Суд повернув державі нафтопровід Медведчука на Закарпатті

У палких дебатах правосуддя та недоумливі коментарі стало відомо, що ВАКС випустив Олександра Лієва, колишнього експосадовця Міноборони, під особисте зобов'язання. Звинувачення Лієва у змові з військовими контракторами для незаконного збагачення майже на півтора мільярда гривень викликало невпевненість у судовій системі. Адвокат Назар Кульчицький відзначив, що суд не зміг визначити об’єктивні докази Лієвого винуватості, що призвело до його звільнення. Однак усе це відбувалося за відсутності прокурора, який із загадкових причин не з’явився на засідання. Справу повернули у Національну поліцію, а НАБУ та САП не змогли представити достатніх доказів для продовження переслідування.

Адвокат поділився, що Лієва взяли під варту ще у лютому, але через місяць його відпустили під особисте зобов'язання. Термін тримання під вартою вичерпався, і він залишився без запобіжного заходу. ВАКС у своїй наступній сесії розглянув клопотання про зміну запобіжного заходу, але відмовився його розглядати за згодою обвинувачення.

Це рішення породжує велике запитання щодо ефективності судової системи і впевненості в правовій безпеці громадян.

У світлі подій, що відбулися у судовій системі щодо справи експосадовця Міноборони Олександра Лієва, виникає безліч запитань стосовно ефективності правосуддя та його здатності забезпечити правову безпеку громадян. Рішення суду про випуск Лієва під особисте зобов'язання відбулося в умовах відсутності прокурора на засіданні, що підносить питання про об'єктивність судового процесу. Нагадаємо, що НАБУ та САП не змогли представити достатніх доказів для продовження переслідування у справі. Такі обставини викликають серйозні сумніви у громадськості щодо прозорості та справедливості правосуддя в Україні.

Співробітники Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) завершили довгострокове розслідування справи про заволодіння майном аеропорту "Одеса". За результатами досліджень встановлено, що частина майна аеропорту була придбана за 118 мільйонів гривень, а після цього особи, залучені до схеми, отримували незаконний прибуток протягом 10 років, із 2012 по 2022 рік, на суму 2,5 мільярда гривень. Розслідування тривало протягом кількох років, під час яких всі підозри було переглянуто. Про це повідомила прес-служба НАБУ.

Згідно з відомостями, справа почалася у 2011 році, коли двоє підприємців з Одеси налагодили схему заволодіння майном аеропорту, що на той момент проходив реконструкцію перед чемпіонатом Євро-2012. У рамках цієї схеми вони здійснили захоплення старого терміналу та 2488 одиниць майна аеропорту, а також отримали 75% прав на міжнародний аеропорт “Одеса” та приміщення нового терміналу. Протягом наступних років ці особи отримували незаконний дохід від використання цих активів. Протягом 10 років сума незаконного збагачення досягла понад 2,5 мільярда гривень.

Нагадаємо, що в серпні 2023 року НАБУ та САП оголосили про підозру у цій справі п’ятьом особам. Ця корупційна справа виникла ще за часів президентства Віктора Януковича, коли Україна активно готувалася до Євро-2012. Величезні кошти спрямовувалися на модернізацію та реконструкцію інфраструктури, і Одеса не стала винятком. Очевидно, що втілити такий амбіційний план без відповідного впливу влади було неможливо. Міські депутати Одеси того часу дали згоду на створення компанії, яка, заявлялося, мала інвестувати у розвиток аеропорту. Результатом цього було те, що злочинна група фактично отримала контроль над аеродромом. Прес-служба НАБУ у серпні 2023 року наголосила, що передача майна аеропорту для спільного використання не вважалася приватизацією через його загальнодержавне значення у забезпеченні прикордонного та митного контролю. Понад 535 одиниць основних засобів із 2488 переданих аеродромними об’єктами, які гарантували безпеку польотів, не підлягали відчуженню в принципі.

Крім того, згідно з угодою, "інвестори" мали внести статутний капітал у розмірі 355 мільйонів гривень, збудувати новий термінал та злітно-посадкову смугу. Однак більшість цих коштів через дії учасників схеми була заблокована банком як застава і не могла бути використана. Новий термінал був зведений за кредит, взятий під заставу майнового комплексу аеропорту, а злітно-посадкову смугу не почали будувати взагалі. Підозру в організації цієї схеми одеським бізнесменам, колишньому меру Одеси (імовірно, Олексію Костусєву, який зараз у розшуку), його заступнику та директору фіктивного підприємства повідомили. Таким чином, фінансові зобов'язання перед аеропортом залишилися невиконаними, а зловживання та корупційні дії стали причиною величезних збитків для державного підприємства та загрози безпеці пасажирів.

У результаті проведеного розслідування стосовно схеми заволодіння майном аеропорту "Одеса" встановлено серйозні порушення та корупційні дії, які призвели до величезних збитків для державного підприємства. "Інвестори", замість внесення статутного капіталу та будівництва необхідної інфраструктури, втягнули аеропорт у схеми, що призвели до втрати фінансових ресурсів та порушень безпеки. Підозра в організації цих дій призвела до пошуку колишнього мера Одеси, а також інших осіб, які стояли за цією схемою. Цей випадок є ще одним прикладом необхідності ефективного протидії корупції та зміцнення правової системи в Україні для забезпечення чесного та прозорого управління державними ресурсами.

Петиція, яка була адресована президентові з метою мобілізації правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери, стала справжньою масовою акцією громадян, збираючи вражаючу кількість — 25 тисяч голосів — всього за три дні. Це свідчить про високий рівень зацікавленості суспільства у важливих питаннях державного управління та безпеки. Варто зазначити, що ініціатор цієї петиції вносить інноваційний підхід до розв'язання проблеми, пропонуючи надати пріоритетне право на робочі місця в державних, комунальних установах та правоохоронних органах демобілізованим військовослужбовцям, які повертаються з зони конфлікту. Ця ідея заслуговує на увагу та підтримку, оскільки вона спрямована на інтеграцію ветеранів у цивільне життя та підтримку їхнього соціального захисту.

Цікаво порівняти цю петицію зі схожими ініціативами, зокрема з петицією народного депутата Дубінського під номером №22/204852-ЕП, що стосується мобілізації депутатів і чиновників. Відмінність у часі збору необхідної кількості голосів — лише три дні проти 87 — ілюструє не лише актуальність питання про мобілізацію працівників бюджетної сфери, але й зростання зацікавленості суспільства в цьому питанні. Це також свідчить про важливість швидкого реагування владних структур на вимоги громадян.

Таке високе зацікавлення громадян у вирішенні питань державного управління та соціальної справедливості є важливим кроком у підвищенні рівня демократії та активізації громадянського суспільства. Надіямося, що ініціативи, які здобувають таку широку підтримку, отримають належну увагу та реалізацію для досягнення загального благополуччя та розвитку України.

Висновки до вищезгаданої статті підкреслюють важливість громадської активності та швидкого реагування владних структур на потреби суспільства. Зібрання 25 тисяч голосів за петицію про мобілізацію працівників бюджетної сфери за лише три дні свідчить про великий інтерес громадян до питань державного управління та безпеки.

Ініціатива з пріоритетним прийомом на роботу демобілізованих військовослужбовців після повернення з зони конфлікту отримала широку підтримку, що свідчить про важливість інтеграції ветеранів у цивільне життя та їхнього соціального захисту. Порівняння з іншими подібними ініціативами показує зростання зацікавленості суспільства у вирішенні подібних питань.

Важливою є здатність суспільства мобілізуватися та виступати з ініціативами щодо покращення умов життя та роботи у країні. Така активність є важливим фактором у підвищенні рівня демократії та розвитку громадянського суспільства в Україні. Надіємося, що ініціативи, які отримують таку широку підтримку, будуть враховані та реалізовані владними органами для досягнення загального добробуту та процвітання країни.