Стало відомо як Єрмак відповів Кремлю у перші години вторгнення

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) опинилося у центрі уваги після заяви голови Центрального антикорупційного бюро Віталія Шабуніна про можливу причетність директора НАБУ Семена Кривоноса до витоку інформації. У повідомленні, опублікованому на Facebook, Шабунін висловив підозру, що Кривонос міг передавати конфіденційну інформацію голові правління НАК "Нафтогаз" Олексію Чернишову.

Ця заява викликала широкий резонанс у суспільстві та серед політичних діячів, адже НАБУ відіграє ключову роль у боротьбі з корупцією в Україні. Віталій Шабунін наголосив на необхідності ретельного розслідування цих обвинувачень для відновлення довіри до антикорупційних органів.

Семен Кривонос, у свою чергу, відкинув усі звинувачення і заявив про свою готовність співпрацювати зі слідством для з'ясування всіх обставин справи. Він наголосив на важливості збереження незалежності НАБУ та зазначив, що подібні звинувачення можуть мати політичний підтекст і бути спробою дискредитації антикорупційного бюро.

Громадськість очікує на офіційну реакцію та коментарі з боку інших державних органів та інституцій. Поки триває розслідування, експерти зазначають, що ця ситуація може мати серйозні наслідки для всієї антикорупційної стратегії України та вплинути на міжнародну репутацію країни у сфері боротьби з корупцією.

Незважаючи на ці звинувачення, НАБУ продовжує свою роботу з розслідування корупційних справ та надає звіти про свою діяльність громадськості. Важливо, щоб усі сторони доклали зусиль для забезпечення прозорості та об'єктивності у цьому процесі, адже від цього залежить довіра громадян до державних інституцій та успіх антикорупційних реформ в Україні.

За словами Шабуніна, таку поведінку директора НАБУ можна пояснити тим, що “до витоків інформації з Бюро причетний не тільки заступник директора Гізо Углава, але й сам Кривонос”.

“Інакше б як сильний керівник директор НАБУ мав би впевнено відповідати про те, що відбувається у його установі. Нагадую, що лише після звернення ЦПК Кривонос таки розпочав службове розслідування за фактами неетичної поведінки Углави та інших співробітників Бюро.

При цьому директор НАБУ продовжує маніпулювати, змішуючи службове і досудове розслідування. Службове – можна провести за тиждень, і за його результатами звільнити Углаву. Досудове – триватиме роками зі збереженням Углавою посади.

Кривонос продовжує рятувати Гізо Углаву від звільнення за злиття інформацію Голику. І вже здається, що проблема не тільки в Углаві, а й конкретно в Кривоносі”, – підсумував очільник ЦПК.

Раніше повідомлялося, що Спеціалізована антикорупційна прокуратура спільно з Національною поліцією проводить обшуки в НАБУ.

Згодом в САП прокоментували інформацію про проведення обшуку в одного із співробітників НАБУ. Та зазначили, що жодних обшуків або слідчих дій в приміщеннях НАБУ не проводилося. Обшук здійснювався виключно за місцем проживання чинного співробітника НАБУ – детектива одного з підрозділів.

Антикорупційний суд дозволив САП провести обшуки в ексголови Броварської РДА Біркадзе в рамках справи про розголошення даних досудового розслідування детективом НАБУ.

Згодом Національне антикорупційне бюро розпочало досудове розслідування щодо можливого витоку інформації.

Директор НАБУ Семен Кривонос відмовився прийти на засідання Комітету, де обговорюватимуть злив інформації з Бюро.

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

Управління капітального будівництва Херсонської міської ради уклало угоду з київською компанією «Тенсенс» на будівництво великого протирадіаційного укриття на території херсонського професійного училища №2. Це укриття має бути побудоване в районі багатоповерхівок і приватного сектору, але підряд було надано без проведення відкритих торгів. Дозвіл на такий контракт дала Рада оборони області ще 14 листопада.

Вивчивши кошторис, журналісти «Главкома» з’ясували, що компанія «Тенсенс» завищила ціни на матеріали для будівництва. Наприклад, пісок і щебінь у проекті коштують майже вдвічі дорожче за ринкові ціни. Це ставить під сумнів чесність компанії та ефективність використання бюджетних коштів на таких проєктах.

Цікаво, що «Тенсенс» була заснована лише в травні 2023 року, а її власники та керівники – Сергій Гайдукевич та Вадим Кушнір – пов’язані з десятками інших компаній, які згодом змінили свої власників і реєстраційні адреси. Ці факти вказують на ймовірне використання компанії для продажу підрядів та схем, пов’язаних із перепродажем будівельних послуг.

Незважаючи на те, що компанія не має техніки та співробітників, вона отримала підряд на 82 млн грн. Керівника та власника компанії змінили лише за два дні до підписання контракту. Новим директором і кінцевим бенефіціаром став Максим Сердюк з Полтавщини, який раніше був зареєстрований як таксист.

Мешканці Херсона вже кілька місяців протестують проти будівництва великих протирадіаційних укриттів у місті, побоюючись, що зростання військової інфраструктури може привернути додаткові обстріли з боку Росії. Незважаючи на це, місцева влада продовжує просувати нові будівельні проекти, що викликає додаткову стурбованість серед громадськості.

Народний депутат від партії «Слуга народу» Андрій Герус опинився в епіцентрі нового політичного скандалу, пов’язаного з конфліктом інтересів та сумнівними бізнес-зв’язками його родини. Ситуація привернула увагу громадськості через наявність прямих фінансових контактів між членами родини парламентаря та підсанкційним російським фінансистом Кирилом Дмитрієвим, який є наближеним до президента РФ Володимира Путіна.

Згідно з даними офіційних українських реєстрів, дружина депутата Наталія Герус до лютого 2025 року виконувала обов’язки директора та була співвласницею компанії ТОВ «Українська мрія». При цьому 12,5% цієї компанії належало Кирилу Дмитрієву — керівнику російського Фонду прямих інвестицій (РФПІ). Цей фонд широко відомий як один із основних фінансових інструментів Кремля, який забезпечує підтримку проєктів у сфері оборони, технологій та стратегічних ресурсів, що викликає серйозні занепокоєння у контексті національної безпеки України.

Дмитрієв перебуває під міжнародними санкціями — США, Канади, Великої Британії та Австралії. Попри це, його ім’я залишалося у статутних документах української компанії навіть під час повномасштабної війни.

Лише 22 лютого 2025 року Наталія Герус офіційно вийшла зі складу бенефіціарів. Однак питання, чому це сталося лише через три роки після вторгнення РФ, залишається без відповіді.

Після публікацій у ЗМІ Служба безпеки України заявила, що перевіряє можливі зв’язки родини Герусів із підсанкційним російським бізнесом. Втім, минуло вже понад три місяці, а офіційних результатів цієї перевірки так і не оприлюднено.

Жодних повідомлень про її завершення або процесуальні рішення не були зроблені публічними, що викликає запитання щодо реальної позиції СБУ у цій справі.

Це не перший раз, коли ім’я Андрія Геруса опиняється у скандалі, пов’язаному з Росією. У 2021 році він ініціював скандальну правку, яка відкрила шлях для імпорту електроенергії з Росії та Білорусі. Попри суспільне обурення, депутат тоді зумів протягнути зміни через парламент.

Тепер же з’ясувалося, що родинний бізнес Геруса мав прямий зв’язок із підсанкційною особою, яка працює на економічні інтереси Кремля. Це не лише репутаційна пляма, а й можлива загроза національній безпеці України, адже мова йде про спільну господарську діяльність з особою, близькою до російського військово-промислового комплексу.