Стрілянина в центрі Києва: нетверезий чоловік відкрив вогонь по перехожому

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Зокрема, увагу привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК.

З початку 2022 року судді ОАСК, які не брали участі в судовому процесі, отримали понад 99 мільйонів гривень. Це викликало обурення, адже паралельно з цим районні та Господарський суди Києва витратили більше 76 мільйонів гривень на оплату праці суддів, які також не працювали під час війни.

Офіційна інформація з ОАСК свідчить, що, незважаючи на ліквідацію, в суді залишилося 47 суддів, які протягом 2,5 років отримали близько 95 мільйонів гривень. Ці суми включають зарплату для суддів, які формально не мають повноважень, але продовжують бути у штаті суду.

Після набуття чинності закону 15 грудня 2022 року, всі справи були передані до нового Київського міського окружного адміністративного суду, а ОАСК припинив свою діяльність. Тим не менш, судді продовжували отримувати заробітну плату, хоча й не виконували свої обов’язки. Наприклад, голова суду Павло Вовк, не розглядаючи жодної справи в 2023 році, заробив близько 1,9 мільйона гривень, порівняно з 2 мільйонами гривень у 2022 році, коли суд ще функціонував.

У Україні наразі існує більше 480 суддів, які фактично не виконують своїх обов’язків, проте продовжують отримувати заробітну плату. Кожен з них обходиться бюджету в середньому в понад 1,2 мільйона гривень на рік. Це викликано різними причинами, включаючи закінчення терміну повноважень, реорганізацію суду, відсторонення за правопорушення, мобілізацію до армії, затримки з прийняттям присяги або проходженням суддівської підготовки.

Також, важливо зазначити, що причини неактивності суддів можуть бути пов’язані із затримками в адміністративних процесах або особистими обставинами, такими як декретна відпустка, хоча остання причина рідко призводить до значних витрат на утримання суддів.

Українські військові, усвідомлюючи наступність загрози з боку російських військ, провели конфіденційну операцію з передислокації підрозділів до Харківської області. Цей стратегічний хід спрямований на підготовку до очікуваного наступу противника і був розкритий за допомогою інформаційних джерел Sky News. Згідно з отриманою інформацією, військові 57-ї бригади, які на даний момент активно відстоюють свої позиції в районі Вовчанська, були перегружені на північ Харківської області вже 4-5 травня. Однак, варто відзначити, що самі бійці висловлюють думку, що цей маневр слід було здійснити раніше, щоб мати більше часу для підготовки. Як свідчить артилерист Олександр, перед тим, як російська піхота перетнула кордон, війська РФ здійснювали артилерійське обстрілювання українських позицій протягом близько трьох годин. "Перед штурмом ми вже націльно обстрілювали об'єкти на території РФ, оскільки мали інформацію про їхні збройні наміри. Вони були відкрито агресивними. У перші кілька днів росіяни штурмували наші позиції колонами по 30-50 солдат, але ми успішно відбилися від них", — розповів військовий. За словами джерела, наразі артилеристам дефіцитують боєприпаси, інакше їхній удар був би набагато ефективнішим. Відношення кількості вистріляних снарядів з боку росіян до українських артилеристів становить 5:1, що створює складну ситуацію на полі бою.

• Українські військові провели конфіденційну операцію з передислокації підрозділів до Харківської області перед очікуваним наступом російських військ.

• Цей хід мав на меті забезпечити підготовку до оборони та оптимізувати стратегічне розташування військових для максимальної ефективності протистояння противнику.

• Відсутність достатнього запасу боєприпасів створює проблему для українських артилеристів і зменшує їхню здатність завдати значної шкоди армії РФ.

• Розміщення військових бригад під Харківом може виявитися важливим стратегічним кроком у відстоюванні територіальної цілісності та безпеки України в контексті можливого наступу російських військ.