Субота, 7 Червня, 2025

Скандали та провали: як «Укрнафта» під керівництвом Корецького не виконала планові показники

Важливі новини

В’ячеслав Зінченко відмовився давати свідчення по вбивству Ірини Фаріон

Як повідомив адвокат підозрюваного, Ігор Сулима, його підзахисний послався на статтю 63 Конституції України. Ця стаття гарантує, що особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів.

В’ячеслав Зінченко послався на статтю 63 Конституції, за якою підозрюваний може не давати свідчення щодо себе.

Адвокат Ігор Сулима заявляє, що доказів причетності хлопця немає, а доказова база сумнівна.

«Ось вам доказова база. Немає ні пістолета, ні речей немає, нічого немає. Щодо записів з відеокамер, то по-моєму, там дві різні людини ходить. Один ходить як гоблін, вибачте, як мавпа така з розмашистими руками, а інший як звичайна людина», – заявив Сулима.

Раніше слідство заявляло, що Зінченко спеціально змінював ходи й одяг.

Сам Зінченко заявляв, що не вбивав Фаріон.

Мобілізація жінок в Україні: реакція Олексія Арестовича

Ключові елементи військового обліку:

«Почало проступати справжнє обличчя всіх цих Берлінських, Корчинських, Портникових та інших Янін Соколових.

Вони відчули наближення агонії системи, в якій вони вже бачили себе в дамках – розпорядниками ваших життів і смертей, тому що вони – «державною» і «патріоти». І вони готові вас усіх потягнути із собою в могилу, аби не виникло світу, в якому ви, ви самі розпоряджаєтеся своїм життям, свободою, майном, майбутнім і сьогоденням, а не борці з Булгаковим», – заявив Арестович.

Він вважає, що таким, як Берлінська, «вигідний стан війни».

«Тільки в цій ситуації ці обсоси щось із себе представляють, і їх хоч хтось слухає. Вони отримують аудиторію і гроші. І вони швидше поховають вас усіх і Україну загалом, ніж добровільно це віддадуть», – сказав Арестович.

Окупанти випустили 2023 БпЛА по Україні у жовтні

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Згідно з інформацією пресслужби Генштабу, українські захисники змогли знищити або подавити 1185 ворожих безпілотників, тоді як 738 одиниць локаційно втратили, а ще 29 БпЛА вийшли з підконтрольного повітряного простору України.

З початку 2024 року противник запустив на територію України 6987 ударних БпЛА, зокрема, ворожі дрони переважно націлювались на цивільну та критичну інфраструктуру. Ці дані свідчать про продовження агресивної тактики Росії, спрямованої на дестабілізацію ситуації в Україні та завдання шкоди мирному населенню.

У відповідь на ці атаки, українські сили продовжують вдосконалювати свою систему протиповітряної оборони, щоб забезпечити безпеку своїх громадян та зменшити можливі втрати.

Мобілізація на рівні: Законопроект у ВР обговорять до кінця березня

За прогнозами члена оборонного комітету Федіра Веніславського, розгляд законопроекту про посилення мобілізації у Верховній Раді може завершитися різноманітними термінами, від 10 до 20 березня. Наразі вже обговорено понад 4 тисячі правок, які були об'єднані в 16 блоків. Основні напрямки розгляду включають в себе відміну обмежень конституційних прав і свобод, реформування електронного кабінету призовника, уточнення повноважень органів влади та поліції у мобілізаційних заходах, а також встановлення нових правил щодо участі аспірантів у військовій службі та процедур мобілізації осіб, які перебувають у стані ув'язнення. Також виробляється консенсус щодо часових рамок демобілізації та збереження базової військової підготовки для чоловіків у віковому діапазоні 18-25 років.

Українська версія статті передає нам важливі подробиці процесу розгляду законопроекту щодо посилення мобілізації в Україні. За висновками експерта, розгляд цього законопроекту може зайняти різні терміни, проте вже відомо, що було обговорено понад 4 тисячі поправок, які включено до 16 блоків. Зміни стосуються різних аспектів мобілізаційної системи, включаючи права призовників, участь поліції та органів влади, а також демобілізаційні процедури. Цей законопроект має стратегічне значення для забезпечення обороноздатності країни та підтримки ефективної військової служби.

Високопосадовий чиновник Міноборони Лієв залишений без заходів попередження у справі про втрату 1,5 мільярдів гривень

Високопосадовий чиновник Міністерства оборони, Олександр Лієв, якого підозрювали в замішанні у махінаціях під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень, тепер звільнений з підв'язувальних заходів за особисте зобов'язання. Про це повідомив адвокат Назар Кульчицький у коментарі для "Суспільного". Суд змінив запобіжний захід Олександру Лієву — з в'язниці на звільнення під особисте зобов'язання та відправив його в СІЗО. Протягом розгляду справи прокурор, з невідомих причин, відсутній, як показують записи трансляції засідання. Справу проти Лієва повернули в національну поліцію через відсутність достатніх доказів від НАБУ та САП щодо підозри у розкраданні, повідомив суддя Ярослав Шкодін. "Якщо САП не бачить складу злочину, то як його може побачити суд", — прокоментував суддя. Експосадовець Міноборони Лієв, підозрюваний у заволодінні майже 1,5 мільярдами гривень при закупівлі боєприпасів для ЗСУ, залишився без запобіжного заходу. Про це повідомив його адвокат Кульчицький. Лієва взяли під варту з 50 мільйонами гривень застави ще 12 лютого, але через місяць відпустили додому під особисте зобов'язання. ВАКС 9 квітня скасував це рішення, проте Лієв не повернувся до СІЗО, оскільки термін тримання під вартою закінчився 8 квітня. Це означає, що він залишився без запобіжного заходу, пояснює адвокат. ВАКС 17 квітня повторно розглянув клопотання про зміну запобіжного заходу, проте за згодою обвинувачення залишив клопотання без розгляду.

Загальною сутью вищезгаданої статті є розгляд справи відносно Олександра Лієва, експосадовця Міністерства оборони України, щодо підозри у причетності до махінацій при закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на велику суму грошей. Висновки стосуються судових рішень та дій правоохоронних органів у цій справі. Вирішальними факторами стали відсутність достатніх доказів з боку НАБУ та САП, відсутність прокурора під час розгляду, а також скасування запобіжних заходів через закінчення терміну тримання під вартою. Важливою точкою є відсутність узгодження між правоохоронними органами, що може вплинути на розгляд справи та винесення об'єктивного рішення.

Державна компанія «Укрнафта» у 2024 році провалила ключові показники своєї діяльності, незважаючи на рекордний інвестиційний бюджет у 26 мільярдів гривень. Відставання від планів, корупційні скандали та сумнівні кадрові рішення керівництва викликають дедалі більше запитань щодо ефективності менеджменту.

Як зазначає політичний оглядач Михайло Шнайдер, замість обіцяних 30 нових свердловин, із яких у 2024 році планували передати в експлуатацію 19, компанія зуміла ввести в дію лише 9. Ще одна свердловина перейшла з минулого року, а фактичні обсяги видобутку з нових свердловин значно поступаються плановим показникам:

  • на 92% менше видобутку нафти й конденсату,
  • на 42% менше видобутку природного газу.

Експерт зазначає, що проблема не у фінансуванні: у 2024 році «Укрнафта» отримала колосальний бюджет у 650 мільйонів доларів. Однак замість інвестування у власний буровий флот, компанія не закупила заплановані два важкі бурові верстати.

Натомість було придбано 140 нових автомобілів, серед яких Toyota Camry, Corolla, Hilux, Hyundai Staria, Renault Duster та Opel Zafira.

Ще однією серйозною проблемою стало зловживання підрядників, які займаються бурінням. За словами експерта, компанії не дотримуються технологічних норм, що призводить до неефективного використання коштів.

Крім того, правоохоронці зацікавилися діяльністю Володимира Гришаненка – до недавнього часу заступника директора «Укрнафти» з розвідки та розробки родовищ.

За даними слідства, компанія уклала договори на пів мільярда гривень на проведення гідравлічного розриву пластів, а сам Гришаненко, як вважає слідство, вимагав відкат у розмірі до 50% прибутку підрядників.

Після обшуків у Гришаненка керівник «Укрнафти» Сергій Корецький лише понизив його у посаді, але не звільнив. Шнайдер вважає, що це пов’язано із тим, що Гришаненко володіє чутливою інформацією щодо фінансових махінацій.

Попри корупційні скандали, Корецький продовжує керувати не лише «Укрнафтою», а й «Укртатнафтою». Це дає йому змогу контролювати перевірки з боку податкових органів, Державної аудиторської служби та НАБУ, а також створювати позитивний інформаційний фон у ЗМІ.

Проте цього року вперше його діяльність оцінюватиме незалежна Наглядова рада.

«Оцінка керівнику компанії, яка провалила видобуток і буріння, стане водночас і оцінкою самої Наглядової ради», – резюмує Шнайдер.

Від її рішення залежить, чи залишиться Корецький на посаді після масштабних фінансових провалів.

Нагадаємо, 22 січня 2025 року кінцем бенефіціаром української дочки китайського ТОВ “Бейкень Енергетика”, яке розроблятиме родовища для “Укрнафти” раптово став засновник Concorde Capital Ігор Мазепа, який має кримінальну справу за земельні махінації.

The post Скандали та провали: як «Укрнафта» під керівництвом Корецького не виконала планові показники first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Останні новини