Суддя Київського райсуду Одеси опинилася в центрі скандалу через недекларування квартири в ОАЕ

Популярний телеведучий Олександр Педан, який здобув визнання завдяки своїй виступає у шоу "Я люблю Україну" у якості капітана, зробив важливе оголошення про зміну свого професійного курсу. В ефірі програми "Ближче до зірок" він поділився своїми планами щодо вступу до університету для вивчення галузі державного управління з метою використання своєї популярності на благо держави. Педан розглядає своє майбутнє у державних структурах або громадських організаціях, маючи намір "монетизувати" свою відомість на користь країни.

Його дружина Інна, яка раніше протягом десяти років викладала англійську мову дітям, також приєдналася до нього у цьому новому випробуванні, вступивши до того ж університету. Інна вже змінила сферу діяльності, ставши сексологом та відкривши власну школу сексуального виховання для дітей.

Педан висловив своє щастя та гордість за досягнення та вибір професійного шляху своєї дружини. Він також підкреслив, що Інна значно сприяла збереженню їхнього шлюбу, особливо вдячний за те, що вона залишилася в Україні разом із сином під час складних часів, не змінюючи своїх принципів і не від’їжджаючи за кордон.

У цій статті було розглянуто зміни у професійному курсі відомого телеведучого Олександра Педана та його дружини Інни. Педан вирішив залишити розважальну сферу та вступити до університету для вивчення галузі державного управління, з метою використання своєї популярності на благо держави. Інна також приєдналася до цього процесу, змінивши свою професію на сексолога та відкривши власну школу сексуального виховання для дітей.

Ці зміни в професійному житті обох партнерів свідчать про їхню готовність розвиватися та допомагати суспільству в нових сферах. Також, відмітною є підтримка Інни у складний момент, що свідчить про міцність їхнього сімейного союзу та взаємне розуміння. Ці зміни можуть відкрити нові можливості для обох у професійному та особистому розвитку, а також сприяти загальному добробуту українського суспільства.

Україна зіткнулася зі значним економічним викликом у 2026 році у зв'язку з введенням Механізму прикордонного вуглецевого коригування (CBAM). Згідно зі статтею Politico "The EU’s carbon tax may devastate a country it is trying to keep alive: Ukraine" авторства Федеріки Ді Саріо, цей механізм може коштувати українським підприємствам мільйони доларів, якщо не будуть прийняті невідкладні заходи.

Європейська політика нині входить у протиріччя щодо України. З одного боку, ЄС обіцяє фінансування військових зусиль України, але з іншого – вводить новий закон, який може суттєво зашкодити її економіці. Введення податку на викиди вуглецю на імпортовані товари може призвести до серйозних втрат для українських компаній, що експортують залізо та сталь до ЄС.

З урахуванням обмежень торговельних маршрутів через військові конфлікти, Україна стала ще більш залежною від європейського ринку. Введення CBAM може стати серйозним викликом для української економіки, і експерти прогнозують великі втрати через цей податок.

Українські чиновники вже заявляють про готовність до відповідності європейським екологічним стандартам, проте, час для переговорів обмежений. Введення CBAM може стати причиною серйозних економічних труднощів для України, які можуть вплинути на металургійну промисловість та економіку в цілому.

Українські металургійні компанії переживають складнощі через російську морську блокаду, яка призвела до втрати доступу до Чорного моря. Це змусило їх перенаправити свою продукцію суходолом до європейських країн. Як наслідок, Європейський Союз став основним споживачем української сталі та чавуну, хоча загальний обсяг експорту до блоку зменшився.

Директор GMK Center, Станіслав Зінченко, наголошує, що залежність українських компаній від європейського ринку зросла майже вдвічі порівня

На території Павловської психіатричної лікарні в Києві знаряджується особливий куточок — терапевтичний сад, спрямований на відновлення психічного здоров'я тих, хто зазнав важких випробувань через війну. Ця ініціатива, започаткована данським урбаністом Мікаелем Колвіллом Андерсеном, має на меті перетворити земельний майданчик у простір для відновлення душі та тіла.

Коли у Данії садова терапія вже довела свою ефективність, стає зрозумілим, що вона може стати корисною і для українців, особливо тих, хто потрапив у військові дії та постраждав внаслідок них. Садове оточення, збагачене рослинами та спеціально створеними елементами дизайну, має великий потенціал у розслабленні, заспокоєнні та підтримці процесу відновлення.

Створення терапевтичного саду — це не лише нова ініціатива для Києва, але й крок до того, щоб забезпечити належну підтримку та догляд за тими, хто пережив важкі часи. Надія на те, що цей сад стане не лише місцем відпочинку, але й джерелом сили та підтримки для тих, хто його потребує, є великою.

У Данії терапевтичні сади знаходяться у кожному місті і довели свою ефективність у реабілітації. Мікаель зазначив, що українцям такий підхід особливо необхідний через високий рівень стресу, спричиненого війною, який призвів до поширення посттравматичного стресового розладу (ПТСР).

Останнім часом на території лікарні відбулася акція “Толока”, в рамках якої сотні волонтерів долучилися до підготовки місця для майбутнього саду. Терапевтичний сад буде поділений на три зони, враховуючи крутий схил території. Перша зона призначена для людей з важким ПТСР, які уникають контактів із зовнішнім світом. Друга зона призначена для тих, хто вже готовий спілкуватися про свої проблеми, а третя – для активної діяльності та роботи з руками.

Координаторка акції “Толока”, архітекторка Дарина Рощук, розповіла, що вони вивчили досвід зарубіжних садів, де акцент робиться на роботі руками. У саду планується вирощування овочів і фруктів, які можна буде використовувати у лікарні, а також створення спеціальних зон для розвитку сенсорної та моторної майстерності.

Організатори планують завершити роботи над садом до початку червня та запросити всіх, хто потребує підтримки та спокою, скористатися цією новою терапевтичною можливістю.