П’ятниця, 17 Липня, 2026

США переглядають свою участь у НАТО

Важливі новини

Україна продовжить пошуки жертв Волинської трагедії

Київ підтвердив свою готовність продовжувати надання дозволів на проведення...

Заяви Трампа щодо Гренландії та мита як виклик для європейської безпеки

Погрози президента США Дональда Трампа запровадити жорсткі торговельні обмеження проти будь-якої держави, яка спробує перешкодити його планам стосовно Гренландії, стали тривожним сигналом для європейських союзників. У дипломатичних і політичних колах Європи ці заяви сприйняли не лише як елемент внутрішньоамериканської риторики, а як демонстрацію готовності Вашингтона діяти різко й без урахування інтересів партнерів по НАТО та ЄС.

Європейські лідери дедалі частіше говорять про кризу довіри у трансатлантичних відносинах. Намір застосовувати каральні мита як інструмент політичного тиску проти союзників розглядається як підрив усталених принципів співпраці, що десятиліттями були основою західної системи безпеки. Особливе занепокоєння викликає той факт, що подібні погрози пролунали у контексті територіальних і стратегічних інтересів у Північній Атлантиці — регіоні, який має ключове значення для оборони Європи.

Протягом останнього року європейські держави, зокрема й ті, що не входять до Європейського Союзу, активно працюють у форматі неформальної координаційної групи, яка фактично діє без участі Сполучених Штатів. До неї залучені Велика Британія, Норвегія та інші партнери. Цей формат отримав неофіційну назву «коаліція бажаючих».

Радники з національної безпеки приблизно трьох десятків урядів перебувають у постійному контакті. Вони регулярно проводять онлайн-зустрічі, особисті консультації та обмінюються повідомленнями в неформальних каналах зв’язку. У цих колах сформувався високий рівень довіри, що дозволяє швидко координувати позиції та шукати спільні рішення в умовах, коли США дедалі частіше сприймаються як фактор нестабільності, а не як гарант безпеки.

За цей час європейські лідери напрацювали відпрацьований механізм взаємодії на випадок різких або потенційно небезпечних дій з боку американського президента. Це дозволяє оперативно узгоджувати спільну реакцію без залучення Вашингтона.

Окреме місце в цьому неформальному об’єднанні посідає Україна. Саме навколо підтримки Києва почалося формування тісних контактів між ключовими європейськими столицями. Участь України не лише зміцнила взаємну довіру між партнерами, а й створила новий рівень координації, коли лідери та радники безпосередньо знають один одного й можуть швидко виходити на прямий зв’язок.

Україна розглядається як унікальний елемент потенційного безпекового альянсу. Це найбільш мілітаризована держава серед учасників цього формату, яка має одну з найбільших армій у Європі, розвинену індустрію безпілотних технологій і безпрецедентний сучасний бойовий досвід. Жодна інша європейська країна не має подібного практичного досвіду ведення повномасштабної війни.

У разі поєднання військового потенціалу України з можливостями провідних європейських держав, таких як Франція, Німеччина, Польща та Велика Британія, новий альянс міг би отримати колосальну силу. Йдеться як про ядерні, так і про неядерні компоненти стримування, що здатні забезпечити безпеку континенту навіть без прямої участі США.

Таким чином, дедалі очевидніше, що Європа поступово готується до сценарію стратегічної автономії, у якому роль Вашингтона буде суттєво обмежена, а Україна може стати одним із ключових стовпів нової системи європейської безпеки.

Квіткова і Бражко більше не приховують стосунки: камери зафіксували поцілунок пари

Українська блогерка та інфлюенсерка Даша Квіткова більше не приховує свої стосунки з півзахисником київського “Динамо” Володимиром Бражком. Під час останнього матчу 27-річна Даша з’явилася на трибуні разом із чотирирічним сином Левом, щоб підтримати коханого. На офіційному акаунті “Динамо” з’явилося відео, яке викликало шквал емоцій у вболівальників. Камера зафіксувала момент, коли після гри 23-річний Бражко підійшов […]

День Сил безпілотних систем: нове свято в українській армії

В Україні було затверджено нове державне військове свято, яке...

Україна вперше за 28 років вийшла до півфіналу Чемпіонату світу з футзалу

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Голи за збірну України забили:

Венесуельська команда відповіла голами Мілтона Франсії (6 хвилина), Хесуса Віамонте (16 хвилина), Альфредо Відаля (17 хвилина) та Рафаеля Морільо (30 хвилина). Зокрема, варто відзначити, що один з голів забив голкіпер Олександр Сухов, що стало не лише досягненням особисто для нього, а й незабутнім моментом для всієї команди.

Це друге в історії України досягнення півфіналу Чемпіонату світу з футзалу. Перший раз команда досягла цього успіху в 1996 році, коли зайняла 4 місце, програвши в обох вирішальних матчах.

У півфіналі Україна зустрінеться з потужною командою Бразилії, яка в чвертьфіналі перемогла Марокко з рахунком 3:1. Поєдинок відбудеться 2 жовтня в Ташкенті, початок о 18:00 за київським часом. Українці сподіваються на підтримку своїх вболівальників у цьому важливому матчі, який обіцяє бути напруженим і захоплюючим.

Сполучені Штати Америки планують суттєве скорочення своєї військової участі в Північноатлантичному альянсі, що може призвести до перенесення значної частини оборонних зобов’язань на європейських партнерів. Це питання стало темою обговорення на закритих консультаціях, про які повідомило німецьке видання Spiegel, посилаючись на джерела серед дипломатів НАТО.

Наприкінці минулого тижня у штаб-квартирі НАТО представник міністра оборони США, Піт Гегсет, провів закритий брифінг, на якому було офіційно представлено нову стратегію участі США в обороні Європи. Цей перегляд стосується так званої "моделі сил НАТО", яка була розроблена після початку повномасштабної агресії Росії проти України в 2022 році, і включала значну американську військову присутність на континенті.

Згідно з новими планами, США можуть зменшити свою участь у кількох ключових аспектах військової присутності НАТО. Зокрема, йдеться про скорочення кількості винищувачів, стратегічних бомбардувальників, військово-морських кораблів, підводних човнів, безпілотників та літаків-заправників. Спостерігачі вважають, що внесок США у винищувальну авіацію Альянсу може зменшитися приблизно на третину, що створить серйозні ризики для повітряної безпеки Європи.

Крім того, на американському боці розглядається можливість повної відмови від надання підводних човнів НАТО, а також значного скорочення участі в забезпеченні авіаносними групами і ударними безпілотниками. Особливо тривожить європейських союзників перспектива зменшення присутності стратегічних бомбардувальників США, які є ключовими для ядерного стримування та демонстрації сили в рамках Альянсу.

Ці зміни стали несподіваними для Брюсселя, оскільки європейські союзники сподівались на поступову адаптацію ролі США в НАТО, а не на раптове скорочення участі. Дипломати вважають, що ці плани сигналізують про серйозну зміну стратегічного підходу Вашингтона до безпеки в Європі.

Крім того, значна частина критичних можливостей США наразі не має швидкої заміни серед європейських країн. Більшість держав ЄС не мають стратегічних бомбардувальників здатних нести ядерну зброю, а також не володіють повноцінними авіаносними групами, що ускладнює ситуацію у разі кризових сценаріїв. Це створює потенційні прогалини в системі колективної оборони, які важко буде закрити навіть за умов збільшення військових витрат.

Попри заплановане скорочення конвенційної участі, США підкреслюють, що залишаються гарантом ядерного стримування в Європі. Вашингтон сподівається, що європейські союзники активніше візьмуть на себе відповідальність за наземну, повітряну та морську оборону континенту.

Американська сторона пояснює ці зміни необхідністю перерозподілу військових ресурсів у відповідь на трансформацію глобальної безпекової ситуації. Вона також вказує, що європейські країни за останні роки значно збільшили свої оборонні витрати і тепер мають перейти до нарощування власних військових можливостей.

У рамках нової концепції, яку в НАТО вже неофіційно називають "НАТО 3.0", передбачається, що європейські союзники повинні взяти на себе основну конвенційну оборону континенту. Ці зміни описуються в Альянсі як потенційний "поворотний момент" у відносинах між США та Європою в системі колективної безпеки.

До початку червня європейські країни мають підготувати пропозиції щодо компенсації скорочення американської участі, після чого Вашингтон представить нову модель розподілу оборонних зобов’язань на саміті НАТО, запланованому на липень у Анкарі.

На тлі цих подій у Європі посилилися розмови про необхідність створення більш автономної системи оборони та зменшення залежності від США. Європейські політики та військові експерти попереджають, що реалізація американського плану може стати одним з найбільш трансформаційних періодів в історії Альянсу, оскільки фактична структура безпеки континенту змінюється вперше з часів холодної війни.

Останні новини