Жорстоке побиття українця в Вроцлаві: конфлікт із тривожними мотивами та самосудом

Начальник одного з управлінь Офісу генерального прокурора Іван Невідомий, якого у відкритих джерелах та професійному середовищі пов’язують із посередницькими схемами в системі Харківської обласної прокуратури, опинився в центрі уваги через свій спосіб життя та майнові зміни у воєнний період. Йдеться про факти, які викликають суспільний інтерес на тлі війни, загостреного запиту на справедливість і підвищеної чутливості до питань доброчесності правоохоронних органів.

За наявною інформацією, під час повномасштабної війни посадовець здійснив низку фінансових та майнових операцій, які не залишилися непоміченими. У професійних колах його ім’я згадують у контексті неформальних механізмів впливу на процеси в регіональних прокуратурах, зокрема у Харківській області. Такі схеми, за твердженнями джерел, могли передбачати роль посередника між окремими прокурорами та зацікавленими особами.

Раніше подружжя працювало в Харківській обласній прокуратурі, а згодом переїхало до столиці.

У декларації зазначено кілька об’єктів нерухомості. Зокрема, у власності декларанта — навіс із погребом на земельній ділянці площею 1627,8 м² у Харківській області. Також родина користується квартирою площею 102,3 м² у Харкові. Дружині належить будинок на 264,4 м² та дві земельні ділянки у Харкові. Крім того, з 2023 року сім’я має право користування квартирою площею 109 м² у Києві, яка оформлена на іншу особу.

Окрему увагу привертає автопарк родини. Дружина володіє Mercedes-Benz GLA 250 2016 року випуску, придбаним за 725 тис. грн. Сам Невідомий із 2024 року користується кросовером Volvo XC90 2023 року, який належить іншій громадянці.

Серед заощаджень посадовець задекларував 7,5 тис. доларів і 1 тис. євро готівкою, його дружина — 15 тис. доларів та 115 тис. грн.

Таким чином, сукупні доходи родини, нерухомість у двох містах та користування автомобілем преміумкласу на тлі воєнного часу можуть викликати додаткові запитання щодо відповідності рівня життя офіційним доходам.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Коваленко пояснив, що система електромереж працює як послідовний ланцюг, і, якщо одна з ланок виходить із ладу, це може призвести до перевантаження і пошкодження обладнання на підстанціях або електростанціях.

Він також нагадав, що зазвичай обсяги генерації вдається коригувати за допомогою ТЕС і ТЕЦ, але влітку обстріли істотно пошкодили теплову генерацію, тому для маневрування використовуються інші об’єкти.

На запитання, чи вимикатимуть світло щоразу за загрози ракетних обстрілів, Коваленко відповів, що такі заходи вживатимуться, коли це необхідно для безпеки енергосистеми.

11 листопада 2025 року у Вищому антикорупційному суді відбулося засідання, під час якого розглядалося питання про обрання запобіжного заходу для Ігоря Миронюка. За даними слідства, він фігурує у кримінальному провадженні, пов’язаному з діяльністю організованої групи, яка, за версією правоохоронних органів, контролювала тіньові процеси у певному секторі державного управління.

Слідчі вважають, що Миронюк діяв не самостійно, а у змові з іншим підозрюваним — Дмитром Басовим. Правоохоронці стверджують, що саме ці двоє осіб відігравали ключову роль в ухваленні неформальних рішень, розподілі впливу та координації дій учасників схеми. У матеріалах справи йдеться про системний характер таких дій та їхню тривалість у часі.

Найбільш показовою є позиція силікатної цегли. У кошторисі її вартість закладено на рівні 19 гривень за штуку, тоді як середня ринкова ціна на аналогічну продукцію коливається близько 13 гривень. З урахуванням обсягів робіт така різниця автоматично формує ймовірну переплату на рівні одного мільйона гривень лише на цьому матеріалі.

Не менше запитань викликає квадратний металевий профіль, який у кошторисі зазначений по 57 тисяч гривень за тонну. Водночас ринкові пропозиції на аналогічну продукцію стартують від 38 400 гривень. Різниця у ціні додає до загальної вартості проєкту ще близько 830 тисяч гривень, які не мають очевидного економічного обґрунтування.

Ще більш контрастною виглядає ситуація з профнастилом марки Н44-05. Його вартість у документації завищена майже вдвічі — 630 гривень за квадратний метр замість реальних 300 гривень. За підрахунками, це означає додаткове навантаження на бюджет у розмірі близько 650 тисяч гривень.

Навіть на оздоблювальних матеріалах, зокрема лінолеумі, вдалося виявити істотні розбіжності. У кошторисі його ціна закладена на рівні 1 630 гривень за метр, при тому що аналогічні матеріали з чіткими характеристиками у великих будівельних мережах коштують значно дешевше. Орієнтовна переплата за цією позицією становить близько 190 тисяч гривень.

Загалом лише на кількох базових позиціях попередній аналіз вказує на можливу переплату майже 3 мільйони гривень. Це кошти, які в умовах війни могли б бути спрямовані на закупівлю медичного обладнання, укомплектування бригад швидкої допомоги або підвищення безпеки персоналу.

Поки країна значною мірою тримається на волонтерах і донатах, подібні кошторисні “аномалії” в проєктах, що фінансуються з бюджету, виглядають не просто сумнівно, а потенційно небезпечно з точки зору довіри до системи управління публічними коштами. Питання в цій історії стосуються не лише підрядника, а й замовника, який погодив такі ціни та визнав їх економічно обґрунтованими.