П’ятниця, 17 Квітня, 2026

Скорочення рейсів в європейських авіакомпаніях через стрімке зростання цін на пальне

Важливі новини

Обстріли в Україні призвели до знеструмлення в кількох областях

Внаслідок нещодавніх атак російських військ на енергетичні об'єкти в...

Лідер гурту «Друга Ріка» пояснив, чому приховував стосунки з Яніною Соколовою

Валерій Харчишин, фронтмен гурту «Друга Ріка», вперше відверто розповів про особисте життя та підтвердив чутки про роман із телеведучою Яніною Соколовою. У своєму Instagram артист написав, що деякий час вони справді були разом, однак свідомо приховували стосунки від публіки. За його словами, мовчанка мала захистити приватність, але з часом призвела до поширення чуток і перекручення […]

Харчування для армії: довгострокові контракти без гарантій прозорості

Наприкінці 2025 року Державний оператор тилу Міністерства оборони України завершив укладання 12 контрактів на забезпечення харчуванням Збройних сил України у 2026 році. Загальна сума домовленостей сягнула 15,07 млрд грн. Формально ці угоди мали стати черговим етапом реформи тилового забезпечення, однак фактично вони знову привернули увагу до системних проблем у сфері закупівель — від обмеженої конкуренції до сумнівної якості продуктів для військовослужбовців.

Керівництво ДОТ на чолі з Арсеном Жумаділовим уперше застосувало модель довгострокових контрактів терміном від дев’яти до дванадцяти місяців. Такий підхід декларувався як інструмент стабільності постачань і прогнозованості витрат. Водночас сам формат угод не усунув головної вади системи — залежності від закритого каталогу з приблизно 340 позицій, за яким і відбуваються закупівлі. Саме каталог, за оцінками аналітиків, суттєво обмежує участь нових постачальників і знижує рівень реальної конкуренції.

Механізм зловживань виглядає класично: постачальники завищують ціни на популярні та масово споживані продукти і водночас занижують вартість екзотичних або маловживаних позицій, які військові практично не замовляють. Це дозволяє формально зменшити загальну вартість пропозиції по всьому каталогу та виграти тендер, компенсуючи «дешеві» позиції надприбутками на базових продуктах.

Ще одна системна проблема — відсутність у закупівлях великих національних рітейлерів. За даними розслідувачів, великі мережі уникають участі через високі ризики: ймовірність замовних кримінальних проваджень, тиск з боку податкових органів та вплив так званої «старої мафії», яка роками контролює ринок харчування для армії.

Хоча ДОТ формально запровадив обмеження цін на окремі позиції, експерти застерігають: це не вирішує проблему по суті. Старі постачальники, які зберегли доступ до тендерів, компенсують втрати за рахунок зниження якості продукції. Яєць по 17 гривень, як три роки тому, вже немає, зате залишаються поставки неякісних або фальсифікованих продуктів за ціною першосортних.

Ці побоювання підтверджуються результатами аудиту Рахункової палати за 2024 рік. Перевірка показала, що понад половина військовослужбовців не задоволені харчуванням. За дев’ять місяців 2025 року кожна п’ята відібрана партія консервів не відповідала вимогам якості, 45% зразків сиру виявилися фальсифікатом, а 42% напівкопчених і сирокопчених ковбас не відповідали стандартам безпечності.

Формально агентство Арсена Жумаділова нарахувало постачальникам штрафні санкції на суму 125,54 млн грн. Однак ефективність цього механізму залишається вкрай низькою. Добровільно компанії сплатили лише 20,10 млн грн, тоді як близько 84% нарахованих штрафів фактично «зависли» і не були стягнуті.

У підсумку, попри зміну назв і декларовані реформи, система харчування для ЗСУ продовжує працювати за старими правилами: із закритим колом постачальників, маніпуляціями з цінами та хронічними проблемами якості, за які зрештою розплачуються військові.

У Києві запускають систему перехоплення “шахедів” українськими дронами

У Києві запустили повномасштабну систему повітряного перехоплення ворожих дронів-камікадзе за допомогою українських дронів-перехоплювачів. Проєкт «Чисте небо» вже показав свою ефективність у пілотному режимі — за кілька місяців знищено майже 550 “шахедів”, які летіли на столицю. Про це повідомив вГолова Київськької міської військової адміністрації (КМВА). За словами Тимура Ткаченка, ініціатива реалізується за дорученням Президента Володимира Зеленського. […]

Унікальний заклик Евгена Дикого: Посилити Відповідальність за Ухилення від Служби та Військового Обліку!

Екс-командир роти "Айдара" Євген Дикий, у своєму ексклюзивному інтерв'ю для 24 каналу, настоює на необхідності ретельного посилення відповідальності за ухилення від служби та від військового обліку у новому законопроекті про мобілізацію. Він підкреслює, що в Україні складається "парадоксальна ситуація", коли військових, які відмовляються воювати через страх, можуть засудити на п'ять років ув'язнення, а ті, хто ухиляється від служби після проходження ВЛК, отримують лише до трьох років, або навіть обмеження у волі на 1-2 роки. Дикий наголошує на необхідності "другого крила" законодавства — примусових заходів щодо ухильників, щоб забезпечити повну функціональність системи мобілізації. Він закликає депутатів не боятися втратити популярність, нагадуючи їм, що на непідконтрольних територіях України немає місця політичним рейтингам. Однак населення вже зауважує, що новий законопроект може виявитися ще більш строгим: влада вживає заходів, щоб прискорити мобілізацію і залучити якнайбільше людей на фронт. Нововведення включають в себе введення електронних повісток, блокування рахунків ухильників, заборону на виїзд за кордон, збільшення штрафів та навіть кримінальну відповідальність за відмову від медогляду. Також у новому законопроекті передбачено зниження мобілізаційного віку та розширення категорій осіб, які підлягають мобілізації, що свідчить про серйозні зусилля влади зміцнити обороноздатність країни.

У висновку, стаття проливає світло на проблеми, пов'язані з мобілізацією та участю військовозобов'язаних у військовій службі. Екс-командир роти "Айдара" Євген Дикий висловлює необхідність посилення відповідальності за ухилення від служби та військового обліку у новому законопроекті. Він підкреслює наявність парадоксальних ситуацій у законодавстві, які потребують коригування для забезпечення ефективної мобілізаційної системи. Крім того, стаття розкриває нововведення в законопроекті, спрямовані на посилення контролю за військовозобов'язаними та збільшення чисельності осіб, які беруть участь у військовій службі, з метою зміцнення обороноздатності України.

Авіаційна індустрія в Європі стикається зі значними труднощами, що призводить до зменшення кількості рейсів та простою частини флоту. Основною причиною цього стало підвищення цін на авіаційне паливо, а також перебої в його постачанні, що пов'язують із загальною нестабільністю на світових енергетичних ринках.

Однією з перших компаній, яка оголосила про зміни в своїй діяльності, стала німецька Lufthansa. 16 квітня авіаперевізник ухвалив рішення вивести з експлуатації частину літаків з дочірньої компанії CityLine, а також ряд бортів основного флоту. В результаті десятки літаків тимчасово не виконують рейси через економічну недоцільність.

Фінансові показники в авіагалузі вказують на те, що зростання витрат на авіаційне паливо значно впливає на прибутковість перевезень. Багато авіакомпаній вже підрахували збільшення операційних витрат, що змушує їх переглядати свої розклади, оптимізувати маршрути та скорочувати частоту рейсів на менш прибуткових напрямках.

В різних країнах Європи авіаперевізники повідомляють про необхідність коригування своїх польотних програм. Частина рейсів переноситься або скасовується, що викликане економічною невигодою. Експерти попереджають, що такі зміни можуть негативно вплинути на туристичний сезон та призвести до підвищення цін на авіаквитки.

Крім Lufthansa, складна ситуація спостерігається також у таких великих компаніях, як easyJet, Ryanair і Wizz Air, які зафіксували падіння вартості акцій на фондових ринках. Це свідчить про зростання занепокоєння інвесторів щодо подальшого розвитку авіаційного сектора.

Додатково зазначається, що напруженість у регіоні Близького Сходу та проблеми з постачаннями енергоресурсів негативно впливають на глобальні ринки нафти та газу, що, в свою чергу, позначається на витратах на авіаційне паливо.

Крім того, логістичні обмеження в транспорті енергоресурсів через стратегічно важливі морські маршрути створюють додатковий тиск на світову економіку, найсильніше відчутний в транспортному секторі.

На тлі цих викликів спостерігається зміна в поведінці пасажирів: багато хто починає бронювати квитки в останній момент або обирає коротші маршрути. Деякі туристи віддають перевагу альтернативним напрямкам, уникаючи регіонів з високими витратами на переліт.

Експерти вважають, що такі зміни можуть суттєво вплинути на туристичний сезон в Європі, особливо влітку, коли попит на авіаперевезення традиційно зростає.

Авіаційні аналітики попереджають, що якщо ціни на пальне залишаться високими, авіакомпанії продовжать оптимізувати свої флот та скорочувати кількість рейсів, що може призвести до подальшого зростання цін на авіаквитки. Наразі авіакомпанії разом із регуляторами шукають можливості для стабілізації ситуації, але швидкого вирішення проблеми поки не передбачається.

Останні новини