Суд у Чернівцях розгляне справу турецького громадянина, який намагався підпалити енергетичний об’єкт

Колишня начальниця одного з відділів Головного управління Державної податкової служби в Запорізькій області опинилася під слідством через приховування значних активів і спробу незаконно залишити Україну. Про виявлені порушення повідомило Державне бюро розслідувань, оприлюднивши деталі справи, що привернула увагу суспільства.

Слідчі встановили, що під час повномасштабної війни посадовиця придбала нерухомість за кордоном — у Болгарії, на одному з популярних морських курортів. У 2024 році вона оформила на свою неповнолітню доньку апартаменти площею понад 100 квадратних метрів, вартість яких становила майже 4 мільйони гривень. Ця угода стала ключовою ланкою в подальших подіях, адже саме її жінка намагалася приховати під час подання декларації після звільнення з податкової служби.

Слідчі ДБР встановили, що одразу після звільнення ексчиновниця планувала виїхати з України. Працівники Бюро знали про її намір і запобігли втечі.

Жінці повідомили про підозру за ч. 1 ст. 366-2 Кримінального кодексу — умисне внесення недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування.

Досудове розслідування триває. За інформацією ДБР, перевіряються дані щодо іншої нерухомості за кордоном, яка може бути оформлена на близьких родичів чиновниці та оцінюватися у мільйони гривень.

Колишній міністр економіки Тимофій Милованов заявив про складання повноважень члена Наглядової ради державної компанії «Енергоатом». Його рішення збіглося з діями уряду, який ухвалив постанову про дострокове припинення повноважень усієї ради підприємства. Кабінет міністрів також доручив провести терміновий аудит діяльності компанії, аргументуючи цей крок необхідністю з’ясувати всі обставини масштабної корупційної справи, що, за словами представників влади, може бути однією з найгучніших у секторі енергетики за останні роки.

В уряді наголошують, що перевірка має охопити фінансові операції, систему управління контрактами та внутрішній контроль у компанії. Особлива увага приділятиметься можливим зловживанням при закупівлях, укладанні угод та розподілі державних ресурсів. У свою чергу, експерти зазначають, що рішення розпустити Наглядову раду одночасно з початком аудиту може свідчити про намір влади оновити систему корпоративного управління в стратегічній галузі.

Тим часом один з чинних членів ради, економіст і ексміністр Тимофій Милованов, опублікував заяву про складання повноважень. У своїх публічних повідомленнях він послався на скандал навколо компанії та на необхідність не заважати розслідуванню. Проте рішення уряду формально означає, що рада була розпущена без індивідуальних відставок.

Причиною різкої реакції влади називають масштабну антикорупційну операцію, яку проводили НАБУ і САП — у ЗМІ вона з’явилась під кодовою назвою «Мідас». За повідомленнями, розслідування виявило зловживання в державних закупівлях і контрактах, що, за попередніми оцінками журналістів, могло призвести до значних втрат для компанії. Сам факт запуску аудиту та передання матеріалів до правоохоронних органів влада подає як доказ необхідності кадрових змін.

З офіційних джерел: уряд наголошує, що «усього спектру важелів впливу» — від призначення менеджменту до контролю діяльності — має нести Наглядова рада, і тому відповідальність за ситуацію в компанії лежить передусім на ній. Нове керівництво має «швидко перезапустити» компанію, провести аудит і допомогти слідству.

Поза офіційними заявами в публічному полі з’являються й припущення про мережу впливів і давніх контактів між окремими гравцями енергетичного та державного секторів. Частина журналістських матеріалів і публічних обговорень називає «переплетіння» бізнесу й державних посад як структурну проблему, але конкретні звинувачення щодо окремих осіб мають перевіряти правоохоронні органи в межах слідства. У цьому контексті урядовий аудит і кримінальні провадження мають визначити, які факти підтверджені, а які — лише припущення.

Що далі: держаудит та розслідування, швидка ротація у складі Наглядової ради та консультації з міжнародними партнерами щодо кандидатур — саме так уряд формалізував план «перезапуску». Водночас експерти попереджають: якщо аудит підтвердить системні порушення, це може спричинити не лише кадрові чистки, а й тривалі судові процеси і реструктуризацію механізмів держуправління у енергетиці.

За інформацією, що надійшла від нашого джерела в Офісі Президента, виявлено, що західні партнери виступають проти збільшення видатків на Збройні Сили України (ЗСУ) і вимагають збереження статус-кво щодо виплат військовим. Міжнародний Валютний Фонд (МВФ) також заявив про можливе припинення своїх програм в Україні у разі збільшення витрат у бюджеті. У зв'язку з цим уряд готує новий пакет податків для українців, щоб уникнути дефіциту через скорочення фінансування з боку західних країн.

Зокрема, планується введення наступних податків:

0,1% військового збору з прибутку підприємств і доходів ФОП;1,5% від вартості дорогоцінних металів;30% від вартості ювелірних виробів;10% від вартості рухомого майна. Також розглядаються можливості додаткового оподаткування операцій з нерухомістю та введення інших податкових заходів.Однак, навіть за умови введення цих нових податків, вони не зможуть повністю покрити всі додаткові потреби бюджету. Оцінка показує, що загальний фіскальний ефект від запланованих заходів становитиме лише близько 40 мільярдів гривень. Тому розглядається питання підвищення ставок основних податків, зокрема ПДВ та військового збору з доходів фізичних осіб.

У висновках можна зазначити наступне:

Західні партнери виступають проти збільшення видатків на Збройні Сили України і вимагають обмеження виплат військовим.МВФ попереджає про можливе припинення програм в Україні у разі збільшення видатків у бюджеті.Кабінет Міністрів готує новий пакет податків для українців, щоб компенсувати втрати через скорочення західної допомоги.Нові податки будуть застосовуватися до різних видів доходів і майна, а також розглядається можливість підвищення основних податків, таких як ПДВ і військовий збір.Навіть за умови введення нових податків, вони не зможуть повністю покрити додаткові потреби бюджету, тому розглядається інше податкове навантаження.Уряд змушений шукати альтернативні джерела фінансування для оборони та інших потреб країни через зменшення зовнішньої допомоги та вимоги міжнародних кредиторів.