Спрощення вступу до поліції для ветеранів: нові можливості для служби

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

“Два дні тому на Південноукраїнській АЕС, судячи з усього від спеки, фізично згоріло два трансформатори струму. Це призвело до відключення одного з реакторів,” — розповів Харченко.

Аварія на Південноукраїнській АЕС призвела до відключення високовольтних ліній в мережі “Укренерго”, що, за словами Харченка, викликало серйозні перебої в постачанні електрики на лівому березі України.

“Через цю абсолютно технічну аварію лівий берег України – включно з Дніпром, Сумами й далі по переліку – останні два дні вкрай жорстко обмежений в постачанні електрики,” — пояснив він.

Однак, Міністр енергетики України Герман Галущенко спростував цю інформацію, назвавши її “фейком” і російським наративом.

“Центр протидії дезінформації вже висловив позицію, що це все є фейк, і найцікавіше, знаєте, що спочатку ця інформація з’явилася на російських каналах,” — заявив Галущенко у Верховній Раді.

Галущенко також зазначив, що ситуація з Південноукраїнською АЕС нібито є частиною російської інформаційної кампанії, і запевнив, що блок мережі продовжує працювати. “Питання в тому, для чого це робиться,” — додав він.

Ці заяви стали пусковим важілем для подальшого розслідування. Нардеп Ярослав Железняк відреагував на слова Галущенка, зловивши міністра на відвертій брехні. Железняк підкреслив, що інформація про технічні проблеми на Південноукраїнській АЕС підтверджується офіційними даними, отриманими після запиту.

“15 липня 2024 року на Південно-Українській атомній електростанції відбулася позаштатна подія в результаті якої були пошкоджені трансформатори струму, що призвело до руйнувань на ВРП 330. В результаті відключився перший енергоблок з навантаженням 1000 МВт, а також три лінії електропередач,” — йдеться у відповіді, отриманій від енергетичних служб. Ці події, за словами Железняка, також призвели до введення графіків аварійних відключень у Південно-Східному регіоні та збільшення часу відключення споживачів у центральних регіонах, включаючи Київ.

Железняк зазначив, що ситуація з відключеннями світла в столиці та інших містах підтверджує серйозність проблеми.

“Всі, хто був в Києві в ці дні, могли помітити, що електропостачання було обмежене навіть вночі,” — додав він.

Він також висловив сумнів у діях міністра Галущенка, ставлячи під питання його правдивість.

“Чому Галущенко публічно заперечив інформацію про аварії і звинуватив у цьому російське ІПСО?” — запитує Железняк, вказуючи на можливі корупційні або управлінські проблеми.

“Сподіваюся, що така брехня ще більше зменшить шанси на ухвалення корупційних законів у сфері атомної енергетики,” — підсумував він.

Джерело в команді Залужного повідомило, що колишній главнокомандувач, після консультацій із посольством США в Україні, виразив готовність прийняти посаду посла в Британії. Залужний усвідомлює, що йому важливо уникнути долі свого помічника, тому він прагне припинити конфронтацію з Зеленським у глобальному масштабі. Повернення в Україну планується відбуватися за узгодженим сценарієм зі США, з метою уникнути юридичних перешкод у претензіях на президентство та лідерство у новій політичній партії. Окрім колишнього главнокомандувача Збройних сил України, генерала Валерія Залужного, на посаду посла України в Британії можуть претендувати інші військові, проте існують труднощі з їхнім звільненням з військової служби. Уже у 2023 році Україна домовилася про назначення викладача та військовослужбовця-добровольця Федора Шандора на посаду посла в Угорщині. Однак, через юридичні обмеження, пов'язані зі звільненням з військової служби, він ще не розпочав виконувати свої обов'язки. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба в початку цього року пояснив, що існують складнощі зі звільненням Шандора зі служби, проте найближчим часом він має отримати можливість обіймати посаду посла. Під час воєнного стану в Україні військових складно звільнити з військової служби. Це можливо лише у випадках, коли існує обвинувальний вирок, досягнуто граничний вік, встановлено непридатність за висновком військово-лікарської комісії або виникають сімейні обставини. Міністерство закордонних справ шукає кандидатів на дипломатичні посади у всіх сферах, включаючи військову. "Люди, які боронили країну зі зброєю, можуть посилити голос України та захищати інтереси держави за кордоном. Крім того, вони можуть передавати іноземцям правдиву інформацію про російську агресію", – зазначається у заяві відомства.

Висновки до цієї статті можна сформулювати наступним чином:

• Українські військові, зокрема колишній главнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний, розглядають можливість переходу до дипломатичної служби, зокрема на посаду посла в Британії, з метою уникнути політичних конфліктів та забезпечити собі юридичний захист.

• Існують складнощі зі звільненням військових з військової служби для обійняття посад дипломатів через юридичні обмеження та процедури.

• Уряд України розглядає можливість надання військовим можливості обіймати дипломатичні посади, оскільки вони можуть відігравати важливу роль у представництві України за кордоном та інформуванні світової спільноти про ситуацію в Україні.

• Незважаючи на труднощі, пов'язані з юридичними процедурами, цей крок може зміцнити голос України на міжнародній арені та сприяти захисту національних інтересів у світі.

• Міністерство закордонних справ активно шукає кандидатів на дипломатичні посади у всіх сферах, включаючи військову, враховуючи їхній потенціал як захисників інтересів України та інформаторів про російську агресію.

Капітальний ремонт Харківського шосе, який КМДА подає як важливе оновлення транспортної інфраструктури Лівого берега Києва, стикнувся з серйозними юридичними проблемами. За інформацією від «Інформатора», що посилається на дані з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ), робочі процеси на об'єкті розпочалися без необхідних дозвільних документів. Нагадаємо, що роботи стартували 5 жовтня 2025 року на ділянці Харківського шосе в Дарницькому та частково в Дніпровському районах. Загальна вартість ремонту оцінюється в 1,26 мільярда гривень.

Міський активіст та експерт з містобудування Георгій Могильний звернув увагу на суттєву проблему, зазначаючи, що проведення робіт без належного юридичного оформлення може призвести до серйозних наслідків для міського бюджету та громадських інтересів. За його словами, відсутність дозвільних документів ставить під сумнів легітимність самого проекту та може спричинити затримки, додаткові витрати або навіть призупинення робіт.

Активіст перевірив інформацію у ЄДЕССБ і виявив лише один запис щодо цього об’єкта: це не дозвіл, а саме «відмова у видачі дозволу», датована 21 жовтня 2025 року — тобто вже після двох тижнів від початку фактичних робіт. Тобто підрядники зайшли на об’єкт і почали капремонт до того, як замовник отримав право його проводити.Могильний прокоментував це так: у мерії «настільки поспішають роздерибанити бюджетні гроші, що навіть дозвіл намагаються отримати вже після старту будівництва».

Ця історія викликала хвилю впізнавання серед киян. У коментарях до допису Могильного інші міські активісти нагадали, що це не перший випадок. Зокрема, Сергій Пасюта згадав капремонт вулиці Чикаленка (колишня Пушкінська) у центрі столиці — за його словами, там теж заходили на об’єкт без формально оформленого дозволу на будівельні роботи.

Окремо привертає увагу кошторис. На старті ремонту у КМДА озвучили параметри: у 2025–2027 роках мають оновити 5,4 км Харківського шосе. Якщо співвіднести загальну суму в 1,26 млрд грн із довжиною ділянки, виходить понад 233 млн грн за кілометр — із дорогою, інженерією та супровідною інфраструктурою. Чиновники при цьому нагадують, що востаннє масштабну реконструкцію цієї магістралі робили 38 років тому, у 1987-му, а саме шосе збудували ще в 1967 році.

Проблема в іншому: коли об’єкт іде як «капремонт», він формально вимагає дозвільних документів і прозорих процедур, бо йдеться не про латання ям, а про втручання в опорні конструкції вулично-дорожньої мережі. Якщо ж роботи виконуються без чинного дозволу, це відкриває цілу низку запитань — від юридичної відповідальності замовника і підрядника до якості контролю за освоєнням коштів, які вимірюються вже не мільйонами, а сотнями мільйонів гривень.

Скандал із Харківським шосе, таким чином, дістає одразу два болючі сюжети для Києва: ціни на дорожні ремонти в «мільярдному» діапазоні й практика починати будівництво до формального дозволу.

15 жовтня ввечері в Чернівецькій області, поблизу Новодністровська, було зафіксовано землетрус магнітудою 2,1. За повідомленням Головного центру спеціального контролю, епіцентр поштовхів розташовувався на глибині 5 кілометрів. Згідно з класифікацією сейсмологів, ці коливання земної кори відносяться до тих, що не відчуваються людьми.

Дмитро Гринь, провідний науковий співробітник Інституту геофізики НАН України, підкреслює, що сейсмічна активність в Україні в цілому є стабільною, а найбільш потужні підземні поштовхи, які можуть бути відчутними, зазвичай пов'язані з румунською сейсмічною зоною Вранча. Ця зона, що знаходиться на південному заході України, є одним із основних джерел землетрусів, які можуть торкатися території нашої країни. За словами експерта, при потужних землетрусах, що виникають в цій зоні, перші сейсмічні хвилі можуть досягати значних відстаней, викликаючи відчутні поштовхи навіть в Україні.

Гринь також наголосив, що крім Вранча певна сейсмічна активність спостерігається в Карпатах та акваторії Чорного моря, де поштовхи зазвичай не перевищують 3–4 бали. Окремі, але слабкі коливання фіксуються й у центральних регіонах — на Полтавщині та в районі Кривого Рогу (до 4–4,5 бала), хоча ці території раніше вважалися менш сейсмічними.

Станом на повідомлення Головного центру спеціального контролю цей епізод не становить загрози для населення — поштовхи класифікують як невідчутні і жодних повідомлень про ушкодження або потерпілих немає.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Протягом березня-квітня 2024 року в Україні зафіксовано значне подорожчання харчових продуктів. За словами академіка НАН України, ексголови Ради Нацбанку Богдана Данилишина, середні ціни на основні продукти зросли на 60%. Це підвищення стосується яловичини, свинини, птиці, сметани, масла, соняшникової олії, хліба та овочів “борщового набору”, за винятком капусти та моркви.

Зокрема, вершкове масло з початку року подорожчало на 14 грн, морожена риба – на 13 грн, а кисломолочний сир – на 11 грн. На 5% зросли ціни на сметану та пшеничний хліб. У липні ціни на цибулю піднялися на 15% через сезонне зниження пропозиції, хоча вони все ще залишаються на 26% нижчими, ніж минулого року. Наприкінці липня дефіцит огірків спричинив їх подорожчання на 25%, і тепличні комбінати змушені продавати свою продукцію утричі дорожче, ніж у 2023 році.

Молочні продукти також почали дорожчати, і очікується, що до кінця року їхня ціна зросте на 20%. Це пов’язано з тим, що виробники намагаються компенсувати збитки, завдані відключеннями електроенергії та літньою спекою, що призвело до псування продукції.

До кінця 2024 року в Україні очікується подальше подорожчання продуктів, головним чинником якого є дефіцит електроенергії. За прогнозами виконувача обов’язків міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького, залежно від тривалості використання генераторів, можливе підвищення цін на 5-10%.

Висоцький окреслив два сценарії: песимістичний, що передбачає збільшення цін на 10% через постійне використання генераторів, і оптимістичний, згідно з яким зростання цін може становити лише 3-5%, якщо до жовтня підприємства переважно працюватимуть з підключенням до звичайного мережевого живлення.

Обидва сценарії залежать від стабільності електропостачання, яке є ключовим фактором для переробних підприємств. Ті з них, що будуть залежати від автономних джерел енергії, зіткнуться з вищими витратами, що вплине на кінцеву ціну продукції.

Крім того, підвищення тарифів, цін на паливо та ослаблення гривні теж сприятимуть зростанню цін. Така ситуація вимагатиме від українців готовності до збільшення витрат на харчування та може змусити шукати альтернативні шляхи забезпечення продовольчої безпеки. З іншого боку, це стимулюватиме підприємства до підвищення ефективності виробництва та зменшення залежності від зовнішніх джерел енергії.

Українські фермери, особливо ті, що працюють у південних та східних регіонах, стикаються з великими труднощами через відсутність дощів та збитки врожаю. У таких умовах підтримка фермерів є життєво важливою, оскільки вони відіграють ключову роль у забезпеченні продовольчої безпеки країни.

Стабільне електропостачання залишається критично важливим для стабілізації цін на продукти. За словами народного депутата України Дмитра Соломчука, саме стабільність енергопостачання може зупинити зростання цін, хоча на глобальному рівні ситуація залишається складною через дефіцит сільськогосподарських культур.

Однією з важливих ініціатив, яка може допомогти стабілізувати ситуацію, є залучення 50 мільйонів євро підтримки від Європейського Союзу на ремонт і розвиток портової інфраструктури, що сприятиме швидшому експорту зерна та інших продуктів. Крім того, на думку Соломчука, отримання літаків F-16 для захисту українського неба та аграрної інфраструктури є важливим кроком для забезпечення стабільності в аграрному секторі.