Справу Юлії Лемещенко перетворили на показовий вирок у російській системі репресій

орієнтовний обсяг (кількість слів або сторінок);

стиль (інформаційний, науковий, рекламний, емоційний, офіційний);

За даними слідства, офіцер у період з жовтня 2022 року по лютий 2025 року фактично не виконував обов’язків військової служби, проте продовжував отримувати грошове забезпечення. Загальна сума безпідставно нарахованих коштів перевищує 760 тисяч гривень.

Крім того, слідчі встановили, що у червні 2024 року та лютому 2025 року обвинувачений подавав неправдиву інформацію щодо проходження лікування на денному стаціонарі нібито за рекомендацією лікаря. У зазначені періоди він перебував за межами області.

Дії колишнього командира кваліфіковано за частиною 4 статті 191 КК України (заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем у великих розмірах), частиною 4 статті 409 КК України (ухилення від несення обов’язків військової служби) та частиною 2 статті 190 КК України (шахрайство, вчинене повторно). Його відсторонено від займаної посади.

У межах тієї ж програми за процесуального керівництва Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону повідомлено про підозру підполковнику — начальнику оперативного відділення штабу військової частини.

За версією слідства, з вересня 2023 року по лютий 2025 року посадовець систематично вносив підлеглого офіцера до рапортів на отримання додаткових видів грошового забезпечення та винагород. При цьому військовослужбовець фактично не брав участі у бойових діях на території Краматорського району Донецької області.

На підставі рапортів видавалися накази про щомісячну виплату додаткової винагороди у розмірі від 50 до 100 тисяч гривень. Загальна сума збитків державному бюджету склала 1,27 мільйона гривень. За інформацією прокуратури, завдану шкоду відшкодовано повністю.

Підполковнику інкримінують частину 2 статті 364 КК України (зловживання владою або службовим становищем) та частину 1 статті 366 КК України (службове підроблення).

Досудове розслідування здійснювали слідчі ГУНП у Вінницькій та Донецькій областях за оперативного супроводу відповідних підрозділів.

Відповідно до статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її провину не буде доведено в установленому законом порядку та підтверджено обвинувальним вироком суду.

Президент України Володимир Зеленський, президент Франції Еммануель Макрон і прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер підписали декларацію про наміри щодо формування багатонаціональних сил, покликаних забезпечити дотримання режиму припинення вогню на території України. Документ закладає політичну основу для майбутньої безпекової архітектури та свідчить про новий рівень координації між Києвом і ключовими європейськими партнерами.

Як зазначає британське видання The Telegraph, підписання декларації стало важливим дипломатичним сигналом і розцінюється як суттєвий політичний прорив. Журналісти наголошують, що вперше за більш ніж рік позиції України, Сполучених Штатів та провідних європейських країн виглядають узгодженими, а спільні заяви та дії демонструють єдине бачення подальших кроків щодо врегулювання ситуації.

Зокрема, Зеленський, Макрон і Стармер оголосили про плани створення англо-французьких сил безпеки, які можуть бути задіяні в Україні після встановлення режиму припинення вогню. Передбачається, що ці сили стануть частиною ширшого багатонаціонального механізму стримування.

Водночас спецпредставник президента США Дональда Трампа Стів Віткофф заявив, що дипломати «майже завершили» роботу над протоколами безпеки, покликаними не допустити повторення війни. За його словами, ці протоколи мають забезпечити захист України у разі нового нападу, однак конкретні механізми залишаються невизначеними.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, зі свого боку, заявляв, що Сполучені Штати нібито погодилися на «сильні юридично зобов’язуючі гарантії безпеки» та певний американський механізм забезпечення безпеки. Він також пообіцяв, що Німеччина візьме на себе відповідальність за Україну та безпеку континенту загалом, утім утримався від приєднання до ініціативи Великої Британії та Франції щодо розміщення сил безпосередньо на місцях.

The Telegraph наголошує, що питання гарантій безпеки є ключовим компонентом будь-якої мирної угоди. Видання зазначає, що українці не погодяться на мир або територіальні компроміси без упевненості в тому, що Росія не зможе знову атакувати.

Разом із тим журналісти підкреслюють, що сам механізм забезпечення безпеки наразі фактично не узгоджений. Деталі не були публічно озвучені, а лідери обмежилися згадкою про участь США у спостереженні за дотриманням режиму припинення вогню.

У відповідь на запити щодо конкретики Віткофф заявив, що американські військові «думали про це», але уникнув прямих відповідей. За оцінкою видання, це означає, що ключова гарантія безпеки — чіткий сигнал про те, що повторний напад на Україну означатиме війну зі США, — досі відсутня.

Журналісти також нагадали, що раніше британські посадовці пропонували ідею розміщення американських літаків у Польщі або Румунії для підтримки українських, французьких і британських сил на землі. Чи залишається ця пропозиція актуальною, наразі невідомо.

На думку The Telegraph, саме ці деталі визначатимуть різницю між реальним стримуванням і формальними гарантіями. Водночас у Парижі, за словами журналістів, були помітні ознаки відновлення єдності Заходу. Велика Британія і Франція пішли далі, ніж очікувалося, намагаючись переконати Дональда Трампа, що Європа готова взяти на себе більший тягар власної безпеки.

Втім, видання іронічно підсумовує: попри позитивні сигнали, остаточні відповіді щодо миру залишаються «за наступним пагорбом».