Стефанчук попереджає про фейковий акаунт в Telegram

Українські військові вновину нанесли удар по російському центру космічного зв’язку в анексованому Криму, підкреслюючи важливість цього об’єкту у конфлікті між країнами. Інцидент, за словами видання "Forbes", здобув значне міжнародне визнання, коли українська армія прийняла на себе відповідальність за напад на цю космічну базу.

Автори матеріалу зазначають, що об’єкт НІП-16 був побудований в Євпаторії в рамках радянської космічної програми. Він був розроблений для зв’язку з місячними та марсіанськими зондами в 1960-70-х роках, але також може підтримувати зв’язок із сучасними супутниками-шпигунами “Лотос-С” та навігаційними супутниками ГЛОНАСС, які є аналогом американських супутників GPS.

Саме тому Україна намагається знищити цей об’єкт, пише Forbes, зазначаючи, що “двічі із грудня українські війська обстрілювали безцінну космічну базу ракетами”.

Цей об’єкт безперечно є важливим з наукової точки зору, і вплив збитків, завданих його складним науковим приладам, важко переоцінити. Однак зазначає “Forbes”, НІП-16 також є законною військовою метою, оскільки його передавачі можуть надсилати сигнали на супутники спостереження, зв’язку та навігації, включаючи космічні апарати “Ліана” та ГЛОНАСС, та приймати їх від них.

Журналісти відзначають, що НІП-16 – складна ціль. “Його радіотарілки, генератори та засоби управління розкидані по двох великих кампусах. Найбільш помітне обладнання — старі тарілки — має міцну конструкцію.

За словами російського історика космонавтики Анатолія Зака, будівельники НІП-16 збирали апаратуру зі старих залізничних мостів, корпусів списаних підводних човнів і обертового механізму зі списаного лінкора”, — йдеться у статті.

Таким чином, вважають автори публікації, Україні може знадобитися ще багато ударів, щоб завдати серйозних збитків об’єкту, не кажучи вже про знищення бази.

Українська влада, відповідно до вимог екс-командира роти "Айдара" Євгена Дикого, активно працює над оновленням законодавства щодо мобілізації, спрямовуючи зусилля на посилення відповідальності за ухилення від служби та від військового обліку. Нові законодавчі ініціативи передбачають ряд заходів для забезпечення ефективності та обов'язковості виконання військових обов'язків. Влада зосереджує увагу на вдосконаленні механізмів виявлення та притягнення до відповідальності тих, хто ухиляється від служби, та забезпечує необхідність дотримання військового обліку. Окрім того, пропонуються нові заходи, такі як введення електронних повісток, санкції за неявку за повісткою, збільшення штрафів та кримінальна відповідальність за порушення правил військового обліку. Такий комплексний підхід спрямований на підвищення готовності та мобілізаційної потужності країни в умовах збройного конфлікту.

У результаті інтерв'ю з екс-командиром роти "Айдара" Євгеном Диким стало зрозуміло, що в Україні актуальним питанням є необхідність посилення відповідальності за ухилення від служби та від військового обліку у контексті мобілізації. Нові законодавчі ініціативи спрямовані на удосконалення механізмів забезпечення обов'язковості виконання військових обов'язків та зміцнення обороноздатності країни. Важливою є впровадження електронних повісток, введення санкцій за їх невиконання, а також збільшення штрафів і кримінальна відповідальність за порушення правил військового обліку. Такий підхід має на меті підвищення готовності та ефективності військових структур країни в умовах загрози з боку зовнішнього ворога.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Завдяки урядовій постанові командири військових частин зможуть організовувати процес мобілізації без зайвих затримок, що значно скоротить час залучення нових військовослужбовців. Міністр оборони зазначив, що новий механізм сприятиме більш адресному підходу до мобілізації, враховуючи бажання та вміння добровольців.

«Ця постанова є інструментом, що дозволяє суттєво зменшити час рекрутингу й гарантує, що кожен та кожна зможе долучитися туди, де його чи її бажання та вміння збігаються з потребами оборони», — підкреслив Рустем Умєров.

Згідно з новими правилами, командири військових частин матимуть такі повноваження:

Окрім цього, військовозобов’язані та резервісти-добровольці отримують можливість самостійно обирати військову частину для служби, не звертаючись до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Генеральний штаб Збройних сил України визначатиме перелік частин, до яких можна буде долучитися.

Нагадаємо, Кабінет міністрів нещодавно вніс зміни до порядку призову громадян на військову службу під час мобілізації. Нововведення надають командирам військових частин право направляти військовозобов’язаних на ВЛК для визначення їхньої придатності до служби.

Крім того, у жовтні цього року в застосунку Міністерства оборони «Резерв+» стане доступний новий сервіс рекрутингу. Завдяки цьому оновленню користувачі зможуть ознайомитися з актуальними вакансіями у військових частинах ЗСУ, що дозволить швидше знайти місце для своєї майбутньої служби.