Справа Гладковського (Свинарчука): Висновок обвинувачення передано до суду

У Києві зоозахисники спільно з відповідними службами вилучили вовка з квартири в Оболонському районі після того, як дика тварина напала на жінку, яка її утримувала. Про інцидент повідомили у Wild Animals Rescue Center, зазначивши, що сигнал надійшов через агресивну та небезпечну поведінку хижака.

За наданою інформацією, вовк тривалий час перебував у житловому приміщенні, яке не було пристосоване для утримання дикої тварини. Відсутність належних умов, фахового догляду та простору, ймовірно, призвела до стресу й неконтрольованої поведінки тварини. Під час нападу власниця зазнала тяжких тілесних ушкоджень: у неї серйозно травмована рука та численні укуси в ділянці стегна.

Під час слідчих дій у квартирі також виявили труп лисиці. Попередньо відомо, що обох хижаків жінка придбала через інтернет та утримувала у непридатних для диких тварин умовах.

Наразі триває досудове розслідування, правоохоронці встановлюють усі обставини події. Крім того, поліція планує звернутися до відповідних служб для визначення подальшого утримання інших тварин, які перебувають у квартирі.

Голова Харківської військової адміністрації, Олег Синєгубов, на пресконференції, що відбулася 17 травня, виклав усі деталі та нюанси стосовно будівництва фортифікацій в зоні відповідальності ОВА. Він уточнив, що цей процес активно відбувається лише на третій лінії оборони, і початок будівництва може відрізнятися від 10 до 30 кілометрів від лінії кордону або зони конфлікту, залежно від конкретних обставин. Зазначено, що всі проєкти, пов’язані з цією роботою, були розроблені Міністерством оборони, включаючи будівництво бетонних укриттів, покриття ними, а також створення ходів сполучень. Спеціалісти військового інженерного корпусу були відповідальні за визначення місць розташування цих споруд.

Синєгубов заявив, що військова адміністрація, її представники та департамент відмовляються брати на себе відповідальність за будівництво фортифікаційних споруд, розглядаючи це як чисто технічне завдання з основним акцентом на дотримання термінів виконання. Він також наголосив, що будівництво фортифікацій проводилося у трьох напрямках: на півночі Харківщини – у Сумському напрямку, на північному сході – у Вовчанському напрямку, та на сході – у напрямку Куп'янська та Лимана. Він розкрив, що була чітко визначена кількість фортифікаційних споруд, включаючи взводно-опорні пункти та лінії вибухових загороджень, проте деталі стосовно першої та другої ліній оборони не розголошувалися, оскільки вони поза відповідальністю ОВА.

Голова ОВА визнав, що існують території, де роботи зі зведення укріплень були припинені через постійні обстріли з боку російських військ, неможливість передачі цих об'єктів військовим, а також низку інших технічних та стратегічних причин. Він також пояснив появу фотографій з "зубами дракона" на околиці села Липці, стверджуючи, що це лише залишки матеріалів, призначених для майбутнього встановлення, і вони не представляють собою значного військового значення.

У висновку можна зазначити, що будівництво фортифікаційних споруд на Харківщині є складним і масштабним процесом, який відбувається у зоні відповідальності ОВА. Голова військової адміністрації, Олег Синєгубов, розкрив деталі цього процесу під час пресконференції. Відзначено, що будівництво здійснюється на третій лінії оборони, а всі проекти розробляються Міністерством оборони. Окрім того, відповідальність за виконання робіт покладена на військових інженерів, які визначають місця розташування споруд. Наразі об'єкти будівництва фортифікацій зосереджені на трьох напрямках: північному, північно-східному та східному. Зазначено також, що через постійні обстріли деякі роботи були припинені. Але незважаючи на це, робота триває, а військова адміністрація збирається налаштувати ефективний контроль за виконанням завдань з будівництва фортифікацій.

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) провело ретельну перевірку декларацій 541 керівників територіальних центрів комплектування (ТЦК), в результаті чого було виявлено порушення у 8 осіб. Голова комітету з антикорупційної політики у Верховній Раді, Анастасія Радіна, повідомила, що дані про цих осіб передані правоохоронним органам для подальших дій. В даний момент триває моніторинг життєвого стилю ще 28 осіб, а також аналіз декларацій 5 інших керівників ТЦК.

За словами Радіної, принаймні дві декларації співробітників ТЦК мали вищий ризик порушень порівняно з іншими деклараціями посадовців. Найбільш серйозне порушення виявлено в діяльності начальника Одеського ТЦК, Євгена Борисова, якому пред'явили підозру у незаконному збагаченні на суму понад 188 мільйонів гривень. Інший випадок стосується заступника начальника одного з ТЦК, який зібрав понад 400 000 гривень від військовослужбовців на свою особисту банківську картку і, ймовірно, використав їх для власних потреб.

Решта виявлених порушень стосується осіб з ТЦК в Одесі, Самборі, Полтаві, Дніпрі та Запоріжжі. За розслідування відповідають спеціалізовані прокуратури у сфері оборони, Державне бюро розслідувань та Національна поліція. Спеціалізована антикорупційна прокуратура веде процедуру конфіскації можливо незаконно нажитих активів. Рішення про подальші дії буде ухвалено судом.

В результаті проведеної перевірки Національним агентством з питань запобігання корупції було виявлено серйозні порушення у деклараціях керівників територіальних центрів комплектування. Серед них 8 осіб мали ознаки корупційних дій. Зараз триває розслідування щодо ще 28 осіб, а також перевірка декларацій інших посадовців.

Найбільш відомий випадок стосується начальника Одеського ТЦК, якому пред'явлено підозру у незаконному збагаченні на значну суму. Крім того, виявлено випадок, коли заступник начальника одного з центрів зібрав кошти від військовослужбовців та, ймовірно, використав їх для власних потреб.

Загалом, виявлені порушення стосуються осіб з різних регіонів України. Розслідування цих справ здійснюють спеціалізовані прокуратури, Державне бюро розслідувань та Національна поліція. Подальші дії, включаючи конфіскацію можливо незаконно нажитих активів, будуть вирішуватися в судовому порядку.