П’ятниця, 5 Червня, 2026

США висловили підтримку Україні, ухваливши новий законопроект

Важливі новини

Затримання організатора незаконного збуту бойових гранат у Києві

У Києві правоохоронці затримали 43-річного чоловіка, жителя Троєщини, який організував незаконний продаж бойових гранат. За попередніми даними, чоловік має досвід скоєння кримінальних правопорушень, зокрема, за наркозлочини, майнові злочини та домашнє насильство. Він відбував покарання в місцях позбавлення волі та звільнився лише в квітні 2025 року.

Поліція встановила, що затриманий придбав три ручні гранати з запалами та намагався продати дві з них. Під час затримання під час спроби збуту боєприпасів у нього були вилучені зазначені гранати. Крім того, під час обшуку за місцем проживання чоловіка правоохоронці знайшли ще один корпус гранати та запал до неї. Це виявлення свідчить про наявність у нього ще одного арсеналу, який він міг використовувати для подальших злочинних дій.

Слідчі Деснянської окружної прокуратури повідомили фігурантові про підозру у скоєнні двох епізодів злочину за ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України, що передбачає носіння, зберігання, придбання та збут бойових припасів без дозволу. За скоєне чоловіку загрожує до семи років позбавлення волі.

Правоохоронці наголошують на небезпеці незаконного обігу боєприпасів у місті та закликають громадян повідомляти про підозрілі дії у поліцію.

Зараз триває досудове розслідування, встановлюються можливі постачальники та клієнти, а також обставини придбання гранат.

Партнери Тищенка з БФ “Віктор Лещинський” продовжують перемагати в тендерах на Київщині

За інформацією з відкритих джерел, члени цього фонду продовжують свою діяльність, незважаючи на те, що особа, яку пов'язують з цією організацією, наразі перебуває під домашнім арештом за підозрою у правопорушеннях. Цей факт викликає питання щодо прозорості та законності діяльності фонду.

Нагадаємо, як повідомляють журналісти проекту NENKA INFO, завдяки зв’язкам з Миколою Тищенко, компанії афілійовані з Віктором Лещинським часто виграють тендера та отримують крупні державні контракти взагалі без проведення торгів, маючи доступ до бюджетів усіх рівнів.

Про це повідомляє редакція сайту 360UA NEWS

При цьому кошториси на виконання робіт завищені в 5 – 7 разів.

Показовий кейс – зведення компаніями Лещинського шкільного укриття в селі Крюківщинапід Києвом обійдеться бюджету у рекордні 169 мільйонів гривень. Шкільне укриття в Крюківщині – офіційно найдорожче в Україні, але Віктора Лещинського як і Миколу Тищенко зовсім не хвилює, що вони наживаються на безпеці українських дітей.

Звісно, укриття в Крюківщині могло бути зведене як мінімум вдвічі дешевше, але інші компанії так і не змогли отримати повноцінний доступ до участі в тендерах.

Як повідомляють джерела NENKA INFO в Офісі Президента, Миколі Тищенко віддали “тему ремонту шкіл та укриттів”, а Тищенко залучив до виконання робіт Віктора Лещинського. Тендерні умови виписуються під компанії Лещинського, роботи виконуються по завищеному кошторису, Тищенко з Лещинським отримують надприбутки, адже “бюджети на освіту” можуть становити до 80 відсотків від загального бюджету району.

Окремо маємо відмітити “смотрящих від Тищенко”, які за збігом обставин є також “волонтерами” благодійного фонду Віктора Лещинського. Мова йде про Володимира Приглядя та Арсена Мелкумяна.

Журналісти NENKA INFO поцікавились біографіями членів данного угрупування, імена та фото яких розміщені на сайті Фонду.

Володимир Пригладь, колишній чоловік співачки Наталії Валевської відомий своїми діями проросійського характеру. Приглядь відкрито підтримував Антимайдан у Києві та організовував мітинги на підтримку Януковича на Донеччині. Раніше був засуджений за шахрайство. Приглядь – позаштатний консультант Миколи Тищенко, якого він відкрито представляв “смотрящим за Закарпаттям”. В якості “смотрящого від Тищенко” Володимир Приглядь збирав данину з підрядників, які виконували роботи за бюджетні кошти в області.

Цікава також особистість екс-секретаря Ужгородської міськради Арсена Мелкумяна – “смотрящого від Тищенко” за лісовим господарством. Арсен Мелкунян призначений за вказівкою Миколи Тищенко, пізніше був знятий начальником ОВА Віктором Микитою.

Суддя Київського апеляційного суду задекларувала майже 3 мільйони гривень доходу за рік

Суддя Київського апеляційного суду Тетяна Вікторівна Фрич оприлюднила декларацію за 2024 рік, у якій вказала дохід у розмірі майже 2,95 мільйона гривень, а також значні валютні заощадження. Основну частину доходів складає заробітна плата — 2,94 мільйона гривень. Окрім цього, вона отримала близько 8 тисяч гривень відсотків від банківського депозиту.

У поданій декларації суддя не зазначила членів сім’ї, що означає декларування виключно особистих доходів, майна та фінансових активів. Такий формат подання передбачає, що на момент подання звіту інших осіб, чиї доходи підлягали б обов’язковому декларуванню разом із суддею, офіційно не було внесено до документа.

Серед нерухомості Фрич декларує право проживання у квартирі площею 106 м² у Києві, яка належить її батьку, а також власний садовий будинок площею 271,6 м² у селі Вишеньки Бориспільського району. Крім того, їй належать дві земельні ділянки по 0,1 га у цьому ж населеному пункті. Загальна оцінка нерухомості судді становить близько 642 тис. грн.

Транспортних засобів, корпоративних прав, цінних паперів чи бізнесу у Тетяни Фрич немає. Готівкою вона тримає 45 тис. доларів, а на банківських рахунках зберігається 330 тис. грн.

Ці дані свідчать про суттєві заощадження судді при відсутності власного бізнесу чи корпоративних прав.

“Полтавагаз” на чолі з Лелюком викрито у корупційній схемі з газом

“Полтавагаз”, який формально має належати державі, фактично став годівницею для родини колишнього нардепа-регіонала Олексія Лелюка. Правоохоронці викрили масштабну схему перепродажу газу, через яку “Нафтогаз” зазнав мільйонних збитків. А населення – як завжди – опинилося крайнім. Згідно з матеріалами слідства, менеджери “Полтавагазу” продавали газ, який купували у “Нафтогазу” за пільговим тарифом для населення (7,96 грн/м³), – […]

Україна скоріше вступить в НАТО, ніж у ЄС – Корнієнко

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

«Не хотів би бути провісником, але, на мою думку, ми станемо членами НАТО раніше, ніж Євросоюзу. Це пов’язано з певними традиціями розширення ЄС», – зазначив політик.

Корнієнко також повідомив, що відвідав Брюссель у складі державної делегації для обговорення важливого етапу інтеграційного процесу — скринінгу українського законодавства на відповідність європейським нормам. Цей процес є ключовою умовою для вступу будь-якої країни до ЄС.

Політик звернув увагу на те, що розширення ЄС завжди відбувалося після виборів до Європейського парламенту, які наступного разу відбудуться у 2029 році. На його думку, це може стати можливим вікном для наступної хвилі розширення. Однак він визнав, що п’ять років у політиці – це тривалий період, і важко передбачити, як розвиватимуться події.

Корнієнко підтвердив, що Україна докладає всіх зусиль для підготовки до членства в ЄС і готова працювати над реформами, необхідними для вступу в обидва союзи. Він також наголосив, що рішення щодо членства України залежатиме від волі країн-членів ЄС.

Варто зазначити, що у червні 2023 року в Люксембурзі відбулася перша міжурядова конференція між Україною та ЄС, а Європейська рада вже оголосила про початок переговорів щодо членства України в Євросоюзі.

Палата представників США ухвалила важливий законопроект, спрямований на забезпечення нової військової та фінансової допомоги Україні, а також на введення жорстких санкцій проти Росії. Це голосування стало однією з найбільш значних зовнішньополітичних подій у Вашингтоні за останній час, адже документ пройшов попри опозицію з боку керівництва Республіканської партії та президента Дональда Трампа.

Загалом за законопроект проголосували 226 конгресменів, в той час як 195 виступили проти. Ключову роль у цьому процесі відіграли 18 республіканців, а також незалежний депутат Кевін Кайлі, який підтримав голосування, використавши механізм discharge petition. Цей шлях дозволив винести документ на голосування, минаючи керівництво Палати представників, що свідчить про серйозні внутрішні розбіжності в правлячій більшості.

Автором цього законопроекту став Грегорі Мікс, який представляє демократів у Комітеті з міжнародних справ. Документ, відомий як Ukraine Support Act, передбачає понад мільярд доларів прямої допомоги Україні для забезпечення безпеки та відновлення, а також можливість надати ще до 8 мільярдів доларів у вигляді позик на закупівлю озброєння. Крім того, він включає положення про підтримку післявоєнної реконструкції країни.

Важливою частиною законопроекту стали нові санкції проти Росії, які можуть торкнутися фінансового сектору країни, нафтової і гірничодобувної галузей, а також російських посадовців, які підтримують війну проти України. Заплановані також додаткові експортні обмеження та заходи протидії російському впливу за кордоном.

У своїй промові під час дебатів Грегорі Мікс підкреслив, що йдеться не лише про підтримку України, а й про визначення майбутньої ролі США на міжнародній арені. Він закликав Конгрес не дозволяти Росії розраховувати на виснаження західної підтримки та акцентував на необхідності озброєння України для самозахисту.

Проте, попри успіх на рівні Палати представників, подальша доля законопроекту залишається невизначеною, оскільки він має пройти через Сенат, де більшість контролюють республіканці. За повідомленнями ЗМІ, сенатори не виявляють готовності швидко виносити його на голосування. Навіть у разі ухвалення Сенатом законопроект може бути зупинено вето президента.

Серед республіканців існує скептицизм щодо нових пакетів фінансової допомоги Україні. Наприклад, голова Комітету у закордонних справах Палати представників Браян Маст вже висловив думку, що не очікує ухвалення значного пакету допомоги для Києва, проте підтримує ідею посилення санкцій проти Росії.

Критики законопроекту вказують на те, що деякі його положення є застарілими або дублюють вже існуючі ініціативи. Деякі республіканці звинуватили демократів у використанні українського питання для політичного тиску.

На фоні цієї ситуації в Сенаті вже чекає на розгляд інша двопартійна ініціатива, що передбачає введення вторинних санкцій проти Росії та високих мит для країн, що продовжують купувати російську нафту. Державний секретар США Марко Рубіо вказав на свою підтримку цієї ініціативи, однак її просування також уповільнюється через політичні розбіжності.

Для України голосування в Палаті представників стало важливим символічним кроком, що демонструє наявність двопартійної підтримки в Конгресі, незважаючи на зниження рівня підтримки війни серед республіканців. Ухвалення Ukraine Support Act може мати важливе значення для подальших дискусій про роль США у конфлікті з Росією та безпекову архітектуру в Європі.

Останні новини