П’ятниця, 17 Липня, 2026

Святий Порфирій, День фісташки та історія спротиву Криму – чим особливий цей день?

Важливі новини

Депутат-переселенець із Луганщини з державними виплатами став власником елітного маєтку

Народний депутат від партії «Слуга Народу» Олексій Кузнєцов опинився в центрі гучного скандалу. Попри статус переселенця з Луганщини та отримання від держави 1,3 мільйона гривень компенсації за оренду житла у Києві, його сім’я зводить заміський маєток вартістю понад 400 тисяч доларів. У 2019 році, після обрання до Верховної Ради, Кузнєцов оформив державну допомогу як ВПО. […]

Рубіо поставив під сумнів доцільність існування НАТО

Державний секретар США Марко Рубіо висловив серйозні сумніви щодо...

Серія потужних атак українських безпілотників на російські військові об’єкти

Українські Сили оборони провели ряд успішних ударів по ключових...

Російські сили активізують наступ під Покровськом

Головнокомандувач Збройних сил України, Олександр Сирський, повідомив про різке...

Як проблеми управління ЗСУ знижують ефективність у війні з Росією

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

У X, колишньому Твіттері, колишній офіцер та відомий аналітик під ніком Tatarigami, опублікував цікаве спостереження, яке у нього утворилося після спілкування з військовими. Віктор Кевлюк, експерт Центру оборонних стратегій, прокоментував ці висновки для видання LB.ua. На його думку, автор виділяє низку проблем, які знижують ефективність застосування Сил оборони у цій війні.

Так було завжди. І не лише в ЗСУ. Завжди було простіше змінити керівний документ або продовжити термін служби ракет, вигадати якісь нові норми оцінювання стану літальних апаратів, ніж купити і дати військам обладнання належної якості з прийнятним експлуатаційним ресурсом. Всі пригадують ракетний удар по Броварах у 2000 році, коли ракета, яка зберігалася довше встановленого, прилетіла не туди, куди її послали, а по житловому будинку.

Ресурс може продовжити виробник, обстеживши стан кожної конкретної партії. Але коли виробник – РФ, не варто на це сподіватися. Минулого тижня росіяни, наприклад, випробовували міжконтинентальну балістичну ракету РС-28 “Сармат”, намагаючись бряцнути чи то ядерною міццю, чи то кістками ядерних мощей. Результат – вибух ракети РС-28 в шахті, котрий розніс і саму шахту, і пів космодрома Плесецьк заодно (союзники порахують скільки точно від космодрому лишилося і десь напишуть). Це п’ята спроба бряцнути і як завжди – невдало.

Ракетою “Сармат” противник планує замінити МКБР РС-36 “Воевода” (ага, та сама SS-18 Satan), яку виробляли в Дніпрі на “Південмаші”. У РВСН РФ на бойовому чергуванні є 58 РС-36 і щось там продовжувати мають право лише його інженери, а не російські кулібіни. Зробимо припущення стосовно стану ракет РС-36, що перебувають на бойовому чергуванні в РФ: жителі Нижнього Тагілу, Домбаровського, Ужура, Виползова, Козельська, Ітатки, де розташовані позиційні райони 13-ї та 62-ї ракетних дивізій, перебувають в небезпеці, адже “Південмаш” ще в 2014 припинив продовжувати ресурс ракет в РФ.

Але ж ми – про своє: завдання, котрі ставлять військам, дуже часто не відповідають їхнім бойовим можливостям. Дивно, що ті самі враження у мене складалися після всіх командно-штабних навчань. Такі погляди проповзли в бойову практику і стали нормою? Звісно, це все можна пояснювати браком сил і засобів, але ж виконуючи нереальну задачу, підрозділ втрачає навіть той потенціал, що має, і проблема ще більш загострюється.

Нові бригади, які мають переважно теоретично-полігонний досвід, опиняються на найбільш важливих ділянках і навряд чи здатні виконати бойове завдання так, як пише книжка. Таких епізодів можна пригадати чимало – Очеретине, Торецьк, наприклад.

Зараз в Курській області бойові дії веде бригада ТрО. Як вона взагалі опинилася у складі ОТУВ “Сіверськ”?! Зараз цим питанням переймаються депутати парламенту, існує відповідний депутатський запит. Максимально зблизити реальну оцінку боєздатності та паперову критично важливо, якщо треба змінювати методологію оцінювання – негайно це робити.

Виснажений війною персонал давно став визначальним фактором боєздатності, адже його моральний, фізичний, психологічний стан – ключові складові бойового потенціалу, бо саме персонал і є його головним носієм.

Статут внутрішньої служби відповідальність за стан бойової і мобілізаційної готовності покладає на командира від відділення до бригади. Нікого не пропускаючи. Будь-яка проблема підрозділу утворюється або через недогляд безпосереднього керманича, або старших начальників.

Звідти виникає розтяжка: або винен ти, за що відгребеш, або винен твій начальник і ти відгребеш, якщо про це цьому начальнику заявиш. Ця совкова модель не залишає простору для маневру і лише реальні лідери здатні не лише брати відповідальність на себе, але й протистояти тиску принципу “я – начальник, ти – дурак”.

Фото: EPA/UPG

Слабкі лідери просто приховують проблеми свого рівня ієрархії та генерують наверх фіктивну звітність. На рівні бригади штаб має три батальйони, дев’ять рот, 27 взводів лише піхоти і в умовах сучасного динамічного бою змушений переважно спиратися на донесення, що призводить до генерації завдань підрозділу, якій існує лише в уяві штабу та в донесенні командира цього підрозділу. Це все має вкрай сумні наслідки – втрати, залишені позиції, відступ.

Хто хоче заглибитися в тему – читайте дописи Романа Доніка, керівника навчально-інструкторської групи 151-го навчального центру, в якому рекрути здобувають базову військову підготовку. Вражає час від часу. Зокрема й стійкість командування та інструкторів центру протистояти деструктивному впливу вчорашнього дня армії на її день завтрашній. Професійна майстерність поповнень за оцінками більшості командирів на фронті далека від самостійного виконання функціональних обов’язків за посадою.

Так воювати неможливо і підрозділ отримує додаткову внутрішню задачу – донавчити, а часто – перепідготовити поповнення. Тобто бригада, котра має воювати, в проміжках між боями має ще й бути навчальним центром. Ні часу, ні ресурсів на це в бригаді немає. Вже поламані всі списи, що були, з приводу використання бойового досвіду, потенціалу військових, що частково втратили здоров’я, але мають педагогічний хист, в якості інструкторів. Але віз й нині на зупинці “побалакаємо про стандарти НАТО”.

Фото: АЗОВ

Десятий рік війни, а процедури post mission briefing так і не прижилися. Але на стратегічному рівні щороку відбуваються конференції, де обов’язковим предметом розгляду є досвід застосування військ (сил) в АТО/ООС/стратегічної оборонної операції Сил оборони. Вершина тактичної майстерності – бригада, ось там і має вирувати обмін досвідом. А не в голубому будинку на проспекті Повітряних Сил в Києві.

Приклад – з афганського досвіду: покійний генерал Рохлін, в Афгані – підполковник, командир 860-го полку в Файзабаді, отримав негативний досвід – батальйон полку в бою біля Бахарака відступив, не виконавши бойової задачі та залишив декілька справних БМП моджахедам.

Рохліна усунули з посади та призначили заступником командира 191-го омсп в Газні. Коли десь через рік його відновили в посаді, Рохлін запровадив наступну практику: кожен командир підрозділу після виконання задачі прибував до штабу полку та в спеціальний журнал записував яку задачу, якими силами він виконував, яких результатів досягнув, які ресурси мав, як витратив, що можна покращити наступного разу. Ці знання накопичувалися, нові офіцери мали доступ до цих знань, старі – можливість ефективніше готуватися до завдань, котрі до них хтось вже виконував.

Просте рішення, але дуже ефективне. Чому у нас – не так? Інша сторона цієї монетки – відповідальність для командирів, котрі не впоралися. Я не зміг пригадати випадків, коли відповідальність за невиконану бойову задачу наздогнала хоч якогось командира. Як казав Наполеон: “У перемоги багато батьків, поразка – завжди сирота”. Це слід змінити і якомога швидше.

Фото: тг-канал Сирський / Головком Олександр Сирський спілкується з військовослужбовцями ЗСУ під час візиту на східний напрямок фронту , 19 липня 2024

Через це триває генерація рішень сумнівної ефективності, ресурси розподіляються в ручному режимі, роками не вирішуються проблеми комплектування, навчання. Поглиблюється розрив між штабами, пошук тактичною ланкою відповіді на питання “що курить старший штаб?” набувають гносеологічного характеру після отримання кожної БРки.

Не варто звинувачувати солдатів, сержантів та молодших офіцерів, котрі не завжди належно навчені та забезпечені, але щомиті ризикують життям, виконуючи не завжди зрозумілі їм завдання в тому, що вони цих завдань виконати не змогли.

Якщо в старших штабах не навчаться нарешті аналізувати поразки, встановлювати їх об’єктивні причини, карати їх суб’єктивні причини, складати реалістичні дорожні карти подолання таких проблем (мовою НАТО – “розвиток спроможностей”), то на нулі будуть і надалі платити власними життями за консервацію ураженої управлінським артритом ієрархії.

Віктор Кевлюк, експерт Центру оборонних стратегій

Сьогодні, в Україні відзначають День опору окупації Криму, а у світі святкують Всесвітній день фісташки. Віряни також вшановують пам’ять святого Порфирія, єпископа Газського. А ще до Нового року залишилося 308 днів.

Що сьогодні за церковне свято

26 лютого в церковному календарі – день пам’яті святого Порфирія, єпископа Газського. Він народився приблизно 346 року в Салоніках, Македонія. Порфирій походив із заможної та шляхетної родини. В 25-річному віці він вступив у скитський монастир в Єгипті, де прожив п’ять років. Після цього він вирушив до Єрусалиму, щоб відвідати святі місця, і поселився у печері над Йорданом. 385 року, коли Порфирієві виповнилося 40 років, його висвятили на священика, і патріарх Єрусалимський доручив йому зберігати частину Господнього хреста. 396 року помер єпископ міста Гази, і місцеві християни запросили митрополита Кесарії поставити нового єпископа. Порфирія висвятили на Газького єпископа, і він працював над спасінням людських душ протягом 24 років. Святий Порфирій помер 420 року.

Що не можна робити 26 лютого

  • Не слід вживати алкогольні напої.
  • Не можна займатися важкою фізичною працею.
  • Краще не знайомитися з новими людьми, особливо жінками.

Народні прикмети і традиції на 26 лютого

Серед наших предків існувало чимало цікавих прикмет на цей день:

  • дивилися, який сьогодні день: ясне і зоряне небо — до грозового та спекотного літа;
  • вже повертаються додому перелітні птахи — до великого урожаю;
  • дощить — чекайте на тепле літо;
  • почути стукіт дятла по дереву — буде теплий березень.

Наші предки вважали, що цей день — вдалий для риболовлі. Також вже можна було остаточно зрозуміти, якою буде весна.

Іменини: як назвати дитину, яка народилася 26 лютого

Хто сьогодні відзначає іменини: Іван, Микола, Петро, Сергій, Ганна.

Талісманом людини, народженої 26 лютого є родоніт. Камінь, який здатний заспокоїти нервову систему. Також здавна вірили, що родоніт відкриває приховані таланти.

Цього дня народилися:

  • 1933 рік — митрополит УГКЦ, кардинал Любомир (Гузар);
  • 1974 рік — український хокейний воротар Костянтин Сімчук;
  • 1986 рік — український військовик, вояк батальйону “Київська Русь” Збройних сил України, Герой України Сергій Цимбал.

Пам’ятні дати 26 лютого

Календар важливих подій в Україні та світі за 26 лютого:

  • 1616 рік — Галілео Галілей приймає присуд інквізиції щодо повної відмови від теорії геліоцентризму, але нібито заявив: “Все ж таки вона обертається”;
  • 1815 рік — засланий на Ельбу Наполеон втікає з острова, щоб почати своє друге правління;
  • 1878 рік — у Львові розпочинається судовий процес над Іваном Франком за підозрою в пропаганді соціалізму;
  • 1885 рік — закінчується Берлінська конференція для обговорення розподілу Африки між європейськими державами;
  • 1895 рік — в Огайо (США) отримують патент на склодувну машину;
  • 1921 рік — засновують Кам’янець-Подільський державний педагогічний інститут;
  • 1935 рік — Роберт Ватсон-Ватт демонструє британським ВПС технологію радару;
  • 1936 рік — спроба державного перевороту групою військових Імперської армії Японії;
  • 1987 рік — англіканська церква дозволяє жінкам бути священиками;
  • 1992 рік — Україна встановлює дипломатичні відносини з Фінляндією;
  • 2004 рік — Європейський парламент визнає сталінську депортацію чеченського народу актом геноциду;
  • 2014 рік — День спротиву окупації Криму, цього дня у Сімферополі відбувся мітинг українців та кримських татар на підтримку територіальної цілісності України та проти проведення позачергової сесії Верховної Ради Криму.

Який сьогодні день в Україні і світі

26 лютого в Україні і світі святкують Всесвітній день фісташки. Це свято присвячене популярному горіху, який має унікальний смак, корисні властивості та багату історію. Фісташки – одні з найдавніших горіхів, які споживає людство. Їх культивували ще понад 9 тисяч років тому в регіоні сучасного Ірану, Туреччини та Середньої Азії. У Стародавньому Римі фісташки вважали делікатесом, а в Персії – символом добробуту. Дата святкування з’явилася завдяки ініціативі виробників фісташок, які хотіли популяризувати цей цінний продукт у всьому світі.

Також 26 лютого День карнавалу. Це день найвищої активності карнавальних святкувань. Це час, коли люди можуть дати волю своїй фантазії, перевтілитися в казкових персонажів і відчути атмосферу радості та свободи!

А ще 26 лютого День опору окупації Криму. Це день, коли 2014 року в Сімферополі відбувся масовий мітинг на підтримку територіальної цілісності України, який став символом спротиву російській окупації. 26 лютого 2014 року біля будівлі Верховної Ради Криму зібралися тисячі кримських татар, українців та інших мешканців півострова, які виступили проти проросійських сил. Одночасно там зібралися й прибічники відокремлення Криму, що спричинило протистояння. Наступного дня 27 лютого російські військові без розпізнавальних знаків захопили будівлю Верховної Ради та стратегічні об’єкти півострова. Почалася окупація Криму, яку Україна та міжнародна спільнота не визнають досі.

The post Святий Порфирій, День фісташки та історія спротиву Криму – чим особливий цей день? first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Останні новини