Понеділок, 8 Вересня, 2025

Соцопитування: більшість українців згодні завершити війну на умовах лінії фронту

Важливі новини

В Україні викрито масштабну схему розкрадання коштів для оборони

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Про це повідомили в Офісі генерального прокурора (ОГП). Там зазначили, що до розкрадання коштів причетні службовці:

Міністерства оборони; військових частин; ТЦК і СП; обласних військових адміністрацій; міських рад; директори підприємств у багатьох регіонах України.

За результатами слідчих дій повідомлено про підозру 28 особам. З них 9 – у складі організованих злочинних груп.

“Серед підозрюваних – начальник одного з управлінь Міністерства оборони України, начальник ТЦК і СП у Донецькій області, понад 7 співробітників військових частин у Донецькій, Одеській, Дніпропетровській, Київській та Черкаській областях, 5 службовців міських рад на Полтавщині та Дніпропетровщині, а також представники комерційних структур”, – розповіли в ОГП.

Наразі вирішується питання про обрання підозрюваним запобіжних заходів. Слідчі дії у кримінальних провадженнях тривають.

На Одещині лікар вимагав хабар у людини з інвалідністю

В Одесі постане перед судом лікар однієї з амбулаторій міської ради, якого обвинувачують у зловживанні впливом. За даними поліції, медик вимагав хабар від пацієнта з інвалідністю за фальсифікацію медичних документів. Йому загрожує до п’яти років позбавлення волі. Як встановило слідство, до сімейного лікаря звернувся 52-річний чоловік з інвалідністю за консультацією щодо продовження групи. Проте медик […]

У КСУ визначили етичні стандарти для захисту авторитету Суду

Конституційний Суд України ухвалив нові Правила професійної етики, які визначають поведінку суддів під час виконання обов’язків та навіть після завершення їхніх повноважень. Самовідвід і кворум Правила встановлюють, що у разі виникнення ризику відсутності кворуму, необхідного для ухвалення актів КСУ, суддя КСУ враховує, що потреба в розгляді справи КСУ як органом конституційної юрисдикції може бути пріоритетнішою, […]

Юлію Тимошенко розшукує Росія

Увечері п'ятниці, 7 червня, розгорнулася несподівана сюжетна поворотна точка, що вразила громадськість: російські органи влади рішуче оголосили в розшук колишню прем'єр-міністерку України, Юлію Тимошенко. Ця несподівана новина викликала велику хвилю занепокоєння та роздумів серед політичних аналітиків, громадських діячів та простих громадян. Вона стала предметом гострої політичної дискусії і породила безліч питань щодо можливих причин та наслідків цього рішення.

Після цього повідомлення з'явилася потреба в ретельному аналізі подій, що передували цьому заявленню. Зважаючи на складні міжнародні відносини та історичні контексти, неминучо виникає питання про можливі політичні мотиви заходів, вжитих російським урядом у цьому конкретному випадку. Тимошенко, яка має довгу політичну кар'єру та була відомою своїми позиціями, неодноразово входила в конфліктні ситуації з російськими владними структурами, що робить цю ситуацію ще більш складною та загадковою.

Звісно, цей незвичайний поворот подій став об'єктом пильного спостереження як з боку політичних аналітиків, так і з боку звичайних громадян, які з цікавістю слідкують за важливими подіями в сучасному світі. Багато хто засуджує такий крок російських органів влади, вважаючи його політично мотивованим і спрямованим на підрив відносин між двома країнами. У цей важливий момент нації знову мають показати свою здатність до розуміння, співчуття та здатність вирішувати конфлікти шляхом діалогу та мирного вирішення розбіжностей.

Про це повідомила державна пропагандистська агенція ТАСС.

У картці розшуку зазначено, що колишню прем’єрку України Юлію Тимошенко розшукують за статтею кримінального кодексу Росії. Проте не уточнюють — за якою саме.

Нагадаємо, Юлія Тимошенко — перша жінка на посаді прем’єр-міністра України. Двічі обіймала цю посаду — у 2005 та 2007–2010 роках.

З 2001-го Тимошенко очолює політичну партію “Батьківщина”. Є народною депутаткою України сімох скликань.

Тричі брала участь у виборах президента України: у 2010, 2014 та 2019 роках.

Раніше, 4 травня МВС Росії оголосило у розшук чинного президента України Володимира Зеленського, а також п’ятого президента Петра Порошенка. У МЗС України назвали це рішення ознакою розпачу.

Спікер Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Зеленського і Порошенка було оголошено в розшук у рамках “розслідувань злочинів української влади”.

Проте через декілька днів зі сайту МВС РФ зникли оголошення про розшук Зеленського та Порошенка

Закриття транзиту українського зерна б’є по польській економіці

Транзит української аграрної продукції критично важливий для польських портів та терміналів, і його обмеження вже завдає серйозних збитків логістичному сектору країни. Про це заявила президентка логістичної групи CSL Лаура Холовач, повідомляє видання Rynek Infrastruktury. «Ми розуміємо, що імпорт української сировини має негативні наслідки для внутрішнього ринку Польщі. Але транзит — це зовсім інше питання, і […]

В Офісі Президента визнають — українське суспільство дедалі більше втомлюється від війни. Як стало відомо з наших джерел, наближених до Банкової, закриті соціологічні опитування фіксують стабільне зростання антивоєнних настроїв серед громадян.

Згідно з даними, які наводить співрозмовник, понад 62% опитаних вважають прийнятним сценарій завершення війни по поточній лінії фронту. Це означає фактичне замороження конфлікту без звільнення усіх тимчасово окупованих територій, включаючи Крим.

«Ці цифри викликають серйозне занепокоєння у президента. Влада розуміє, що населення втомлене не лише від війни як такої, але й від мобілізації, відсутності чітких перспектив і постійного тиску на фронті й у тилу», — зазначив співрозмовник.

В ОП сподіваються знайти нові комунікаційні тригери для підтримки суспільного запиту на опір. Проте виявилося, що традиційні інструменти інформаційного впливу — зокрема вкиди Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки (ЦІПсО) — більше не спрацьовують. Українці дедалі частіше сприймають їх із недовірою або ігнорують.

«Ми бачимо втому не лише фізичну, а й когнітивну. Люди перестали реагувати на наративи про “рішучий перелом” чи “унікальні події на фронті”. Емоційний ресурс виснажено, і це створює політичні ризики», — пояснює джерело в ОП.

Ця ситуація змушує владу переглядати інформаційну політику, шукати нові формати донесення меседжів, а також готуватися до потенційних політичних криз, зокрема на тлі майбутніх президентських виборів.

Останні новини