Спираючись на аналіз: Як зберегти безпеку України в контексті втрати стратегічної авіації РФ

Український екс-депутат Сергій Пашинський вийшов на свободу зі Служби виконання покарань за внесену заставу у вражаючому розмірі – 299 мільйонів гривень. За словами самого Пашинського, ця сума була забезпечена підприємствами Національної асоціації підприємств оборонної промисловості. Він висловив свою вдячність за підтримку, однак висловив серйозне занепокоєння стосовно використання коштів, призначених для виробництва зброї, на його власну заставу через вигадані обвинувачення. Пашинський підкреслив, що має намір повернути кожну копійку та запевнив про невинуватість у звинуваченнях.

Водночас він заявив про фальсифікацію розповсюджених в мережі обвинувачень та подав на це офіційну заяву. Екс-депутата підозрюють у співучасті в злочинній організації, яка завдала значних збитків державі на суму 967 мільйонів гривень за період з 2014 по 2018 роки. Ця справа, відома як "справа палива Курченка", охоплює ще п'ятьох осіб, серед яких виділяється український бізнесмен і олігарх Сергій Курченко, власник групи компаній СЄПЕК, що перебуває у Москві після подій Революції гідності. Йому приписують привласнення та легалізацію майна та коштів державних підприємств на суму понад 12 мільярдів гривень.

У висновку слід зазначити, що справа Сергія Пашинського є складною та обговорюваною в українському суспільстві. Його звільнення за заставою у рекордній сумі викликає обговорення стосовно джерел цих коштів та можливості використання їх для особистих цілей. Також важливо зазначити, що підозри щодо Пашинського включають його співучасть у серйозних злочинах, а саме участь у злочинній організації, що завдала значних збитків державі. Спільно з цим розглядаються інші аспекти справи, зокрема відносини з іншими підозрюваними, зокрема Сергієм Курченком. Важливо, щоб правоохоронні органи продовжили ретельне розслідування цієї справи та забезпечили об'єктивне вирішення на основі доказів і закону.

Станіслав Балуєв, який входить до переліку 38 претендентів на посаду голови Державної митної служби України, опинився під пильною увагою громадськості через низку резонансних обставин, пов’язаних із його службовою діяльністю та майновими деклараціями. Про це повідомляє Антикорупційний центр «МЕЖА», який проаналізував біографію та публічні дані щодо кандидата.

За інформацією антикорупційних активістів, у 2021 році Балуєв офіційно задекларував розірвання шлюбу, після чого у його щорічних деклараціях зникли відомості про майно дружини. Водночас громадськість звертає увагу на те, що фактичне припинення сімейних стосунків викликає запитання. Колишня дружина посадовця Наталія Балуєва у 2025 році продовжує публічно ділитися у соціальних мережах спільними сімейними моментами, що, на думку активістів, може свідчити про формальний характер розлучення.

Також відомо, що суд позбавив Наталію Балуєву права керування транспортними засобами через водіння у стані алкогольного сп’яніння. Цей факт також зафіксований у судових матеріалах.

Окремі питання виникали і до діяльності самого Балуєва на посаді керівника Закарпатської митниці. Перевірка Служби безпеки України встановила порушення вимог щодо охорони державної таємниці. Такі дії були кваліфіковані як адміністративне правопорушення.

Крім того, у 2019 році робота Балуєва отримала офіційно негативну оцінку. Тоді президент Володимир Зеленський публічно закликав звільнити керівників митниць у чотирьох західних областях України через проблеми з контрабандою. На той момент саме Станіслав Балуєв очолював Закарпатську митницю. За результатами оцінювання його службової діяльності він отримав лише 1,4 бала та був звільнений з посади.

Спроби Балуєва оскаржити негативну оцінку та звільнення в судовому порядку не дали результатів — суди відмовили у задоволенні його позовів.

Наразі, попри цей бекграунд, Станіслав Балуєв залишається серед претендентів на посаду голови Державної митної служби, що викликає запитання щодо критеріїв добору кандидатів і реального очищення митної системи.

Український конфлікт: Фінансовий Таймс розглядає нову реальність

Висновки з цієї статті вказують на зростаючу увагу Заходу до ситуації в Україні, яка стає все більш критичною. Росія активно використовує свої ресурси для продовження війни, тоді як Захід поступово усвідомлює необхідність глибшого втручання. Пакети допомоги від ЄС та двосторонні угоди з деякими країнами Європи є кроком вперед, проте навіть такі заходи вважаються недостатніми перед поширюючимся конфліктом. Зростаюча дискусія про відправлення військ та передачу Україні ракет показує, що Європа поступово рухається до більшого залучення в цей конфлікт. Отже, у майбутньому можна очікувати більш активної реакції Заходу на кризу в Україні.

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

За словами народної депутатки та членкині комітету ВРУ з питань здоров’я нації Ольги Стефанишиної, реформа має на меті усунути застарілу систему, яка тривалий час не відповідала сучасним викликам. Усі функції МСЕК тимчасово передали до сфери охорони здоров’я, яка, за її словами, є “найсильнішою” серед дотичних галузей.

Хоча медична система взяла на себе функції МСЕК, це рішення не є ідеальним. Лікарі, які вже працюють у складних умовах, отримають додаткове навантаження.

“Це несправедливо, адже наші лікарі не повинні брати на себе функції, які їм не властиві. Але це було тимчасове рішення, щоб уникнути хаосу,” — зазначила Стефанишина.

Окрім того, передбачено виділення додаткових коштів на програму медичних гарантій, що має полегшити виконання нових обов’язків.

Кабінет Міністрів протягом пів року має розробити новий законопроєкт, який розподілить функції ліквідованих МСЕК між різними сферами, зокрема соціальною, освітньою та сферою зайнятості. Очікується, що нова система повноцінно запрацює з літа 2026 року.

“Це дозволить повернути медичній системі її основну функцію — охорону здоров’я, а не вирішення соціальних питань,” — підсумувала депутатка.

У найближчі вихідні в американському Маямі може відбутися закрита зустріч представників Сполучених Штатів і Російської Федерації, присвячена пошуку шляхів до припинення війни між Києвом і Москвою. Про ймовірність таких контактів повідомляє видання Politico, посилаючись на джерела, які безпосередньо залучені до підготовки переговорного процесу.

За наявною інформацією, американська делегація планує донести до російської сторони підсумки нещодавніх консультацій, що проходили в Берліні. Саме там, за участі партнерів США, обговорювалися оновлені підходи до мирного врегулювання та можливі механізми зниження інтенсивності бойових дій. Отримані напрацювання мають стати основою для подальшої розмови з Москвою.

Очікується, що до складу російської делегації увійде керівник Російського фонду національного добробуту Кирило Дмитрієв. Сполучені Штати на переговорах представлятимуть спеціальний посланник адміністрації Дональда Трампа Стів Віткофф і зять експрезидента США Джаред Кушнер.

Водночас, за даними джерел Politico, наприкінці тижня до Маямі має прибути і українська делегація на чолі з радником з національної безпеки Рустемом Умєровим. Українські представники планують окремі переговори з Віткоффом і Кушнером.

При цьому джерела Axios уточнюють, що на цей момент не передбачено проведення тристоронньої зустрічі за участі офіційних осіб США, України та Росії. Переговори між Вашингтоном і Москвою в Маямі розглядаються як окремий дипломатичний трек.

У США також заявили про намір найближчим часом скликати групу військових чиновників із країн, що підтримують Україну, для подальшого опрацювання технічних питань, пов’язаних із безпековими гарантіями та територіальними аспектами можливого припинення вогню. За даними Politico, цей формат не пов’язаний безпосередньо з майбутніми американо-російськими переговорами.

Паралельно європейські лідери протягом останніх двох тижнів працювали над узгодженням конкретних гарантій безпеки для Києва. Серед обговорюваних варіантів — створення демілітаризованої зони вздовж нинішньої лінії фронту, а також зобов’язання щодо підготовки українських військових і моніторингу можливого режиму припинення вогню.

Один із європейських чиновників на умовах анонімності повідомив, що коаліційні сили, ймовірно, залучатимуть авіацію та безпілотники для контролю ситуації на лінії зіткнення. Водночас частину іноземних військ можуть розмістити на заході України — для сприяння відновленню та реформуванню Збройних сил, а не для безпосередньої участі в бойових діях на передовій.