Суд у Чернігові визнав утримання в ТЦК «рабством», але не звільнив чоловіка

Угода про заправку автопарку Національної гвардії в мережах АЗС "ОККО" та "ВОГ" на 449 мільйонів гривень викликала неабиякий резонанс. Державна "Укрнафта", прагнучи взяти участь у цьому великому проекті, виявила активний інтерес, адже її успішний участь у подібних тендерах є неабияким стимулом для розвитку компанії.

Однак, "Укрнафті" не пощастило. Хоча вона недавно здобула перемогу в тендері "Укрзалізниці" на заправку їхніх автомобілів з невеликою відмінністю в ціні порівняно з переможцями тендеру Нацгвардії, цього разу їй не вдалося зробити те саме.

Причина такої несправедливості полягала в тому, що Нацгвардія встановила вимоги до тендерних умов, які робили навіть спробу "Укрнафти" прийняти участь у цьому конкурсі практично неможливою. Після невдачі "Укрнафта" намагалася вступити в переговори з Нацгвардією, пропонуючи "пом'якшити" умови тендеру, але зустріла відмову.

В результаті, "ОККО" та "ВОГ" стали єдиними переможцями, розділивши між собою величезний контракт, не потрапивши навіть на аукціон. Ця ситуація підкреслює важливість чесності та прозорості у громадських закупівлях, а також необхідність розгляду всіх можливих варіантів для забезпечення найкращих умов для державних установ.

Українська Національна гвардія, укладаючи угоди на заправку свого автопарку з мережами АЗС "ОККО" та "ВОГ" на 449 мільйонів гривень, підкреслила важливість забезпечення своїх потреб високоякісним паливом. Проте, ситуація з тендером викликала питання щодо прозорості та справедливості у громадських закупівлях. Відмова участі "Укрнафти" у тендері, через неможливість виконання вимог, викликала обговорення щодо необхідності реформування системи тендерних процедур для забезпечення рівних умов для всіх учасників. Для майбутніх закупівельних процедур важливо враховувати принципи прозорості, конкуренції та ефективного використання державних коштів.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Очільник Одеської ОВА Олег Кіпер, коментуючи ситуацію в ефірі телемарафону, зазначив, що в багатьох місцях регіону зникло тепло, вода та електрика. Проте вже ведеться активна робота по відновленню постачання води, електрики та тепла до медичних закладів і житлових будинків.

Також за словами Кіпера, внаслідок атаки спалахнули пожежі у трьох приватних будинках, а ще чотири будинки зазнали значних руйнувань. Зараз служби працюють над ліквідацією наслідків обстрілу.

Ця атака стала частиною комбінованої ракетно-дронової операції, під час якої ворог випустив понад 200 ракет і безпілотників по різних регіонах України.

У вересні 2025 року Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) завершило 75 перевірок декларацій, обраних за ризик-орієнтованим підходом. Результати цих перевірок продемонстрували серйозні порушення, що ставлять під сумнів точність та правдивість поданих відомостей. У більшості випадків було зафіксовано порушення, які підтвердили недостовірність декларацій.

Згідно з результатами, у 43 з 75 перевірених декларацій (понад 57%) виявлено значні розбіжності між заявленими даними та фактичним майном чи доходами. Сукупна сума таких розбіжностей становить більше 461,7 мільйона гривень. Особливо серйозними є випадки, коли в деклараціях було виявлено необґрунтованість активів на загальну суму понад 3 мільйони гривень, а також ознаки незаконного збагачення на суму понад 9,1 мільйона гривень.

Серед найгучніших кейсів, які НАЗК виокремлює для подальшої правової оцінки та передачі матеріалів слідству, — випадки, де йдеться про мільйонні суми або приховані криптоактиви. Наведені приклади ілюструють різноманітність порушень і масштаб виявлених розбіжностей: посадовець Держагентства меліорації та рибного господарства у Києві й області — із виявленими необґрунтованими активами й недостовірними даними, зокрема дружина цього посадовця придбала квартиру вартістю понад 3 млн грн; за матеріалами НАЗК ця справа передана до ДБР. У директора одного з держпідприємств — заступника гендиректора «Південмашу» — виявлено незадекларовані криптоактиви та кошти у сумі понад 229 млн грн, висновок щодо цього передано до Нацполіції. Інші резонансні випадки стосуються колишніх високопосадовців і працівників контролюючих органів, де не підтверджено походження великих сум готівки або не задекларовано нерухомість і заощадження — відповідні матеріали спрямовані до ДБР, Нацполіції та НАБУ.

НАЗК підкреслює, що висновки про наявність ознак недостовірних відомостей і необґрунтованих активів є підставою для початку або продовження досудових розслідувань уповноваженими правоохоронними органами. Агентство також наголошує: виявлені розбіжності свідчать про ефективність ризик-орієнтованого відбору декларацій, але одночасно вказують на системні проблеми в забезпеченні прозорості добору й контролю майнових даних посадовців.