Суд наклав арешт на майно скандальної керівниці Хмельницької МСЕК

Нове аналітичне дослідження, проведене британськими фахівцями в межах ініціативи «Країна ліжок» у співпраці із сімейною лікаркою Катріною О’Доннелл, зафіксувало невтішну тенденцію: понад 70% дорослих мешканців Великої Британії систематично не висипаються. Проєкт охопив респондентів віком від 18 до 99 років, дозволивши отримати широке уявлення про те, як нестача якісного сну впливає на фізичний стан, здатність працювати, приймати рішення та управляти власними ресурсами. Отримані дані засвідчують формування в країні повноцінної «кризи сну», наслідки якої відчуваються на всіх рівнях — від індивідуального до соціально-економічного.

Згідно з результатами опитування, майже половина учасників — 45% — регулярно прокидаються вночі й не можуть відновити нормальний ритм відпочинку. Ще 47% респондентів зазначили, що відчувають виснаження майже щоденно, що впливає на концентрацію, працездатність та загальне самопочуття. Лікарі попереджають, що систематичний дефіцит сну підвищує ризик розвитку серцево-судинних хвороб, гормональних порушень та психологічних розладів, зокрема тривожності й депресії.

Лікарка Катріна О’Доннелл пояснює, що сон менше семи годин на добу шкодить майже кожній системі органів. Сон по п’ять-шість годин подвоює ризик переддіабету та діабету 2 типу, підвищує ймовірність високого кров’яного тиску та може сприяти набору зайвої ваги. Люди, які сплять чотири години або менше, удвічі частіше страждають від гіпертензії. Хронічне недосипання також підвищує ризик розвитку деменції у довгостроковій перспективі.

Експерти закликають серйозно ставитися до сну, адже навіть кілька годин недосипання щодня можуть мати відчутний негативний вплив на здоров’я та якість життя.

Мешканці села Іза Хустського району на Закарпатті різко відреагували на рішення обласної комісії з питань ТЕБ та НС запровадити карантинні обмеження у зв’язку зі спалахом вірусного гепатиту А. Увечері 18 листопада місцеві жителі вийшли на акцію протесту, перекривши дорогу та вдавшись до радикальних дій — протестувальники підпалили металевий вагончик, у якому планувалося встановити карантинний блокпост.

Причиною обурення громади стало те, що обмежувальні заходи суттєво зачіпали повсякденне життя села. Зокрема, батьки школярів отримали повідомлення про переведення навчального процесу на дистанційну форму, а всі освітні заклади Ізи були тимчасово зачинені. Місцеві жителі вважали такі заходи надмірними та непродуманими, наголошуючи, що обласна влада не провела роз’яснювальної роботи та не забезпечила достатнього обговорення з громадою перед ухваленням рішення.

За словами місцевих жителів, рішення про карантин було несподіваним та не враховувало потреб громади. «Сьогодні в наше село приїхали чиновники і оголосили його непроїзним. Батькам дітей прийшли смс, що вони не мають права відвідувати школу та садочки Хуста», – повідомила учасниця протесту.

Вогонь знищив металевий вагончик та майно всередині. На місці працювали кілька екіпажів поліції та ДСНС. Водіїм радили обирати альтернативні маршрути руху.

19 листопада протест продовжився: люди знову перекрили дорогу на пішохідному переході, а школа залишалася закритою. Керівництво Хустської громади на ситуацію поки не відреагувало.

Нагадаємо, 16 листопада в Ізі зареєстрували сім підтверджених випадків гепатиту А. 17 листопада обласна комісія ухвалила низку протиепідемічних заходів, включно з дистанційним навчанням, забороною масових заходів та обмеженням в’їзду туристичних автобусів.