Сонячне затемнення 29 березня: точка перезавантаження для кожного

Новини з Офісу Президента приносять гармонію та впевненість: Україна на шляху успіху у відновленні роботи портів. Це відновлення привело до значного збільшення надходжень до державного бюджету та спрощення кордонних процедур з Європейським Союзом. З вересня минулого року, коли морський коридор знову відкрився, 1300 суден покинули порти великої Одеси, перевозячи понад 36 мільйонів тонн вантажів, основними серед яких були зерно та металургійна продукція. Наша країна продовжує зростати: наразі на підході до портів очікується понад 130 суден, які готові експортувати близько 4 мільйонів тонн продукції.

Протягом 7 місяців роботи Українського коридору, 1286 суден вивезли понад 36 мільйонів тонн вантажів, з яких 25 мільйонів тонн становить продукція українських аграріїв. Цю інформацію підтверджує пресслужба Адміністрації морських портів України. І наразі на підході до портів Одеса, Чорноморськ та Південний чекає нас ще більше можливостей: 135 суден, які збираються експортувати 4 мільйони тонн вантажів.

"Український коридор стає ключовим логістичним шляхом, успішна робота якого є результатом спільних зусиль нашої держави, Об’єднаних Сил Оборони та всієї морської інфраструктурної команди", — підкреслив віце-прем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури, Олександр Кубраков.

Україна відновила роботу своїх портів, що призвело до значного збільшення обсягів експорту агропродукції та інших товарів через морський коридор. Наразі країна має потужності для ефективного перевезення вантажів, що сприяє збільшенню доходів до бюджету та спрощенню торговельних процедур з міжнародними партнерами. Успішна робота Українського коридору є результатом спільних зусиль державних та військових структур, а також всієї морської інфраструктурної команди. Такі позитивні тенденції свідчать про потенціал України в сфері морського транспорту та логістики і сприяють зміцненню позицій країни на світовому ринку.

Торецьк, який знаходиться у Донецькій області, має важливе стратегічне значення для контролю над регіоном. Місто розташоване на ключових транспортних шляхах, що робить його цінним об'єктом з військової точки зору.

Основною причиною перегляду МРЦ є суттєве зростання вартості основних компонентів виробництва, таких як газ, дизельне пальне та електроенергія. За останні роки ціни на ці ресурси значно зросли: газ подорожчав з 1,3 грн за кубометр до 7,96 грн, дизельне пальне – з 28 грн до 53 грн за літр, а електроенергія для населення зросла з 1,68 грн до 4,32 грн за кВт/год.

Підвищення МРЦ є важливим для підтримки стабільності виноробної галузі України, яка стикається з численними викликами. За останні 30 років площа виноградників в країні скоротилася з 175,5 тисяч гектарів до 40 тисяч гектарів. У 2023 році тільки в Одеській області площа виноградників зменшилася на 2800 гектарів порівняно з попереднім роком.

Ініціативу підтримують аграрний та податковий комітети Верховної Ради, а також експерти галузі. Громадська спілка “УКРСАДВИНПРОМ”, яка об’єднує 85% виноробної галузі, регулярно звертається до Мінекономіки з пропозиціями щодо перегляду мінімальних цін на алкогольні напої, обґрунтовуючи необхідність цього кроку інфляційним тиском і зростанням виробничих витрат.

Володимир Печко, голова “Укрсадвинпрому”, наголосив, що перегляд мінімальної ціни допоможе підтримати виноградарів, дозволивши їм продавати виноград за вигіднішими цінами. Це, в свою чергу, зупинить масове викорчовування виноградників. Додаткові надходження до Державного бюджету від цього кроку можуть скласти близько півтора мільярда гривень.

Нещодавно Міністерство охорони здоров'я України повідомило про проведення перевірок та скасування рішень про встановлення інвалідності для 74 військовозобов'язаних осіб, які проходили експертизу в Хмельницькій медико-соціальній експертній комісії (МСЕК). Ця інформація була надана у відповідь на запит Українських Новин.

Така ситуація стає новою реальністю для ринку праці. Нестача робочої сили змушує підприємства активно шукати людей на ті вакансії, які раніше могли бути зайняті молодшими працівниками. Міністерство економіки України повідомляє, що наразі країна потребує ще 4,5 мільйона працівників, що підкреслює масштаб проблеми.

Крім проблем із ринком праці, війна також вплинула на демографічну структуру населення. Елла Лібанова зазначила, що на початку війни Україну залишили близько 1,5 мільйона людей. Однак зараз міграційні потоки стабілізувалися, і не спостерігається суттєвого відтоку чи повернення населення.

Важливо також те, що внутрішня міграція змінила склад населення великих міст. Наприклад, у Києві зараз проживає майже стільки ж людей, як і до війни, але тепер це переважно переселенці з інших регіонів. “Кияни виїхали, а їхнє місце зайняли люди з інших районів”, — зауважила Лібанова.

На ринку праці ситуація залишається складною. Кількість нових вакансій збільшується, але кількість претендентів на робочі місця майже не змінюється. Це призводить до підвищення заробітних плат, оскільки роботодавці намагаються привабити необхідних працівників. Однак через інфляцію реальні доходи населення зростають набагато повільніше.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Гаррісон Касс — фахівець із питань оборони та національної безпеки, автор понад тисячу статей з питань глобальної політики. Адвокат, пілот, гітарист, у минулому професійний хокеїст. Має ступінь бакалавра коледжу Лейк Форест, ступінь доктора філософії Університету штату Орегон та ступінь магістра Нью-Йоркського університету.

▪️Американські Bradley зміцнили оборону України. Чи допоможе подальша західна допомога?

США подарували Україні понад 300 БМП Bradley часів холодної війни. Вступивши в розпорядження ЗСУ у набагато більшій кількості, ніж танки Abrams, вони зміцнили оборону країни і набули практично легендарного статусу серед бійців.

Саме успіх Bradley критики обережного підходу США до військової допомоги Україні наводять як приклад того, чого можна було б досягти, якби західна зброя надходила у значних кількостях.

“Манера західних партнерів постачати Україні зброю в невеликих кількостях і після значних затримок піддавалася різкій критиці протягом усього конфлікту. Достатні поставки вкрай важливі для військових, оскільки забезпечують їм більш гнучкий підхід. На додачу це ще й можливість використовувати техніку в більш ризикованих ситуаціях, де є шанс досягти серйозного прориву – а неминучі в таких випадках втрати не стануть ні тактичною, ні іміджевою катастрофою”, – стверджує Шінед Бейкер у статті для Business Insider.

Іншими словами, Бейкер має на увазі, що, якби Україна мала більше західної зброї, то втрата цих систем разом з екіпажами не була б такою вже проблемою: військові б легше це перенесли, а громадськість навряд чи б схвилювалася. Про подаровану зброю, надану мільярдну допомогу та десятки тисяч загиблих з початку конфлікту, який давно застиг уздовж практично нерухомої лінії фронту, Бейкер замовчує. По суті, майже через три роки бойових дій, Бейкер каже нам: дайте нам ще трохи, і ми все зробимо. Більше грошей. Більше зброї. Більше за бійню.

Вона відкидає мудрість американського підходу надавати технічно складнішу зброю в менших кількостях і ратує натомість за більшу кількість простої та слабкої техніки, наводячи приклад саме Bradley. ЗСУ використовували ці БМП проти російської піхоти, бункерів та укріплень, бронетранспортерів, безпілотників та танків. Враховуючи розмір українського парку Bradley, машини використовувалися широко та дуже успішно.

Бейкер посилається на “експертів”, які критикують партнерів України за неправильний формат допомоги. Зокрема, пише вона, “зброя нерідко надходить після багатомісячних обговорень (і за цей час Росія встигає підготуватися), у невеликих кількостях та партіями, які не дають Україні ні чіткої картини, ні впевненості у майбутніх постачаннях”. В результаті, робить висновок вона, “ЗСУ позбавлені можливості розробляти довгострокові стратегії”.

Що ж, я хотів би на це заперечити, що якщо ви не в змозі забезпечити себе засобами оборони, не можете належним чином захиститися і не здатні розробляти довгострокові стратегії — незважаючи на багатомільярдну допомогу — то залишається лише найрішучішим чином добиватися миру.

Думка, що достатньо лише поставки зброї, і Україна одразу ринеться в прорив, відіб’є частину території або покращить своє становище на фронті напередодні мирних переговорів, — лише порожні мрії. За останні два з половиною роки бойових дій ніщо не віщує, що Україна суттєво покращить своє становище. Натомість, щоб вимагати більше зброї, розбазарювати кошти та проливати ще більше крові, Київ має домагатися припинення конфлікту.