П’ятниця, 17 Липня, 2026

США розпочали виведення військ з Німеччини

Важливі новини

Зеленський відвідає Іспанію та Португалію для підписання нових безпекових угод

Президент України Володимир Зеленський має намір наступного тижня здійснити важливий державний візит до країн Південної Європи, зокрема до Іспанії та Португалії. Планована поїздка, яка спочатку мала відбутися у середині травня, зазнала змін через загострення ситуації на півночі Харківської області, спричинене російським наступом. Спостерігаючи за розвитком подій на цьому фронті, президент вирішив перенести свою мандрівку з метою зосередитися на вирішенні внутрішніх питань та забезпеченні безпеки українських громадян. Тим не менш, відвідування Піренейського півострова залишається актуальним, адже співпраця з країнами Європейського союзу є стратегічно важливою для України в контексті зміцнення дипломатичних зв'язків та спільного вирішення актуальних міжнародних питань.

За інформацією іспанської радіостанції Cadena SER, офіційні заходи за участю Зеленського відбудуться в Мадриді у понеділок, 27 травня. Планується, що президент України зустрінеться з прем’єр-міністром Іспанії Педро Санчесом та королем Феліпе. Очікується, що Зеленський прибуде до Іспанії вже в неділю.

Це буде перший двосторонній візит Зеленського до Іспанії. У жовтні минулого року він був у Гранаді на саміті Європейської політичної спільноти в рамках головування Іспанії в ЄС. Під час цього візиту планується підписання двосторонньої угоди про гарантії безпеки між Іспанією та Україною.

Після візиту до Іспанії Зеленський відвідає Португалію. Президент Португалії Марсело Ребелу ді Соза ще офіційно не підтвердив заплановану зустріч із Зеленським, але CNN Portugal повідомляє, що зустріч відбудеться у вівторок.

Зеленський раніше анонсував нові безпекові угоди. Він зазначив, що до вже підписаних договорів з Латвією, Італією, Великою Британією, Канадою, Францією, Німеччиною, Данією, Фінляндією та Нідерландами можуть приєднатися країни Північної Європи та, можливо, США.

Україна домовляється з низкою країн-партнерів про безпекові гарантії, але вони не завжди є справжніми гарантіями.

ЄС запускає новий оборонний пакет для України: перші €6 млрд на дрони

Європейський Союз розпочинає реалізацію великого кредитного пакета для України...

Користь клітковини для травлення та імунітету

Клітковина — важливий компонент здорового харчування, що міститься у фруктах, овочах, бобових та цілісних злаках. Вона допомагає покращити травлення, знижує відчуття голоду і сприяє контролю ваги. Крім того, клітковина підтримує нормальний рівень холестерину та цукру в крові, що знижує ризик розвитку серйозних захворювань. Особливо корисні нерозчинні харчові волокна, які очищають організм і допомагають виводити токсини. […]

Антикорупційні органи взялися за схеми навколо санкцій РНБО

Наші джерела повідомляють, що Національне антикорупційне бюро активно опрацьовує один із найчутливіших напрямків останніх років — корупційні механізми формування санкційних списків РНБО. Саме ці схеми, за інформацією співрозмовників, дозволили Банковій зібрати з великого бізнесу сотні мільйонів доларів «платежів за вирішення питання». За даними джерел, ідея монетизувати санкційний інструмент виникла ще тоді, коли Олексій Данилов очолював […]

Скандал у фінській школі: українську дівчинку змусили співати російську пісню

У місті Еспоо, що у Фінляндії, стався випадок, який викликав обурення серед української громади та привернув увагу ЗМІ. На уроці музики 11-річну ученицю українського походження змусили виконувати російську пісню «Калінка», відому своєю асоціацією з хором Червоної армії та символікою російської військової історії. Про інцидент повідомила національна телерадіокомпанія Yle.

Мати дівчинки, Ірина Горкун-Сілен, розповіла, що інцидент стався у школі Storängen. За її словами, того дня у рамках уроку музики діти знайомилися з елементами російської культури, і вчителька запропонувала всім учням заспівати «Калінку». Для української дитини така вимога виявилася емоційно важкою та неприємною, враховуючи сучасний контекст війни в Україні та її особисте ставлення до символіки, пов’язаної з агресором.

Ніколь відмовилася, пояснивши, що вона українка і не хоче співати російською. У відповідь педагог сказала, що «у школі про війну не говорять». За словами матері, дівчинка зрозуміла, що отримає погану оцінку, якщо відмовиться, тому була змушена співати, хоча це її глибоко образило.

Директорка школи Елінор Гелльман заявила, що навчальний заклад «вітає всіх дітей незалежно від походження» і дотримується державної навчальної програми. Вона наголосила, що на уроках мистецтва діти знайомляться з різними культурами, а завдання обираються педагогічно обґрунтовано.

Однак у Національному управлінні освіти Фінляндії визнали, що в умовах війни певний навчальний контент може викликати сильні емоції. Юристка управління Хейді Руонала наголосила, що вчитель у таких випадках повинен проявити гнучкість і надати дитині альтернативне завдання.

Голова Товариства українців у Фінляндії Василь Гуцул заявив, що цей випадок порушує важливе питання: чи доречно нині популяризувати російську культуру в школах. Він додав, що проблема значно глибша — адже багато державних послуг для українських біженців у Фінляндії досі надаються російською мовою.

Міністерство освіти Фінляндії поки не прокоментувало інцидент, але українська громада закликає переглянути навчальні підходи, щоб уникати ситуацій, які можуть травмувати дітей, що втекли від війни.

Адміністрація президента США Дональда Трампа оголосила про початок процесу часткового виведення американських військових з Німеччини, що викликало жваві дискусії серед союзників по НАТО і в самих Сполучених Штатах. Як повідомляє німецьке видання Bild, планується переведення близько 5 тисяч військовослужбовців, зокрема підрозділів бригади Stryker, які наразі дислокуються у Вільзеку, що в Баварії.

Шон Парнелл, представник Пентагону, зазначив, що переміщення військових разом із їхніми родинами має бути завершено протягом 6–12 місяців. При цьому варто підкреслити, що закриття бази повністю не планується. Після скорочення на території Німеччини залишаться від 5 до 8 тисяч американських військових, які продовжать виконувати свої завдання в рамках присутності США в Європі.

Сьогодні в Німеччині перебуває близько 40 тисяч американських військових. Основні контингенти зосереджені на стратегічних військових об'єктах, зокрема на полігоні Графенвер у Баварії, де служать приблизно 16 тисяч військових США, а також у Вільзеку, де розташовані ще близько 10 тисяч. Разом із цивільними особами та сім'ями військовослужбовців у цьому регіоні проживає понад 30 тисяч американців, що робить їхню присутність важливою не лише з точки зору безпеки, але й економіки місцевих громад.

Місцева влада вже висловила занепокоєння через прийняте рішення. Мер Вільзека Торстен Гредлер підкреслив, що зменшення чисельності військ негативно вплине на місто з населенням близько 6,5 тисяч осіб, оскільки база є одним з основних роботодавців і джерел доходів для регіону. Вільзек є одним із менш економічно розвинених районів Баварії, тому будь-яке скорочення присутності США може мати серйозні соціально-економічні наслідки.

Згідно з даними, на які посилається Bild, це рішення має стратегічне значення. Деякі аналітики вважають, що зменшення чисельності військ у Німеччині може змінити баланс сил у Європі та ослабити елементи захисту на східному фланзі НАТО. Це пов'язано із можливістю виведення спеціалістів з бронетехніки, авіації та озброєння, які відігравали важливу роль у підтримці бойової готовності американських сил у цьому регіоні.

За інформацією західних засобів масової інформації, рішення про часткове виведення військ пов'язується з ширшими політичними змінами у відносинах між США та європейськими партнерами. Обговорюється можливий перегляд ролі американських збройних сил в Європі та зміщення стратегічного акценту Вашингтона на інші регіони світу. Окремі джерела також висловлюють припущення, що дане рішення може бути наслідком напружених відносин між адміністрацією Трампа та німецьким урядом, хоча це офіційно не підтверджується.

Раніше деякі представники республіканської партії у США закликали Білий дім утриматися від виведення військ з Німеччини, підкреслюючи важливість американської присутності для стримування загроз у Європі. Натомість пропонувалося перевести частину сил у інші стратегічні зони, зокрема на Близький Схід. Критики цього кроку зауважили, що істотне скорочення чисельності військ у Європі може бути сприйняте як сигнал про послаблення американських гарантій безпеки.

Внутрішні джерела Пентагону також відзначають неоднозначну реакцію на це рішення. Деякі чиновники були здивовані швидкістю початку процесу скорочення та вважають, що його необхідно переглянути з огляду на нинішню безпекову ситуацію в Європі. Інші ж вважають ці дії частиною довгострокової стратегії оптимізації військової присутності США за межами країни.

Експерти вважають, що остаточні наслідки цього рішення залежатимуть від масштабів подальших скорочень та того, чи стане Німеччина першим етапом у більш широкому процесі перегляду американської військової присутності в Європі. На даний момент союзники США по НАТО пильно стежать за розвитком подій, оцінюючи потенційні ризики для безпеки регіону та майбутньої оборонної стратегії Альянсу.

Останні новини