Скарги на “приховані” борги в Ощадбанку після закриття рахунків

На тлі тривалих перебоїв з електропостачанням та напруженої ситуації в енергетичному секторі державна компанія Енергоатом уклала контракт на закупівлю міських автобусів на загальну суму 51,625 млн гривень. Договір було підписано 2 лютого 2026 року, і він передбачає придбання п’яти одиниць транспорту. Вартість одного автобуса становить 12,39 млн грн, що викликає суспільний інтерес з огляду на порівняння з попередніми закупівлями.

Ще у 2024 році структурні підрозділи компанії закуповували аналогічну техніку приблизно по 10,78 млн грн за одиницю. Таким чином, різниця у вартості перевищує 1,6 млн грн на кожному автобусі. Якщо екстраполювати цю різницю на весь обсяг закупівлі, загальна сума перевитрат порівняно з попередніми цінами може сягати понад 8 млн грн. Така динаміка цін потребує детального аналізу причин подорожчання.

Закупівля відбулася за процедурою з одним учасником. У тендері брало участь лише ТОВ «ТД Еталон Авто», що фактично виключило конкуренцію та можливість зниження ціни під час торгів. Відсутність альтернативних пропозицій не дозволила перевірити, чи відповідає заявлена вартість ринковим показникам.

У доступній тендерній документації не наведено детального економічного обґрунтування зростання ціни порівняно з попередніми роками. Також звертає на себе увагу зміна строків поставки: первісний термін виконання договору було продовжено майже на рік — до листопада 2026 року.

Енергоатом є стовідсотково державною компанією, а єдиним її акціонером виступає Кабінет Міністрів України. Стратегічні фінансові рішення в енергетичній сфері координуються Міністерством енергетики. Договір від імені компанії підписав тимчасово виконуючий обов’язки голови правління.

Закупівля автобусів на понад пів сотні мільйонів гривень відбувається в умовах війни та значних витрат на відновлення енергетичної інфраструктури. Експерти зазначають, що великі капітальні витрати державних підприємств у нинішній ситуації мають супроводжуватися максимальною прозорістю та конкурентними процедурами.

У районі прикордонного села Комарівка Шосткинського району Сумської області зафіксовано суттєве збільшення так званої «сірої» зони. Її площа зросла майже утричі — з 1,98 до 5,98 квадратного кілометра, що свідчить про ускладнення безпекової ситуації вздовж державного кордону. Такі дані наводять аналітики, які системно відстежують події на фронті та в прикордонних районах України.

Експерти зазначають, що останнім часом спостерігається підвищена активність російських малих піхотних груп, які намагаються діяти приховано та використовувати особливості місцевого рельєфу. Подібні підрозділи періодично заходять на територію населеного пункту, шукаючи можливості для тимчасового закріплення та створення напруження в прикордонній зоні.

Аналітики зазначають, що російські війська фактично прощупують оборону, перевіряючи можливості для розширення зони контролю та масштабування цієї тактики. За їхніми словами, подібний сценарій уже мав місце в районі Грабовського, де противнику вдалося закріпитися.

Українські Сили оборони намагаються оперативно реагувати на появу ворожих піхотних груп, виявляти їх та знищувати. Водночас, як зазначається, через низку об’єктивних проблем на окремих ділянках кордону зробити це вдається не завжди.

Осінтери також наголошують, що кількість подібних “сірих” зон уздовж українсько-російського кордону зростає. Втім, у багатьох випадках українським захисникам усе ж вдається на початковому етапі зірвати спроби проникнення військ РФ та ліквідувати загарбників ще до їхнього закріплення.

Адвокати Ігоря Коломойського наголошують на тому, що свідки у справі неправомірно перекручують свої показання, які були передані слідством. За їхніми словами, протягом останніх 6 місяців слідство побудувало обвинувачення на основі показань колишніх працівників банку, але нові протоколи повторного допиту свідків свідчать про зміну їхніх показань. Деякі свідки навіть заявляють, що їхні слова були переформульовані слідчими з метою зміни змісту в інтересах слідства. Наприклад, свідок Скрипник спочатку висловлював сумніви у реальності та ймовірності переказу готівки на рахунок обвинуваченого, але пізніше заявив, що його слова були змінені кілька разів. Інші свідки також стверджують, що їм допомагали формулювати певні грошові транзакції як "фіктивні", навіть коли вони не супроводжувалися готівковими переказами. Захист також підкреслює, що ні один із 30 допитаних свідків не підтвердив звинувачення у завданні матеріальної шкоди "Приватбанку". Голова правління "Приватбанку" Герхард Бьош заявив, що у банку немає документів, які підтверджують суму заподіяної шкоди. Ці аргументи викликають сумнів у відповідності звинувачень до дій Коломойського, особливо в контексті збільшення застави для нього у справі про заволодіння значною сумою коштів.

У висновках статті відзначено, що адвокати Ігоря Коломойського висловлюють серйозні сумніви у відповідності показань свідків у справі. Вони наголошують на тому, що свідчення перекручуються під час допиту та навіть змінюються під впливом слідства. Зазначено, що жоден із 30 допитаних свідків не підтвердив звинувачення у завданні матеріальної шкоди "Приватбанку", що ставить під сумнів обвинувачення до Коломойського. Також відзначено відсутність документальних підтверджень щодо заподіяної шкоди. Ці аргументи ставлять під сумнів обґрунтованість збільшення застави для Коломойського у справі про заволодіння значною сумою коштів.

Протягом 2021-2023 років були виявлені численні порушення серед службових осіб ПрАТ “АК “Київводоканал”, що спричинили значні фінансові втрати. Київська міська прокуратура вжила рішучих заходів, направивши до суду чотири кримінальні провадження на загальну суму 67 мільйонів гривень. Ці провадження стосувалися недбалості, розтрати коштів та отримання неправомірних вигод. Звинувачення було висунуто проти дев’яти осіб, включаючи колишнього керівника ПрАТ “Київводоканал”, керівників відділів та департаментів, а також представників місцевої влади та підрядних компаній.

У 2023 році Київська міська прокуратура продовжила активні дії, направивши до суду ще 4 кримінальні провадження за обвинуваченням 9 осіб, серед яких були колишній керівник ПрАТ «Київводоканал», керівники департаментів та відділів, а також представники місцевої влади та підрядних компаній. У цих провадженнях загальні збитки оцінювалися у понад 67 мільйонів гривень.

Поза цим, існують ще п'ять розслідувань, що визначають відповідальність за втрати коштів у компанії. Також ведуться розслідування у відношенні двох кримінальних проваджень, де підозрюваними стали колишній генеральний директор та директор управління капітального будівництва ПрАТ “АК Київводоканал”. Всього триває три досудових розслідування щодо заволодіння коштами у сумі 322 мільйонів гривень.

На підставі проведеного розслідування прокуратурою Києва виявлено серйозні порушення у діяльності керівництва ПрАТ "АК "Київводоканал", які призвели до значних фінансових втрат. Загалом, у період з 2021 по 2023 роки були зафіксовані втрати коштів на суму понад 67 мільйонів гривень. У результаті цього, прокуратура Києва вже направила до суду чотири кримінальні провадження проти дев'яти осіб, включаючи колишнього керівника підприємства, керівників відділів та департаментів, а також представників місцевої влади та підрядних компаній.

Додатково, триває п'ять розслідувань, які визначають відповідальність за втрати коштів у компанії, та ще два кримінальні провадження, де підозрюють колишнього генерального директора та директора управління капітального будівництва підприємства. Усе це свідчить про серйозні порушення в управлінні компанією та необхідність докладних слідчих дій для встановлення правдивих обставин та відшкодування завданих збитків.