Субота, 18 Липня, 2026

США зменшують військову присутність в Німеччині: думка Мерца

Важливі новини

Зрадникам і домашнім тиранам – зась: Рада ухвалила важливий законопроєкт

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Новий законопроєкт спрямований на посилення захисту дітей і запроваджує суворіші вимоги до потенційних усиновлювачів. Згідно з документом, усиновлювачами не зможуть стати:

Після ухвалення в першому читанні законопроєкт має пройти друге читання, де депутати зможуть внести правки. У разі остаточного прийняття він стане важливим інструментом захисту прав дітей та боротьби з небезпечними явищами в суспільстві.

Ініціатива є особливо актуальною в умовах війни, коли злочини проти держави та домашнє насильство стали більш помітними проблемами. Законодавці наголошують, що такі зміни сприятимуть підвищенню рівня відповідальності та запобіганню ризикам для дітей, які залишилися без піклування.

Новий керівник Держлікслужби під тінню минулого: призначення Володимира Короленка знову загострило питання довіри

Призначення Володимира Короленка на посаду голови Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками минуло без гучних декларацій про перезавантаження чи системні реформи. Водночас це кадрове рішення майже одразу привернуло підвищену увагу експертної спільноти та громадськості через шлейф корупційних скандалів, що супроводжували його попередню роботу у відомстві.

Короленко не є новою фігурою для Держлікслужби. Протягом тривалого часу він обіймав посаду заступника керівника установи в період, коли її очолював Роман Ісаєнко. Саме та каденція запам’яталася численними резонансними історіями, пов’язаними з підозрами у зловживаннях, непрозорих рішеннях і конфлікті інтересів у сфері регулювання фармацевтичного ринку.

На той момент Володимир Короленко відповідав у Держлікслужбі за напрям державного нагляду. Як встановили журналісти, керівництво відомства було поінформоване про діяльність структур, пов’язаних із виробництвом «Кровоспасу», зокрема громадської організації та комерційної компанії, що фігурували у логістичних ланцюжках. Втім, замість реагування відомство обмежувалося формальними відповідями, посилаючись на мораторій на перевірки.

Після скасування мораторію у 2024 році очікувалося, що Держлікслужба проведе повноцінні перевірки. Однак, за даними медіа, позапланові інспекції в Обухові носили формальний характер. Посадовці заявляли про неможливість встановити відповідальних осіб, попри наявність документів щодо оренди приміщень, перевезення продукції та фінансових операцій. Результати перевірок намагалися обмежити у доступі, що лише посилило підозри щодо небажання відомства доводити справу до кінця.

На цьому тлі призначення Короленка відбулося після відставки Романа Ісаєнка, який залишив посаду на тлі скандалів, пов’язаних із закупівлями експертних послуг та підозрами у допуску на ринок контрабандних лікарських засобів російського походження. Кадрове рішення фактично означало спадкоємність управлінської команди, а не її перезавантаження.

Аналітики зазначають, що ключове питання полягає не лише в минулих скандалах, а й у спроможності нового керівника змінити підхід до регуляції фармацевтичного ринку. Багаторічна відсутність жорсткої реакції на підпільне виробництво медичних виробів під час війни ставить під сумнів готовність нинішнього очільника Держлікслужби перейти від формального нагляду до реального захисту пацієнтів і військових.

Перші кадрові та управлінські рішення Короленка покажуть, чи стане його призначення спробою відновити довіру до фармацевтичного регулятора, чи ж Держлікслужба й надалі залишатиметься інституцією, яка зберігає старі практики під новою вивіскою.

Викриття корупційної схеми у військовій частині Київської області

Працівники Державного бюро розслідувань разом із Службою безпеки України здійснили важливу операцію, спрямовану на викриття корупційної діяльності в одній із військових частин Київської області. У результаті слідчих дій було встановлено, що командир цієї частини систематично вимагав від своїх підлеглих неправомірну вигоду. За інформацією відомств, протягом 2023 року офіцер організував схему, в рамках якої військовослужбовці змушені були платити йому гроші за отримання неофіційних дозволів на залишення місця дислокації.

Цей факт виявився черговим підтвердженням масштабної проблеми корупції в рядах Збройних сил, що є серйозною загрозою національній безпеці та моральному клімату серед військових. Зловмисник скористався своєю службовою позицією, аби наживатися на довірі та відчаї підлеглих. Справа набуває особливого резонансу в умовах війни, коли кожен день боротьби має вирішальне значення для країни.

У ДБР зазначають, що посадовець використовував службове становище для власного збагачення, чинячи психологічний тиск на військових та ставлячи їх у залежне становище. Таким чином він створив корупційну схему всередині підрозділу.

У межах досудового розслідування правоохоронці задокументували щонайменше 14 епізодів отримання хабарів від дев’яти військовослужбовців.

Командиру повідомили про підозру за ч. 1 та ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України — прохання та одержання неправомірної вигоди у великому розмірі, зокрема за попередньою змовою групою осіб. Наразі вирішується питання про обрання йому запобіжного заходу.

Крім того, слідчі встановили, що військовослужбовці, які передавали кошти посадовцю, також нестимуть відповідальність. Упродовж 2025 року про підозру повідомили дев’ятьом особам за статтями щодо надання неправомірної вигоди. Обвинувальні акти вже скеровано до суду.

Правоохоронці підкреслюють, що подібні злочини підривають дисципліну та довіру всередині Збройних сил, особливо в умовах воєнного стану, коли дотримання порядку та законності є критично важливим.

У Києві затримали копа, який злив адресу ексзаступника МОЗ замовникам вбивства

Державне бюро розслідувань повідомило про підозру співробітнику правоохоронного органу та його цивільному спільнику, які незаконно продали інформацію з обмеженим доступом. Отримані з баз МВС дані були використані для підготовки замовного вбивства ексзаступника міністра охорони здоров’я. Як повідомляє видання «Закон і Бізнес» із посиланням на пресслужбу ДБР, йдеться про випадок, що стався у жовтні 2024 року. […]

Трамп вагається у виборі наступника: боротьба Венса і Рубіо за підтримку президента

Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп ще не визначився з...

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц прокоментував нещодавнє рішення Сполучених Штатів про скорочення чисельності своїх збройних сил у країні, зазначивши, що це не пов'язано з його конфліктом з президентом Дональдом Трампом. В інтерв'ю німецькому телеканалу ARD, слова Мерца були широко висвітлені міжнародними ЗМІ.

Мерц відзначив, що, незважаючи на розбіжності в поглядах щодо важливих міжнародних тем, таких як ситуація на Близькому Сході, стратегічне партнерство між Німеччиною і США залишається стабільним. Він підкреслив, що співпраця в рамках НАТО є критично важливою для європейської безпеки, і додав, що, хоча у президента США є інший підхід до цих питань, американці залишаються важливими союзниками для Берліна. Водночас канцлер категорично спростував ідею про політичний підтекст у рішенні США.

Ці коментарі пролунали на фоні загострення відносин між Німеччиною та Вашингтоном. Раніше Мерц висловлював критику щодо американської політики стосовно Ірану, ставлячи під сумнів наявність чіткої стратегії з боку Трампа щодо врегулювання конфліктів у регіоні. У відповідь Трамп назвав канцлера "неефективним" лідером, що спровокувало обговорення можливого впливу політичних розбіжностей на оборонну співпрацю.

США планують вивести близько 5 тисяч військовослужбовців із Німеччини, що є частиною однієї з найбільших американських військових присутностей у Європі, яка тривалий час була важливим елементом безпеки на континенті. Німеччина є центральним логістичним хабом для американських військ, де розташовані ключові військові бази та командні центри, що підтримують операції у Європі, Африці та Близькому Сході.

Скорочення військового контингенту розглядається як сигнал змін у стратегії Вашингтона щодо розміщення своїх сил за кордоном. Це також ставить під сумнів плани адміністрації Джо Байдена щодо розгортання в Німеччині американського підрозділу з ракетами "Томагавк", що вважалося важливим елементом стримування Росії на тлі війни в Україні.

Мерц підкреслив, що Трамп не давав чітких гарантій виконання цього плану, зазначаючи, що США можуть зіткнутися з обмеженими ресурсами відповідних ракетних систем. Плани скорочення військових сил США в Європі не є новими. Ще під час свого першого терміну Трамп неодноразово критикував союзників по НАТО за недостатні витрати на оборону, закликаючи їх брати на себе більшу відповідальність за безпеку.

Експерти вважають, що зменшення американських військ може суттєво вплинути на архітектуру безпеки в Європі. З одного боку, це може послабити стримувальний ефект НАТО щодо Росії, а з іншого — спонукати країни ЄС активніше інвестувати у власну оборону та розвивати автономні військові можливості.

Для Німеччини, як найбільшої економіки Європи, питання оборонних витрат стає все більш актуальним. Мерц намагається знайти баланс між підтримкою трансатлантичних відносин і адаптацією до нових геополітичних умов. Берлін підтверджує важливість стратегічного партнерства зі США, але водночас це конфлікт показує, що серйозні розбіжності між партнерами можуть мати реальні наслідки для безпеки.

Очікується, що питання американської військової присутності в Європі стане центральною темою наступних консультацій у рамках НАТО, а також двосторонніх переговорів між Німеччиною і США.

Останні новини