Суддя Господарського суду Києва підозрюється у держзраді через стягнення коштів на користь Міноборони РФ

На Черкащині розгортається скандальне розслідування, пов'язане з діяльністю кількох осіб, які є членами Медико-соціальної експертної комісії (МСЕК). Вони стали об'єктом підозр у підробленні офіційних документів та службовому підробленні. Це серйозне порушення, що має значення в контексті законодавства України, згідно з ч. 3 ст. 358 та ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України. Владні органи Черкащини вживають всіх можливих заходів для ретельного розслідування цієї справи та встановлення всіх фактів. Забезпечення чесності та надійності роботи МСЕК є надзвичайно важливим для забезпечення прав громадян на якісну медичну експертизу.

Крім того, серед осіб, яким вручено підозру, є лікар-ортопед, який за попередніми даними, поставив фіктивний діагноз пацієнту, що є серйозним порушенням етичних та професійних стандартів медичної практики.

Новина була б однією із багатьох по викриттю корупції у МСЕК, якби не одне “АЛЕ”. “Потрібним пацієнтом” виявився 27-річний син міського голови міста Умань Ірини Плетньовоі Назар Плетньов. У 2022 році Ірина Плетньова, із використанням своїх місцевих контактів у МСЕК та лікувальних закладах Умані, порішала отримання сином ІІ групи інвалідності по опорно-руховому апарату і “бронь” від мобілізації.

Під слідством опинилися терапевт, невропатолог, хірург та офтальмолог обласного центру медико-соціальної експертизи, а також ортопеди-травматологи міської лікарні. Поліцейські встановили, що медичні працівники внесли до офіційних документів неправдиві відомості для присвоєння пацієнту групи інвалідності.

Тепер у Плетньової зовсім інші проблеми – як так пропетляти, щоб підозру не отримала вона сама, бо лікарі під слідством по безпосередній ініціаторці злочину мовчати не будуть, і її “відмазаний” син Назар.

Очевидно, що мерство в Умані для Плетньової – теж під великим питанням. А епізодів по місту, окрім МСЕК, більш аніж достатньо.

Нещодавнє розблокування американської допомоги Україні викликало широку дискусію та аналіз у політичних колах як у самій Україні, так і за її межами. Реакції на цей крок були різноманітні та інтерпретувалися різними сторонами залежно від їхніх інтересів та поглядів.

Спочатку, багато експертів та аналітиків прийняли цей крок як підтвердження того, що конфлікт на сході країни може тривати ще довго, а надії на його швидке вирішення різко зменшилися. Цей погляд особливо активно підтримується в Росії, де стверджують, що американська допомога лише продовжує війну.

Проте, в Україні також існують відмінні точки зору. Деякі вважають, що розблокування допомоги руйнує плани Кремля змусити Київ прийняти мир на умовах, що задовольняють Росію, зокрема, щодо відмови від вимог щодо виведення російських військ. Існує також протилежний погляд, згідно з яким розблокування допомоги відкриває для України можливість налагодити переговори з РФ на прийнятних умовах.

Додатково, виділення американської допомоги може стимулювати РФ до участі у переговорах, оскільки її шанси на швидку перемогу війною тепер зменшилися. Однак, якщо Росія погодиться на будь-які умови, то тільки за умови припинення війни з фіксацією своїх територіальних досягнень в Україні. Проте такі умови не приймають ні Україна, ні Захід.

Наразі Київ розраховує на те, що тиск Заходу на Китай примусить останнього припинити підтримку Росії, що негайно позначиться на здатності Москви продовжувати війну. Крім того, Україна надіяється на збільшення військової підтримки зі сторони своїх європейських партнерів, що дозволить їй зміцнити фронт та чекати збільшення військового потенціалу.

Проте існують і ризики. Отримати новий пакет допомоги може бути складніше, ніж коли-небудь, а також можуть виникнути труднощі зі збільшенням військового виробництва в Європі. Таким чином, хоча розблокування допомоги сприймається як сигнал до продовження війни до остаточної перемоги, аргументи за відмову від перемовин з РФ залишаються актуальними. Однак, чи спрацює в останньому випадку стратегічний розрахунок, або ситуація для України погіршиться, залишається питанням на майбутнє.

Крім того, слід враховувати, що жодних гарантій не існує щодо того, як спрацює тиск Заходу на Китай та його вплив на рішення надавати допомогу Росії. Навіть якщо КНР візьме участь у конференції у Швейцарії, це не означає автоматичною підтримку "формули миру" Зеленського. Китай має свої власні стратегічні інтереси, які можуть не збігатися з інтересами України чи Заходу. У Пекіні існує власний "мирний план", який передбачає припинення вогню на лінії фронту без виведення російських військ.

Усі ці ризики відкриті і очевидні, що може бути аргументом для початку переговорів з РФ зараз, оскільки у майбутньому умови можуть стати тільки гіршими. Проте, наразі ця точка зору не є домінуючою ні в українській владі, ні на Заході.

Ключовою буде конференція у Швейцарії 15-16 червня. На цей момент стане зрозуміло, чи спрацьовує перша частина стратегічного плану України та Заходу – відірвати Китай від РФ. Також буде відомо, наскільки змінила (чи не змінила) ситуацію на фронті американська допомога. За результатами конференції можливе ухвалення рішення про подальшу стратегію: продовження війни на виснаження, збільшення участі країн НАТО у війні, аж до прямого зіткнення з РФ, або переговори про зупинку війни по лінії фронту.

У висновку слід зазначити, що ситуація, описана в статті, є складною та напруженою, і вимагає уважного аналізу та обговорення. Важливо враховувати, що ризики та можливості, пов'язані з розблокуванням американської допомоги, потребують уважної уваги та обговорення на рівні як української влади, так і міжнародних партнерів.

Незважаючи на сподівання на позитивний вплив допомоги та можливості нарощування підтримки союзників, необхідно бути обережними щодо можливих ризиків, таких як недостатність допомоги, невідповідність очікувань у співпраці з Китаєм, та інші фактори, які можуть вплинути на стратегію України в контексті конфлікту на сході країни.

Ключовим етапом, який може визначити подальший хід подій, є конференція у Швейцарії, де будуть визначені реальні можливості впливу міжнародних партнерів на розвиток ситуації. Отже, вироблення стратегії на майбутнє потребує обгрунтованих та об'єктивних рішень, які враховують усі аспекти та можливі наслідки для безпеки та майбутнього України.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Нові правила не торкнуться вхідних переказів, їх кількості, а також переказів між власними рахунками клієнта або операцій за реквізитами IBAN. Ліміт також не застосовуватиметься до волонтерів, які відповідають хоча б двом критеріям, визначеним НБУ для волонтерської діяльності.

Важливо, що якщо загальна сума переказів клієнта перевищить 150 тис. грн на місяць, але він зможе довести прозорість цих операцій, обмеження не будуть застосовані.

За даними НБУ, ці зміни не вплинуть на 98% клієнтів, оскільки їхні щомісячні перекази зазвичай не перевищують зазначену суму. Ліміт був запроваджений як тимчасовий захід для боротьби з «дропами» — особами, які надають свої карткові рахунки для використання сторонніми, що призводить до відтоку значних коштів, близько 200 млрд грн щорічно.

Цей шестимісячний період дозволить НБУ працювати над комплексними рішеннями, щоб у майбутньому зняти запроваджені обмеження за умови успішності заходів боротьби з нелегальними фінансовими операціями.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

За словами Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, кошти, які Україна отримає, фінансуються Сполученими Штатами та міжнародними партнерами. Уряд працює над тим, щоб залучені кошти забезпечили реалізацію ключових соціальних ініціатив, від яких залежить добробут громадян у складний час.

“Ця підтримка буде направлена на ключові соціальні та гуманітарні програми,” — зазначив Шмигаль.

Проєкт PEACE (Public Expenditures for Administrative Capacity Endurance) уже кілька років є важливим джерелом допомоги для України. Від початку повномасштабного вторгнення уряд залучив понад 100 мільярдів доларів зовнішнього фінансування, яке дозволило зберегти функціонування ключових державних інституцій, підтримувати населення і забезпечувати соціальну стабільність.

У межах нового траншу уряд планує фінансувати:

Надходження цих коштів є яскравим прикладом міжнародної підтримки України у боротьбі проти російської агресії. Сполучені Штати залишаються ключовим донором, активно залучаючи партнерів з Європи та інших регіонів для допомоги.