Смертельна ДТП на Львівщині: трагічні наслідки та розслідування обставин

Однак останнім часом репутація Бондарєва зазнала серйозних ударів. З'явилися звинувачення, які викликали значний суспільний резонанс та призвели до втрати довіри частини його електорату. Ці звинувачення стосуються можливої участі у сумнівних фінансових операціях та неналежного поводження з документацією.

До цих титулів варто додати неофіційний – “реальний господар Київщини”. За нашими даними, наразі на нього заведено кримінальну справу №42023000000001423. Джерела розповіли, що Бондарєва підозрюють у підробці адміністративних документів. Цей факт, міжнародні запити на його пересування і рахунки все одно не заважають йому пересуватися світом. При цьому на машинах Бондарєва кордон перетинають його родичі, друзі, ділові партнери і навіть молоденькі моделі.

Загалом нам відомо про 73 факти перетину українського кордону Бондарєвим і його оточенням із січня 2023 року по червень 2024 року. Для перетину кордону використовували автівки, що належать Бондарєву та його родині, а саме: LEXUS AI2400OT, Porsche KI7777HA, Toyota КА0667EP, Suzuki АI6404PE, Volvo КА0470ХМ, Mersedes Benz BO5955BO.

Сам Бондарєв для виїзду з України використовує дипломатичний паспорт DU004461. На якій підставі Бондарєв під час війни виїжджав із країни, ми не знаємо. Формально він не мав права залишати країну, оскільки не має жодного стосунку до міжнародного порядку денного країни або благодійних фондів. Для перетину кордону Бондарєв використовував дві машини – LEXUS і Toyota. За нашими даними, 10 червня і 16 червня чиновник залишав територію України через пункти пропуску Корчова-Краковець і Зосин-Устилуг.

Його дружина – Тетяна Шейнич (02.08.1976 р.н.) покидала країну на машинах LEXUS і Toyota, використовуючи закордонний паспорт FU020781. При цьому жінка має посвідку на проживання (RR0366364) у Словаччині. Однак найцікавіше, що 17 листопада 2023 року польською стороною Шейнич було пред’явлено звинувачення у зв’язку з використанням паспорта громадянина України з підробленими прикордонними штампами. Незважаючи на це, 19.12.2023 і 04.01.2024 Тетяна була зафіксована на прикордонних переходах. Останній був на пункті Долгобичів-Угринів.

Донька – Бондарєва Анастасія (19.05.2003 р.н.), закордонний паспорт FX137391. Має посвідку на проживання в Нідерландах. Кордон перетинала на LEXUS, Porsche і на поїзді. Друга донька Маргарита (02.07.2000 р.н.), закордонний паспорт FB961514. Для виїзду використовувала LEXUS, Toyota, Suzuki і Volvo. Крім того, користувалася поїздом.

Але не тільки родичі Бондарєва виїжджали з країни. За нашими даними, друзі сім’ї Віктор (23.01.1970 р.н., паспорт FU546631) і Сніжана Лебідь (07.12.1983 р.н., GC782070) користувалися машинами Бондарєва Toyota і Mersedes Benz для виїзду. Віктор Лебідь є чоловіком призовного віку. Однак це зовсім не заважало йому перетинати кордон.

Поряд із цим, партнер Бондарєва по “Банку Велес”, який закрили у 2015 році, Андрій Павлов (13.06.1970 р.н., паспорт FY702576) також використовував LEXUS Бондарєва для перетину кордону. Здебільшого залишав Україну на поїзді. Мабуть, колишні акціонери “Велеса” стали жити дуже скромно.

Також нам стало відомо, що двоє молодих людей призовного віку – Гліб Ханник (13.06.1994 р.н., паспорт FG021147) і Андрій Харківський (03.05.1996 р.н., паспорт FG793977) перетинали український кордон. Ймовірно, це водії Бондарєва. Адже з ними цього дня (21.01.2023) також перетинали кордон сам Бондарєв, його дружина, доньки, а також Віктор і Сніжана Лебідь.

Тепер переходимо до найцікавішого. На LEXUS Бондарєва на одному з прикордонних пунктів засвітилася й українська модель Аліса Стрижак (29.05.1993 р.н., закордонний паспорт GD616819). Дивно, але дівчина з таким самим ім’ям і роком народження фігурує у списках політичної партії “Патріоти Волині”. Але про її політичну кар’єру немає жодних даних. Натомість, судячи з її сторінки в Instagram, підкорювачка політики перебуває виключно за кордоном. При цьому вона підписана на Бондарєва в Instagram.

Державне підприємство «Укргідроенерго» спрямувало близько 2 мільйонів гривень на укладення договору страхування відповідальності своїх керівників на випадок кримінального переслідування. Йдеться про спеціальний фінансовий механізм, який має забезпечити управлінську команду підтримкою у разі виникнення правових ризиків, пов’язаних із арештами, пред’явленням підозр або участю в судових процесах.

Окрім юридичних витрат, умовами страхування передбачена можливість часткової компенсації застави, якщо суд обере саме такий запобіжний захід. Також у пакеті послуг зазначено оплату психологічної допомоги, що може знадобитися у стресових ситуаціях, пов’язаних із кримінальним переслідуванням або публічним резонансом справ. Окремим пунктом визначені витрати на так зване «відновлення репутації», які можуть включати консультації зі спеціалістами з кризових комунікацій.

По суті, це означає перекладання персональної відповідальності за управлінські рішення на саму компанію, а отже — на державний бюджет. У разі арешту чи оголошення підозри керівнику витрати на його захист оплачуватимуться з коштів підприємства, а не з власної кишені посадовця.

Примітно, що подібна практика вже демонструвалася раніше в іншій стратегічній державній компанії — «Енергоатомі». Там наглядова рада оформила аналогічне страхування буквально напередодні свого розпуску. Тоді це виглядало як спроба в останній момент убезпечити себе від можливих перевірок і розслідувань. У випадку з «Укргідроенерго» простежується не лише схожий підхід, а й той самий страховий партнер.

Формально подібні програми можуть подаватися як різновид страхування відповідальності керівників. Проте за своїм змістом це вже не класичне D&O-страхування, поширене у приватному бізнесі. Йдеться радше про створення резерву саме під кримінальні ризики — арешти, застави, суди та публічні скандали.

Фактично держава через свою компанію заздалегідь визнає можливість того, що у її топменеджменту можуть виникнути серйозні проблеми з правоохоронними органами, і вважає нормальним закладати ці ризики у витрати підприємства. Це виглядає особливо контрастно на тлі постійних заяв про реформу корпоративного управління, підзвітність менеджменту та боротьбу з корупцією.

Замість того щоб мінімізувати кримінальні ризики через прозорі процедури, законність рішень і реальну відповідальність керівників, у державних компаніях дедалі частіше обирають інший шлях — просто застрахувати можливі наслідки. І зробити це не за власний рахунок, а за кошти підприємства, яке фінансується державою.