Стабільна геомагнітна ситуація: прогноз на лютий

Колишня голова Наглядової ради та співвласниця iBox Bank Олена Шевцова, фігурантка кримінальної справи про фінансові махінації, була оголошена в міжнародний розшук понад півтора роки тому. Вона звинувачується в організації схем з відмивання мільярдів гривень на користь нелегальних структур, що суттєво порушує законодавство та підриває економічну стабільність країни. На даний момент Шевцова переховується за кордоном, а її адвокати активно затягують процес розгляду справи в судах, що створює додаткові труднощі для правоохоронців і затримує правосуддя.

Бюро економічної безпеки висунуло звинувачення Олені Шевцовій у фінансових махінаціях, що включають організацію схем для виведення великих сум коштів з банківських установ через незаконні операції. За інформацією слідства, ці гроші потрапляли до нелегальних фінансових каналів, що могло спричинити серйозні збитки державі та її громадянам. Справу, що стосується Шевцової, активно розслідують в Україні, але через її втечу за кордон процес ускладнюється, і арешт фігурантки стає ще більш важким завданням.

БЕБ вдалося отримати дозвіл і провести досудове розслідування навіть за відсутності підозрюваних. За результатами розслідування, Олені Шевцовій пред’явлено звинувачення за двома статтями Кримінального кодексу України: ст. 203-2 «Незаконна діяльність з організації або проведення азартних ігор, лотерей» і ст. 209 «Легалізація (відмивання) майна, отриманого злочинним шляхом».

З моменту оголошення підозрюваних у міжнародний розшук поліції вдалося знайти тільки одну з її пособниць — Ірину Циганок. Її затримали польські правоохоронці в рамках міжнародного співробітництва з Україною. Наразі обговорюється питання екстрадиції підозрюваної. Але головна фігурантка справи Олена Шевцова досі на свободі.

За інформацією джерел, Олена Шевцова наразі проживає в Об’єднаних Арабських Еміратах. Де знаходиться ще одна пособниця Шевцової — Зоя Нестеровська — поки невідомо. Проте слідство у їхній справі триває, в суді розглядаються позови щодо багатомільйонного штрафу іншої заснованої Шевцовою компанії, а сама Шевцова навіть потрапила до санкційного списку РНБО.

За даними розслідування БЕБ, з 2021 року було налагоджено ефективну фінансову схему відмивання коштів. Йдеться про так званий «міскодінг». Гравці онлайн-казино поповнювали свої ігрові рахунки через мережу терміналів iBox по всій Україні. Але в графі «призначення платежу» вказували, що оплачують комунальні послуги або покупку товарів. Кошти надходили на рахунки 20 фіктивних компаній, пов’язаних з нелегальними казино.

Платежі не викликали ні підозри у Нацбанку (НБУ), ні цікавості у податкової. За оцінками БЕБ Олена Шевцова разом з Іриною Циганок та Зоєю Нестеровською, таким чином могли «відмити» близько 5 мільярдів гривень. Нелегальний гральний бізнес також отримав відчутні грошові вигоди, але скільки змогли заощадити онлайн-казино на ухиленні від сплати податків, поки що важко оцінити.

Незаконні фінансові операції не обмежилися тільки відмиванням коштів через iBox Bank. Ще один бізнес Олени Шевцової — фінансова компанія «ЛЕО» з однойменною платіжною системою — також допомагав збагатитися тіньовим гральним структурам. До того моменту, коли на діяльність цих компаній не звернули увагу державні органи.

Починаючи з 2023 року справи Шевцової та її бізнесів значно погіршилися. З одного боку, після неодноразового ігнорування попереджень державного регулятора, iBox Bank втратив ліцензію і був ліквідований.

Як зазначено в заяві НБУ, рішення було прийнято «у зв’язку з систематичним порушенням Банком (iBox, — ред.) вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом». До того як відкликати ліцензію, Нацбанк надсилав офіційні попередження керівництву iBox Bank, накладав штрафи і зупиняв окремі транзакції, але ніякої реакції з боку самого iBox Bank не було.

Проти ФК «ЛЕО» також були застосовані заходи впливу. У 2023 році Рада національної безпеки і оборони України ввела санкції проти компанії терміном на 5 років. З іншого боку, діяльність компанії привернула до себе увагу і Нацбанку, який скасував реєстрацію платіжної системи LEO і виключив інформацію про неї з Реєстру платіжної інфраструктури. Також, регулятор наклав на «ЛЕО» штраф у розмірі 73,5 млн грн.

Однак, цей штраф досі не сплачений: компанія подала позов до суду про незаконність штрафу, і розслідування справи досі триває. А точніше – йде по колу. НБУ заявив, що оскаржить у касаційному суді рішення Київського окружного адміністративного суду та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду про скасування штрафу ТОВ «ФК ЛЕО». Але Верховний суд повернув справу на повторний розгляд до суду першої інстанції.

Сама Шевцова відкидає будь-які звинувачення на свою адресу. Вона запевняє, що всі ліквідації, анулювання ліцензій і підозри у фінансових зловживаннях – це лише спроби певних чиновників атакувати її бізнес.

“Я абсолютно не розумію, за що проти мене були застосовані санкції. Я патріот своєї країни не на словах, а на ділі підтримувала наших захисників, починаючи з 24 лютого 2022 року, і робила все для створення надійного тилу, платила податки, розвивала бізнес“, — заявляла Шевцова на своїй FB сторінці.

Проте, і дати хід справі активно заважає. “Адвокати підозрюваної всіляко затягують розслідування для відстрочки її притягнення до кримінальної відповідальності. Зокрема, у справі постійно змінюються захисники, щоразу вимагаючи час на ознайомлення з матеріалами, ініціюються численні переноси розгляду справи, а призначені безкоштовні адвокати не з’являються на судові засідання“, — йдеться в заяві БЕЗ.

Дісталося і суддям. Рішення про дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування «було прийнято, незважаючи на безпрецедентну інформаційну атаку і особисте переслідування суддівЛичаківського районного суду Львова».

Перспективи отримання вироку для Олени Шевцової та її пособниць поки що виглядають невпевнено. Головна фігурантка справи досі в міжнародному розшуку. Національний банк поки не може домогтися сплати штрафу від ФК «ЛЕО» Шевцової. Юридичні зволікання адвокатів дозволяють розтягувати час розгляду справи на необмежений термін, тому правоохоронці не можуть притягнути Шевцову до відповідальності.

Під час нещодавньої археологічної експедиції в Галицькому замку на Івано-Франківщині науковці виявили численні артефакти, що проливають світло на життя місцевої еліти в середньовіччі. Серед знахідок — уламки старовинного кахельного облицювання та фрагменти вишуканого керамічного посуду, які належали високопосадовцям чи заможним представникам того часу. За словами Володимира Олійника, генерального директора Національного заповідника «Давній Галич», ці артефакти були знайдені під час розкопок фундаменту В’їзної вежі замку. Виявлені нашарування культурного шару виявилися справжнім скарбом для археологів: серед них були декоративні плитки печей з поливою різних відтінків, що вражають своєю майстерністю, а також урочисто оздоблені предмети, які раніше служили прикрасами інтер'єрів.

Ці знахідки дозволяють не тільки реконструювати побут вищого класу середньовічного Галича, але й дають уявлення про рівень розвитку ремесел та мистецтва в цьому регіоні. Зокрема, керамічні плитки, що мали поливу з різноманітними кольоровими відтінками, свідчать про високий рівень технічних та художніх досягнень того часу. Такі плитки могли бути частиною печей, які використовувалися для обігріву приміщень замку, і вони мали не тільки функціональне, а й естетичне значення. Мистецтво виготовлення таких кахлів було досить складним, що додає цим знахідкам особливої історичної цінності.

Відкриття дозволяє краще зрозуміти побут та естетичні смаки місцевої еліти середньовічного Галича. Знахідки передбачають подальші дослідження, які можуть відкрити нові деталі про архітектуру, побут та художні традиції того періоду.

Археологи наголошують, що кожен фрагмент кераміки та кахлів є цінним джерелом інформації для реконструкції історичного вигляду замку та його інтер’єрів.

У Чернівцях затримали 42-річну жінку, яка систематично ошукувала родини зниклих безвісти військовослужбовців. Зловмисниця створювала фейкові акаунти у соціальних мережах і видавала себе за волонтерку, обіцяючи допомогу у пошуку близьких, що перебували на фронті. Жінка використовувала емоційний тиск і людську довіру, змушуючи родичів переказувати їй гроші нібито на організацію пошукових заходів або для надання допомоги військовим.

За попередніми даними правоохоронців, жертви шахрайки часто не підозрювали про її злочинні наміри, адже обіцянки допомоги були надзвичайно переконливими та деталізованими. Використання сучасних технологій та соціальних мереж дало зловмисниці змогу залишатися непоміченою протягом тривалого часу, а також маскувати свої дії під вигляд благодійності.

Для ускладнення викриття зловмисниця використовувала кілька банківських рахунків, з яких знімала кошти готівкою. За фактом шахрайства правоохоронці оголосили їй підозру за ч. 4 ст. 190 КК України – заволодіння чужим майном шляхом обману із застосуванням електронно-обчислювальної техніки. Жінці загрожує до восьми років позбавлення волі.

Правоохоронці також перевіряють її можливу причетність до щонайменше п’яти аналогічних випадків шахрайства.

Українські Військово-Морські Сили (ВМС) підтвердили, що вони здійснили удар по кораблю "Комуна" у Севастополі, розташованому на окупованій території Криму. Цей крок відображає важливий момент у стратегії України щодо контролю ситуації в регіоні, а також надсилає Росії повідомлення про неприйнятність її окупаційних дій.

Речник ВМС Збройних Сил України, Дмитро Плетенчук, підтвердив, що корабель "Комуна" отримав удар, який призвів до його непридатності для виконання бойових завдань. "Сьогодні в Криму українські ВМС завдали удару черговому кораблю зі складу ЧФ РФ "Комуна". Щодо характеру пошкоджень проводиться верифікація, проте корабель тепер не може виконувати свої завдання", — зазначив Плетенчук.

Він підкреслив, що подібні атаки будуть продовжуватися, поки росіяни не припинять свої окупаційні дії або не залишать Крим. Вранці 21 квітня в Севастополі, який тимчасово перебуває під окупацією, пролунав вибух. Місцеві телеграм-канали повідомили про рух пожежних машин по північній стороні міста.

Представник окупаційної влади Севастополя, Михайло Развожаєв, заявив, що атака протикорабельною ракетою на одне з суден на північній стороні була відбита, але внаслідок осколків ракети виникло невелике загоряння, яке було оперативно ліквідовано.

Тим не менше, телеграм-канал "Крымский ветер", посилаючись на місцевого мешканця, повідомив, що удар міг бути завданий рятувальному судну "Коммуна" у Сухарній бухті. Це судно є найстарішим у флоті Російської Федерації, введене в експлуатацію ще у 1915 році, і воно продовжувало виконувати бойові завдання.

Нагадаємо, що після полудня 21 квітня російські окупанти здійснили ракетний удар по Одещині, в результаті чого постраждали щонайменше четверо людей. Вибухова хвиля та уламки від балістичних ракет пошкодили приватні будинки, серед постраждалих — троє чоловіків і одна жінка.

У вищезгаданій статті відображено актуальні події, пов'язані з ударом по кораблю "Комуна" у Севастополі, що перебуває під окупацією на території Криму. Дії українських Військово-Морських Сил відображають рішучість України контролювати ситуацію в регіоні та висилають сигнал Росії щодо неприйнятності окупаційних дій.

Події також свідчать про важливість збереження військової готовності та реагування на загрози з боку окупантів. Удар по кораблю "Комуна" є частиною стратегії зі стримування російської агресії та захисту національних інтересів.

Невідкладна реакція на інциденти, зокрема ракетний удар по Одещині, що призвів до постраждань серед мирного населення, свідчить про необхідність міжнародного співробітництва у підтримці територіальної цілісності та безпеки України.