Субота, 12 Вересня, 2026

Суд у Чернігові визнав утримання в ТЦК «рабством», але не звільнив чоловіка

Важливі новини

Багатомільярдні дорожні підряди до карпатських курортів: як розподіляють кошти в Івано-Франківській області

Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Івано-Франківській області уклала низку масштабних контрактів на будівництво й капітальний ремонт автомобільних доріг, що ведуть до приватних гірських курортів у Карпатах. Загальна вартість вже розподілених проєктів наближається до 9 мільярдів гривень. Лише два найбільші контракти, підписані наприкінці листопада, на суму 2,46 млрд грн, дісталися компанії «ПБС».

Найбільший із затверджених проєктів передбачає капітальний ремонт 22,8 кілометра автодороги Т-09-06 між населеними пунктами Пасічна та Бистриця. Вартість цих робіт оцінено у 2,18 млрд грн. Ще один контракт на 278 млн грн стосується оновлення ділянки траси Н-09 поблизу Микуличина — одного з ключових туристичних центрів регіону, що активно розвивається завдяки приватним інвестиціям у готельно-курортну інфраструктуру.

Крім цього, 3 грудня Служба оголосила новий тендер — на розробку проєктної документації для абсолютно нової дороги від Бистриці до Яблуниці через Поляницю. Це прямий коридор до «Буковелю», довжиною 28,6 км та орієнтовною вартістю 6,57 млрд грн.

Таким чином, держава фактично фінансує дорожню інфраструктуру навколо приватних курортів, які активно розширюються. Відомо, що ТОВ «Буковель» ще у 2022 році пропонувало створення нових комплексів — «Бистриця» та «Турбат» — із загальним потенціалом понад 25 тисяч туристів одночасно. Паралельно просувають гігантський проєкт «Свидовець», розрахований на 28 тисяч відпочивальників і понад 700 гектарів забудови.

Всі нові дороги, які зараз замовляє держава, ведуть у зону цих майбутніх курортів. Одна — до Бистриці, друга — до Буковелю з боку Надвірної, третя має з’єднати дві локації прямим маршрутом.

Компанія «ПБС», яка отримала підряди на 2,46 млрд грн, записана на працівницю «Буковелю» Іванну Непик, але її реальним бенефіціаром вважають колишнього директора курорту та екснардепа Олександра Шевченка.

Шевченко є близьким бізнес-партнером народного депутата Ігоря Палиці — давнього союзника Ігоря Коломойського. Колись саме Коломойський контролював «Буковель», але після конфліктів із владою курорт фактично перейшов під контроль родини Палиці. Наразі ТОВ «Буковель» записане на ексдружину та сина нардепа — Оксану й Захара Палицю.

Зі структурами Палиці пов’язані також компанії, які раніше належали Тимуру Міндічу — співзасновнику «Кварталу-95» і бізнес-партнеру Коломойського. ЗМІ вже описували зв’язки Палиці та Міндіча через спільні майнові структури й бізнеси у Карпатах та Києві.

Партія Палиці «За майбутнє» активно підтримувала ухвалення держбюджету-2026, де й закладені кошти на ці масштабні дорожні проєкти. Сам Палиця, однак, за бюджет не голосував — ймовірно, щоб уникнути прямого конфлікту інтересів.

Єдиним конкурентом «ПБС» була азербайджанська компанія AzVirt MMC. Вона подала дешевшу пропозицію, але її відхилили через відсутність електронної банківської гарантії, неперекладені документи та невідповідність вимогам щодо техніки.

Водночас учасникам тендеру висували надзвичайно деталізовані вимоги щодо інженерів, робітників, техніки, лабораторій, наявності асфальтного заводу, досвіду та фінансових показників.

Це створювало переваги для компанії, яка вже давно працює в регіоні. «ПБС» отримала підрядів на понад 53,9 млрд грн із 2016 року.

Службу відновлення та розвитку інфраструктури в Івано-Франківській області очолює Любомир Семанів. Відповідальною за закупівлі є Ольга Нараєвська.

Фактично саме вони затвердили проєкти, які вартістю та масштабами визначать розвиток приватних курортів у Карпатах на наступні десятиліття.

Новий скандал з деклараціями чиновників у Волинській області: подарунок від сина для Лілії Бас

На Волині розгорівся новий скандал, пов’язаний із деклараціями державних службовців. Посадовиця Пенсійного фонду України Лілія Бас оприлюднила інформацію про подарунок від свого сина — інспектора митного поста Володимира Баса. У декларації Лілії Бас зазначено, що її син подарував їй автомобіль MERCEDES-BENZ GLA 250 2018 року випуску, вартість якого, за оцінками, складає близько 750 тисяч гривень.

Особливістю цього подарунка є той факт, що Володимир Бас отримав цей автомобіль вже після початку повномасштабної війни, що викликає додаткові питання щодо його фінансових можливостей та джерел походження таких дорогих активів. Однак це не єдиний випадок дорогого транспорту в деклараціях родини. У серпні 2024 року Володимир Бас також задекларував автомобіль VOLKSWAGEN E-Golf 2017 року випуску, вартість якого оцінюється в 400 тисяч гривень.

До появи «мерседеса» Лілія Бас користувалася AUDI A6 2015 року, оформленою на Нелю Бас. Однак тепер родина поповнила свій автопарк одразу кількома дорогими машинами.

Важливо, що і Лілія, і Володимир належать до впливової прокурорської родини: вони є дружиною та сином прокурора Волині Вадима Баса. Саме це, на думку експертів, ставить питання про джерела фінансування таких придбань.

Декларація Володимира Баса виглядає майже порожньою, що викликає додаткові сумніви. До того ж він раніше не подавав декларацій, хоча обіймає посаду в митниці та має військову підготовку. Однак попри війну та мобілізацію до лав ЗСУ він не пішов.

Поява у родини прокурора одразу двох дорогих автомобілів у час війни й економічної кризи викликала хвилю обурення серед громадськості. Суспільство очікує, що цю історію перевірять відповідні органи, адже вона напряму стосується доброчесності чиновників та їхніх родин.

У Пужниках завершили ексгумацію жертв Волинської трагедії: знайдено 42 останки

У Пужниках на Тернопільщині завершено перший за багато років етап ексгумації жертв Волинської трагедії. Роботи проводила спільна українсько-польська експедиція. Археологи виявили братську могилу з останками 42 осіб, серед яких — 10 дітей, включно з трьома віком до трьох років. Про це повідомила керівниця української групи, археолог Аліна Харламова. За її словами, частина загиблих — жінки, […]

Україна запускає власну базу для розвитку ШІ – Федоров

В Україні створюється перша державна інфраструктура для розвитку штучного інтелекту — AI Factory. Проєкт анонсував перший віце-прем’єр-міністр і міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, підкреслюючи амбітну мету — увійти до трійки світових лідерів за рівнем розвитку та впровадження AI до 2030 року. AI Factory стане технологічною основою для розгортання державних ШІ-сервісів. Йдеться про сучасне “залізо”, серверні […]

Схема розтрати бюджетних коштів на Алеї пам’яті в Ірпені виявлена на Київщині

На Київщині правоохоронними органами був викритий потенційний механізм розкрадання...

У Чернігові суд визнав факт незаконного утримання чоловіка у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, фактично прирівнявши ситуацію до “рабства”. Водночас апеляційна інстанція відмовила у задоволенні його позову щодо звільнення.

Інцидент стався із жителем Чернігова, якого понад чотири дні тримали у приміщенні ТЦК. Він не був затриманим у межах кримінального провадження, не перебував під вартою, але фактично не мав змоги залишити приміщення. Охорону здійснювали самі працівники військкомату, які не мають відповідного статусу правоохоронців і повноважень на затримання.

Чернігівський апеляційний суд, розглядаючи його скаргу, у рішенні прямо зазначив, що перебування чоловіка в таких умовах “є фактичним рабством”. Суд наголосив: зі змісту постанови слідчого судді не випливає жодних підстав для його затримання чи обмеження свободи, а отже, особа перебувала у ТЦК незаконно.

Однак, попри таку жорстку юридичну оцінку ситуації, суд не задовольнив вимогу про звільнення. Причина — суд не має повноважень вирішувати питання проходження військової служби, якщо вони не стосуються кримінального процесу.

Таким чином, суд визнав факт незаконного утримання, однак не зобов’язав орган ТЦК припинити таку практику. Рішення викликало критику з боку правозахисників, які вбачають у таких діях порушення основоположних прав людини та використання ТЦК поза межами правового поля.

Останні новини