П’ятниця, 16 Січня, 2026

Скасування пленарного засідання Київради та політична напруга навколо міського голови

Важливі новини

Україна отримала рекорде міжнародне фінансування

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Цю новину повідомив народний депутат Ярослав Железняк, зазначивши, що сума міжнародного фінансування для України вже досягла позначки в 100,79 мільярда доларів.

“Міжнародне пряме фінансування нашого бюджету з початку повномасштабної війни перевищило сьогодні 100 млрд $. З чим всіх і вітаю Враховуючи сьогодні надійшло 1,35 млрд $ від США то всього 100,79 млрд $”, – написав він.

США продовжують бути одним із найбільших міжнародних партнерів України в її боротьбі з агресією Росії, надаючи значну фінансову підтримку на гуманітарні цілі. Така допомога сприяє не лише відновленню інфраструктури, але й забезпеченню необхідних соціальних послуг для населення, особливо в умовах постійних бойових дій.

Стратегічний курс розвитку аграрної галузі до 2030 року стане ключовим аспектом у переговорах щодо членства в ЄС

На важливості агросектору, що становить 62% валютної виручки країни, згенерованої за результатами експорту у 2023 році, звернула увагу віцепрем’єр-міністрка із європейської та євроатлантичної інтеграції України, Ольга Стефанішина, під час презентації Стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій до 2030 року. Цей напрямок є ключовим для забезпечення стабільності та процвітання країни, адже сільське господарство не лише забезпечує продовольчу безпеку, але й є сильним стимулом для економічного зростання та розвитку регіонів.

Стратегія розвитку сільського господарства та сільських територій до 2030 року передбачає комплексний підхід до вирішення проблем галузі, зокрема, стимулювання інновацій, підвищення ефективності виробництва, розвиток сільського туризму та підтримку малого та середнього сільського бізнесу. Важливою складовою стратегії є також збереження та відновлення природних ресурсів, зокрема, ґрунтів та водних ресурсів, для забезпечення сталого розвитку сільських територій.

Зусилля уряду спрямовані на створення сприятливих умов для розвитку агросектору, враховуючи міжнародні стандарти та найкращі практики. Партнерство з міжнародними організаціями та країнами-партнерами також є важливим аспектом стратегії, оскільки спільна діяльність сприятиме обміну досвідом та технологіями, а також відкриє нові можливості для експорту української сільськогосподарської продукції на світові ринки.

Ольга Стефанішина підкреслила, що успішна реалізація стратегії потребує комплексного підходу та спільних зусиль всіх галузей влади, бізнесу та громадськості. Тільки таким чином Україна зможе зберегти своє лідерство на світовому аграрному ринку та забезпечити стабільний та процвітаючий розвиток сільських територій до 2030 року.

Стефанішина зазначила, що українське сільське господарство продовжує ефективно працювати, підтримуючи економіку та гарантуючи продовольчу безпеку не лише в Україні, а й у різних країнах світу. Зокрема, значна частина української агропродукції експортується до країн Європейського Союзу, де діє зона вільної торгівлі.

За словами віцепрем’єрки, підтримка Європейським Союзом, яка включає автономні торговельні преференції та розширені логістичні можливості через ініціативу “Шляхи солідарності”, важлива для розвитку українського агросектору.

Стефанішина також відзначила, що Україна вперше пропонує стратегію членства в Європейському Союзі, що передбачає стати частиною внутрішнього ринку ЄС. Вона підкреслила, що впровадження стратегії розвитку сільського господарства сприятиме досягненню європейських стандартів, зростанню експорту, створенню нових робочих місць і підвищенню конкурентоспроможності.

Стефанішина висловила впевненість, що реалізація стратегії підвищить продуктивність агросектору, стимулює виробництво товарів із доданою вартістю, а також забезпечить стабільне та безпечне зростання виробництва в Україні.

Адвокат Роберт Амстердам засвідчує факти атак на Українську Православну Церкву: звіт та докази

У своєму відеозверненні адвокат Української Православної Церкви, Роберт Амстердам, розкрив факти нападів на церковні споруди та духовенство, зібравши вражаючий звіт обсягом понад 250 сторінок. Ці докази стають важливим свідоцтвом порушень прав вірян та атак на релігійну свободу в Україні. Він настійно закликав урядові утриматися від подальшого розгляду законопроекту 8371, який, на його думку, містить елементи мови ненависті та є загрозою для УПЦ. Амстердам зазначив, що ці атаки та спроби обмежити права вірян неприпустимі, а спільнота повинна об'єднуватися, а не ділитися.

Адвокат підкреслив, що УПЦ не має жодного зв'язку з Московським патріархатом та відмежовується від ідеології "русского мира". Він процитував заяву митрополита Київського Онуфрія, яка засвідчує, що церква будує свій мир на божих принципах, а не на політичних інтересах. УПЦ, як місцева церква, повністю підтримує незалежність України та закликає до її захисту від будь-яких загроз.

Також, Амстердам звернувся до американської громадськості та влади із закликом підтримати Україну. Він висловив стурбованість щодо міжнародної репутації США, зазначивши, що підтримка України є ключовою не лише для країни, але й для збереження власної довіри до американської зовнішньої політики.

У висновку важливо підкреслити, що стаття проливає світло на актуальні проблеми, з якими зіштовхується Українська Православна Церква. Роберт Амстердам у своєму зверненні відзначає не лише факти нападів на церковні споруди та духовенство, але й підкреслює загрозу законопроекту 8371, який може обмежити релігійну свободу та порушити права вірян. Його заклик до уряду України та до міжнародного співтовариства є актуальним і важливим кроком для збереження демократії та релігійної толерантності в Україні. Також, позиція УПЦ щодо незалежності країни та її відмежування від політичних інтересів свідчить про її відданість українському народові та мирним принципам.

Іноземну зброю тестуватимуть на фронті в Україні — стартує державна програма випробувань передових технологій

Україна запускає масштабну державну програму «Випробування в Україні», яка дозволить іноземним виробникам озброєнь та оборонних технологій перевіряти ефективність своїх розробок безпосередньо в умовах бойових дій. Про це повідомила українська платформа Brave1, передає агентство Reuters. Участь у програмі можуть взяти компанії, що спеціалізуються на безпілотниках (БпЛА), неведених ракетних комплексах (НРК), морських дронах, системах радіоелектронної боротьби (РЕБ), […]

Ремонт на мільйони: у Харкові лікарню утеплюють за завищеними цінами

Департамент капітального будівництва Харківської обласної військової адміністрації уклав угоду на 121,34 мільйона гривень із фірмою “СК Пантеон” на ремонт фасадів та покрівлі Харківської обласної лікарні. І це — ще один приклад, коли під прикриттям реконструкції соціального об’єкта йдеться про банальне викачування бюджетних коштів. У кошторисі — цифри, які більше нагадують розцінки для марсіан, ніж для […]

Пленарне засідання Київської міської ради, яке мало відбутися 25 вересня, було скасоване розпорядженням міського голови Віталія Кличка. Відповідне повідомлення з’явилося на сайті Київської міської державної адміністрації ввечері 24 вересня, менш ніж за дванадцять годин до запланованого початку роботи депутатів. Причини такого рішення офіційно не роз’яснюються, проте політичний контекст навколо Київради останнім часом став надзвичайно напруженим.

Однією з причин загострення ситуації стало подання депутатом Андрієм Вітренком, головою фракції «Слуга народу» у міській раді, проєкту рішення щодо висловлення недовіри міському голові та дострокового припинення його повноважень. За словами депутата, цей крок є реакцією на системні проблеми у роботі міської влади, які, на його переконання, потребують негайного вирішення.

Віталій Кличко публічно не коментував загрозу імпічменту. Натомість із заявою виступив його заступник Валентин Мондриївський, який нагадав, що обрання міського голови — виключне право киян і лише на виборах можна дати оцінку діяльності мера.

Втім, джерела в Київраді припускають, що реальна причина скасування сесії — небажання Кличка допустити розгляд політично чутливих питань, зокрема ситуації навколо його заступника Миколи Поворозника. Саме невиконання рішення Київради про його звільнення стало предметом конфлікту між депутатами та КМДА. Під час засідання погоджувальної ради 23 вересня Кличко заявив, що Поворозника не звільнить, після чого депутати відмовились розглядати інші питання, окрім критично важливих для життєдіяльності міста.

На тлі цього Андрій Вітренко зареєстрував проєкт рішення щодо недовіри Кличку, а вже за кілька годин стало відомо про скасування пленарного засідання.

Ще одна болюча тема, яка мала розглядатися на сесії, — ситуація з ошуканими інвесторами «Київміськбуду». Міська влада публічно пообіцяла вирішити проблему докапіталізації забудовника до кінця вересня. Проте обіцяне засідання не відбулося, а інвестори так і не побачили жодного прогресу.

Хоча рішення про докапіталізацію було ухвалене ще торік, 2,56 мільярда гривень, передбачених на це, так і не було виділено. За словами депутата Київради Володимира Левіна, у бюджеті Києва немає достатньої суми для виконання цього рішення. Частково це пов’язано з тим, що не зібрався кворум на засіданні бюджетної комісії 23 вересня. Винуватцем цього Вітренко назвав фракцію «УДАР», яка має більшість у комісії.

Також звучить версія, що столичний бюджет нібито втратив 8 мільярдів гривень через зміни у законодавстві щодо перерозподілу прибутку банків. Проте Вітренко називає ці заяви маніпуляцією, наголошуючи, що немає жодних офіційних розрахунків, які б підтверджували таку втрату для Києва.

Щодо «Київміськбуду», Вітренко покладає повну відповідальність на Кличка та його оточення, які, за його словами, роками зловживали довірою інвесторів та уникли будь-якої відповідальності.

У ситуації, що склалася, невідомо, коли саме відбудеться наступне пленарне засідання. За словами Вітренка, в кулуарах обговорюється можливість провести його 2 жовтня, проте наразі немає необхідних процедурних кроків: не зібрана президія, не затверджено порядок денний, а отже, організувати сесію у законний спосіб поки неможливо.

Останні новини