Понеділок, 1 Червня, 2026

Суд покарав рибалку за лов у заповіднику: шкода довкіллю — майже 600 тисяч гривень

Важливі новини

Нардеп від «Слуги народу» Роман Каптєлов приховував нерухомість і доходи дружини в Росії

Депутат від політичної партії «Слуга народу» Роман Каптєлов опинився в центрі скандалу через невідповідність у своїй декларації фактів, які стосуються його сім’ї. Як з’ясували журналісти, дружина нардепа є громадянкою Російської Федерації та має нерухомість у Москві, а також отримує дохід від російської державної установи. Однак ці відомості не були зазначені в його деклараціях. За кілька […]

The post Нардеп від «Слуги народу» Роман Каптєлов приховував нерухомість і доходи дружини в Росії first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Європа впроваджує нові обмеження для соціальних мереж та захисту дітей в інтернеті

Європейський Союз анонсував запуск нового цифрового інструменту, призначеного для...

Масштабна перевірка бойової готовності збройних сил Білорусі: нові виклики та загрози для регіону

У Білорусі розпочалась масштабна перевірка бойової готовності збройних сил, ініційована рішенням президента Олександра Лукашенка. Ця перевірка, яка триватиме не менше ніж кілька тижнів, стала важливим кроком у зміцненні обороноздатності країни, враховуючи зростаючу напруженість у регіоні та можливі зовнішні загрози. Протягом цього періоду Білорусь проводить комплексні навчання, що охоплюють не лише сухопутні війська, а й повітряні сили, а також різноманітні підрозділи спеціального призначення.

Перевірка бойової готовності в Білорусі може також бути сигналом того, що країна готується до ймовірних змін у безпековій ситуації на міжнародній арені. Незважаючи на те, що офіційна мета цих заходів — перевірка здатності до швидкого реагування та мобілізації, політичні аналітики вважають, що за цим стоїть ширша стратегія, спрямована на підвищення впливу Білорусі в геополітичних справах регіону.

Українська сторона уважно фіксує активність білоруської армії, оскільки Білорусь від початку повномасштабної війни відіграє допоміжну, але важливу роль у військовій інфраструктурі Росії. Саме з білоруської території у 2022 році здійснювалися ракетні удари по північних регіонах України, а логістика російських військ тривалий час проходила через білоруські залізниці.

Хоча згодом присутність російських підрозділів у Білорусі скоротилася, Мінськ і надалі надає свою територію як військовий плацдарм. Це включає навчальні полігони, казарми, транспортні маршрути та інфраструктурну підтримку.

Попри тісну військову співпрацю з Москвою, білоруська армія безпосередньо не бере участі в бойових діях проти України. Причина — внутрішня ситуація в самій Білорусі. Війна залишається вкрай непопулярною серед населення, а відправлення солдатів за межі країни несе для режиму ризик внутрішньої дестабілізації.

На початку повномасштабного вторгнення частина білоруських військових і офіцерів відкрито виступила проти втягування країни у війну. Деякі з них залишили службу або взагалі виїхали з країни. Цей фактор і надалі стримує Лукашенка від прямої участі у війні живою силою.

Відмова від відправлення солдатів не означає нейтралітету. Білоруська промисловість працює на потреби російської армії, а територія країни використовується для запусків дронів і розміщення елементів ударної інфраструктури. Восени 2025 року в Білорусі було розгорнуто російські ракети середньої дальності, які офіційно декларуються як «оборонні».

Крім того, під час нинішніх навчань білоруська влада заявила про намір посилити охорону кордону з Україною та інвестувати в нові військові об’єкти поблизу прикордонних районів. Будівництво полігонів і модернізація пунктів пропуску створюють додаткові ризики для північного напрямку.

Для України головна проблема — відсутність чітких гарантій. Лукашенко публічно запевняє, що не планує воювати, однак водночас зберігає повну військову інтеграцію з Росією. Це змушує українське командування тримати північний кордон у стані підвищеної готовності та закладати потенційні сценарії загроз.

Навіть без прямого вторгнення з білоруської території, сама можливість такого розвитку подій примушує Україну утримувати значні сили на півночі, що впливає на загальну конфігурацію оборони.

У найближчі місяці ситуація навколо Білорусі залишатиметься фактором стратегічної невизначеності. Україна та її партнери продовжать уважно стежити за розвитком подій, адже будь-яка зміна позиції Мінська може мати серйозні наслідки для регіональної безпеки.

Прокурор Грицан, звинувачений у хабарі, продовжує працювати на посаді

Андрій Грицан, прокурор Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора, продовжує виконувати свої службові обов’язки, поприку згадуючи його ім’я у справі про отримання хабаря розміром 150 тисяч доларів. У своїй декларації про доходи за 2025 рік він не вказав інформацію про батьків, що стало темою обговорення після публікації його декларації. Грицан зареєстрований в селищі Козелець Чернігівської […]

The post Прокурор Грицан, звинувачений у хабарі, продовжує працювати на посаді first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Новий етап розвитку медіа “Бабель”: стратегічний інвестор та зміни у структурі власності

Українське медіа «Бабель» входить у нову фазу розвитку після зміни структури власності. Контрольний пакет акцій у розмірі 75% перейшов до Олексія Бабенка — CEO компанії з виробництва безпілотників «Вирій Індастрі». Відповідну частку було викуплено у словацької компанії «АйДжі», яка раніше виступала інвестором видання. Ще 25% корпоративних прав залишаються у головної редакторки, що забезпечує збереження редакційного впливу на стратегічні рішення.

Залучення до складу акціонерів представника технологічного сектору може означати посилення інвестицій у цифрову інфраструктуру, розвиток мультимедійних форматів та зміцнення позицій видання на українському інформаційному ринку. З огляду на досвід нового мажоритарного власника у сфері інноваційного виробництва, медіа отримує потенціал для масштабування, підвищення операційної ефективності та впровадження сучасних управлінських практик.

Останнім часом навколо Бабенка з’явилися публічні зауваження у медіапросторі. Зокрема, окремі ресурси заявляють про затримки у виконанні контрактів на постачання безпілотників. Йдеться про повідомлення щодо нібито невчасної поставки 100 000 дронів з оптоволоконним управлінням на загальну суму близько 7 млрд грн. Ці твердження поширювалися у відкритих джерелах та соціальних мережах і викликали суспільний резонанс.

Про цю ситуацію також писав журналіст Юрій Ніколов, звертаючи увагу на масштаби контрактів і строки їх виконання. Представники компанії публічно коментують виробничі процеси в межах комерційної та оборонної діяльності, наголошуючи на складності серійного виробництва та логістики в умовах воєнного часу.

На тлі зміни структури власності медіа експерти відзначають важливість прозорості управління та розмежування бізнес-активів і редакційної політики. Подальший розвиток подій залежатиме як від корпоративних рішень нових співвласників, так і від офіційних результатів перевірок щодо виконання оборонних контрактів.

Чернігівський районний суд визнав винним чоловіка, який завдав довкіллю збитків на понад 591 тисячу гривень через незаконний вилов риби в період нересту та на території природно-заповідного фонду. Відповідне рішення ухвалено 3 квітня.

Як встановило слідство, порушення сталося 21–22 березня поблизу села Прохорів, що входить до Михайло-Коцюбинської громади. Чоловік займався риболовлею забороненими поріжними сітками в межах регіонального ландшафтного парку “Міжрічинський”.

Зафіксовано вилов 129 рибин різних видів — щука, судак, лящ, лин, карась та інші. Екологічна експертиза оцінила шкоду природі у 591 155 гривень.

Попри те, що в суді обвинувачений провини не визнав, запевняючи, що рибалив у дозволеному місці і частину риби збирався випустити, інспектори Київського рибоохоронного патруля, які прибули на місце, зафіксували факт правопорушення. У човні чоловіка виявили п’ять сіток та близько 30 кг свіжої риби. Жодних дозвільних документів при собі рибалка не мав.

Суд призначив покарання у вигляді двох років пробаційного нагляду. У цей період чоловік має періодично з’являтися до органу пробації, повідомляти про зміну місця проживання чи роботи та не має права виїжджати за межі України без дозволу.

Вирок може бути оскаржений протягом 30 днів.

Окремо повідомляється, що у цьому ж регіоні триває розслідування іншого випадку незаконного рибальства, де збитки склали понад 216 тисяч гривень.

Останні новини