Спецслужби України нанесли удар на металургійний комбінат у Липецьку: загроза ядерній безпеці

У робочих кабінетах Верховної Ради України активно обговорюється новий законопроєкт, що спрямований на активну боротьбу з проблемою дезертирства у Збройних Силах України (ЗСУ). Цей ініціативний крок відображає прагнення держави до вдосконалення системи військової дисципліни та підвищення морально-психологічного клімату серед військовослужбовців.

Однією з ключових пропозицій у цьому законопроєкті є зміна підходу до покарання бійців, які здійснили самовільне залишення військової частини. Зокрема, пропонується відмовитися від накладання тюремного строку на військовослужбовців, які добровільно повернулися до своєї військової частини до завершення розслідування. Такий підхід передбачає більш гуманне ставлення до військовослужбовців і може стимулювати їх до власної ініціативи щодо врегулювання ситуацій, пов'язаних із залишенням військової служби.

Необхідно визнати, що цей законопроєкт відображає розуміння складності сучасних умов бойових дій та важливість підтримки військового персоналу в умовах стресу та небезпеки. Його прийняття може сприяти покращенню дисципліни та внутрішньої стабільності в Збройних Силах, а також зміцненню їхньої бойової готовності та ефективності виконання поставлених завдань.

Зазначений законопроєкт є важливим кроком у напрямку модернізації військового законодавства та підвищення його відповідності сучасним вимогам міжнародного гуманітарного права. Його ухвалення стане важливим досягненням на шляху до створення сучасних, гнучких та гуманних механізмів управління військовими силами України.

Відповідний законопроєкт вже розміщено на сайті Верховної Ради. Серед ініціаторів закону – відомі депутати від “Слуги народу”: Федір Веніславський, Сергій Іонушас, Олександр Бакумов, Мар’яна Безугла, Юрій Здебський та інші. Це свідчить про високі шанси на ухвалення документа.

За даними законопроєкту, лише за січень-квітень 2024 року було відкрито понад 10,5 тисяч кримінальних справ щодо СЗЧ і понад 7 тисяч – за дезертирство. Чинне кримінальне законодавство не передбачає можливості звільнення військовослужбовців від кримінальної відповідальності за перше вчинення таких правопорушень, навіть за умови щирого каяття та бажання повернутися до служби. Відсутність таких положень не дозволяє військовослужбовцям продовжити захист суверенітету і територіальної цілісності України від агресії РФ.

Законопроєкт пропонує змінити цю ситуацію. Якщо злочин (СЗЧ чи дезертирство) вчинено вперше, а до закінчення розслідування людина добровільно повернеться до частини, її звільнять від кримінальної відповідальності.

Проблема дезертирства є значущою для України. Офіційні дані свідчать про десятки тисяч кримінальних проваджень щодо СЗЧ та дезертирства. Держава змушена вдаватися до заохочувальних заходів, таких як звільнення від відповідальності у випадку каяття та повернення до частини.

Причини, через які деякі українці залишають місця служби, включають хронічну перевтому, психологічні проблеми, відсутність чітких критеріїв та строків демобілізації, а також випадки примусової мобілізації з фізичним тиском на особу.

Стаття 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення ставить за мету забезпечити своєчасне оновлення даних щодо військовозобов’язаних, відповідно до законодавства країни. Згідно з цією нормою, особи, які зобов'язані надавати такі дані, зобов'язані здійснювати їхнє оновлення не пізніше, ніж за 60 днів від дати зміни інформації.

Недотримання цього обов'язку може призвести до притягнення до адміністративної відповідальності, яка включає у себе передбачені законом штрафні санкції. Згідно зі статтею 210, за порушення обов'язку оновлення даних військовозобов'язаного у встановлений строк, може бути застосований штраф в розмірі від 17 000 до 25 500 гривень.

Ця норма спрямована на забезпечення точності та актуальності даних щодо військовозобов'язаних, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки та обороноздатності країни. Тому дотримання вимог, встановлених статтею 210 Кодексу про адміністративні правопорушення, є обов'язковим для всіх громадян, які підпадають під цю категорію.

У разі несплати штрафу може розпочатися виконавче провадження, в ході якого виконавець має право на стягнення боргу з рахунків боржника та рухомого майна. Звернення стягнення на нерухоме майно відбувається тільки у разі відсутності достатніх коштів чи рухомого майна для задоволення вимог стягувача.

Юристи розповіли, що накладання арешту на нерухоме майно військовозобов’язаних є малоймовірним, оскільки оціночна вартість нерухомості зазвичай перевищує розмір штрафу. Закон передбачає також, що у разі володіння майном разом з іншими особами стягнення здійснюється лише на частку боржника.

Таким чином, у випадку, коли нерухоме майно оформлено на інших осіб або у випадку, коли оціночна вартість майна перевищує розмір штрафу, накладання арешту для стягнення не здійснюється.