Справедливість на боці злочинців? Відомий кримінальний авторитет Журавель, що напав зі зброєю на поліцію, вийшов на волю

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Західні дипломати в Києві «відчули», що Зеленський став більш відкритим для початку переговорів із Росією, йдеться у статті The Washington Post.

Видання нагадує, що Зеленський заявив про можливість покликати Росію на наступний мирний саміт.

Водночас газета вказує, що президент України наполягає на необхідності завершити війну на його умовах, «хоча за останній рік його позиція ослабла, оскільки Росія завоювала значні території на Донбасі і навряд чи віддасть їх». Аналітики прогнозують нові втрати на фронті в найближчі місяці.

Водночас курська операція ЗСУ «застопорилася» і не призвела до відведення військ з РФ з фронту, як сподівався Київ.

І прохолодна реакція деяких чиновників, ознайомлених із «планом перемоги» Зеленського, свідчить про те, що Київ може не отримати того козиря, на який розраховував.

Глава американського генштабу Чарльз Браун заявив журналістам, що цей план викладає деякі речі, про які українські чиновники «вже просили», і американські чиновники переглядають план щодо того, «що насправді можливо».

«Нам доведеться сісти з українцями і обговорити, що ви насправді можете зробити, порівняно з тим, що у вас є в цьому списку», – сказав Браун.

Також він визнав, що між союзниками по НАТО існують розбіжності щодо ухвалення України в Альянс (це перший пункт «плану перемоги» Зеленського).

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Згідно з текстом проєкту, з 1 січня до 31 липня громадяни, яким у рік взяття на облік виповнюється 17 років, мають пройти електронну ідентифікацію персональних даних в Електронному кабінеті призовника, військовозобов’язаного, резервіста. Або особисто з’явитися до ТЦК з переліком документів, встановлених Міноборони.

Для неявки можливі лише такі причини: хвороба, перешкода стихійного характеру, проживання на тимчасово окупованих територіях або території бойових дій, а також «інші обставини» (перелік не уточнено).

Також у цьому проєкті йдеться про те, що жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком і виявили бажання проходити базову військову службу, за їхньою заявою братимуться на військовий облік призовників. А після проходження базової військової служби їх братимуть на військовий облік військовозобов’язаних.

Останні атаки на танки "Абрамс" підтверджують серйозну уразливість бронетехніки перед атаками дронів. Незважаючи на наявні технології захисту, Україна не поспішає їх впроваджувати. Це створює серйозні загрози для безпеки військових і бронетехніки, що знаходиться на передовій. Велика частина втрат танків і артилерії зумовлена атаками дронів, що використовуються як засоби для знищення цілей. Українські танки, а також артилерійські установки потребують ефективного захисту від таких атак, проте поки ця проблема залишається недооціненою. Важливо активізувати роботу з розробки та впровадження ефективних захисних конструкцій для бронетехніки, які дозволять зменшити втрати та зберегти військову потужність.

Наразі проблема захисту бронетехніки від атак дронів є актуальною та нагальною. Історія свідчить, що існують різноманітні рішення для захисту, але їх впровадження затримується. Ініціативи у цьому напрямку розробляються як на рівні військових підрозділів, так і за участю приватних компаній. Захист бронетехніки від дронів може зменшити втрати та підвищити ефективність у веденні бойових дій. Наразі в Україні існують прогресивні технології для цього, але їх потрібно активно впроваджувати та розвивати. Забезпечення бронетехніки надійним захистом є питанням життя і смерті для військових, тому вирішення цієї проблеми потребує негайних дій та системного підходу з боку військового керівництва.

Українські військові постійно стикаються з проблемою захисту бронетехніки від атак дронів, що стає загрозою для їхньої ефективності та безпеки. Незважаючи на наявність різних технологій та рішень у цьому напрямку, їх впровадження затримується. Важливо звернути увагу на досвід інших військових підрозділів та приватних компаній, які вже розробили ефективні заходи захисту. Наразі необхідно активно впроваджувати і розвивати існуючі технології для забезпечення безпеки бронетехніки, що допоможе у підвищенні ефективності ведення бойових дій та зменшенні втрат.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Дивна заява Шмигаля про те, що 98% повісток надсилають людям, які не працевлаштовані і не платять податки. Адже, це, м’яко кажучи, не відповідає дійсності.

Але мене вражає ось що.

Спершу уряд посилив транзакційне навантаження на бізнес, взявши на нього відповідальність за мобілізаційні процедури: вручення повісток, доставку співробітників у ТЦК. Це закономірно призвело до масового звільнення людей з офіційного місця роботи і переведення їх у тінь (з припиненням нарахування податків на зарплату, яку почали платити в конвертах).

Кількість таких людей загалом по країні становила сотні тисяч.

Тепер прем’єр говорить про те, що повістки розсилають тим, хто офіційно не працевлаштований….

Тобто уряд спершу загнав людей у тінь, а тепер пробує їх звідти “дістати” за допомогою повісток.

А навіщо було змушувати бізнес модерувати вручення повісток? Це ж не радянські державні підприємства.

Декомунізація у нас пройшла лише у вигляді знесення пам’ятників, але не в умах чиновників та їхньому ставленні до людей. Людей і бізнес досі розглядають як “ресурс”, яким потрібно “управляти”. Моделі соціального діалогу, людиноцентричної політики у нас досі — зі сфери фантастики.

Наприклад, бізнесу потрібно пам’ятники ставити за те, що в такій ситуації він зберігає робочі місця і платить податки. А не навантажувати його не властивими йому функціями, і до того ж протиприродними.

Тому що якщо бізнесу потрібен співробітник, він переведе його в тінь, але збереже.

Тому всі дії уряду в цьому плані — це моторошне шарахання з боку в бік.

То максимально натиснути на офіційний ринок праці, то на тіньовий.

В уряді взагалі розуміють, що вони роблять?