуспішно”.

За словами Сирського, в районі Липців ворог також зазнав істотних втрат, перейшов до активної оборони, проводить мінування та вогневе ураження позицій Сил оборони.

На Купʼянському напрямку продовжуються бої у лісовому масиві на північ від міста. Складна ситуація в районі Кислівки, де ворог намагається прорвати нашу оборону та вийти до річки Оскіл.

Інтенсивні бойові дії тривають в районі Іванівського та на підступах до Часового Яру. Ворог намагається будь-якою ціною зачепитися за місто, використовує новітні Т-90М, БМП-3, БМД-4, які, як правило, знищуються нашими протитанковими засобами та FPV дронами ще в ході висування, зазначає головком.

Найбільш інтенсивні та жорсткі бої тривають на Покровському та Курахівському напрямках. Ворог намагається прорвати оборону українських військ на вузькій ділянці фронту між населеними пунктами Старомихайлівка – Бердичі шляхом наступальних та штурмовим дій найбільш підготовлених підрозділів. Наступальні дії відбуваються як з використанням бронетехніки, так і в пішому порядку, нерідко – на мотоциклах та багі.

На інших напрямках також неспокійно, але кількість та інтенсивність бойових дій значно менше, зазначив Сирський.