Понеділок, 1 Грудня, 2025

Спільна акція громадян: 25 тисяч голосів за мобілізацію правоохоронців та держслужбовців

Важливі новини

Миколаїв під обстрілом: ракети “Іскандер-М” вразили місто

Миколаїв вразили ракети "Іскандер-М": новий обстріл у рамках російської агресії

У неділю, 17 березня, місто Миколаїв опинилося під вогнем окупантів, коли ракети "Іскандер-М" вдарили по його території. Голова Миколаївської обласної військово-цивільної адміністрації Віталій Кім інформував про цей інцидент у своєму офіційному Telegram-каналі. За попередніми даними, ракети були запущені з боку Євпаторії, анексованого Криму, і спричинили серйозні руйнування та паніку серед місцевого населення.

Очевидці опублікували фотографії з місця інциденту, де видно хмару диму, що піднімається над містом, а також масштабні руйнування внаслідок удару ракет. Попередньо повідомляється про двох поранених, але інформація про кількість постраждалих і руйнування ще уточнюється.

Цей обстріл став наступним актом агресії з боку російських окупантів, після ракетних ударів по Одесі 15 березня. Тоді жертвами стали 20 осіб, а ще 73 отримали поранення. Офіційні джерела називають цей теракт наймасштабнішим серед інших обстрілів міст України з боку російських військ.

Миколаїв продовжує переживати надзвичайно складні часи через агресивну діяльність окупантів, і місцеве населення надалі перебуває в стані тривоги та підвищеної обережності.

• Миколаїв став наступною мішенню російських окупантів, які здійснили ракетний удар "Іскандер-М", що призвело до серйозних руйнувань та паніки серед місцевого населення.

• Ракети були запущені з боку Євпаторії, анексованого Криму, і призвели до значних матеріальних збитків та людських постраждалих.

• Офіційні джерела підтверджують двох поранених внаслідок обстрілу, але кількість постраждалих та масштаби руйнувань ще уточнюються.

• Цей акт агресії став наступним за ракетними ударами по Одесі та підкреслює необхідність негайних заходів для захисту цивільного населення та державного суверенітету України.

• Місцеве населення продовжує перебувати підвищеної тривозі та обережності через загрозу агресії з боку окупантів.

Магнітна буря впливатиме на Землю ще два дні – що варто знати

9 серпня на Землі триває магнітна буря, яка розпочалася напередодні. За даними SpaceWeatherLive, її потужність відповідає слабкому рівню G1. Kp-індекс прогнозується на рівні до 5, що свідчить про неспокійний стан магнітного поля планети. Як повідомляє The Watchers, причиною стала сонячна активність — спалах і викид корональної маси, зафіксовані 5 серпня. За прогнозами geomag, буря триватиме […]

Львівський суд відмовив студенту у наданні відстрочки

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

Молодий чоловік оскаржив відмову ТЦК в наданні йому відстрочки від призову на військову службу через навчання на денній формі. В суді він стверджував, що має законне право на відстрочку відповідно до норм Закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”. Однак, ТЦК відхилив його заяву, мотивуючи це тим, що згідно з даними Єдиного державного електронного бази освіти (ЄДЕБО), студент порушив порядок здобуття освіти, що не відповідало вимогам законодавства.

Студент звернувся до суду з вимогою виправити інформацію в ЄДЕБО та підтвердити, що його навчання не суперечить вимогам Закону “Про освіту”. Також він просив суд заборонити ТЦК вжиття будь-яких дій, спрямованих на його призов до армії, до ухвалення рішення за його позовом. Водночас він зазначив, що в нього є повістка на 11 листопада 2024 року і висловив побоювання щодо примусового призову до військової служби, що могло порушити його права.

Суд розглянув заяву студента і дійшов висновку, що він не довів порушення своїх прав та протиправність дій ТЦК. Суд зазначив, що процедура мобілізації чітко регулюється законом, і наявність повістки не є достатньою підставою для застосування заходів забезпечення позову. У результаті суд відмовив у задоволенні заяви студента про забезпечення позову.

Масштабна схема виведення підсанкційних активів: Шапран та “Юнігран”

Журналістські розслідування та матеріали правоохоронних органів виявили складну та масштабну схему виведення активів компанії «Юнігран», пов'язану з колишнім депутатом Броварської міської ради Сергієм Шапраном і рядом інших фігурантів. Суть цієї схеми полягає в тому, що замість того, щоб передати арештоване майно до державної власності, значну частину активів переписали на фірми, що підконтрольні групі осіб, і перепродали за заниженими цінами. В результаті таких дій держава недоотримала значну суму коштів, що мали надійти до бюджету.

Розслідувачі зазначають, що низка компаній, пов'язаних з «Юніграном», активно брала участь у цій схемі. Серед таких компаній — «Юні Стоун Плент», «Юні Люкс», «Юні Сервіс», «Мартен Локс». Всі ці фірми, згідно з матеріалами розслідування, входили до мережі підприємств, якими керували або контролювали особи, наближені до Шапрана. Їхня діяльність сприяла тому, що державний бюджет недоотримав значні кошти, які мали б надійти від продажу арештованих активів.

Деякі матеріали прямо пов’язують ці операції з переліком осіб, серед яких згадують ексдепутата Одеської облради Володимира Осіпова, екс-податківця Ігоря Скорохода та нинішнього голову Одеської ОВА Олега Кіпера, — саме такі зв’язки фігурують у публікаціях про те, як активи переходили до нових власників. Ці твердження базуються на журналістських розслідуваннях і потребують додаткової перевірки правоохоронними органами.

На тлі розслідувань НАЗК встановило недостовірні відомості у декларації Сергія Шапрана на суму понад 193 млн грн — це окрема складова претензій до бізнесмена й підстава для подальших перевірок.

Правоохоронні органи відкрили низку проваджень щодо виведення активів «Юнігран» і незаконного розпорядження арештованим майном; справи, за даними ЗМІ, об’єднувалися з раніше відкритими матеріалами та доповнювалися новими епізодами кримінальних проваджень. У низці публікацій зазначають, що через це держава досі не отримала очікуваних надходжень від вилучених активів.

Сергія Шапрана затримали в червні 2025 року в межах одного з проваджень, однак у вересні того ж року він вийшов під заставу — ЗМІ повідомляли про розмір застави близько 5 млн грн, що викликало суспільне обурення з огляду на масштаби фігуруючих у матеріалах збитків. Стан справи щодо притягнення інших фігурантів і відшкодування збитків залишається предметом слідства.

Експерти й журналісти звертають увагу на кілька ключових питань, які потребують оперативної реакції держави: можливі факти умисного зняття арештів або пом’якшення обмежувальних заходів щодо майна підсанкційних бізнесменів; участь у схемах третіх осіб і компаній-фантомів; а також недостовірне декларування доходів і активів. Усе це створює ризики як для наповнення держбюджету, так і для довіри до системи управління конфіскованими активами.

Правоохоронні органи, НАЗК та інші контролюючі інституції мають оприлюднити результати перевірок і поінформувати громадськість про подальші процесуальні кроки: хто саме притягується до відповідальності, які суми відшкодовано державі, чи є рішення про повернення активів державі та які судові рішення вже ухвалені. Ми звернулися до правоохоронців і НАЗК із запитом про коментар і оновимо матеріал після отримання офіційних відповідей.

Ірма Вітовська гостро висловилась про мирні перемовини з РФ

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Вітовська, відповідаючи на питання про можливі поступки Росії, зізналася, що ця тема є дуже складною для неї. Вона висловила думку, що наразі влада “промацує думки людей” щодо можливого завершення війни через перемовини. Особливо гостро акторка сприймає ідею відмови України від Донбасу і Криму.

“Я не розумію, де будуть прокладені нові кордони,” – зазначила вона. Крім того, Вітовська сумнівається, що такі поступки задовольнять Росію. “А що тоді він [Путін] виграв? Тобто ми повертаємося до того, що було до 2022 року, російська мова і так тут Конституцією захищена, як і будь-яка мова нацменшин. А що це було тоді?” – риторично запитала акторка.

Вітовська висловила своє нерозуміння того, як можна домовлятися з Росією після стількох смертей і знищених життів. На її думку, ці люди загинули не для того, щоб зараз віддавати території країні-агресору. Вона також поставила питання про відповідальність за знищення українських міст і загибель людей, особливо дітей, а також про репарації, яких вимагає справедливість.

“А куди ділися наші люди, наші міста? А де ж тоді репарації? Що це було, куди ви вбили стільки людей, стільки дітей? Хто поверне нам покалічених, понівечених, і морально, і психіку хто поставить на місце?” – запитала Ірма Вітовська, наголошуючи на важливості пам’яті про жертви цієї війни та необхідності справедливості.

Петиція, яка була адресована президентові з метою мобілізації правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери, стала справжньою масовою акцією громадян, збираючи вражаючу кількість — 25 тисяч голосів — всього за три дні. Це свідчить про високий рівень зацікавленості суспільства у важливих питаннях державного управління та безпеки. Варто зазначити, що ініціатор цієї петиції вносить інноваційний підхід до розв’язання проблеми, пропонуючи надати пріоритетне право на робочі місця в державних, комунальних установах та правоохоронних органах демобілізованим військовослужбовцям, які повертаються з зони конфлікту. Ця ідея заслуговує на увагу та підтримку, оскільки вона спрямована на інтеграцію ветеранів у цивільне життя та підтримку їхнього соціального захисту.

Цікаво порівняти цю петицію зі схожими ініціативами, зокрема з петицією народного депутата Дубінського під номером №22/204852-ЕП, що стосується мобілізації депутатів і чиновників. Відмінність у часі збору необхідної кількості голосів — лише три дні проти 87 — ілюструє не лише актуальність питання про мобілізацію працівників бюджетної сфери, але й зростання зацікавленості суспільства в цьому питанні. Це також свідчить про важливість швидкого реагування владних структур на вимоги громадян.

Таке високе зацікавлення громадян у вирішенні питань державного управління та соціальної справедливості є важливим кроком у підвищенні рівня демократії та активізації громадянського суспільства. Надіямося, що ініціативи, які здобувають таку широку підтримку, отримають належну увагу та реалізацію для досягнення загального благополуччя та розвитку України.

Висновки до вищезгаданої статті підкреслюють важливість громадської активності та швидкого реагування владних структур на потреби суспільства. Зібрання 25 тисяч голосів за петицію про мобілізацію працівників бюджетної сфери за лише три дні свідчить про великий інтерес громадян до питань державного управління та безпеки.

Ініціатива з пріоритетним прийомом на роботу демобілізованих військовослужбовців після повернення з зони конфлікту отримала широку підтримку, що свідчить про важливість інтеграції ветеранів у цивільне життя та їхнього соціального захисту. Порівняння з іншими подібними ініціативами показує зростання зацікавленості суспільства у вирішенні подібних питань.

Важливою є здатність суспільства мобілізуватися та виступати з ініціативами щодо покращення умов життя та роботи у країні. Така активність є важливим фактором у підвищенні рівня демократії та розвитку громадянського суспільства в Україні. Надіємося, що ініціативи, які отримують таку широку підтримку, будуть враховані та реалізовані владними органами для досягнення загального добробуту та процвітання країни.

Останні новини