Спалах вірусу Ніпах в Індії: влада посилює карантин і контроль на кордонах

У місті Золочів на вулиці Гайдамацькій стався інцидент із застосуванням зброї, про який повідомила пресслужба поліції 24 грудня. Подія мала місце напередодні, 23 грудня, близько 17:50, у людному районі міста, що викликало занепокоєння серед місцевих жителів.

За попередніми даними правоохоронців, між двома незнайомими чоловіками раптово виникла словесна суперечка. Конфлікт швидко загострився та переріс у насильницькі дії, внаслідок чого один із учасників дістав травматичну зброю. Під час сутички 38-річний чоловік здійснив постріл, поранивши 45-річного мешканця Золочева в ногу.

Медики діагностували у потерпілого вогнепальне сліпе поранення гомілки. Загрози для життя та здоров’я чоловіка немає.

Правоохоронці, переглянувши записи камер відеоспостереження системи «Безпечна Львівщина», встановили особу та місце перебування зловмисника. Чоловіка 38 років затримали.

За фактом події відкрито кримінальне провадження за ч. 4 ст. 296 Кримінального кодексу України (хуліганство). Нападнику загрожує до семи років позбавлення волі.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

За словами нардепа, воєнкоми відмовляються визнавати паперові документи про бронювання, мотивуючи свої дії тим, що дані нібито відсутні в електронній системі “Оберіг”.

“Вони заявляють, що паперові документи не мають юридичної сили, якщо інформація не відображається в системі. Це абсолютно неприпустимо і грубе порушення прав громадян”, – наголошує Федієнко.

Депутат також розкритикував представників ТЦК за зловживання своїми повноваженнями. Особливе обурення у Федієнка викликало використання співробітниками балаклав під час виконання своїх обов’язків.

“Балаклави для мене – це як червона ганчірка! Ви ховаєтеся від власного народу? Якщо люди не бачать вашого обличчя, то як вони можуть довіряти вам?” – емоційно зауважив він.

Система “Оберіг”, створена для цифровізації мобілізаційних процесів, мала стати гарантією прозорості й ефективності. Проте випадки, коли дані про бронювання відсутні або не синхронізуються, викликають питання щодо її роботи.

Експерти вказують, що такі ситуації створюють напругу в суспільстві, підривають довіру до системи і провокують зловживання з боку воєнкомів.

Роман Федієнко закликав представників ТЦК не зловживати своїми повноваженнями та діяти виключно в межах закону. Він також висловив сподівання, що Міністерство оборони і правоохоронні органи звернуть увагу на подібні порушення.

“Повага до прав громадян має бути основним принципом у мобілізаційних процесах. Будь-які спроби уникнути відповідальності чи приховати зловживання лише погіршують ситуацію”, – підсумував депутат.

Після оновлення списку вимог МВФ до України на 2024 рік, ситуація стає ще більш напруженою для українського уряду та громадян. Зокрема, серед вимог зазначено підвищення податків на 4-5%, а також збільшення ПДВ. Уряд також готує законопроєкт про підвищення військового збору для підприємців, першими під підвищення ставок підуть ФОПи.

Важливою частиною нового меморандуму є завдання знайти додаткові джерела доходів до бюджету на суму не менше 0,5% ВВП, що становить близько 40 млрд гривень. Уряд України повинен був виконати це завдання до кінця лютого 2024 року. Додатково, уряд повинен знайти ще 44 млрд гривень для збільшення доходів бюджету.

Пропозиції щодо збільшення доходів включають додаткові податки на купівлю банківських металів, першу реєстрацію автомобілів, продаж нерухомості та ювелірних виробів, акцизи на солодкі та мінеральні газовані води, а також збір з операторів мобільного зв'язку та підвищення акцизів на паливо.

Проте такий підхід до підвищення податків може мати негативні наслідки для економіки країни, зокрема збільшити тіньовий сектор та спонукати бізнес до використання нелегальних схем. Непослідовність та недовіра також можуть спричинити відведення бізнесу від офіційних каналів оподаткування. Такий підхід може негативно позначитися на відновленні економіки та загальному становищі країни.

Висновки з цієї статті наступні:

• МВФ оновив список вимог до України для продовження фінансової програми на 2024 рік.

• Уряд України має намір підвищити податки на газ/електрику, ПДВ та військовий збір для підприємців.

• Щоб виконати умови меморандуму, Україні необхідно знайти додаткові джерела доходів у розмірі не менше 0,5% ВВП, а також ще 44 млрд гривень.

• Попри спроби збільшити доходи бюджету, такий підхід може мати негативні наслідки для економіки, зокрема збільшення тіньового сектору та непослідовність урядової політики можуть призвести до недовіри та відведення бізнесу від офіційних каналів оподаткування.

Отже, важливою є ретельна обгрунтованість рішень щодо фінансової політики, щоб забезпечити стале зростання та розвиток економіки України.

Україна потенційно могла розраховувати на суттєвіші надходження від розробки літієвого родовища «Ділянка Добра» у Кіровоградській області, однак результати конкурсного відбору виявилися менш вигідними для держави. За оцінками компанії Critical Metals Corp., запропонована нею модель передбачала до 15% прибуткової продукції на користь держави, проте перевагу отримала інша заявка з помітно нижчими економічними показниками.

У компанії зазначили, що брали участь у конкурсі на укладення Угоди про розподіл продукції та подали фінансово привабливу пропозицію, яка, на їхню думку, могла забезпечити більші бюджетні надходження у середньо- та довгостроковій перспективі. Водночас за підсумками процедури переможцем було визначено іншого учасника, а сама логіка вибору викликала запитання з боку учасників ринку.

Проєкт European Lithium Ukraine передбачав створення повністю інтегрованого виробничого ланцюга — від геологічного вивчення до видобутку, збагачення та переробки літію з виробництвом гідроксиду та карбонату літію. Загальний обсяг інвестицій, заявлений компанією, складав понад 1,5 мільярда доларів США. З них 12,3 млн доларів планувалося спрямувати на геологічне вивчення, а ще близько 1,5 млрд доларів — на створення видобувного та переробного комплексу.

Фінансування проєкту передбачалося за рахунок власних коштів компанії, залучення капіталу через розміщення акцій Critical Metals Corp. на біржі NASDAQ, а також кредитів міжнародних фінансових установ.

Ключовою відмінністю пропозиції European Lithium Ukraine була модель розподілу прибуткової продукції. У разі, якщо фактичні витрати інвестора перевищували б 70% загального обсягу продукції, частка держави становила б 4%. Однак у разі зменшення компенсаційної частки інвестора держава могла б отримувати від 8% до 15% прибуткової продукції залежно від ринкових цін на літій.

За оцінками компанії, за такого сценарію держава могла б отримувати від 16 млн до 277 млн доларів США щороку, враховуючи як частку у прибутковій продукції, так і податок на прибуток інвестора.

Втім, переможцем конкурсу було обрано американську компанію Dobra Lithium Holdings JV, LLC. Про це 12 січня заявила прем’єр-міністр Юлія Свириденко. За її словами, проєкт передбачає мінімальний обсяг капітальних інвестицій у 179 млн доларів, з яких 12 млн підуть на додаткову геологорозвідку та аудит запасів, а 167 млн — на організацію видобутку та збагачення.

Міністр економіки Олексій Соболев повідомив, що акціонерами Dobra Lithium Holdings JV є міжнародні структури TechMet та The Rock Holdings. Серед ключових інвесторів TechMet — Міжнародна фінансова корпорація розвитку США, Суверенний фонд Катару та Mercuria Clean Energy Investments. Бенефіціаром The Rock Holdings є американський бізнесмен і філантроп Рональд Лаудер.

За словами заступника міністра економіки Єгора Перелигіна, частка держави у прибутковій продукції за пропозицією компанії-переможця, імовірно, становитиме не менше 4% або близько 6% залежно від структури компенсаційної продукції.

Таким чином, за підсумками конкурсу держава погодилась на модель із мінімальною гарантованою часткою, відмовившись від сценарію, який потенційно міг забезпечити значно більші бюджетні надходження у разі сприятливої кон’юнктури ринку літію.