Справедливість на боці злочинців? Відомий кримінальний авторитет Журавель, що напав зі зброєю на поліцію, вийшов на волю

За даними, що були надані Національним агентством з питань запобігання корупції, київський адвокат Олексій Носов спробував спіймати на хабарі детектива приватної агенції та прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Цей інцидент є ще одним сигналом про необхідність посилення боротьби з корупцією в Україні. Надзвичайно важливою є системна реформа правоохоронних органів та судової системи, а також підвищення свідомості громадськості про наслідки корупційних дій. Необхідно забезпечити ефективний механізм запобігання, виявлення та покарання корупції на всіх рівнях влади, щоб зміцнити довіру громадян до державних інституцій.

Цей скандальний випадок привів до того, що юридична компанія, яка мала стосунки з Носовим, прийняла рішення розірвати з ним співпрацю.

Він пропонував хабар у 200 тисяч доларів за передачу справи свого підзахисного до іншого органу досудового розслідування.

“Йдеться про справу заволодіння електричною енергією “Укренерго” та легалізацію отриманих від її продажу коштів на суму 716 млн грн”, – йдеться у заяві НАБУ.

Відомство не розкрило імені адвоката. Але юридична компанія “Міллер” повідомила, що йдеться про її юриста Олексія Носова. У юрфірмі пройшли обшуки. “За рішенням команди компанія розриває будь-які стосунки з Олексієм Носовим”, – заявили в компанії.

Зазначимо, що адвокат Носов був відомий як захисник ексглави “Нафтогазу” Андрія Коболєва, якого підозрюють у незаконному здобутті премії у 10 мільйонів доларів.

Після того як бізнесмена Дмитра Фірташа офіційно внесли до санкційного списку України, громадський сектор зосередив увагу на ролі державних регуляторів у фінансовій системі. Особливий інтерес викликала позиція Національного банку України та його рішення стосовно банку «Альянс», кінцевим бенефіціаром якого, за даними відкритих джерел і заяв активістів, вважається саме Фірташ або структури, пов’язані з ним.

Громадські організації та експертне середовище наголошують, що запровадження санкцій проти великого бізнесу не може обмежуватися лише формальним включенням до списків. На їхню думку, важливим є комплексний підхід, який охоплює фінансові установи, що можуть прямо чи опосередковано перебувати під впливом підсанкційних осіб. У цьому контексті дії або бездіяльність Національного банку розглядаються як індикатор реальної ефективності санкційної політики держави.

На цьому тлі відсутність публічних кроків щодо банку «Альянс» викликала хвилю критики. Активісти наголошують: регулятор не оприлюднив результатів поглиблених перевірок, не повідомив про можливі обмеження чи додатковий нагляд і не пояснив, як саме забезпечується недопущення використання банківської системи в інтересах особи, яка перебуває під санкціями.

Окремо увагу звертають на роль заступника голови правління НБУ Дмитра Олійника, який відповідає за банківський нагляд. Саме на цьому рівні, за словами критиків, ухвалюються рішення щодо контролю за діяльністю банків. На їхню думку, відсутність жорстких дій щодо «Альянсу» може свідчити або про вибірковий підхід, або про недостатню інституційну реакцію.

Експерти зазначають, що банківський сектор є одним із ключових каналів, через які можуть обходитися санкційні обмеження. Тому саме Нацбанк має демонструвати максимальну прозорість, регулярні перевірки та публічну звітність. Інакше санкційна політика ризикує перетворитися на формальність.

Громадські активісти вимагають від регулятора чіткої та документованої оцінки діяльності банку «Альянс» з урахуванням санкційного статусу його бенефіціара, а також публічного пояснення подальших кроків. Поки цього не відбувається, довіра до антикорупційної та санкційної політики держави, за їхніми словами, залишається під питанням.

2 жовтня Вища рада правосуддя ухвалила важливе рішення, звільнивши голову суду Південноукраїнська Олександра Савіна. Це рішення стало результатом розгляду подання Третьої дисциплінарної палати ВРП, яка визнала наявність серйозного дисциплінарного проступку та систематичного нехтування обов'язками суддею. Протягом тривалого часу Савін перебував під увагою правоохоронних органів, а також в центрі суспільного резонансу через низку інцидентів, пов'язаних з його поведінкою за межами суду.

Однією з основних причин, яка призвела до звільнення, стали численні випадки порушення ним правил дорожнього руху. Зокрема, суддя неодноразово затримувався за керування автомобілем у стані алкогольного сп'яніння, що супроводжувалося накладенням адміністративних штрафів та позбавленням права керування транспортними засобами. Відомо, що одним із таких випадків став інцидент, що стався 14 березня 2025 року. Після цього ситуація з суддею Савіним загострилася, і дисциплінарні органи не змогли залишити його подальшу діяльність без належної реакції.

Третя дисциплінарна палата та ВРП оцінювали не лише окремі інциденти, а й систематичне нехтування суддівськими обов’язками, що стало підставою для остаточного звільнення. Суддя неодноразово оскаржував дисциплінарні рішення у встановленому порядку, однак його скарги були відхилені.

Рішення ВРП набирає сили в порядку, передбаченому законодавством; подальші коментарі у відомстві або від самого Олександра Савіна очікуються за потреби.

На Вінниччині правоохоронні органи зафіксували черговий випадок порушень у роботі одного з територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. За інформацією з обізнаних джерел, посадовицю установи підозрюють у зловживанні службовим становищем, що стало підставою для проведення слідчих дій та подальшого розслідування. Інцидент уже викликав резонанс як серед місцевої громади, так і на рівні області.

За попередніми даними, йдеться про використання службових повноважень у власних інтересах або в інтересах третіх осіб. Слідство перевіряє можливі факти незаконного впливу на процеси, пов’язані з виконанням мобілізаційних та облікових функцій, а також аналізує документи й контакти, які могли бути використані в межах протиправної схеми. Правоохоронці наголошують, що всі обставини справи будуть встановлені в межах чинного законодавства.

За версією слідства, у квітні 2023 року працівниця Тульчинського районного ТЦК запропонувала матері полеглого бійця допомогу з оформленням одноразової грошової допомоги, передбаченої державою для родин загиблих військових. В обмін на «вирішення питання» вона пообіцяла вплинути на посадових осіб обласного та районного центрів комплектування.

Щоб контролювати процес, підозрювана отримала від жінки довіреність на представництво її інтересів, самостійно зібрала пакет документів і надала інструкції щодо подачі заяв. Фактично, за даними правоохоронців, вона створила враження, що без її втручання виплату отримати буде складно.

У грудні того ж року, коли стало відомо про призначення державної допомоги, посадовиця висунула вимогу перерахувати їй 5 тисяч доларів «винагороди» за вплив на службових осіб. Кошти вона попросила переказати на власний банківський рахунок.

Жінка погодилася і перерахувала близько 190 тисяч гривень. За інформацією слідства, підозрювана знімала гроші частинами через різні банкомати та використовувала їх на власний розсуд.

Службовій особі повідомлено про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України: одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення посадовими особами та легалізація коштів, отриманих злочинним шляхом.

Наразі її відсторонено від посади. Суд обрав запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Слідчі дії тривають.