Створення Національної акціонерної компанії ‘Вода України’: Новий крок у забезпеченні сталої водницької політики

Сьогодні, 5 березня, виповнюється два роки з того дня, коли стало відомо про вбивство Дениса Кірєєва, відомого банкіра, учасника української делегації на переговорах з Росією наприкінці лютого 2022 року, а також співробітника Головного управління розвідки. Його смерть у розпал боїв за Київ викликала значний скандал. Існувала перша версія, що Кірєєв був агентом Росії і був вбитий у центрі Києва співробітниками СБУ. Однак згодом ГУР оголосило, що Кірєєв був їхнім співробітником і загинув під час спецоперації. Після цього Голова ГУР Кирило Буданов звинуватив співробітників СБУ у позасудовій розправі над Кірєєвим. Після виходу публікацій відбулася зустріч Буданова з тодішнім в.о. голови СБУ Василем Малюком, і після неї було опубліковано офіційну заяву ГУР і СБУ про їхню взаємодію. Дениса Кірєєва поховали на Байковому кладовищі в Києві. Його могила розташована неподалік від могил керівництва МВС, яке загинуло в авіакатастрофі в Броварах у 2023 році. На могилі Кірєєва встановлено пам'ятник у повний зріст, який розташований таким чином, що обличчя спрямоване до міста. Біля пам'ятника встановлено табличку з датою народження і смерті Кірєєва. На табличці зображено сову, яка є емблемою ГУР. Однак, у відмінності від емблеми української розвідки, сова на пам'ятнику не тримає меча. Також на дошці написано: “Ти був нашим сонцем, яке завжди зігрівало нас своїм теплом. Ти був надійним як скеля. Твоя доброта, відданість і рішучість назавжди залишиться в наших серцях”. Зараз на могилі багато свіжих квітів і лампадок.

• Сьогодні минає два роки з моменту вбивства Дениса Кірєєва, відомого банкіра і співробітника Головного управління розвідки, що спровокувало великий скандал.

• Існували дві версії подій: перша, що Кірєєв був агентом Росії і був вбитий СБУ, і друга, згідно з якою він загинув під час спецоперації.

• Після публікацій в ЗМІ глава ГУР винуватив співробітників СБУ у позасудовій розправі, що викликало офіційну реакцію обох служб.

• Дениса Кірєєва поховали на Байковому кладовищі в Києві, де йому встановлено пам'ятник та пам'ятну табличку.

• Наразі на його могилі багато квітів та лампадок, що свідчить про пошани та пам'ять до загиблого.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Вітовська, відповідаючи на питання про можливі поступки Росії, зізналася, що ця тема є дуже складною для неї. Вона висловила думку, що наразі влада “промацує думки людей” щодо можливого завершення війни через перемовини. Особливо гостро акторка сприймає ідею відмови України від Донбасу і Криму.

“Я не розумію, де будуть прокладені нові кордони,” – зазначила вона. Крім того, Вітовська сумнівається, що такі поступки задовольнять Росію. “А що тоді він [Путін] виграв? Тобто ми повертаємося до того, що було до 2022 року, російська мова і так тут Конституцією захищена, як і будь-яка мова нацменшин. А що це було тоді?” – риторично запитала акторка.

Вітовська висловила своє нерозуміння того, як можна домовлятися з Росією після стількох смертей і знищених життів. На її думку, ці люди загинули не для того, щоб зараз віддавати території країні-агресору. Вона також поставила питання про відповідальність за знищення українських міст і загибель людей, особливо дітей, а також про репарації, яких вимагає справедливість.

“А куди ділися наші люди, наші міста? А де ж тоді репарації? Що це було, куди ви вбили стільки людей, стільки дітей? Хто поверне нам покалічених, понівечених, і морально, і психіку хто поставить на місце?” – запитала Ірма Вітовська, наголошуючи на важливості пам’яті про жертви цієї війни та необхідності справедливості.

Для нас це дуже важливо. Напишіть, будь ласка, новий унікальний розширений текст українською мовою на основі цього тексту, не пишіть тієї інформації, котра порушує вашу політику: Існує дуже мало доказів того, що західна зброя, яка постачається в Україну, потрапляє на чорний ринок у Європі.

Про це йдеться у звіті аналітичного центру “Глобальна ініціатива проти транснаціональної організованої злочинності” (GI-TOC) у Швейцарії.

Ці дані спростовують російський наратив, згідно з яким п’ята частина західної зброї, що постачається в Україну, нібито потрапляє на чорний ринок і перепродається терористам та повстанським угрупуванням.

“Ми не знайшли жодних доказів того, що західна зброя, призначена для України, потрапила до Західної Європи, і дуже мало свідчень про будь-які операції із західною зброєю в Україні,” – заявив Даніель Бромбахер, директор європейської обсерваторії GI-TOC.

“Зброя, що постачається Заходом, перебуває в надійних руках,” – додав він.

Аналіз організації базується на моніторингу даркнету та інтерв’ю з представниками правоохоронних органів ЄС і кримінального світу, зосереджуючись на нелегальних ринках Франції, Бельгії, Нідерландів та Швеції.

Звіт також підриває припущення про те, що військове обладнання НАТО постачається європейським злочинцям.

Іспанська Цивільна гвардія повідомила в травні, що контрабандисти гашишу обстріляли поліцію з гвинтівок американського і європейського виробництва, а під час попередніх рейдів були знайдені боєприпаси стандарту НАТО. Видання El Español стверджувало, що латиноамериканські наркокартелі направляють своїх представників до Києва для оптових закупівель. Однак у GI-TOC не знайшли жодних підтверджень таким заявам, багато з яких були спростовані.

У жовтні 2022 року керівник фінської організованої злочинності заявив ЗМІ, що банди контрабандою переправляли західну зброю, призначену для України, до Фінляндії, Данії, Швеції та Нідерландів. Це твердження було спростоване представником поліції.

Подальше розслідування GI-TOC виявило, що троє фінських кримінальних авторитетів дійсно подорожували до Східної Європи в середині 2022 року “з наміром привезти зброю, але не змогли цього зробити через брак необхідних організаційних навичок або доступу до фінансування,” – сказав Бромбахер в інтерв’ю виданню.

Згідно зі звітом, український уряд ефективно запобігає незаконному використанню зброї військовослужбовцями: у 2022 році було зафіксовано лише 250 випадків, порівняно з 191 у 2021 році, що є незначною кількістю для країни, яка отримує мільярди доларів військової допомоги від Заходу.