США тиснуть на Київ: хто відповість за нецільове використання міжнародної допомоги

Український уряд на даний момент активно веде переговори з міжнародними кредиторами щодо реорганізації свого заборгованості, що налічує близько 20 мільярдів доларів, з метою знайти оптимальні шляхи вирішення цієї фінансової проблеми. Можливість часткового списання цього боргу також розглядається в контексті поточних переговорів. Сергій Марченко, Міністр фінансів України, висловив підтвердження щодо цих ініціатив, підкреслюючи їхню важливість та актуальність для фінансової стабільності країни.

Уряд України прийняв рішення про дворічне заморожування платежів за міжнародними облігаціями вже у лютому 2022 року, в реакції на великомасштабне вторгнення Росії. Тепер, наближаючись до закінчення цього періоду у серпні, Україна намагається зберегти доступ до міжнародних фінансових ринків і стежить за укладанням нової угоди.

Сергій Марченко зазначив, що наразі ведуться переговори з кредиторами, у тому числі із варіантами часткового списання боргів. Приватні утримувачі облігацій здійснюють обмежені переговори з урядом, що зазвичай вказує на значний прогрес.

Згадуючи минулі події, варто зазначити, що в липні 2022 року Україна подала запит на дворічну відстрочку виплати зовнішнього боргу, а вже восени країни-кредитори згодилися відтермінувати платежі до кінця 2023 року.

Україна готує план реструктуризації свого боргу на суму 20 млрд доларів для надсилання приватним утримувачам облігацій.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

«На секретному об’єкті під Києвом бригадний генерал спостерігав, як вибухи руйнують бетонну конструкцію, яку таємно допомогла створити його команда з десяти британських військових інженерів, офіцерів розвідки і дипломатів. Британські інженери, а також команди з Америки, Німеччини та Японії порадили своїм українським колегам побудувати конструкції для захисту енергосистеми України від російських атак. Однак дев’ять місяців по тому уряд президента Зеленського так і не зробив цього на тлі звинувачень у корупції, яка загальмувала роботи», – пише видання у статті під назвою “Через корупцію в енергетиці українцям загрожує смертельний мороз”.

Близько 80% енергетичної інфраструктури України пошкоджено або зруйновано. За температури нижче нуля Україні загрожують смертельні зимові морози. Сотні тисяч людей проводять до шести годин у темряві без тепла, світла і води, зазначає видання і наводить слова колишнього глави агентства з відновлення Мустафи Найєма, який звинувачує уряд у навмисному затягуванні проєкту захисту енергетики.

За його словами, уряд блокував виділення на це грошей з корисливих інтересів.

Команда Найєма підозрює, що проєкт було відкладено через те, що не було дано хабарі чиновникам в офісі прем’єр-міністра, «які тримають у руках гаманець». За словами Найєма, уряд не заплатив підрядникам і ті припинили роботу.

Сергій Сухомлин, який змінив Найєма, сказав, що підрядники очікували «надто великого прибутку» і його відомство переглядає їхні контракти. Деякі захисні споруди «переробляють», щоб скоротити витрати, сказав він.

Підрядники заявили, що намагаються продовжити будівництво бункерів, але без виділення коштів урядом змушені брати кредити для фінансування мінімального обсягу робіт, щоб продовжувати будівництво, і що споруди далекі від завершення.

Поки що, щоб запобігти колапсу своєї енергетичної системи, Україна покладається на захист «першого і другого рівня» з габіонів, що поставляються Великою Британією, – примітивних клітин, заповнених каменем, – і великих бетонних захисних арок над землею, а також на низку сучасних систем протиповітряної оборони, наданих західними партнерами.

Видання, з посиланням на джерела пише, що колишній заступник глави Офісу президента Кирило Тимошенко вимагав від компаній 10-відсоткову плату за відбір і подання їхніх проєктів на затвердження.

Джерела також повідомили, що під час офіційних поїздок у регіони Тимошенко стягував плату в розмірі 10 000 доларів з компаній, які хотіли отримати візит президента.

Водночас прессекретар Тимошенка спростував ці звинувачення: «Кирило Тимошенко не бере участі в ухваленні рішень щодо будівництва інфраструктурних об’єктів і не має жодного стосунку до процесів фінансування або управління цими проєктами».

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Згідно з інформацією, оприлюдненою у системі «Прозорро», «Держоператор тилу» Міністерства оборони України продовжив переукладати угоди на постачання харчування для військових. Це стало необхідним через те, що певні фірми не змогли впоратися з постачанням у визначені регіони.

Раніше для цих регіонів було обрано консорціум «Юнайтед Фуд Груп», до складу якого входила і фірма «Сендерс». Однак, за даними «Наших грошей», консорціум не зміг впоратися з постачанням у всіх виграних областях. Подібна ситуація сталася і з фірмою «Гранпрі», яка не справилась з постачанням харчів у Донецькій області і була замінена на «Трейд граніт інвест».

Ціни на харчування в нових контрактах залишаються нижчими за роздрібні. Наприклад, ціна яєць у нових каталогах становить:

Це контрастує з середньою роздрібною ціною в Україні, яка складає 3,30 грн за яйце (для нефасованих яєць). Раніше Міноборони в деяких контрактах на 2023 рік вказувало ціну в 17 грн за яйце, тоді як ринкова ціна за даними Держстату становила 6,30 грн.

Відповідно до нових угод, ціни на харчування для військових були знижені, що допомагає зменшити витрати, зберігаючи при цьому високий рівень постачання. Проте, існуючі проблеми з виконанням контрактів і завантаженням постачальників ставлять під питання ефективність роботи системи забезпечення та контроль за виконанням угод.