Середа, 23 Липня, 2025

Стерненко після замаху на нього пообіцяв помститися

Важливі новини

Українські науковці – бомжі, чи як МОН зневажає своїх академіків

Фурса у своїй статті намагається розглянути проблему з різних аспектів, не уникаючи при цьому непопулярних, але важливих істин про роль оподаткування в економіці країни, що перебуває у стані війни.

«Чим займається український вчитель або студент за кордоном – не питання української держави. Вона не питає, чи він студент, чи він бомжує», – сказав Винницький.

Віцепрем’єрка Ірина Верещук, присутня на нараді, спробувала зупинити свого колегу, зауваживши: «Пане, Михайле, ну що це ви таке говорите?». Однак це не змогло завадити хвилі критики, яка накотилася після публікації відео.

Доктор гуманітарних наук Павло Левчук, який також був на нараді, висловив своє обурення у Facebook, вказуючи на неприйнятність таких висловлювань. Його підтримала українська письменниця та правозахисниця Анастасія Мельниченко, яка назвала заяви Винницького принизливими для українських науковців, що працюють за кордоном.

Мельниченко зазначила, що в той час, як Росія активно просуває свої наративи у західних університетах, українські науковці отримують підтримку від західних інституцій. Вони публікують наукові статті, пишуть монографії та впроваджують стандарти західної академії в Україні. Однак, за словами активістки, Міністерство освіти не вважає їх важливими для держави.

«Але для МОН ми “бомжі”, і “не науковці”. І МОН в особі Винницького всіляко демонструє, що ми державі Україна не потрібні», – додає Мельниченко.

Наступного року Мельниченко працюватиме в університеті Турку на спеціально створеній позиції для українських аспірантів. Вона матиме можливість проводити дослідження, користуватися університетською інфраструктурою та співпрацювати з провідними дослідниками. За її словами, українські науковці мають чудові можливості за кордоном, але держава не цінує їхнього внеску.

Винницький не коментував цей інцидент, і від очільника МОН Оксена Лісового також не було жодних заяв з цього приводу.

У Крюківщині водій Mazda збив двох жінок на переході і втік

28 січня в селі Крюківщина на Київщині сталася резонансна дорожньо-транспортна подія, коли водій автомобіля Mazda на пішохідному переході наїхав на двох жінок. Після зіткнення водій залишив місце ДТП, але оперативно був встановлений правоохоронцями. Згідно з інформацією пресслужби поліції Київщини, внаслідок аварії постраждали дві місцеві жительки — 23-річна та 40-річна жінки. Вони отримали травми різного ступеня […]

The post У Крюківщині водій Mazda збив двох жінок на переході і втік first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Українські юнаки за кордоном мають повернутися для військового обліку

У сучасному світі обрій для отримання вищої освіти розширюється, особливо для молоді з України, яка все частіше обирає європейські країни як місце свого навчання. Проте, незалежно від того, де вони знаходяться, українські студенти несуть певні обов’язки перед своєю Батьківщиною. Один з таких обов’язків — дотримання правил військового обліку.

Таким чином, навіть перебуваючи за кордоном для навчання, молодим українцям доведеться повертатися на рідну землю для виконання цих зобов’язань. Це важлива складова патріотичного ставлення до своєї країни та відповідальності перед нею. Такий крок відображає не лише їхню відданість Україні, а й засвідчує готовність прийняти участь у її обороні та захисті її інтересів.

Така практика також сприяє зміцненню військової потенції країни, формуванню військових навичок та патріотичного духу серед молодого покоління. Відтак, хоча навчання за кордоном відкриває безліч можливостей для особистого і професійного розвитку, українські студенти завжди пам’ятають про свої обов’язки перед рідною державою і готові віддати їй належну повагу та підтримку.

Українські юнаки, яким вже виповнилося 17 років, зобов’язані стати на військовий облік. Міноборони зазначає, що зробити це дистанційно неможливо — потрібно особисто відвідати територіальні центри комплектування (ТЦК).

Нещодавно в Україні запрацювала платформа “Резерв+”. Додаток дозволяє онлайн оновити військово-облікові дані, але така опція доступна лише для громадян, які вже перебувають на обліку в ТЦК. Ті ж, хто ще не став на облік, повинні особисто відвідати ТЦК.

“Оновлення стосується всіх військовозобов’язаних громадян України віком від 18 до 60 років. Для оновлення контактних даних згідно з вимогою закону, військовозобов’язаний має перебувати на обліку. На військовий облік громадяни стають у 17 років. Якщо цього не було зроблено, військовозобов’язаний має звернутися до ТЦК та СП за місцем реєстрації та стати на військовий облік. Наразі, це єдиний спосіб, дистанційно така можливість відсутня”, – пояснили у відомстві.

Мобілізаційні наслідки: велика економічна та демографічна розруха

Мобілізаційні наслідки: велика економічна та демографічна розруха

Подані нові законопроєкти стосовно мобілізації не лише не вирішують проблему, але й загострюють ситуацію в країні. Обмеження прав для тих, хто не відповідає повістці, введення великих штрафів та електронних повісток створюють негативні наслідки для соціальної стабільності та прав людини.

Нещодавно прийнятий законопроєкт про зниження мобілізаційного віку з 27 до 25 років викликає серйозні обурення та обговорення в суспільстві. Відправлення на фронт молодих людей, які лише розпочинають свій шлях у житті, породжує серйозні моральні та етичні питання.

Замість того, щоб створювати позитивні умови для відновлення мирного життя в країні та розвитку її громадян, влада вибирає шлях обмеження прав та підвищення тиску на населення. Це призведе лише до подальшого поглиблення соціальних розбіжностей та негативно вплине на економічний розвиток України.

Замість того, щоб концентрувати зусилля на дипломатичних та мирних засадах вирішення конфлікту, влада вибирає шлях збройного протистояння, що може призвести до ще більшого загострення ситуації та більшої кількості жертв серед цивільного населення.

Необхідно знайти компромісне рішення, яке б враховувало інтереси всіх сторін конфлікту та сприяло б вирішенню проблеми мирним шляхом.

У висновку, варто підкреслити, що застосування нових законопроєктів щодо мобілізації може лише загострити ситуацію в Україні. Обмеження прав громадян, підвищення штрафів та зниження мобілізаційного віку не розв'язують корінних проблем, а лише збільшують напруженість у суспільстві та створюють загрозу правам і свободам людини. Необхідно шукати альтернативні, мирні шляхи вирішення конфлікту, сприяти дипломатичним ініціативам та зміцненню міжнародного співробітництва для забезпечення стабільності та миру в країні.

Верховна Рада розглядає законопроекти про суд присяжних

На зустрічі Комітетів Верховної Ради з правової політики та правоохоронної діяльності розглянули важливі законопроекти, спрямовані на впровадження інституту суду присяжних в українській правовій системі. Цю інформацію розкрив народний депутат Владлен Неклюдов, який вважає такий крок не лише актуальним, але й необхідним для забезпечення справедливості та довіри до судової системи.

Згідно з запропонованими законопроектами, українські суди матимуть можливість залучати громадян до участі у судових засіданнях як присяжних. Це стане важливим кроком у напрямку зміцнення демократії та підвищення рівня судової незалежності. Суд присяжних дозволить залучити представників громадськості до процесу прийняття правосудних рішень, що, у свою чергу, сприятиме більш об'єктивному і справедливому судочинству.

Впровадження інституту суду присяжних може стати ефективним засобом боротьби з корупцією та впливом неправомірних впливів у судові процеси. За словами Неклюдова, це також сприятиме збільшенню довіри громадян до судової системи та підвищенню рівня її легітимності.

Зазначимо, що питання введення суду присяжних в Україні розглядалося протягом довгого часу. Проте, лише зараз воно набуває конкретних форм та отримує активну підтримку з боку парламентських комітетів. Це свідчить про поступовий розвиток української правової системи у напрямку вдосконалення та гармонізації з міжнародними стандартами правосуддя.

Обговорення, проведене під керівництвом депутатів, мало назву “Обговорення законопроектів на запровадження суду присяжних в Україні”.

Нагадаємо, у жовтні 2020 року Кабмін представив до Верховної Ради законопроекти №4190 та №4191, спрямовані на впровадження класичної моделі суду присяжних в Україні. Ці проекти були розроблені Міністерством юстиції. Їх включили до порядку денного у листопаді 2020 року, але подальші дії з ними були затягнуті.

Згідно із даними “Судово-юридичної газети”, на засіданні комітетів обговорювалися законопроекти 2709-1 та 2710-1 від 16 січня 2020 року (ініціатор – народний депутат Сергій Власенко), а також 3843, 3844, 3845 від 14 липня 2020 року (ініціатори – народні депутати Павло Фролов, Ігор Фріс, Федір Веніславський та Павло Павліш).

“Це важлива тема! Реалізація конституційного права громадян на участь у правосудді, і ця реформа має бути реалізована, щоб кожен громадянин міг взяти участь у правосудді і зрозуміти, що це означає в реальному житті!” – підкреслив Неклюдов.

До розгляду присутніх долучилися представники Вищої ради правосуддя, Ради суддів України, Державної судової адміністрації, Національної школи суддів, громадських організацій, міжнародних проектів допомоги (зокрема Агентства США з міжнародного розвитку USAID), судді, адвокати, прокурори, науковці та міжнародні експерти.

Виступили голова Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності Сергій Іонушас, голова Комітету ВРУ з питань правової політики Денис Маслов, заступник Міністра юстиції України Олександр Банчук та інші представники.

Раніше вже проводились експертні обговорення теми “Суд присяжних: участь громадян як механізм підвищення довіри до правосуддя”, які були розроблені Коаліцією РПР за підтримки USAID. Учасники засідання були ознайомлені з результатами цих обговорень.

“У підсумку ми домовилися про наступні кроки з впровадження зареєстрованих у Верховній Раді України законопроектів на введення суду присяжних”, – повідомив Владлен Неклюдов.

Звідки планується взяти фінансування на запровадження повноцінного суду присяжних та чи планують такі зміни запроваджувати саме під час воєнного стану – наразі невідомо.

Активіст і волонтер Сергій Стерненко, який 1 травня пережив черговий замах, оприлюднив фото з головою Служби безпеки України Василем Малюком та пообіцяв, що відповідальні за напад не уникнуть покарання.

На знімку, опублікованому в Instagram, Стерненко стоїть поруч із Малюком, підписавши світлину латинським висловом Fiat justitia ruat caelum — «Нехай здійсниться правосуддя, хоч би впало небо».

Що сталося 1 травня

На Стерненка напали в Києві. У результаті нападу він отримав вогнепальне поранення. Завдяки оперативній роботі Служби безпеки України на місці події була затримана 45-річна жінка, уродженка Одещини, яка нещодавно переїхала до столиці.

Слідство встановило, що жінку дистанційно завербували російські спецслужби. За даними СБУ, вона готувала напад протягом тривалого часу, вивчаючи маршрути пересування активіста та способи наблизитися до нього. Її метою було фізичне усунення Стерненка.

Зловмисниці оголосили підозру одразу за двома статтями — у державній зраді та замаху на вбивство. 2 травня суд обрав для неї запобіжний захід — тримання під вартою без права внесення застави.

Стерненко вважає, що за нападом стоїть Росія. У своїх дописах він наголосив, що ворог не досягне бажаного результату, а правосуддя буде здійснено.

Останні новини