Спільна акція громадян: 25 тисяч голосів за мобілізацію правоохоронців та держслужбовців

Український журналіст-розслідувач і ведучий телемарафону Євген Плінський висвітлив надзвичайно важливу проблему серйозних економічних втрат для бюджету України через нелегальну торгівлю тютюновими виробами. За його обчисленнями, розмір цих втрат складає приблизно 23 мільярди гривень щорічно. Плінський вказав на те, що проведені різними центрами дослідження, зокрема Kantar-Україна, “Економічна експертна платформа”, а також дослідження на замовлення антитютюнових організацій, згодні у показниках втрат через нелегальний тютюновий ринок. Плінський наголосив на тому, що два дослідження – Kantar-Україна та “Економічна експертна платформа” – показали, що близько 23-25% українського тютюнового ринку перебуває в тіні. Протилежно до цього, дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) на замовлення антитютюнової громадської організації “Життя” вказує на дещо нижчий рівень нелегального ринку – близько 13%. Плінський зауважив, що різниця у показниках може пояснюватися різницею в методологіях проведених досліджень. Він підкреслив необхідність технічного аналізу цієї різниці в методологіях. Плінський додав, що в усіх дослідженнях консистентно зазначаються втрати бюджету на рівні близько 23 мільярдів гривень. Зазначено, що згідно зі звітом аудиторської компанії KPMG, Україна є другим за величиною ринком у Європі за рівнем нелегальної торгівлі сигаретами, поступившись лише Франції. Згідно з останнім дослідженням Kantar, рівень нелегального ринку сигарет в Україні у 2023 році досяг 25,7% (станом на жовтень). В червні 2023 року цей показник становив 19,5%. Такий відсоток тіні є абсолютним рекордом за всю історію дослідження Kantar нелегальної торгівлі сигаретами в Україні, починаючи з 2011 року.

У висновках важливо підкреслити наступне:

• Нелегальна торгівля тютюновими виробами призводить до серйозних економічних втрат для бюджету України, щорічно складаючи близько 23 мільярдів гривень.

• Дослідження проведені різними центрами підтверджують високий рівень нелегального тютюнового ринку в Україні, що становить приблизно 23-25%.

• Різниця у показниках може пояснюватися різницею в методологіях проведення досліджень, але усі вони згодні щодо обсягів втрат для бюджету.

• Україна є другим за величиною ринком у Європі за рівнем нелегальної торгівлі сигаретами, що підкреслює важливість розгляду цієї проблеми на державному рівні.

• Застосування консистентних заходів для боротьби з нелегальною торгівлею тютюновими виробами є критично важливим для запобігання втратам бюджету та збереження громадського здоров'я.

Спікер Верховної Ради України Руслан Стефанчук виступив з важливою заявою під час брифінгу "Війна, демократія та парламент: Україна 2024" у Ukraine House у Вашингтоні. Його звернення було спрямоване на посилення міжнародної підтримки України в умовах триваючого конфлікту.

Стефанчук емоційно прокоментував останню масовану ракетну атаку РФ на Україну, зокрема, на дитячу лікарню “Охматдит” та пологовий будинок, показавши зображення черг автомобілів, які доставляли допомогу до лікарні.

“Цей урок солідарності мають засвоїти і наші партнери. На кордоні України мають стояти черги автомобілів з допомогою і зброєю, яка прибуває вчасно”, – підкреслив він.

Стефанчук висловив бажання, щоб Україна мала гарантоване право на захист відповідно до статуту ООН та використовувала його повною мірою. Він також закликав зняти обмеження на удари по території Росії західною зброєю та забезпечити стабільні поставки зброї та боєприпасів, включаючи необхідність бойових літаків F-16 і навчання пілотів для них.

У своєму виступі він підкреслив, що масштабні російські авіаудари сьогодні призвели до великої кількості жертв і поранених у Києві та Дніпропетровській області. США та Євросоюз закликали розслідувати удар по “Охматдиту” як воєнний злочин.

Українська енергетика: стратегія в умовах війни

У країні, де кожен крок пов'язаний з військовою стратегією, енергетика стає важливою ланкою у забезпеченні національної безпеки та економічного розвитку. Економіст Володимир Омельченко настоює на необхідності стратегічного розгляду майбутнього енергетики України. Справді, ситуація вимагає негайних рішень, але питання про будівництво нових блоків атомних електростанцій залишається відкритим.

Спірне питання полягає в тому, чи потрібно Україні інвестувати в нові блоки АЕС. Омельченко завжди підтримував ідею, що енергетичний розвиток країни неможливий без росту відновлюваної енергетики, нових атомних блоків та сучасних систем енергозбереження. Загалом Україна втратила значну частину своїх енергетичних потужностей через воєнні дії, а старі ТЕС перебувають у катастрофічному стані.

Зараз українська енергетика знаходиться в кризовій ситуації: резерви потужностей обмежені, а існуючі електростанції потребують термінового ремонту. У таких умовах розумним вирішенням може стати відновлення та модернізація існуючих об'єктів, а також розвиток децентралізованих проектів, таких як сонячні та вітрові електростанції, біоенергетика та газові установки.

Співвідношення витрат та термінів реалізації також піддається сумнівам. Будівництво чотирьох нових атомних блоків вимагатиме значних інвестицій та багато років на завершення. При цьому виникають два важливих питання: звідки взяти кошти при існуючих фінансових проблемах та чи є сенс витрачати мільярди на проєкт, який не принесе результатів протягом тривалого часу?

У цей складний період для України потрібно уважно аналізувати всі альтернативи та приймати стратегічно обґрунтовані рішення, що забезпечать не лише енергетичну безпеку, а й економічний розвиток країни.

Відповідно до експертного аналізу, умови війни ставлять під серйозне сумніви не лише плани на будівництво нових блоків атомних електростанцій, але й їхню фінансову реалізацію. Перше питання, яке породжується — звідки можна отримати необхідні кредити для НАЕК "Енергоатом", особливо враховуючи складну фінансову ситуацію в країні та обмежену платоспроможність споживачів, що лімітує можливість підвищення цін на електроенергію.

Друге питання щодо пріоритету фінансування в умовах обмеженої допомоги та військової кризи визначається очевидно: пріоритет повинен бути наданий потребам Збройних Сил, без яких немає можливості зупинити ворога. У такій ситуації, питання доцільності витрат на будівництво нових атомних блоків стає вкрай актуальним.

Хоча Україна безумовно потребує розвитку ядерної енергетики, вибір проектується з низкою нюансів. Плани будівництва чотирьох атомних блоків, які передбачають використання російського та американського проєктів реакторів, викликають певні сумніви. Особливо варто звернути увагу на обрання російського дизайну, що може створити додаткову залежність від постачальника технологій та обладнання.

Наразі, здається, доцільніше зосередитися на розробці техніко-економічних обґрунтувань для проєктів будівництва нових атомних блоків, а також на створенні незалежного регулюючого органу, що дозволить забезпечити ефективне управління та контроль за ядерною енергетикою. Такий підхід дозволить країні готуватися до майбутнього, забезпечуючи безпеку, економічний зріст та незалежність у сфері енергетики.

У висновках до цієї статті можна зазначити наступне:

• Умови війни та складна економічна ситуація ставлять під сумнів можливість та доцільність будівництва нових атомних блоків електростанцій в Україні.

• Фінансові обмеження та пріоритетні потреби Збройних Сил вимагають обґрунтованих рішень щодо використання коштів, що змушують переосмислити інвестиції у ядерну енергетику.

• Вибір проекту будівництва нових атомних блоків потребує ретельного аналізу та урахування не лише технічних аспектів, а й політичних та економічних факторів.

• Розробка техніко-економічних обґрунтувань, створення незалежного регулюючого органу та активна підтримка децентралізованих проектів в енергетиці можуть стати більш перспективними напрямками розвитку української енергетики в умовах війни та економічної нестабільності.