Понеділок, 31 Серпня, 2026

ЄС планує використати заморожені російські кошти для підтримки України: новий механізм фінансування

Важливі новини

Земельний конфлікт у Києві: хто стане власником ділянки на вул. Героїв Дніпра?

У столиці продовжується один з найбільш резонансних земельних конфліктів останніх місяців — суперечка навколо земельної ділянки площею понад 0,4 га на вул. Героїв Дніпра, 2-А. В листопаді 2024 року Київрада ухвалила рішення про передачу цієї території в оренду ТОВ «РВС», яке належить до бізнес-структур девелоперської компанії Standard One. Цей девелопер спеціалізується на будівництві високоповерхових «дохідних» комплексів, і ділянка на Героїв Дніпра мала стати важливим етапом у реалізації масштабного будівельного проекту.

Однак після ухвалення рішення міською радою виявилося, що місто не поспішало укладати відповідний договір оренди. Цей затягнутий процес викликав невдоволення забудовника, який вирішив звернутися до суду, щоб змусити міську владу виконати свої зобов'язання. 30 жовтня 2025 року Господарський суд Києва виніс рішення на користь компанії «РВС», зобов'язавши Київську міську раду укласти договір оренди на термін 10 років.

У міськраді пояснюють відмову від підписання договору двома причинами. Перша — дисбаланс площі: земельна ділянка у 2,6 раза більша за нежитлову будівлю на ній, площею 1576 кв. м. Друга — невідповідність коду цільового призначення технічній документації із землеустрою. У сесійній залі вже зареєстрований проєкт секретаря Київради того періоду Володимира Бондаренка про відкликання попереднього рішення про землевідвід.

Історія цієї землі сягає 2000-х років: ділянка формувалася шляхом об’єднання двох наділів і мала декілька змін цільового призначення. Частина території раніше використовувалася під торговий павільйон, інша — перебувала без оформленого користувача до моменту, коли ТОВ «РВС» придбало там будівлю. Подальший шлях документації супроводжувався неточностями, скаргами до Держгеокадастру та суперечливими змінами у кадастрі — зокрема щодо меж і площі ділянки, яка то зменшувалась, то зростала.

У 2022 році цільове призначення землі було змінено на житлову забудову за ініціативою приватного підприємства, що працювало з документами для «РВС». Уже у 2023 році департамент земельних ресурсів КМДА оскаржував дії землевпорядників, однак спроби анулювати їхні сертифікати успіху не мали. А в липні 2024-го Київрада затвердила технічну документацію, яка дозволяла житлову забудову саме в тому вигляді, у якому цього домагався девелопер.

Однак паралельно юристи Київради попереджали: є ризик судових позовів через диспропорцію між площею будівлі та розміром ділянки, а також через ознаки використання «туалетної схеми» — механізму, коли орендар отримує великі території без аукціону на підставі наявності дрібної споруди на землі.

На тлі гучних антикорупційних розслідувань, які з початку 2025 року торкнулися посадовців КМДА та депутатів Київради, земельні рішення минулих років перебувають під особливою увагою правоохоронців. «Туалетні» землевідводи вже стали предметом кримінального провадження №52023000000000154, а декілька посадовців отримали підозри. Серед фігурантів — колишній заступник голови КМДА Петро Оленич та голова земельної комісії Київради Михайло Терентьєв.

Скандал із ділянкою на Героїв Дніпра, 2-А може стати черговим епізодом у великій антикорупційній справі, де правоохоронці перевіряють загальний масив рішень про передачу землі, ухвалених у попередні роки. Тим часом девелопер уже виграв першу битву в суді, і доля півгектара землі на Оболоні залежатиме від апеляції та подальших політичних рішень у Київраді.

НЕК “Укренерго” оголосило технічний дефолт

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Як пояснили у компанії, таке рішення є тимчасовим і діятиме до завершення реструктуризації боргу, яка планується в найближчі місяці. Водночас НЕК “Укренерго” запевняє партнерів і кредиторів, що компанія продовжує виконувати свої поточні зобов’язання, спрямовані на забезпечення енергетичної стійкості України, включаючи підготовку до зимового періоду та відновлення енергетичної інфраструктури.

Згідно з повідомленням, зупинка платежів пояснюється “технічним дефолтом”, який виник через нормативні обмеження, передбачені спеціальними законами та постановами Кабміну. Цей крок є частиною виконання умов, необхідних для отримання фінансової допомоги від МВФ. Технічний дефолт не означає повний дефолт компанії, а лише тимчасову зупинку платежів, яка має бути скасована після завершення реструктуризації боргу.

Однією з основних причин для зупинки платежів є співпраця з Міжнародним валютним фондом. Україна повинна виконувати умови, що включають заходи щодо фінансової стабільності та реструктуризації державного боргу, в тому числі в енергетичному секторі. Це рішення також є частиною ширшої стратегії уряду, спрямованої на забезпечення економічної стійкості країни в умовах війни.

Попри тимчасову зупинку платежів, НЕК “Укренерго” запевняє, що рішення не вплине на операційну та фінансову стійкість компанії. Вона продовжує виконувати свої зобов’язання, зокрема в частині підготовки до зимового періоду, забезпечення захисту енергосистеми і посилення її стійкості в умовах воєнного стану. Після завершення реструктуризації боргу компанія має намір відновити регулярні платежі.

Очікується, що процес реструктуризації боргу НЕК “Укренерго” завершиться в найближчі місяці, після чого компанія знову розпочне виконувати свої фінансові зобов’язання перед інвесторами. Це рішення є частиною ширшої політики стабілізації економічного становища України в умовах війни та співпраці з міжнародними фінансовими інститутами, такими як МВФ.

НКРЕКП розглядає питання про коригування тарифів на електроенергію для домогосподарств

Новий голова НКРЕКП Валерій Тарасюк заявляє, що можливі зміни у тарифах на електроенергію для населення до 1 травня цього року. Це може призвести до збільшення тарифів, що безпосередньо вплине на фінансове становище громадян. За останні роки "Енергоатом" та "Укргідроенерго" компенсували різницю між тарифами і ринковою ціною, сплачуючи за це значні суми. Проте, згідно з висловленням Тарасюка, нічого позитивного для народу в НКРЕКП не готують, навіть більше — ймовірне підвищення тарифів може суттєво ускладнити фінансове становище українців, змушуючи їх зменшувати споживання основних продуктів.

Тарасюк визнає, що будь-які зміни можуть бути непростими, але вони будуть вжиті обдумано. Ймовірно, підвищення ціни на електроенергію може призвести до того, що громадяни будуть змушені відмовитися від ряду необхідних продуктів.

Ситуація у енергетичному секторі стає ще складнішою через ракетні обстріли, що призводять до ускладнень у роботі енергетичних підприємств. Тим не менше, "Енергоатом" відчуває себе фінансово стійкою, що відображається у зростанні його доходів. Проте, варто розглядати інші можливості залучення коштів для ремонту енергетичної інфраструктури, якщо уряду не вистачає фінансування, щоб уникнути додаткового тягаря на народ.

У вищезгаданій статті висвітлено питання можливого підвищення тарифів на електроенергію для населення, яке розглядає НКРЕКП. Голова комісії, Валерій Тарасюк, наголосив на можливості таких змін до 1 травня, вказавши на потенційно негативний вплив цього кроку на фінансове становище громадян. Окрім того, стаття зазначає, що компенсація різниці між тарифами та ринковою ціною, яку здійснюють "Енергоатом" та "Укргідроенерго", може бути недостатньою для підтримки стабільного тарифу для населення. Також висловлюється занепокоєння щодо можливого важкого фінансового становища громадян у разі підвищення тарифів, яке може призвести до обмеження споживання необхідних продуктів. Крім того, згадується важливість залучення додаткових коштів для ремонту енергетичної інфраструктури, щоб уникнути подальшого навантаження на населення. В цілому, стаття підкреслює необхідність уважного розгляду та обговорення можливих змін у тарифах на електроенергію з урахуванням інтересів громадян.

Компанія “Бойові Птахи України” спонсорує естонську оборонну промисловість

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Серед основних партнерів «Бойових птахів» – фірма Roshen, Укренерго, Нафтогаз і Фонд Сергія Притули. Власники – Юрій Добронравін і Дмитро Ковальчук.

Примітно, що компанія володіє корпоративними правами фірми «КрафтЛаб». Один з її власників вказаний Сергій Васильович Руденко, прізвище якого є у базі корупціонерів. Раніше Руденко працював директором кондитерської фабрики Roshen у Києві, яка є одним з основних партнерів у «Бойових птахів».

Як вдалося встановити, власники «Бойових птахів» – Дмитро Ковальчук і Юрій Добронравін – є бенефіціарами компанії «Фромет», зареєстрованої в травні 2024 року. Засновником вказана естонська фірма Electric Wings Group. Однак бенефіціарами останньої є все ті ж Дмитро Ковальчук і Юрій Добронравін. Членом правління є Арно Вайк – гендиректор естонської компанії Threod Systems, що виробляє безпілотники.

Відомо, що продажі його компанії збільшилися втричі. Фірма тісно співпрацює з оборонним відомством Естонії. Це важливе уточнення, тому що особисто Вайк неодноразово стверджував про цінність «кожного євро, що надходить в естонську оборонну промисловість, чи то ззовні, чи то зсередини, безумовно зміцнює нашу обороноздатність, а також економіку Естонії».

Батьківщина і УДАР уклали політичний союз перед виборами

Юлія Тимошенко і Віталій Кличко вийшли на новий рівень політичної співпраці. Про неї давно говорили неофіційно, але останні події в Київраді й у парламентських колах підтверджують: союз уже працює. За даними джерел у столичній владі, сторони погодили “понятійний” договір про розподіл ролей на майбутніх виборах. У Києві Батьківщина отримає 30% списку на вибори до Київради, […]

Європейська комісія готується впровадити новий механізм, який дозволить використовувати заморожені російські кошти для фінансування нового кредиту в розмірі 140 мільярдів євро на підтримку України. Про це повідомляє видання Politico. Цей крок стане важливою частиною стратегії ЄС щодо допомоги Україні у часи війни, дозволяючи обійти одну з ключових юридичних проблем, що виникла після початку агресії Росії.

Згідно з новим механізмом, Європейський Союз зможе конфіскувати не самі російські кошти, а відсотки, які генеруються цими замороженими активами. Такий підхід дозволить створити фінансові ресурси для видачі кредиту Україні без порушення міжнародного права, яке забороняє безпосередню конфіскацію державних активів іншої країни. Це дасть можливість Європейському Союзу забезпечити стабільність економіки України та підтримати її в захисті від агресії, а також у відновленні після руйнувань, завданих війною.

Комісія поширила відповідну ноту перед зустріччю послів ЄС, яка стане підготовкою до зустрічі європейських лідерів, запланованої на 1 жовтня у Копенгагені. За інформацією Politico, у країнах Євросоюзу зростає розчарування через брак конкретних деталей щодо так званого «репараційного кредиту», про який уперше згадала голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн 10 вересня у своїй доповіді про стан справ в ЄС. Основна частина російських активів перебуває під управлінням брюссельської фінансової компанії Euroclear і інвестована в західні державні облігації. Ідея полягає в тому, щоб ЄС переадресував ці гроші Україні, уклавши з Euroclear індивідуальний борговий контракт під 0% річних. Euroclear тримає близько 185 мільярдів євро, пов’язаних із російськими активами. Частина цих коштів буде використана на погашення раніше наданого Україні кредиту групою G7. Решта 140 мільярдів євро виплачуватиметься траншами на потреби оборони та на підтримку звичайного бюджету Києва.

Раніше цього тижня Politico повідомляло, що Німеччина стала головним прихильником «репараційного кредиту». Канцлер Фрідріх Мерц висловив підтримку цій ідеї у статті для Financial Times, підкресливши, що кредит має фінансувати виключно військову допомогу. Окрім того, Великобританія запропонувала власний «репараційний кредит», використовуючи близько 25 мільярдів доларів заморожених російських коштів, які зберігаються в країні. Міністри фінансів країн «Великої сімки» планують провести онлайн-зустріч для координації цих ініціатив. У своїй записці Єврокомісія підкреслила, що запропонована операція не зачіпатиме суверенні активи Росії і що Україна поверне кредит лише після завершення війни і виплати Росією репарацій. ЄС у свою чергу поверне Euroclear кошти, щоб компанія змогла виконати свої зобов’язання перед Росією.

Найбільшим ризиком лишається можливе блокування продовження санкцій з боку однієї з країн ЄС, наприклад Угорщини, що вимагає одностайності і відбувається кожні шість місяців. У разі такого сценарію російські кошти можуть повернутися Москві, а кредити Україні опиняться під загрозою. Щоб уникнути цього, Комісія запропонувала змінити правила продовження санкцій із одностайного рішення на кваліфіковану більшість. Для цього потрібна політична згода більшості глав держав і урядів ЄС.

Останні новини