Спираючись на аналіз: Як зберегти безпеку України в контексті втрати стратегічної авіації РФ

Вищий антикорупційний суд поставив крапку у резонансній справі про завдання значних збитків державі під час операцій із зерном, ухваливши обвинувальний вирок двом ключовим фігурантам. Реальні строки позбавлення волі отримали колишній очільник державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» Василь Сахненко та керівник німецько-українського підприємства «БІТ» Ігор Трушенко. Суд дійшов висновку, що вони діяли узгоджено, реалізувавши схему заниження вартості зерна, що призвело до фінансових втрат для бюджету.

За рішенням суду, Василя Сахненка засуджено до чотирьох років ув’язнення, а Ігоря Трушенка — до трьох років і десяти місяців. Окрім основного покарання, обом фігурантам заборонено обіймати керівні посади впродовж визначеного строку, а також призначено штрафи. Такий комплекс санкцій, за оцінками правників, має на меті не лише покарання винних, а й унеможливлення повторення подібних зловживань у майбутньому.

Як встановив суд, у 2020 році державне підприємство уклало з компаніями, пов’язаними з Ігорем Трушенком, договори на поставку зерна майбутнього врожаю. Первинні умови контрактів передбачали визначення ціни зерна з урахуванням ринкової вартості на момент поставки. Однак згодом сторони навмисно внесли зміни до документів, вилучивши цей пункт.

У результаті зерно було реалізоване майже вдвічі дешевше за ринкову ціну. Це призвело до фінансових втрат для державного підприємства на суму понад 13,4 млн грн, що й стало підставою для кримінального переслідування.

Вирок у справі ухвалила суддя ВАКС Віра Михайленко. Матеріали провадження надійшли до суду лише у лютому 2025 року, однак розгляд відбувся у стислі строки.

Наразі вирок не набрав законної сили. Засуджені мають 30 днів для подання апеляційної скарги.

Основні аспекти антикорупційної діяльності:

Підприємець, який навчається на денній формі в одному з навчальних закладів Прикарпаття, звернувся до військкома за отриманням довідки про відстрочку. Проте начальник територіального центру повідомив чоловікові, що оформити довідку можливо лише за хабар — у вигляді талонів на одну тисячу літрів дизельного пального, вартість яких складає приблизно 1,5 тисячі доларів США.

Військкома було затримано після отримання талонів на пальне. Під час затримання в його автомобілі правоохоронці виявили та вилучили не тільки талони, але й 13 тисяч доларів США та 73 тисячі гривень готівкою. Окрім того, у службовому кабінеті посадовця провели обшук, під час якого також знайшли паливні картки на понад тисячу літрів дизельного пального та бензину.

Військовому комісару повідомлено про підозру в одержанні неправомірної вигоди згідно з частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України. Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років.

Український дует у танцях на льоду — Ірина Підгайна та Артем Коваль — виборов бронзову нагороду у фіналі юніорського Гран-прі з фігурного катання, який цього сезону відбувся в Японії. Цей успіх має особливе значення для вітчизняного спорту, адже став першим подібним досягненням для України за останні 26 років на змаганнях такого рівня.

Виступ української пари відзначався впевненістю, технічною точністю та артистизмом. У фінальному прокаті спортсмени змогли зібрати конкурентну суму балів, що дозволило їм обійти сильних суперників і піднятися на третю сходинку п’єдесталу. Судді високо оцінили як складність елементів, так і загальну гармонійність програми.

Шлях до вирішального етапу українські фігуристи проклали завдяки блискучим виступам на етапах у Туреччині та Польщі, де вони здобули два перших місця.

У Японії Підгайна і Коваль упевнено стартували у ритмічному танці та показали другий результат. За підсумками двох програм український дует набрав 156,22 бала: 63,43 — у ритмічному танці та 92,79 — у довільному, де вони посіли четверте місце.

Як зазначило Міністерство молоді та спорту України, цей результат став важливою подією для українського юніорського фігурного катання та черговим підтвердженням високого рівня національної школи.

11 січня має суперечливу репутацію в українській традиції. З одного боку, цей день вважався небезпечним і навіть нещасливим, зокрема через народні прикмети, які застерігають від початку нових справ або подорожей. Однак, незважаючи на такі уявлення, 11 січня також насичений важливими світськими, релігійними та символічними подіями, що надають йому особливого значення в культурному контексті.

У цей день увага світу особливо прикута до кіноіндустрії. 11 січня 2026 року відбудеться церемонія вручення премії «Золотий глобус», однієї з найпрестижніших нагород у світі кіно та телебачення. Ця подія відкриває головний нагородний сезон року і традиційно збирає мільйони глядачів по всій планеті, які слідкують за вибором кращих фільмів, акторів та творців. «Золотий глобус» є важливим етапом на шляху до Оскара, адже багато номінантів і переможців цієї премії згодом отримують визнання на Академії кінематографічних мистецтв і наук.

Крім того, 11 січня у світі відзначають Міжнародний день «дякую». Це символічна дата, яка нагадує про важливість простих слів подяки у спілкуванні між людьми. Також на цю дату припадають День молока, День рівності колег, День дружніх секретів, День шкоди від сигарет і День обізнаності про хворобу Педжета.

В Україні 11 січня не має статусу державного чи офіційного свята, однак цей день пов’язаний з іменами відомих українців. Саме цього дня народилися композитор Рейнгольд Глієр, діяч Української греко-католицької церкви Йосип Кладочний, головнокомандувач УПА Василь Кук, біатлоністка Тетяна Водоп’янова та композитор Ігор Гайденко.

За церковною традицією Православної церкви України, яка нині живе за новим стилем, 11 січня вшановують преподобного Феодосія Великого — одного з засновників християнського чернецтва. Йому моляться про мир у родині, здоров’я дітей і підтримку для літніх людей. За старим церковним календарем цього дня раніше згадували 14 тисяч вифлеємських немовлят, убитих за наказом царя Ірода.

У народній традиції 11 січня вважався небезпечним. Після завершення Святок, за віруваннями, по землі нібито ходить нечиста сила, тому люди намагалися не виходити з дому, особливо після заходу сонця. У цей день було прийнято пекти пироги з цибулею як оберіг від зла. Народні прикмети говорять, що хмари, які пливуть проти вітру, віщують сильну негоду, північний вітер — посилення морозу, а різке похолодання — пізню і холодну весну.

З цим днем також пов’язано чимало заборон. 11 січня не радять позичати гроші чи особисті речі, щоб не накликати фінансові проблеми. Варто уникати роботи з гострими та гарячими предметами через підвищений ризик травм, а також не ділитися планами на майбутнє. З огляду на церковне значення дати, заборонено ображати дітей та людей похилого віку.

У районах Яру і Авдіївки були спостережені найінтенсивніші бої, які викликали серйозні занепокоєння на західних рубежах. Чутки про можливу втрату контролю над фронтом аж до ріки Дніпро вже поширюються серед аналітиків та військових експертів. З огляду на перевагу вогневої потужності російських військ над Збройними Силами України, втрати нашого особового складу та техніки зростають, а бойові дії стають все більш інтенсивними. На жаль, відбувається відчутне виснаження резервів, що ускладнює можливість проведення успішних контратак. Цей стан спричиняє значні моральні та психологічні втрати серед наших воїнів.

Між тим, західні ЗМІ вже публікують статті, в яких стверджується, що російські наступи та затримки у фінансовій допомозі від США ставлять Україну та її союзників перед небезпечною перспективою поразки. Зокрема, NBC News повідомляє, що наші запаси боєприпасів та людських ресурсів піддаються значному напруженню. "Нічого не змінилося: тоді нам бракувало снарядів, і зараз ситуація залишається незмінною", — зізнається сержант артилерії Андрій, який взяв участь у відступі з Авдіївки в лютому після тривалих бойових дій. "Росіяни продовжують наступати у великих групах, не припиняючи атак", — додає він.

Тим часом, проблема дефіциту протиповітряної оборони в Україні стає все більш критичною, проте західні партнери не поспішають з наданням допомоги, оскільки це потребує значних фінансових зусиль. Таким чином, Київ змушений пристосовуватися до нової стратегії, віддаючи перевагу використанню наявних ресурсів, зокрема, людських, які стають найбільш цінним активом у веденні цієї війни.

У висновках до цієї статті слід зазначити, що ситуація на фронті є надзвичайно складною і вимагає негайних заходів для забезпечення безпеки України та її захисту від агресії. Збройні сили України мають стикаються з серйозними труднощами, зокрема, з нестачею боєприпасів та техніки. На жаль, втрати серед особового складу і обладнання вже досягли критичного рівня, що ускладнює оборону країни.

Для подальшої успішної боротьби проти агресора Україні необхідно негайно звернутися до міжнародних партнерів з проханням про надання військової та гуманітарної допомоги. Також необхідно активізувати внутрішні реформи щодо підвищення ефективності військового управління та забезпечення бойової готовності Збройних Сил.

Крім того, Україні необхідно зосередити зусилля на розвитку власного військово-промислового комплексу для забезпечення стабільного виробництва боєприпасів та обладнання в майбутньому. Це допоможе країні знизити залежність від зовнішніх постачальників та забезпечити незалежність у військовій сфері.