Суддю Верховного суду підозрюють у держзраді

Воєнні та політичні цілі російського диктатора Володимира Путіна не зводяться виключно до агресії проти України. До такого висновку дійшли американські аналітики, проаналізувавши його останні публічні заяви, риторику кремлівських посадовців і зміст офіційних документів. У звіті підкреслюється, що Москва послідовно намагається подати повномасштабну війну як нібито «вимушену реакцію» на дії Заходу.

Ключовим елементом цієї аргументації Кремль називає розширення Північноатлантичного альянсу. Російська влада системно просуває тезу про те, що зближення сусідніх держав із НАТО становить загрозу її безпеці, хоча фактично йдеться про суверенне право країн самостійно визначати власний зовнішньополітичний курс. Аналітики зазначають, що така риторика використовується для виправдання не лише війни проти України, а й потенційного тиску на інші держави регіону.

Аналітики зазначають, що така риторика свідчить: Путіна не влаштує жодне мирне врегулювання, яке стосується лише України. На їхню думку, Кремль наполягає на значно ширших вимогах, зокрема на радикальній зміні всієї системи європейської безпеки та фактичному перегляді ролі НАТО.

У матеріалі також пояснюється, що виконання ультиматумів, які Росія висунула наприкінці 2021 року і які Путін знову згадав у своїй промові 15 січня 2026 року, призвело б до руйнування Альянсу. Це, у свою чергу, означало б кардинальний перегляд архітектури безпеки в Європі на користь Москви.

Аналітики наголошують, що Путін неодноразово демонстрував: його вимоги значно ширші, ніж ті, що фігурували в запропонованих мирних планах. Він залишається відданим своїм початковим воєнним цілям 2021–2022 років, які виходять за межі територіальних питань і не обмежуються лише Україною.

15 січня під час церемонії прийому вірчих грамот від послів 34 країн Путін заговорив про «мир», водночас фактично пригрозив Україні продовженням війни. Він запропонував «повернутися до предметного обговорення ініціатив Росії щодо нової і справедливої архітектури безпеки» та вкотре поклав відповідальність за війну на Київ.

За словами диктатора, «криза навколо України стала прямим наслідком ігнорування інтересів Росії» та просування НАТО до її кордонів, попри нібито публічні обіцянки Заходу цього не робити. Окремо він заявив про «деградацію» міжнародної ситуації, звинувативши західні країни в підміні дипломатії односторонніми й небезпечними діями.

Аналітики вважають ці заяви черговим підтвердженням того, що Кремль використовує мирну риторику не для пошуку компромісу, а для просування значно ширших геополітичних цілей.

Згідно з отриманою інформацією, кількість втрат у системах ППО продовжує зростати. Це може бути пов'язано з цілеспрямованими діями противника, спрямованими на виявлення та ураження компонентів систем ППО та протиракетної оборони (ПРО) Збройних Сил України.

Звідси простий висновок. Нові поставки ніяк не покращують ситуацію, а тільки сприяють “підтримці балансу”. Щоб ситуація кардинально покращилася, треба моментальні поставки ППО і боєприпасів до них на 15 млрд $. Це дасть Україні перевагу на 2 місяці, поки їх росіяни не виявлять і не знищать. Але для заходу це не вигідно.

Україну на саміті НАТО у Вашингтоні чекають гарні новини щодо постачання систем протиповітряної оборони, зокрема Patriot.

Про це заявила посолка США при НАТО Джуліанна Смі.

“Будуть свіжі новини щодо ППО. Українці у квітні попросили в НАТО сім систем Patriot. І ми маємо дуже позитивну відповідь щодо цього, яка надійде найближчими днями”, – сказала Сміт.

Вона зазначила, що у Вашингтоні “буде великий тиждень”. І закликала стежити за “конкретними оголошеннями, які будуть надходити для України, для союзників по НАТО, новинами про оборонне виробництво, про стійкість, про кібербезпеку”.