Суд зобов’язав розслідувати співпрацю поліції та одеського ресторатора Зарічанського

Запаморочення — це стан, з яким час від часу стикається більшість людей. Воно може виникати під час різких рухів головою, швидкої ходьби або при швидкому підйомі з місця. Іноді запаморочення супроводжується нудотою, що додає дискомфорту і тривоги. Зазвичай цей симптом є реакцією організму на зміни в навколишньому середовищі чи фізичному стані людини, але може також свідчити про серйозніші проблеми зі здоров’ям.

Хвороба Меньєра.Вона провокує скупчення рідини у внутрішньому вусі та викликає раптові напади запаморочення, що тривають годинами. У такому випадку варто звернутися до отоларинголога.

Проблеми з серцем і кровообігом.Кардіоміопатія, інфаркт, аритмія чи ішемічна хвороба серця можуть викликати запаморочення через порушення кровообігу. Такі симптоми потребують термінового звернення до лікаря.

Неврологічні захворювання.Хвороба Паркінсона чи розсіяний склероз супроводжуються поступовою нестійкістю та втратою рівноваги. Запаморочення у таких випадках є поширеною ознакою.

Анемія або дефіцит заліза.Це одна з найчастіших причин запаморочення. Людина може відчувати втому, слабкість, блідість шкіри. Проблему легко виявити за допомогою аналізу крові, а вирішити – зміною харчування або прийомом добавок.

Лікарі радять не ігнорувати часті запаморочення й своєчасно звертатися до медиків, щоб виявити справжню причину та уникнути ускладнень.

Антикорупційні розслідування останніх років висвітлили цілу низку резонансних справ, у яких фігурантами стали уродженці Харкова — від колишніх міністрів і чинних народних депутатів до керівників державних підприємств та впливових діячів енергетичного сектору. Найгучнішим ім’ям у цьому ряді стала масштабна операція НАБУ під кодовою назвою «Мідас», яка продемонструвала, наскільки глибоко корупція може проникати в систему розподілу державних фінансів.

У рамках цієї операції детективи викрили схему, що діяла роками й завдавала державному бюджету багатомільйонних збитків. До неї були залучені посадовці, відповідальні за управління стратегічними ресурсами, а також особи, які мали суттєвий вплив на ухвалення ключових фінансових рішень. Саме вихідці з Харкова опинилися серед тих, кого підозрюють у координації частини незаконних операцій, зокрема у просуванні вигідних контрактів, маніпуляціях з цінами та використанні службового становища для отримання неправомірних вигод.

Розслідувач Юрій Ніколов наголошує: Чернишов був не організатором схеми, а посередником і “касиром”, який перевозив готівку та купував елітну нерухомість у Козині для учасників оборудок. На плівках НАБУ фігурує під псевдо “Че Гевара”.

Після того, як розслідування набрало обертів, Чернишов разом із родиною виїхав за кордон, але, за даними журналістів, Зеленський особисто змусив його повернутися, щоб не погіршувати власний політичний імідж. Станом на листопад 2025 року Чернишов не має запобіжного заходу, але судові рішення очікуються найближчим часом. Слідство задокументувало передачу йому хабарів у розмірі понад 1,2 млн доларів.

Його дружина, кума першої леді Олена Зеленської, офіційно не є фігуранткою справи, однак у ЗМІ повідомлялося про обшуки на її робочому місці.

Ще один харків’янин, який опинився в центрі корупційного скандалу, — колишній ректор Харківського державного біотехнологічного університету та народний депутат Андрій Одарченко. Він був членом Комітету з питань антикорупційної політики, але сам став фігурантом гучної справи.

НАБУ затримало його у листопаді 2023 року під час передачі хабаря в еквіваленті 50 тис. доларів у криптовалюті тодішньому очільнику Держагентства відновлення Мустафі Найєму. Мета — отримати гроші на ремонт об’єктів університету з фонду ліквідації наслідків агресії.

Незважаючи на заставу в 15 млн грн, Одарченко втік із країни, вирушивши через Румунію до Угорщини. Вищий антикорупційний суд засудив його до 8 років ув’язнення, але заочно — фактично покарання він уникнув.

Ексзаступник голови Харківської облради, колишній регіонал та помічник Віталія Хомутинника Володимир Скоробагач — ще один яскравий представник “харківського списку”. Слідство вважає, що він організував злочинну групу для розкрадання електроенергії державної компанії “Укренерго” на суму понад 58 млн грн.

За версією НАБУ, електроенергія незаконно отримувалась без оплати, а далі кошти від її продажу легалізували через фіктивні підприємства. Шкода державі оцінюється у десятки мільйонів гривень, а злочин стався під час масованих російських обстрілів, коли енергосистема переживала критичний дефіцит.

Скоробагач вчасно залишив Україну та нині живе у Франції, звідки заявляє про “готовність співпрацювати зі слідством”. Справа перебуває в суді.

Окрім ключових персон, у розслідуваннях НАБУ та САП фігурують і інші уродженці Харкова:

• Сергій Волик, перший заступник гендиректора “Харківських тепломереж”, підозрюється у розкраданні коштів, виділених на відновлення після обстрілів. • Колишній керівник “Харківобленерго” Костянтин Логвиненко підозрюється у привласненні понад 12,5 млн грн та спробі заволодіння ще 120 млн грн. Разом з ним у справі проходить родич Тимура Міндіча — Леонід Міндіч. • Андрій Руденко, ексзаступник мера Терехова, заарештований у справі щодо розкрадання 5,4 млн грн на будівництві фортифікацій.

Антикорупційні розслідування, пов’язані з уродженцями Харкова, демонструють масштаб системних зловживань, що роками підточували державні ресурси. Поки тривають судові процеси, значна частина фігурантів встигає втекти з країни, що оголює ще одну проблему — недосконалу систему контролю та відповідальності.

Гучні справи можуть тягнутися роками, але саме вони визначатимуть, чи здатна країна очистити владу від корупційного впливу, який десятиліттями формувався у найвищих кабінетах.

Журналістське розслідування розкрило вражаючу фінансову аферу, що тривала на території України під виглядом «органічного» агровиробництва. У центрі цієї схеми опинився колишній народний депутат Вадим Рабінович, який, за даними слідства, стояв на чолі мережі фіктивних підприємств. Через ці компанії відмивалися величезні суми коштів, ухилялися від сплати податків, а також здійснювалася трансакція капіталу за межі України.

До цієї нелегальної діяльності були залучені десятки юридичних осіб та «фінансових прокладок», серед яких ТОВ «Агрохім Технолоджі», СТОВ «Агрофірма “Україна”», ТОВ «Злагода», ТОВ «Дружбокраянське», ІП «Агро-Вільд Україна» та інші структури, які формально були представлені як учасники «екологічного» виробництва. На практиці ж ці компанії виконували роль шахрайських інструментів для ухилення від податків і легалізації кримінальних доходів.

Гроші проходили через мережу фінансових компаній — ТОВ «ФК Центрофінанс», ТОВ «ФК Вап-Капітал», ТОВ «ФК Атлана» та інші — а для конвертації в готівку і переведення в криптовалюту використовувалися платіжні сервіси MOSST і Fortex Exchange. Частина коштів, як встановили журналісти, виводилася у криптоактиви та офшори, інша — конвертувалася в готівку через підконтрольні «обмінні ланцюжки».

Організатором і координатором цієї багаторівневої схеми розслідувачі називають Вадима Рабіновича, який використав свій політичний статус і бізнес-зв’язки для прикриття фінансових потоків. У керівництві окремих фірм фігурують люди з його найближчого оточення — зокрема Віталій та Аліна Грицаєнки, які очолювали ТОВ «Агрохім Технолоджі» і були пов’язані з «Українсько-ізраїльською торговою палатою», що підпорядковувалася Рабіновичу. Розслідування описує замкнутий колообіг комерційних структур, якими керували пов’язані особи, щоб забезпечити перетікання коштів між підприємствами й зовнішніми прокладками.

Окрім фінансових механізмів, розслідування висвітлює інформаційну складову діяльності Рабіновича: він роками підігрував проросійським наративам і сприяв інформаційному розколу в Україні. Під час повномасштабного вторгнення, як зазначають журналісти, Рабінович виїхав з України, попри те, що мільйони громадян жертвують на армію та втрачають домівки й життя.

Розслідування також вказує на використання криптовалюти і офшорних структур для приховування походження і кінцевих бенефіціарів коштів, а також на механізми конвертації через платіжні сервіси, що дозволяли переводити електронні платежі в готівку та забезпечувати подальше виведення капіталу.

Українці тепер можуть скористатися інноваційною можливістю: реєстрація шлюбу онлайн через додаток "Дія". Цю радісну новину оголосив сам Михайло Федоров, міністр цифрової трансформації. Тепер процес укладання шлюбу став ще більш зручним та доступним завдяки використанню сучасних технологій. Онлайн реєстрація дозволить уникнути зайвих черг та формалностей у державних установах, зробивши цей важливий крок у вашому житті ще простішим та ефективнішим. Тепер українські пари можуть швидко та легко офіційно зареєструвати своє об'єднання у шлюбі, зручно користуючись новим сервісом "Дія".

Згідно з його заявою, незабаром буде доступна можливість подати заяву про шлюб та зареєструвати його безпосередньо в застосунку “Дія”, що виключить необхідність особисто ходити до відповідних установ. Ця послуга особливо актуальна для пар, які знаходяться на відстані один від одного, а також для військовослужбовців. Система надасть вибір вільних дат для проведення церемонії через відеозв’язок, але не раніше, ніж за п’ять днів до запланованої дати.

Свідоцтво про шлюб буде автоматично доступне в додатку “Дія”, і фізичний документ можна буде отримати за допомогою доставки через Укрпошту.

Наразі охочі можуть долучитися до бета-тесту цієї послуги. Для цього необхідно бути повнолітнім, мати ідентифікаційний код, бути неодруженим або офіційно розлученим, а також мати ID-картку чи біометричний закордонний паспорт, зареєстрований в додатку “Дія”.

«Такої послуги онлайн-шлюбу немає ніде у світі. Записуйтесь на бета-тест, діліться фідбеком і першими випробуйте цей український Лас-Вегас», — пише Михайло Федоров.