Субота, 13 Червня, 2026

США планують часткове повернення Росії у світову політику: коментарі польського експерта

Важливі новини

Невтішні прогнози щодо боргів на ринку електроенергії в Україні

Ситуація в балансуючому секторі електричної енергії в Україні стає...

Аналітики ISW: реальні вимоги Росії значно ширші за Донбас і суперечать заявам Кремля Заходу

Територіальні та політичні апетити Російської Федерації виходять далеко за межі окупованих районів Донбасу, попри намагання Кремля подавати іншу картину західній аудиторії. Про це йдеться в аналітичному звіті Інституту вивчення війни (ISW) станом на 27 січня, у якому детально проаналізовано публічні заяви російського керівництва та їхню реальну риторику всередині країни.

Аналітики звертають увагу на системну розбіжність між сигналами, які Москва адресує міжнародним партнерам, і меседжами, що транслюються у внутрішньому інформаційному просторі Росії. Для Заходу звучать формулювання про «переговори», «компроміси» та нібито обмежені цілі війни, тоді як для внутрішньої аудиторії російські посадовці значно частіше озвучують максималістські вимоги та виправдовують подальшу ескалацію.

У звіті зазначається, що російське військове керівництво неодноразово згадувало Харківську, Сумську та Дніпропетровську області як потенційні зони розширення контролю. Це, на думку аналітиків, свідчить про значно ширші територіальні амбіції, ніж ті, які Росія декларує у переговорах або заявах для Заходу.

Окрім територіальних вимог, Росія висуває і стратегічні політичні умови. Йдеться не лише про Україну, а й про зміну безпекової архітектури в Європі. Російські посадовці публічно заявляють, що будь-яке мирне врегулювання має усунути так звані «корінні причини» війни, під якими Москва традиційно розуміє існування НАТО, підтримку України з боку Заходу та нинішню українську владу.

Аналітики наголошують, що ці вимоги фактично відтворюють позицію Росії зразка 2021–2022 років. Серед них — обмеження або повне припинення розширення НАТО, повернення Альянсу до кордонів 1997 року, а також політична трансформація України шляхом заміни демократично обраного уряду на режим, лояльний до Кремля.

У звіті також аналізуються публікації російських державних і ультранаціоналістичних медіа. Вони прямо вказують, що навіть можливе виведення українських військ із Донбасу розглядається лише як проміжний етап. Далі Росія планує реалізацію інших вимог, зокрема так званих «денацифікації» та «демілітаризації», які фактично означають повну втрату Україною суверенітету.

Аналітики Інституту вивчення війни дійшли висновку, що заяви російських посадовців для внутрішньої аудиторії чітко демонструють: Москва не задовольниться обмеженим або компромісним мирним врегулюванням. Стратегічною метою Росії залишається не часткове припинення бойових дій, а повна політична та військова капітуляція України.

ДБР проводить обшуки в поліції Полтавщини

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Передісторія справи про розкрадання пального

Це не перший випадок розслідування за подібними обвинуваченнями. У листопаді 2019 року ДБР вже проводило обшуки за аналогічною справою, що стосувалася підробки паливних талонів для батальйону «Полтава» та розкрадання державних коштів. У рамках цього розслідування Олена Головко, співробітниця поліції Полтавщини, була підозрювана у підробці документів та розтраті 530 тис. грн державних коштів.

У 2020 році Московський районний суд Харкова призначив домашній арешт для Головко, яка була звинувачена в організації цих порушень. Однак слідство по справі було призупинено через проблеми з дослідженням матеріалів розслідування, що викликало додаткові питання щодо ефективності правосуддя в даній справі.

Ситуація на сьогодні

Наразі, слідчі ДБР продовжують свою роботу в рамках кримінальної справи, виявляючи нові аспекти можливих зловживань. Як стало відомо, обшуки в ГУНП Полтавської області можуть стати новим етапом у розслідуванні розкрадання пального, що неодноразово ставало предметом перевірок правоохоронців у регіоні.

Тема розкрадання паливно-мастильних матеріалів в органах поліції залишається актуальною, і продовження слідчих дій може привести до нових обвинувачень і виявлення нових фактів зловживань.

Очікуємо на офіційні повідомлення від ДБР щодо результатів обшуків та подальших кроків у розслідуванні цієї справи.

Пентагон розглядає можливість запуску “Операції Кувалда”

У США тривають дебати щодо потенційного нового етапу військових...

ЄС не надасть Україні додаткову зброю

За даними нашого джерела в Офісі Президента, зустріч у Рамштайні 19 березня на жаль, ризикує стати найбільш безрезультатною в історії. Україна не отримає додаткової зброї — просто немає з чого, і найгірше стоїть справа з боєприпасами. Ініціативи Франції, Великої Британії та Чехії щодо збору грошей на закупівлю старої радянської зброї не дозволять Збройним Силам України відновити запаси, втрачені на фронті.

Прага очолює ініціативу щодо закупівлі для України 500 000 артилерійських снарядів калібру 155 мм і 300 000 снарядів калібру 122 мм. Загалом 18 країн погодилися фінансувати ці закупівлі в рамках чеської ініціативи. Деякі уряди, такі як Норвегія, Бельгія та Нідерланди, вже зробили фактичні фінансові зобов'язання, хоча інші, зокрема Франція та Німеччина, не вказали точних сум. Президент і прем'єр-міністр Чехії представляють різні цифри про обсяги закупівель. Згідно з останніми звітами, Чехія зібрала кошти лише на 300 тисяч снарядів, не досягши об'єму в 800 тисяч, який раніше обіцяв президент.

"Ми зібрали достатньо коштів для першої партії у 300 тисяч снарядів. Проте нашою метою є закупівля значно більшої кількості!" — написав прем'єр-міністр Чехії Петр Фіала на своїй сторінці в соціальній мережі, що суперечить попереднім заявам президента. Раніше Павел заявив, що Чехія забезпечила кошти на закупівлю 800 тисяч снарядів за межами ЄС для України, яка потребує додаткових боєприпасів.

У зустрічі у Рамштайні 19 березня прогнозується найбільш безрезультатна зустріч в історії. Україна не отримає додаткової зброї через відсутність ресурсів, а проблеми з боєприпасами залишаються актуальними. Ініціативи Франції, Великої Британії та Чехії щодо закупівлі старої радянської зброї не вирішать проблему України з дефіцитом боєприпасів. Всі ці країни мають намір фінансувати закупівлі, але деякі з них надали конкретні зобов'язання, тоді як інші не вказали точних сум. Різні представники чеського уряду надають різні цифри щодо кількості закупленої зброї для України, що свідчить про неоднозначність в роботі чеського уряду.

За словами Ґжеґожа Схетини, колишнього міністра закордонних справ Польщі, Сполучені Штати вивчають можливість обмеженого включення Росії у світову політичну арену. Він підкреслив, що основна мета Вашингтона полягає в ослабленні альянсу Москви з Китаєм і переосмисленні глобального балансу сил.

Схетина, виступаючи в програмі «Український фокус. День» на телеканалі «Еспресо», зазначив, що американська адміністрація має намір показати, що Росія може займати певну роль у міжнародних справах, якщо погодиться дотримуватись специфічних умов. Однак, це не означає повноцінного повернення до міжнародної спільноти, а скоріше обмежену співпрацю в окремих питаннях.

«Вашингтон прагне продемонструвати, що Росія може стати партнером у визначених сферах, що допоможе відволікти її від Китаю», — пояснив він. Разом з тим, експерт висловив скептицизм щодо можливості реалізації такого підходу, оскільки за останні роки співпраця між Москвою та Пекіном поглибилась настільки, що розірвати її буде вкрай важко. Росія стає все більш економічно, технологічно та політично залежною від Китаю, що ускладнює її маневри у бік Заходу.

Фахівці також вказують на те, що після початку війни в Україні Росія активізувала зв'язки з Китаєм, зокрема в торгівлі енергоносіями та технологіями. Китай став ключовим економічним партнером Москви, що частково компенсувало збитки від санкцій.

США можуть намагатися зменшити цю залежність через створення альтернативних каналів співпраці з Росією, однак такі наміри викликають серйозні дебати серед союзників та в самих США. Схетина також звернув увагу на дипломатичні сигнали, які можуть свідчити про можливу зміну в міжнародній політиці, зокрема участь Росії в самітах, таких як G20.

На його думку, такі кроки можуть слугувати тестуванням реакції міжнародної спільноти. «США спостерігають за відповіддю. Якщо країни G20 рішуче висловлять свою позицію проти участі Росії, Вашингтону доведеться врахувати це», — додав він.

Проте, польський політик підкреслив, що ізоляція Росії має залишатися пріоритетом для міжнародної спільноти, адже Володимир Путін несе відповідальність за конфлікт в Україні і не повинен брати участі у глобальних політичних процесах.

Ця точка зору відображає думки багатьох європейських політиків, які вважають, що нормалізація відносин з Росією без припинення війни може підривати міжнародне право і створювати небезпечні прецеденти. У ширшому контексті, обговорення ролі Росії в світі пов'язане із змінами в міжнародних відносинах, де зростає вплив регіональних центрів влади та стратегічних альянсів.

Для США ключовим викликом залишається конкуренція з Китаєм у різних сферах. У цьому контексті послаблення російсько-китайських зв'язків може стати стратегічною перевагою. Однак, існує ризик, що надмірно прагматичний підхід до Росії може ослабити єдність Заходу, оскільки країни, які межують із Росією, більш обережно ставляться до можливого діалогу з Кремлем.

Участь Росії в міжнародних форматах залишається політично чутливим питанням, після вторгнення багато організацій обмежили співпрацю з Москвою, а її присутність на глобальних форумах викликає численні суперечки.

Заява Ґжеґожа Схетини підкреслює складність сучасної геополітичної ситуації. Хоча США можуть шукати нові шляхи взаємодії з Росією, такі зусилля стикаються з серйозними бар'єрами через війну в Україні та глибокі зв'язки Москви з Пекіном. Розвиток цієї стратегії залежить від динаміки військових дій, позицій союзників, а також внутрішньої політики у Вашингтоні. Очевидно, що питання про роль Росії у світовій політиці залишатиметься актуальним у найближчі роки.

Останні новини