Скандали та провали: як «Укрнафта» під керівництвом Корецького не виконала планові показники

Український артист EL Кравчук відкрито заявив, що його вибір — не брати до рук вогнепальної зброї, бо нині його головна місія проходить на сцені й у живому діалозі з людьми. Він переконаний: музика, слово і прості людські зустрічі здатні розгортати те, що не завжди вдається виправити силами армії — страхи, нерозуміння, підозру між цивільними та військовими, втрату довіри і розбиті емоційні зв’язки. Коли музикант виходить у село чи містечко з концертною програмою, грає не лише для розваги — він створює простір, в якому можна почати діалог, підписати неписані договори довіри й повернути людям відчуття захищеності.

У практичних випадках це працює просто: перед концертом або після нього артист знайомить місцевих з військовими, розповідаючи про конкретних людей, їхні історії, обов’язки й наміри. Така знайомість демократизує образ захисника — він вже не абстракція з новин, а реальна людина з іменем і обличчям. Коли капітан або солдат виходять на сцену поруч зі співаком і щиро звертаються до людей, напруга спадає. Це не замінює безпеки, яку забезпечує армія, але допомагає будувати міжособистісні стосунки, що дуже важливі в умовах тривалого конфлікту.

EL Кравчук також наголосив на важливості інформаційного фронту: сьогодні війна ведеться не лише засобами воєнної техніки, а й через фейки та пропаганду. У цій боротьбі артисти, на його переконання, можуть бути надзвичайно потужними. Тому він закликає колег не зосереджуватися лише на великих містах, а їхати туди, «де справді потрібні підтримка й щире слово» — у менш захищені громади та прифронтові населені пункти.

Коментар артиста підкреслює, що внесок культури і живих виступів нині розглядають як важливу складову національної стійкості: через мистецтво можна знімати страх, зміцнювати мораль і протидіяти інформаційним загрозам, не вдаючись до озброєного протистояння.

Офіс генерального прокурора та Державне бюро розслідувань (ДБР) наразі утримуються від розголошення деталей справи, посилаючись на таємницю слідства. Це викликало значний інтерес та обговорення в суспільстві.

У ДБР додали, що не можуть розголошувати відомості досудового розслідування без письмового дозволу слідчого або прокурора.

Наразі невідомо, яку суму коштів слідчі вилучили з будинку Тищенка і чи накладено на них арешт. За даними е-декларації за 2023 рік нардеп Микола Тищенко вказав готівкою 5,2 млн грн, $45 тис. і 22 тис. євро. На банківських рахунках політик тримав 75 тис. грн і $1,5 тис.

У лютому 2024 року Тищенко задекларував 12,63 млн грн, які отримав від ексдружини Алли Барановської у вигляді подарунка.

Після цього суду Тищенка помітили у п’ятизірковому готелі Hyatt у Києві. Браслет йому одягли лише о 22:30 вівторка, 25 червня, оскільки процедура оформлення запобіжного заходу зайняла час, протягом якого Тищенко міг пересуватися містом.

20 червня в центрі Дніпра група людей у балаклавах і камуфляжі напала на колишнього військовослужбовця ЗСУ Дмитра Павлова, відомого за позивним “Син”. Інцидент стався після суперечки між Павловим і Тищенком та його командою через їхню прогулянку містом зі зброєю та у військовій формі. У сутичці також брав участь поліцейський з Києва, якого згодом звільнили.

Державне бюро розслідувань провело обшук у Тищенка та оголосило йому підозру за фактом незаконного позбавлення волі (ч. 2 ст. 146 КК України). Під час вручення підозри Тищенко розбив свій телефон, але в ДБР запевнили, що це не завадить слідству отримати потрібну інформацію. Також підозру отримала ще одна особа, яка брала участь у протиправних діях, за ч. 2 ст. 127 та ч. 2 ст. 146 КК України. Ім’я цієї особи не розголошується.

Раніше міністр внутрішніх справ Ігор Клименко заявив, що всі причетні до інциденту мають бути покарані, незалежно від їхніх посад чи зв’язків. А голова Офісу президента Андрій Єрмак, який є кумом Тищенка, назвав поведінку депутата “абсолютно ганебною”.

У Києві, на території Оболонського району, стався інцидент, що викликав великий резонанс серед місцевої єврейської громади та в суспільстві загалом. Під час завершення шабату група молодиків здійснила напад поблизу місцевої синагоги, демонструючи нацистські привітання та вигукуючи образливі гасла, що не залишили байдужими ні свідків події, ні пересічних громадян.

Цей акт насильства став сигналом тривоги для єврейської спільноти столиці, яка вже неодноразово стикається з проявами антисемітизму в Україні. Група агресивно налаштованих молодиків наблизилася до синагоги, коли молитовне служіння добігало кінця. Один із вірян, побачивши ворожі дії нападників, вийшов до них, щоб запобігти ескалації конфлікту та захистити святе місце. Однак, побачивши на ньому традиційне вбрання, зокрема кіпу та цицит, зловмисники застосували сльозогінний газ із двох балонів.

Представники Київської єврейської громади заявили, що інцидент не був випадковим. Напередодні ці ж молодики вже з’являлися біля синагоги, викрикуючи антисемітські висловлювання та демонструючи жест нацистського привітання в присутності рабина. Громада назвала те, що сталося, «спланованим і жорстоким актом ненависті».

Поліція розпочала перевірку та встановлює причетних до нападу. Наразі вирішується питання щодо правової кваліфікації злочину, який може бути розцінений як порушення прав на свободу віросповідання та розпалювання ворожнечі. Громада закликає правоохоронців діяти рішуче, аби не допустити повторення таких випадків.

Інцидент в Оболонській синагозі викликав занепокоєння не лише серед вірян, а й усього суспільства, адже подібні прояви ненависті суперечать цінностям толерантності та поваги. У часи війни, коли українці стоять за єдність і людяність, кожен акт агресії на релігійному ґрунті стає особливо небезпечним сигналом.

У Міністерстві відновлення України відбулося четверте засідання "Команди підтримки громад" під керівництвом заступниці Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Олександри Азархіної та за участю радниці – уповноваженої Президента України з питань безбар'єрності Тетяни Ломакіної. Головне завдання цієї робочої групи полягає в об'єднанні зусиль представників ініціатив, програм та проєктів, спрямованих на відновлення місцевого розвитку, з метою координації заходів відновлення та визначення першочергових потреб громад.

Міністерство відновлення відіграє ключову роль у питаннях безбар'єрності та доступності. Зосереджуючи зусилля на вдосконаленні нормативної бази та гармонізації європейських стандартів у цих питаннях, держава прагне забезпечити, щоб реалізація принципів безбар'єрності стала обов'язковою складовою як фізичної відбудови регіонів, так і у наданні сервісів та послуг на місцях.

З свого боку, Тетяна Ломакіна, радниця – уповноважена Президента України з питань безбар'єрності, наголосила на важливості безбар'єрного суспільства, яке стосується кожного громадянина. На локальному рівні важливо, щоб українські громади активно залучались до розробки та впровадження програм та планів заходів з врахуванням принципів безбар'єрності, а також вимірювали результати та досягнення.

До участі у засіданнях робочої групи запрошуються проєкти, ініціативи та програми партнерів з розвитку, які працюють над відновленням та розвитком спроможності територіальних громад.

Місія Славутича у реалізації концепції безбар’єрності виявилася ключовою в розбудові комфортного середовища для всіх мешканців міста. Початкова ініціатива, запропонована першою леді Оленою Зеленською у 2020 році, виявилася першим кроком до важливих практичних рішень у цьому напрямку. Славутич став своєрідною лабораторією безбар’єрності, де не лише виявляються потреби місцевих мешканців, а й реалізуються проєкти та ініціативи, спрямовані на забезпечення доступності для всіх. Міська адміністрація перевіряє всі нові проєкти на відповідність принципам безбар’єрності, що стало стандартною практикою.

Юрій Фомічев, міський голова Славутича, відзначив значення ініціативи CLIR у розвитку безбар’єрного середовища на місцях. Ініціатива спрямована на експертну підтримку територіальних громад у впровадженні безбар’єрних середовищ. Важливою складовою цього підходу є активна участь громадян, оскільки саме вони найкраще розуміють свої потреби. Спільна робота з громадами включає розробку візій, цілей та завдань безбар’єрності, а також пошук шляхів усунення бар’єрів у різних сферах життя. Такий підхід дозволяє забезпечити максимальний комфорт та доступність для всіх мешканців міста.

Участь Міністерства відновлення України в засіданні "Команди підтримки громад" виявилася важливим етапом у роботі над безбар'єрністю та доступністю. Відзначено, що безбар'єрність стає обов'язковою складовою відбудови регіонів. Місія Славутича у впровадженні концепції безбар'єрності виявилася успішною, перетворивши місто на лабораторію цього процесу. Експертна підтримка ініціативи "Інклюзивне відновлення за лідерством громад" відображає важливість співпраці з громадами для розвитку безбар'єрного середовища. Важливою є активна участь місцевих жителів у визначенні потреб та шляхів усунення бар'єрів, щоб забезпечити доступність для всіх.