Спека повертається: 1 вересня в Україні до +37°

Нещодавно Міністерство охорони здоров'я України повідомило про проведення перевірок та скасування рішень про встановлення інвалідності для 74 військовозобов'язаних осіб, які проходили експертизу в Хмельницькій медико-соціальній експертній комісії (МСЕК). Ця інформація була надана у відповідь на запит Українських Новин.

Але варто нагадати, що чутки про його звільнення ходили ще з весни.

Тоді головною причиною майбутньої відставки називали скандали, пов’язані з частою відсутністю Костіна в Україні. У ЗМІ спливла інформація, що генпрокурор провів багато днів у закордонних відрядженнях, левова частка з яких припала на США, де живе його сім’я.

За даними джерел, спочатку найбільш імовірним наступником Костіна називали близького до Офісу президента колишнього прокурора Києва і нинішнього главу Одеської військової адміністрації Олега Кіпера.

Також не виключалося, що деякий час в.о. генпрокурора після відставки Костіна буде його нинішній перший заступник Олексій Хоменко.

Але це були розклади станом на весну нинішнього року.

Яка буде диспозиція після того, як відставку Костіна ухвалить парламент – побачимо вже найближчим часом.

У світлі постійних зусиль України стабілізувати економіку та зміцнити фінансову платоспроможність, з'являються нові виклики, які ставлять під загрозу ці намагання. Одним із таких викликів є поширення схем, спрямованих на підрив цих зусиль та заподіяння значних збитків державному бюджету. Одна з найновіших та найбільш красномовних серед них — це та, що можна вважати "Головною схемою країни". Ця схема передбачає конвертацію бананів у "фіктивне зерно" та отримання від держави незаконних 20% від суми такого шахрайського експорту.

Ця схема полягає в наступному: підприємства, які займаються імпортом товарів, таких як банани, знаходять спосіб фіктивно перетворити їх на інші товари, що підлягають експорту, зокрема зерно. Після цього вони декларують фіктивний експорт цих товарів, отримуючи від держави відшкодування ПДВ у розмірі 20% від суми “експорту”.

Є імпортер, фірма А, який ввіз у країну умовні “банани” на суму 60 млн грн.

За партію імпорту офіційно заплачені гроші, а також утримано на митниці ПДВ у розмірі 20% вартості, тобто 10 млн грн.

Потім імпортер реалізує цей товар на базарі оптовикам за готівку, наприклад, за 120 млн грн.

Податок з прибутку не платить, оскільки реалізація пройшла неофіційно.

Також він не донараховує ПДВ на різницю між ціною реалізації та митною декларацією.

Але він має 120 млн грн готівки, а реалізацію товару потрібно закрити за балансом. Крім того, є ще 10 млн грн податкового кредиту – просто так його не отримаєш.

І Імпортер знаходить “фірму-скрутчика”, яка фіктивно купує у нього банани за 60 млн грн, тобто за собівартістю і “скручує” податковий кредит із ПДВ на 10 млн грн, тобто забирає його собі.

Рух товару йде тільки на папері, простими словами “продаються-купуються” лише документи на товар і податковий кредит з ПДВ.

У цей же час зернотрейдер – “Фірма С” скуповує зерно на внутрішньому ринку.

Робить це переважно за готівку або купує у фермерів на єдиному податку, які не можуть надати податковий кредит з ПДВ.

В результаті зернотрейдер має 5000 тонн зерна на 30 млн грн, але офіційно його немає на балансі. Нема й податкового кредиту. Що робити?

Зернотрейдер звертається до вже відомої нам “фірми-скрутчика”.

Купує у неї 10 000 тонн зерна на 60 млн. грн. і отримує “скручений” раніше на бананах податковий кредит на 10 млн. грн.

Тепер на балансі є зерно та є податковий кредит.

Далі зернотрейдер експортує 5000 тонн легалізованого зерна плюс 5000 тонн фіктивного.

Зернотрейдер перераховує 60 млн грн фірмі-скрутчику, та, у свою чергу, жене ці гроші імпортеру, імпортер віддає зернотрейдеру 60 млн грн готівкою.

У фіналі зернотрейдер отримує ще й 10 млн грн відшкодування ПДВ від держави та її ділять учасники схеми.

Загалом, все лише у плюсах:

Імпортер отримав на рахунок безготівку на 60 млн грн і може купувати нову партію бананів.

Експортер – отримав 60 млн грн готівки та може знову купувати зерно за готівку.

ПДВ “скручений” і поділений. Фірма-скрутчик отримала свою комісію.

У мінусі тільки держава – вона виплатила відшкодування ПДВ з фіктивної операції та отримала спотворену статистику експорту.

Неприємний присмак у роті — це явище, яке іноді трапляється навіть у людей, котрі не мають явних проблем зі здоров’ям. Таке відчуття може бути результатом недостатньої уваги до гігієни ротової порожнини, але в деяких випадках воно може служити сигналом про наявність серйозніших проблем в організмі.

Якщо після їжі ви відчуваєте кислоту в роті, це може свідчити про карієс, гастрит, підвищену кислотність або порушення у водно-електролітному балансі. Також він може бути пов’язаний із дискінезіями жовчовивідних шляхів. Негативний вплив мають і шкідливі звички — куріння та вживання алкоголю.

Найчастіше виникає через потрапляння жовчі в стравохід. Це сигнал про можливі проблеми зі шлунково-кишковим трактом. Неприємний гіркий присмак може також з’являтися у тих, хто часто вживає жирну їжу та алкоголь. Деколи він є наслідком запальних процесів у яснах.

Його зазвичай відчувають курці та любителі кави. Проте це може бути і банальною реакцією на нестачу рідини в організмі. У деяких випадках солоний присмак сигналізує про інфекції у верхніх дихальних шляхах.

Це відчуття в роті — найбільш тривожне. Воно може свідчити про залізодефіцитну анемію, захворювання нирок, печінки чи шлунка, отруєння важкими металами або навіть розвиток цукрового діабету. Також металевий присмак іноді з’являється через проблеми з яснами чи зубами.

Ігнорувати незвичні присмаки у роті не варто. Якщо вони з’являються регулярно, краще звернутися до лікаря та пройти обстеження. Адже організм часто попереджає про проблеми ще до появи серйозних симптомів.