Можливе переходження до євро: майбутнє валютної системи України

Державне бюро розслідувань завершило кримінальне провадження щодо Володимира Бондаренка, колишнього заступника мера Києва і секретаря міської ради, якому інкримінують сприяння ухиленню від служби в армії. Справа, що була порушена внаслідок серйозних порушень під час виконання службових обов'язків, передана до суду для подальшого розгляду. За версією слідства, в період 2022-2023 років Бондаренко незаконно організував нарахування заробітної плати керуючому справами секретаріату Київської міської ради, який, відповідно до вимог законодавства, мав проходити військову службу в Збройних силах України.

Колишній високопосадовець направив до Київської міської державної адміністрації (КМДА) офіційний лист з проханням "відрядити" цього військовозобов'язаного працівника до міськради. Однак, слідчі з'ясували, що в структурі міськради не передбачено жодних посад, що могли б служити для формального "відрядження" військовослужбовця, що ставить під сумнів правомірність цього кроку.

У результаті підлеглий не прибув до військової частини та не проходив службу, проте отримував кошти з бюджету — загальна сума становила понад 690 тисяч гривень. Екссекретарю інкримінують службову недбалість та пособництво в ухиленні від військової служби під час воєнного стану.

Наразі йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років. Судовий процес триває, правоохоронці продовжують документувати всі обставини справи.

Воєнні та політичні цілі російського диктатора Володимира Путіна не зводяться виключно до агресії проти України. До такого висновку дійшли американські аналітики, проаналізувавши його останні публічні заяви, риторику кремлівських посадовців і зміст офіційних документів. У звіті підкреслюється, що Москва послідовно намагається подати повномасштабну війну як нібито «вимушену реакцію» на дії Заходу.

Ключовим елементом цієї аргументації Кремль називає розширення Північноатлантичного альянсу. Російська влада системно просуває тезу про те, що зближення сусідніх держав із НАТО становить загрозу її безпеці, хоча фактично йдеться про суверенне право країн самостійно визначати власний зовнішньополітичний курс. Аналітики зазначають, що така риторика використовується для виправдання не лише війни проти України, а й потенційного тиску на інші держави регіону.

Аналітики зазначають, що така риторика свідчить: Путіна не влаштує жодне мирне врегулювання, яке стосується лише України. На їхню думку, Кремль наполягає на значно ширших вимогах, зокрема на радикальній зміні всієї системи європейської безпеки та фактичному перегляді ролі НАТО.

У матеріалі також пояснюється, що виконання ультиматумів, які Росія висунула наприкінці 2021 року і які Путін знову згадав у своїй промові 15 січня 2026 року, призвело б до руйнування Альянсу. Це, у свою чергу, означало б кардинальний перегляд архітектури безпеки в Європі на користь Москви.

Аналітики наголошують, що Путін неодноразово демонстрував: його вимоги значно ширші, ніж ті, що фігурували в запропонованих мирних планах. Він залишається відданим своїм початковим воєнним цілям 2021–2022 років, які виходять за межі територіальних питань і не обмежуються лише Україною.

15 січня під час церемонії прийому вірчих грамот від послів 34 країн Путін заговорив про «мир», водночас фактично пригрозив Україні продовженням війни. Він запропонував «повернутися до предметного обговорення ініціатив Росії щодо нової і справедливої архітектури безпеки» та вкотре поклав відповідальність за війну на Київ.

За словами диктатора, «криза навколо України стала прямим наслідком ігнорування інтересів Росії» та просування НАТО до її кордонів, попри нібито публічні обіцянки Заходу цього не робити. Окремо він заявив про «деградацію» міжнародної ситуації, звинувативши західні країни в підміні дипломатії односторонніми й небезпечними діями.

Аналітики вважають ці заяви черговим підтвердженням того, що Кремль використовує мирну риторику не для пошуку компромісу, а для просування значно ширших геополітичних цілей.