Страсний тиждень 2025: що символізує кожен день перед Великоднем і як готуватись до свята

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Ці ключові моменти стосуються безпеки, суверенітету України, а також її відносин із міжнародними партнерами на фоні складної політичної ситуації. Порошенко закликав врахувати ці «червоні лінії» як пріоритети, які не можна перетинати в будь-яких переговорах чи прийнятті рішень.

1. Він закликав не йти на «компроміси щодо суверенітету» і не допустити повернення України в зону впливу Росії.

2. Також він заявив, що Україна не визнає «російський» статус захоплених територій.

3. Київ не повинен іти на обмеження потужності ЗСУ.

4. Крім того Порошенко вимагає не скасовувати санкції проти Росії до повернення Україні її територій.

5. І, на його думку, потрібно «переконати президента Трампа» прийняти Україну до НАТО після виконання «домашньої роботи», бо зараз, вважає екс-президент, Україна не готова до членства.

Тобто фактично Порошенко закликає закінчити війну по лінії фронту, без визнання російської юрисдикції над захопленими територіями, зі збереженням державності частини України, яка залишилася, в нинішньому вигляді і з відкладеною перспективою вступу до НАТО.

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

КОМУ ВИГІДНО НАГНІТАТИ СИТУАЦІЮ ЩОДО “ПРИПИНЕННЯ” ТРАНЗИТУ РОСІЙСЬКОЇ НАФТИ ДО УГОРЩИНИ?

Відоме видання Politico нещодавно вийшло зі статтею із промовистою назвою “Угорщину очікує паливна криза”.

Звинувачують у цьому українську владу, що у січні місяці нібито встановила санкції щодо транзиту нафти територією України для компанії “Лукойл”, що поставляє нафту до Угорщини й Словаччини.

Начебто такі дії української сторони можуть призвести до великого дефіциту нафти на угорських НПЗ компанії MOL та до стрімкого зростання цін на нафтопродукти в країні. Водночас міністр закордонних справ РФ Лавров пообіцяв його угорському колезі Сіярто допомогти цю проблему вирішити через пошук інших шляхів поставок.

Масло у вогонь у цій самій статті Politico підлила експертка з Центру східних досліджень Ілона Ґізінська. Вона сказала, що угорці можуть зіткнутися із захмарними цінами на енергоносії та дефіцитом електроенергії всього за кілька тижнів, якщо не буде знайдено рішення. У мене відразу виникла підозра, що тут щось не так.

По-перше, компанія-оператор із транспорту нафти “Укртранснафта” не має прямих контрактів із окремими нафтовидобувними компаніями РФ. Вона уклала у 2019 р. Угоду на послуги із транзиту нафти із російською нафтопровідною компанією “Транснефть”. Угода діє у період 2020–2030 р. Своєю чергою “Транснефть” укладає контракти на транспортні послуги із “Лукойлом”, “Роснефть”, “Сургутнефтегаз” та іншими. Тобто “Укртранснафта” немає жодних правових відносин із російськими нафтовидобувними компаніями, тому й не може припинити транзит, зокрема для “Лукойла”. Це офіційно підтвердив представник “Укртранснафта” журналу “Форбс”.

По-друге, представник “Укртранснафти” повідомив, що жодних обмежень із транзиту нафти компанія не впроваджувала. Це ж саме підтвердила й словацька сторона.

По-третє, жодної катастрофи для угорських споживачів не станеться, навіть якщо й припиниться транзит російської нафти територією України до Угорщини, оскільки ця країна має можливості отримувати нафту за альтернативними маршрутами, зокрема із Хорватії.

Наводжу цитату відомого енергетичного експерта Михайла Гончара стосовно можливостей диверсифікації нафтових поставок в Угорщину. (“Ще в 2015 році MOL завершив модернізацію, збільшення потужностей системи “Адріа”–”Дружба” з метою розширення можливостей прокачування нафти з Адріатики. Тоді пафосно заявили, що розширені потужності з Адріатичного моря дають змогу не лише завантажити власний НПЗ в Сазхаломбатті, але й постачати нафту на НПЗ в Братиславу і навіть частково забезпечити транзит на НПЗ в Чехії. Тобто технічні можливості брати нафту із середземноморського ринку через хорватський термінал “Адріа” у MOL є”).

Яка ж мета усього цього нагнітання напруги? На мою думку, Кремль свідомо за допомогою своїх угорських та словацьких маріонеток роздмухує уявний конфлікт для того, щоб посилити антиукраїнські настрої серед громадян Угорщини й Словаччини для виправдання блокади їхніми урядами військової допомоги Україні та її євроатлантичній інтеграції.

Україна після початку широкомасштабної агресії мала повне право впровадити санкції на транзит російської нафти, але цього не зробила через прохання ЄС та зобов’язання Угорщини, Словаччини й Чехії до 2027 р. забезпечити припинення поставок російської нафти шляхом диверсифікації.

Про це все я й сказав кореспонденту видання Politico, але він вирішив мою точку зору не публікувати. Мабуть, було інше журналістське завдання. Тут вже про об’єктивність не йдеться. Також хотілося б більш сильної комунікації із цього важливого питання для національної безпеки України з боку Уряду.

У сучасному суспільстві важливо, щоб усі громадяни дотримувалися законів і правил, встановлених державою. Одним із таких обов’язків є своєчасне оновлення особистих даних у Територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (ТЦК). За невиконання цього обов’язку передбачено штрафи. Проте, не всі громадяни ставляться до цього відповідально, що може призвести до серйозних наслідків, включаючи конфіскацію майна.

Чому важливо оновлювати дані у ТЦК

Оновлення особистих даних у ТЦК має вирішальне значення для підтримання актуальності інформації про кожного громадянина. Це включає дані про місце проживання, сімейний стан, зайнятість та інші важливі аспекти, які можуть впливати на виконання громадянських обов’язків та отримання соціальних послуг.

ТЦК використовують ці дані для різноманітних адміністративних та соціальних функцій, включаючи:

Військовий облік: Особисті дані допомагають забезпечити ефективну мобілізацію та підтримання обороноздатності країни.Соціальні виплати: Актуальні дані необхідні для нарахування соціальної допомоги та пенсій.Адміністративні послуги: Точність інформації сприяє ефективному наданню державних послуг.Штрафи за невчасне оновлення даних

Закон передбачає штрафи за невчасне оновлення особистих даних у ТЦК. Розмір штрафу може залежати від тривалості прострочення та інших обставин. Однак, навіть після отримання штрафу, деякі громадяни не сплачують його у встановлений термін, що може мати серйозні наслідки.

Наслідки несплати штрафу

Несплата штрафу у визначений термін може призвести до серйозних юридичних і фінансових наслідків, включаючи конфіскацію майна. Це є крайнім заходом, який застосовується для забезпечення виконання законів і підтримання правопорядку.

Судовий процес: Несплата штрафу може призвести до відкриття судового процесу щодо боржника.Конфіскація майна: За рішенням суду, майно боржника може бути конфісковане для покриття суми штрафу.Втрата кредитного рейтингу: Наявність боргів та судових справ може негативно вплинути на кредитний рейтинг особи, що ускладнить отримання кредитів та інших фінансових послуг у майбутньому.Важливість дотримання законів

Конфіскація майна за несплату штрафу є крайнім заходом, який застосовується для забезпечення виконання законів. Це підкреслює важливість відповідального ставлення громадян до своїх обов’язків. Своєчасне оновлення даних у ТЦК є одним із таких обов’язків, який не варто ігнорувати.

Громадяни повинні усвідомлювати, що дотримання законів і правил не лише допомагає уникнути неприємностей, але й сприяє стабільності та добробуту всього суспільства. Вчасне оновлення даних у ТЦК забезпечує актуальність інформації, необхідної для ефективного функціонування державних структур та надання якісних послуг громадянам.

Висновок

Дотримання законів та відповідальне ставлення до своїх обов’язків є основою правопорядку та суспільного добробуту. Несвоєчасне оновлення особистих даних у ТЦК може призвести до штрафів, а несплата штрафів — до конфіскації майна. Це підкреслює важливість своєчасного виконання громадянських обов’язків і відповідальності за свої дії. Тому кожен громадянин має усвідомлювати наслідки невиконання своїх обов’язків і вживати заходів для уникнення правових і фінансових проблем.

Всі військовозобов’язані чоловіки повинні до 16 липня оновити свої дані у ТЦК та дотримуватися правил військового обліку. У разі невиконання цього зобов’язання, військовозобов’язаним загрожує штраф.

Якщо штраф не буде сплачено протягом 15 днів з моменту його накладення, наступним кроком може бути конфіскація майна. В умовах воєнного часу ця процедура застосовується до тих, хто порушує правила військового обліку.

Наприклад, квартира або будинок ухилянта можуть бути арештовані та продані на онлайн-аукціоні. З отриманих коштів віднімають суму штрафу, а решту повертають власнику.

Варто зазначити, що конфіскація майна в Україні зазвичай не застосовується, якщо сума боргу не перевищує 160 000 грн. У таких випадках, ймовірніше, заарештують і заблокують банківські рахунки.

Якщо штраф за неявку у ТЦК не буде сплачено, військовозобов’язаного можуть оголосити в розшук та/або заарештувати всі його рахунки.

Кримінальна відповідальність за ухилення від мобілізації також можлива у двох випадках: при систематичному ухиленні або якщо людина, пройшовши ВЛК і будучи визнаною придатною, відмовляється виконувати свої обов’язки. У таких випадках може бути порушена кримінальна справа за статтею “Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період”. Покарання за цією статтею може становити від 3 до 5 років позбавлення волі, залежно від тяжкості злочину.