П’ятниця, 4 Вересня, 2026

Суд зняв звинувачення з детектива НАБУ у справі, що шокувала країну

Важливі новини

Буковель як інфраструктурний магніт: як курорт перетворився на центр перерозподілу бюджетних коштів

Буковель упродовж останніх років дедалі частіше фігурує не лише як провідний гірськолижний курорт країни, а й як осередок концентрації значних державних інвестицій. Під гаслами розвитку туризму, оновлення доріг та модернізації транспортної інфраструктури навколо курорту сформувалася стійка система освоєння бюджетних ресурсів, обсяги яких вимірюються мільярдами гривень.

За наявною інформацією, ключовою особливістю цієї системи є обмежене коло компаній, які з року в рік отримують найбільші та найдорожчі підряди. Формальні тендерні процедури часто не створюють реальної конкуренції, а результати торгів виглядають передбачуваними. Це породжує запитання щодо прозорості використання коштів і ефективності державних витрат у регіоні.

Ключовим фаворитом у цій системі є ТОВ «ПБС» (ЄДРПОУ 32872788), яке протягом останніх років системно отримує найбільші дорожні контракти в регіоні. Один із тендерів на капітальний ремонт дороги державного значення до Буковеля має очікувану вартість понад 2,3 мільярда гривень. Формально закупівля оголошена як відкрита, однак тендерна документація виписана таким чином, що будь-яка реальна конкуренція нівелюється ще до початку торгів.

Замовник встановив вимоги щодо обов’язкового досвіду виконання робіт виключно на дорогах державного значення, наявності власної сертифікованої лабораторії та власного асфальтобетонного заводу. При цьому повністю ігнорується передбачене законом право учасників залучати орендоване обладнання або працювати із субпідрядниками. Окремо встановлені фінансові бар’єри — річний дохід не менше 700 мільйонів гривень і підтверджений аналогічний договір на суму щонайменше 50 відсотків вартості закупівлі.

Такі критерії не мають об’єктивного економічного обґрунтування і фактично працюють як штучний фільтр під заздалегідь визначеного учасника. Навіть великі іноземні компанії, які намагалися взяти участь у тендерах, були усунуті з процесу. Після часткового визнання їхніх скарг щодо дискримінаційних умов подальша участь блокувалася через формальні технічні зауваження або мовні нюанси в документації.

Кадрові зміни в регіональній службі відновлення також не призвели до реальних зрушень. Попри публічні заяви про звільнення керівника обласної служби, він фактично продовжує виконувати свої функції, а фінансування ТОВ «ПБС» залишається безперервним. Жодного перегляду тендерної політики чи підходів до формування вимог не відбулося.

У підсумку дорожні проєкти навколо Буковеля дедалі більше нагадують не інструмент розвитку регіону, а відпрацьований механізм перерозподілу бюджетних мільярдів. Відсутність конкуренції, дискримінаційні вимоги та стабільний набір переможців створюють замкнену систему, у якій держава виступає джерелом фінансування, а контроль за ефективністю витрат зводиться до формальності.

Суд визнав винною працівницю ТЦК за вимагання 2000 доларів

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області визнав винною командирку відділення охорони територіального центру комплектування (ТЦК) за отримання хабара від дружини військовозобов’язаного. За угодою про визнання винуватості з прокурором, обвинувачена має сплатити штраф у розмірі 85 тисяч гривень. Згідно з вироком, у грудні 2024 року чоловік, який перебуває на військовому обліку, подав документи для оформлення відстрочки від […]

Мирні переговори: з’явились нові дані про дати та місце

За інформацією джерел видання 360ua.news, наступний раунд переговорів щодо мирного врегулювання відбудется в ОАЕ. В Офісі Президента пройшли консультації в “телефонному режимі”, за результатами яких наша переговорна група буде в Абу-Дабі 4 та 5 лютого. Нагадаємо, цього вікенду спецпосланець президента Росії Володимира Путіна Кіріл Дмитрієв прибув до США з робочим візитом, де у нього відбулась серія […]

Загроза для півдня України: наслідки підриву Каховського водосховища

Підрив Каховської гідроелектростанції російськими військами у червні 2023 року...

Росія концентрує війська на трьох ділянках біля кордону з Україною

Російські військові формування нині активно укріплюють своє присутність на території, що межує з Україною, зосереджуючи свої сили на трьох стратегічно важливих напрямках. Цю тривожну тенденцію зазначає Американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму останньому звіті, опираючись на отримані дані від розвідувальних джерел та систем спостереження.

За даними звіту, російські збройні сили відзначаються активними рухами і змінами у розташуванні в районах, найближчих до кордону з Україною. Це може свідчити про наміри влади в Москві стосовно зміцнення військової присутності в цих ключових точках, що створює підвищений ступінь напруженості в регіоні.

Зокрема, російські військові одиниці зосереджуються на об'єктах біля українського кордону, які мають велике стратегічне значення. Це може включати пункти контролю, важливі комунікаційні магістралі та ключові територіальні об'єкти. Такі дії Росії спонукають до серйозних аналізів та обговорень у міжнародних військово-політичних колах.

Українські владні структури та міжнародні партнери вже відреагували на цю ситуацію, підкреслюючи необхідність збереження стабільності в регіоні та захисту суверенітету України. Інші країни, у тому числі і Сполучені Штати, також висловили обурення щодо зростаючої військової активності Росії біля кордону з Україною, закликаючи до збалансованої та стриманої реакції на події.

Ситуація на сході Європи залишається однією з ключових проблем міжнародної безпеки, і подальший розвиток подій вимагає уважного моніторингу та реагування з боку всіх зацікавлених сторін. Вирішальне значення має попередження загострень та збереження миру і стабільності в регіоні.

У Білгородській області в районі Грайворон-Борисівка-Пролетарський. Звідси наступ може розвиватися в бік Золочева і Богодухова на північний захід від Харкова або на захід у напрямку населених пунктів уздовж траси Р-45, що з’єднує Богодухів і Суми. Або в обох напрямках.

А також «обмежені сили» концентруються в Курській і Брянській областях біля кордону з Сумською областю.

ISW припускає, що в такий спосіб РФ продовжує розтягувати українські сили, а наступальні операції на напрямку Суми-Харків матимуть обмежений характер щонайменше доти, доки північне угруповання військ РФ не досягне запланованого розміру (вчора «Інститут» писав про 50-70 тисяч).

Однак навіть у такому разі сил для оточення або захоплення Харкова чи Сум буде недостатньо.

4 червня Шевченківський районний суд Києва ухвалив рішення про звільнення детектива Національного антикорупційного бюро Віктора Гусарова від кримінальної відповідальності. Це стало можливим після того, як прокурор Офісу генпрокурора відмовився від обвинувачення у державній зраді, що кардинально змінило хід справи, яку влітку 2025 року Служба безпеки України представила як викриття російського агента серед співробітників НАБУ.

Цю інформацію підтвердила адвокат Гусарова Олена Сторожук, зазначивши, що прокурор заявив про відсутність доказів належності детектива до агентурної мережі Росії. У зв'язку з цим прокуратура попросила закрити справу.

Гусаров був затриманий в липні 2025 року під час масштабних обшуків у антикорупційних структурах. СБУ звинувачувала його в тому, що він працював на російські спецслужби та був частиною великої агентурної мережі, яку, за версією слідства, могли сформувати ще у 2012 році. Одним із його можливих контактів називали Дмитра Іванцова, колишнього охоронця Віктора Януковича. В СБУ стверджували, що Гусаров нібито передавав секретну інформацію з закритої бази Міністерства внутрішніх справ.

Адвокат Гусарова заперечувала обгрунтованість звинувачень, підкреслюючи, що її підзахисний лише знав Іванцова і не мав відомостей про його зв’язки з російськими спецслужбами. Це питання обізнаності стало ключовим у визначенні справи як державної зради.

Спочатку суд обрав Гусарову запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права звільнення під заставу, що призвело до п'яти місяців у СІЗО. У грудні 2025 року його перевели під домашній арешт. Вже в січні 2026 року Гусаров поновився на роботі в НАБУ, хоча справа проти нього ще тривала.

На засіданні 4 червня прокурор Руслан Іжук підтвердив, що підтвердити причетність Гусарова до агентурної мережі не вдалося. Це стало підставою для скасування обвинувачення у державній зраді. Хоча детектив також підозрювався в несанкціонованих діях з інформацією, терміни давності для цього епізоду спливли, тому прокурор попросив про звільнення від кримінальної відповідальності.

Справа мала значний політичний контекст, адже затримання співробітників НАБУ відбувалося на фоні напружених відносин між антикорупційними органами, правоохоронною системою та політичним керівництвом. Громадські організації неодноразово підкреслювали необхідність ретельної перевірки справ проти працівників НАБУ, адже сумніви в доказах можуть поставити під загрозу антикорупційну інфраструктуру.

Рішення суду та позиція прокурора ставлять питання про довіру до публічних заяв силових структур, адже, якщо ключові звинувачення не підтвердилися, це може мати серйозні наслідки. Для Гусарова це стало можливістю позбутися найсуворіших обвинувачень, а для НАБУ — важливим моментом для репутації.

Реакція СБУ на ухвалу суду та відмову прокурора від обвинувачення поки що залишається невідомою. Водночас історія Віктора Гусарова стала символом напруженості між антикорупційними структурами, спецслужбами та політичною ситуацією в Україні.

Останні новини