Скільки коштуватиме відновлення та зміцнення оборони України

Війна між Україною та Російською Федерацією, що триває вже понад півтора року, далеко не наближається до свого завершення. Наразі не існує ані чітких умов для замороження конфлікту, ані видимих шансів на мирний процес, який би мав зрозумілу структуру і кінцеву мету. Георгій Тука, колишній голова Луганської військово-цивільної адміністрації та ексзаступник міністра з питань тимчасово окупованих територій, у своїй колонці для «Главред» підкреслює, що, на жаль, війна може тривати ще довго — не один рік. Більше того, існує серйозний ризик розширення бойових дій за межі України, що ще більше ускладнить ситуацію в регіоні та світі в цілому.

За словами експерта, наразі відсутні основні передумови для швидкого завершення війни, зокрема політична воля Росії до переговорів та реалістичні перспективи для припинення вогню. З огляду на це, Георгій Тука називає два можливі сценарії, які можуть призвести до закінчення конфлікту. Перший з них — це військова перемога однієї зі сторін, що наразі виглядає малоймовірно через складність та масштабність військових операцій. Другий сценарій — мирні переговори, однак цей процес потребує значних змін на міжнародній арені та суттєвих компромісів з обох сторін, чого також поки що не видно.

або Володимир Путін досягне поставлених цілей і зупинить війну,

або одна зі сторін — Україна чи Росія — зазнає виснаження і змушена буде капітулювати.

Однак на даний момент, за словами Туки, жоден із цих сценаріїв не має задовільної підтвердженої перспективи.

«Тому війна триватиме ще довго — не рік і не два. Ба більше, вона може розширюватися, і цілком імовірні два варіанти: у неї можуть бути втягнуті інші країни, а бойові дії можуть вийти за межі України та перекинутися на територію інших держав», — підсумував він.

Тука попереджає, що конфлікт може не лише залишатися виснажливим для обох сторін, але й еволюціонувати в ширший регіональний або міжнародний. Це означає, що Україна повинна готуватися не просто до оборони, а до довготривалої війни з непередбачуваною географією.

Водночас він зауважує: без зміни балансу сил, без значного тиску на російську сторону чи виснаження сторін — завершення на вигідних для України умовах поки не видно. Отже, стратегічна мета має виходити за рамки очікування одного чи двох років.

Експерт закликає до реалістичної оцінки ситуації: не чекати раптового миру, не розраховувати на замороження, і готуватися до нових викликів. Це стосується і військової, і дипломатичної, і гуманітарної складової.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

З неофіційної причини, Зеленський продавив Костіна на звільнення. Це рішення назріло у президента вже давно. На думку Зеленського, Костін некерований і нудний персонаж, який не вписується в загальний порядок денний підконтрольних йому чиновників.

Варто зазначити, що у Володимира Олександровича тема генпрокурора хвора. У ОГП йому потрібна повністю підконтрольна людина. До цього була Венедіктова, але її «пішли», бо її ресурс був уже відпрацьований. А потім пішли неприємні скандали безпосередньо для Зеленського. Крім того, згадуємо 2019 рік. Уже тоді Зеленський обіцяв Трампу, що новий прокурор в Україні буде «100% його людиною».

А в Костіна не вийшло стати «своїм». Приклад усім треба брати з директора ДБР Сухачова. Ось це справжній «піхотинець Президента», який крутить кримінальними справами, доказами і розслідуваннями так, як цього хоче перша особа.

Філія «ВП «Управління справами» АТ «НАЕК «Енергоатом» 13 листопада оформила замовлення на три мінівени Hyundai Staria 2025 року випуску у ТОВ «Олімп Мотор» на загальну суму 6,81 млн гривень. Закупівля відбулась без конкуренції, оскільки на тендер ніхто більше не подав пропозицій, що дозволило укласти прямий договір із постачальником. Найдорожчим автомобілем став чорний повнопривідний мінівен у комплектації 7-Top із додатковим пакетом опцій Bronze вартістю 2,61 млн грн.

Технічне оснащення цього мінівена відповідає сучасним стандартам комфорту та безпеки. Автомобіль обладнано дизельним двигуном об’ємом 2,2 л потужністю 177 к.с., автоматичною коробкою передач та повним приводом, що забезпечує надійну їзду в різних дорожніх умовах. Для підвищення безпеки пасажирів встановлені фронтальні та бокові подушки, система стабілізації руху, а також відеомоніторинг «сліпих зон», який допомагає уникати потенційних ДТП під час маневрування.

Ще один чорний мінівен 9-Business Plus обійшовся в 2,22 млн грн, а сірий передньопривідний мінівен 9-Business – у 1,98 млн грн. За даними сайту дилера, ціни на відповідні комплектації трохи перевищують договірні суми «Енергоатома».

ТОВ «Олімп Мотор» належить київському ТОВ «Хепі Авто», власниками якого є Ірина Гінжул, Валерія Озова та Володимир Шепель. Саме Шепель є директором компанії-переможця.

Закупівля без конкуренції викликає питання щодо прозорості використання бюджетних коштів, особливо на тлі минулих корупційних розслідувань, пов’язаних з Енергоатомом.

У 2025 році кількість кримінальних проваджень щодо домашнього насильства в Україні скоротилася приблизно на чверть, водночас неофіційні звернення за допомогою зросли на 9%. За даними Опендатаботу, протягом року органи прокуратури відкрили 1 996 кримінальних справ за статтею про домашнє насильство. Це перший випадок із початку повномасштабного вторгнення, коли офіційна статистика демонструє зменшення кількості зареєстрованих справ.

Експерти пояснюють цю тенденцію кількома факторами. По-перше, частина постраждалих обирає не офіційні канали для звернення, звертаючись до гарячих ліній, громадських організацій або психологів, що дозволяє отримати підтримку без формального розслідування. По-друге, зменшення кількості відкритих кримінальних проваджень може бути пов’язане зі змінами у практиці правоохоронних органів, які дедалі частіше спрямовують справи на медіацію чи профілактичні заходи, а не на судові розгляди.

У середньому щомісяця реєструється близько 180 справ. Пік звернень традиційно припадає на зимові свята: у січні цього року було відкрито 277 проваджень. Значна частина справ доходить до суду — уже 79% від облікуваних кримінальних проваджень.

Водночас дані Національної гарячої лінії з попередження домашнього насильства демонструють протилежну тенденцію. Кількість звернень по допомогу зросла на 9%. Лише за три квартали 2025 року надійшло понад 35 тисяч дзвінків, з яких 90% стосувалися саме домашнього насильства. Серед тих, хто шукав допомоги, 14% були люди старші 50 років.

За типами насильства майже половина звернень стосувалася психологічного тиску, у третині випадків — фізичного насильства, 17% заявок пов’язані з економічним тиском, і 1,6% — зі сексуальним насильством. Вже другий рік поспіль кожне четверте звернення надходить від чоловіків.

Ця статистика демонструє, що, попри зменшення кількості кримінальних проваджень, проблема домашнього насильства залишається актуальною, а потреба у психологічній та соціальній підтримці — високою.