SLIM: Успішно пройшовши другу ніч на Місяці, Японський посадковий модуль продовжує місію

Інтенсивна мобілізація в Києві вже зачепила роботу комунального підприємства "Київпастранс", відчуваються перші негативні наслідки. Не вистачає робочих рук серед столичних транспортників. За словами активістів, які спостерігають за ситуацією, протягом наступного півроку-року може початися систематичний розпад транспортної системи міста. Наземний транспорт Києва стикається з серйозними перешкодами через деградацію енергетичної інфраструктури комунального транспорту, яка прогресивно втрачає свою працездатність.

Уже зараз відчутно не вистачає електромонтерів та кабельників, які відповідають за ремонт мереж для руху тролейбусів та трамваїв. Експерти стверджують, що КП "Київпастранс" не має достатнього числа фахівців, і тому активно мобілізує їх, а частина персоналу вже вирушила в армію як добровольці ще на початку конфлікту. Аналітики вважають, що жінки можуть замінити мобілізованих чоловіків на деяких посадах у "Київпастрансі", проте для цього необхідно створити сприятливі умови праці.

Сергій Литвинов, директор з транспорту КП "Київпастранс", повідомив, що мобілізація суттєво вплинула на кадрову ситуацію на підприємстві, як і на всіх підприємствах міста. Велику кількість водіїв КП було викликано на військову службу. Зараз "Київпастранс" активно привертає до роботи спеціалістів, які раніше також працювали на підприємстві. Повідомляється, що ресурси для цього є. Щодо проблеми з нестачею електромонтерів, які обслуговують електромережі підприємства, в "Київпастрансі" підтверджують, що така проблема існувала, але наразі ситуація поступово виправляється.

• Інтенсивна мобілізація серед населення Києва відчутно вплинула на роботу комунального підприємства "Київпастранс", що відповідає за наземний транспорт міста.

• Недостаток робочої сили серед працівників "Київпастрансу" призводить до проблем з обслуговуванням транспортних мереж, що загрожує зрушенням у плануванні та експлуатації транспортних маршрутів.

• Через недолік фахівців, які здатні проводити ремонтні роботи на електромережах, підприємство зазнає деградації і може стати нездатним забезпечити ефективний рух тролейбусів та трамваїв.

• Влада та керівництво підприємства повинні активно працювати над залученням додаткових працівників та створенням сприятливих умов для роботи, щоб запобігти можливому транспортному кризі в столиці.

Обидва мости включені до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Цей статус, хоча і підкреслює їхню історичну та культурну цінність, створює значні перешкоди для проведення необхідних ремонтних та модернізаційних робіт.

Метро та міст Патона у Києві внесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України як пам’ятки архітектури та містобудування, науки й техніки місцевого значення та мають охоронні договори. Міст ім. Є.О. Патона через р. Дніпро було збудовано в 1953 році, міст Метро — у 1965 році, та відтоді на них жодного разу не було проведено капітального ремонту. Одна з причин — неможливість узгодити вид робіт із Міністерством культури та здійснити вилучення споруд на час ремонту з реєстру пам’яток архітектури, адже законом передбачено, що вилучення з Реєстру здійснюється лише у разі, якщо пам’ятку зруйновано або пам’ятка втратила предмет охорони, що визначено у паспорті об’єкта.

Міст Патона був запроєктований за нормами 1948 року. Наказом Комітету охорони та реставрації пам’яток №10 від 16.05.1994 р. міст ім. Є.О. Патона зараховано до нововиявлених пам’яток архітектури. У 1995 році міст отримав визнання Американської асоціації зварювання як видатна зварна конструкція. ​У 2008 році міст ім. Є.О. Патона було внесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України як пам’ятку архітектури та містобудування, науки і техніки місцевого значення (наказ Міністерства культури і туризму України від 07.11.2008 №1285/0/16-08 охоронний № 530-Кв).

Для ремонту таких мостів можливий тільки один вид робіт — реставрація, яка передбачає відновлення технічних характеристик конструкцій мосту, не змінюючи їхнього зовнішнього вигляду та параметрів. Але через фізичний і моральний знос, зміну інтенсивності руху та ваги транспортних засобів такі мости потребують нових рішень для будівництва та ремонту.

Саме через це Агентство відновлення розглядає варіант побудови нового мосту поруч із мостом Патона замість його ремонту. Основним недоліком такого варіанту є інтеграція його у транспортну систему міста та побудова з’їздів і заїздів на основні транспортні магістралі. Наприклад, на сьогодні залишаються недобудованими з’їзди з Дарницького мосту, рух яким було відкрито ще 2011 року. Також термінового ремонту потребують магістральні трубопроводи з надання теплопостачання та гарячої води жителям мікрорайонів Русанівки та Березняків, які прокладені в межах конструкцій прогонової будови мосту Патона. Ремонт магістральних трубопроводів можливо здійснити тільки під час проведення повної реконструкції мосту. Тож питання саме щодо реставрації мосту Патона має бути вирішено комплексно та передбачатиме водночас ремонт магістральних трубопроводів.

Міст Метро звели на місці зруйнованого під час Другої світової війни мосту. Обʼєкт входить до комплексу споруд “Станція метрополітену “Дніпро”— міст Метро”, що наказом Міністерства культури і туризму України від 07.11.2008 Nº1285/0/16-08 визнано памʼяткою архітектури та містобудування, науки і техніки місцевого значення, охоронний Nº 529-Кв (власне міст Метро має охоронний Nº529/2-Кв). Обʼєкт розташований у межах памʼятки ландшафту та історії місцевого значення “Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра” (наказ Міністерства культури і туризму від 03.02.2010 Nº 58/0/0/16-10).

Конструкція мосту Метро за радянських часів була експериментальною. Загалом таких мостів було лише кілька в СРСР, а на сьогодні єдиний залишився у Києві, інші — розібрали. Міст не відповідає вимогам чинних норм щодо вантажопідйомності та безпеки руху (недостатній габарит проїзних частин і недостатня висота огородження проїзної частини).

Необхідність зняття статусу пам’ятки архітектури зі стратегічно важливих мостів обумовлюється такими причинами:

Отже, зняття статусу пам’ятки архітектури зі стратегічно важливих мостів є необхідним кроком для гарантування їхньої безпеки, надійності та ефективності в сучасних умовах.

Необхідно вносити законодавчі зміни та розробляти спрощені процедури стосовно подальших дій об’єктів, які вже віднесені до пам’яток, що дадуть змогу проводити реконструкцію та заміну стратегічно важливих мостів. Також на законодавчому рівні слід розглянути заборону визнавати стратегічні об’єкти пам’ятками, що значно впливає на подальші заходи щодо їхньої експлуатації та ремонту.

Ключові елементи військового обліку:

Перший заступник міністра економіки України Олексій Соболев заявив, що українці отримають по 1000 гривень на людину незалежно від віку та соціального статусу. Ці кошти можна буде використати протягом зимових місяців – грудня, січня та лютого.

Гроші надійдуть на віртуальну картку “Національного кешбеку”, яку можна відкрити через додаток “Дія”. Соболев уточнив, що кошти будуть “марковані”, тобто існує обмежений перелік напрямків, на які їх можна буде витратити.

Крім того, українці матимуть можливість задонатити частину отриманих грошей на підтримку Збройних Сил України.