Судові процеси проти живодерів: скільки справ розглядають в Україні?

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Один із двох співрозмовників, кулеметник, розповів, що в останні кілька днів українським бійцям довелося самостійно вибиратися з Вугледара пішки.

За словами другого співрозмовника, Романа, під час спроб вийти з руїн міста багато людей були вбиті або поранені російськими дронамі і артилерією, багато хто вважається зниклим безвісти.

В останні дні вересня росіяни змогли із заходу підійти майже впритул до єдиної залишкової дороги, що зв’язувала Вугледар із тилом, із селом Богоявленка, і гарнізон опинився в напівоточінні: росіяни дронамі й артилерією розстрілювали все, що рухалося цією дорогою.

«Підвозити намагалися, направляли евакуаційні екіпажі для вивезення 200-х і 300-х, але безуспішно. Втратили кілька машин, на цьому вирішили зупинитися», – розповів Роман.

Коли росіяни увійшли в місто, українські частини почали відходити, не чекаючи наказу.

«Коли відхід не організований, починається хаос, це природне правило війни», – сказав кулеметник.

За його словами, деякі групи були дезорієнтовані, оскільки втратили радіозв’язок, їм доводилося швидко самостійно приймати рішення, і часто це було рішення про відступ.

Роман пояснив, що їхні укріплені позиції були зруйновані російськими бомбами, снарядами і ракетами, і в цій ситуації відхід з позицій був неминучий.

«Як воювати, коли ти залишився на позиції один, а по тобі летить з усього? Або гинути, або відходити», – пояснив Роман.

Але й вибиратися з майже оточеного міста, за його словами, було вкрай небезпечно: вдень такі спроби були рівноцінні місії смертника.

Здебільшого українські солдати намагалися йти ночами, до того ж мінними полями за позначеними слідами, щоб не йти дорогою, яку обстрілюють, на Богоявленку.

«До недавнього часу евакуаційні машини могли заїжджати під покровом темряви з вимкненими фарами. Але щойно російські війська дійшли до центру міста, врятуватися стало можливо тільки пішки», – сказав Роман.

Військові критикують командування за те, що те довго не давало наказ на відхід із міста, навіть коли воно опинилося у фактичному оперативному оточенні і було зрозуміло, що втримати його немає можливості.

«Не знаю, що це було: страх командирів перед вищим командуванням чи наказ самого вищого командування тягнути до останнього на крові простих пацанів. Для всіх нас це незрозуміло», – зізнався кулеметник.

Міністерство оборони України оголосило про впровадження іноваційної ініціативи — електронної системи запису на прийом до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Урядова посадовиця, заступниця міністра оборони, Катерина Черногоренко, оголосила про це. Початок цієї ініціативи відбувся 18 травня, коли Міноборони запустило додаток "Резерв+", спрямований на швидке оновлення даних військовозобов'язаних без необхідності особистого візиту до центрів. Проте, запуск додатку мав свої проблеми, оскільки тисячі користувачів повідомляли про труднощі з доступом або помилки під час оновлення. Це спричинило скептицизм щодо електронної черги в ТЦК. Проте, цього разу для вирішення технічних проблем залучилася компанія QLogic, яка має значний досвід у розробці аналогічних систем для центрів надання адміністративних послуг. Це дає певну надію на поліпшення роботи електронної черги. Наразі електронна черга працює у тестовому режимі у всіх територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки. Процедура запису в електронну чергу передбачає наступні кроки:

У висновках до цієї статті можна зазначити, що впровадження електронної системи запису на прийом до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Міноборони України є кроком уперед у вдосконаленні організації військової служби. Незважаючи на технічні проблеми, що виникли під час початкового запуску додатку "Резерв+", співпраця з досвідченою компанією QLogic надає певні перспективи на вирішення цих проблем. Тестовий режим роботи електронної черги дозволить виявити та усунути недоліки перед повноцінним запуском системи. Окрім того, обов'язкове оновлення даних військовозобов'язаних, резервістів та призовників згідно з новим законодавством щодо мобілізації є важливим етапом у підготовці оборонної системи країни до ефективної дії в разі потреби.

Експерти наголошують на необхідності ретельного аналізу всіх можливих наслідків такого кроку для регіональної та глобальної безпеки. Вони підкреслюють важливість врахування складної геополітичної ситуації та потенційних ризиків, які можуть виникнути в разі прискореного процесу інтеграції України до НАТО.

Експерти вважають, що зближення НАТО з обіцянками про майбутнє членство України може підштовхнути Москву до подальших воєнних дій. Вони стверджують, що російські виклики можна вирішити без залучення України до альянсу.

Крім того, експерти попереджають про можливі наслідки прийняття України до НАТО, зокрема активацію статті 5 Статуту, що зобов’язує союзників до захисту членів альянсу.

Лист ініційовали Вільям Ругер, президент Американського інституту економічних досліджень, і Стівен Вертхайм, старший науковий співробітник Фонду Карнегі.

Згідно з інформацією видання, інші аналітики висловили свою незгоду з цими позиціями.

На минулому тижні дослідники RAND Corp. висловили думку, що союзники виграли б, якби на саміті запропонували Україні чіткі умови для її майбутнього членства в НАТО.

Атлантична рада також настоює на членстві України в альянсі, стверджуючи, що це довело б Києву, що підтримка Заходу є стійкою.

Адміністрація Байдена утрималася від підтримки негайного членства для України, але кілька високопосадовців недавно висловили намір запропонувати “міст” до альянсу на саміті у Вашингтоні. Офіційні особи також зазначили, що НАТО запропонує Україні нову “штаб-квартиру” для управління військовою допомогою. Ці кроки розглядаються як сигнал як союзникам Києва, так і Москві, яка може сподіватися на зміну позицій західних країн у підтримці війни. Ідея створення спеціальної місії належить адміністрації президента Джо Байдена, яка відкрита для надання Україні чогось значущого, крім повноцінного членства в НАТО.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що сподівається на згоду союзників щодо участі у коаліції з навчання українських військових.

“Наша підтримка має на меті не залучення НАТО до конфлікту, а забезпечення того, щоб Україна могла реалізувати своє право на самозахист”, – зазначив генсек.

Раніше англійське видання Daily Telegraph повідомляло, що за даними американських чиновників Держдепартаменту, Україна не отримає запрошення на вступ до НАТО через проблеми з корупцією. Альянс буде вимагати від Києва “додаткових кроків” перед продовженням переговорів щодо її членства.

Згідно з інформацією видання, позицію союзників НАТО оголосять у комюніке після саміту у Вашингтоні. Представник Пентагону зазначив, що Україна отримала від дипломатів та офіційних осіб НАТО список реформ, які необхідно реалізувати перед продовженням переговорів про вступ.

Раніше постійний представник США при НАТО Джуліан Сміт заявив, що альянс не планує надсилати Україні запрошення на вступ на саміті у Вашингтоні, який відбудеться з 9 по 11 липня.

На саміт також запрошені міністри закордонних справ 35 країн-партнерів НАТО, серед яких Ізраїль, Єгипет, Йорданія, Катар та Об’єднані Арабські Емірати.

У вересні 2022 року Україна подала заявку на вступ до НАТО у прискореному порядку, але чітких термінів прийому не визначено. Очікується, що на цьогорічному саміті альянс не надсилатиме Києву запрошення на повноцінне членство, пропонуючи замість цього довгострокову фінансову допомогу та підтримку у вигляді систем ППО, зокрема “Петріотів”.

Зараз українська делегація разом з головою Офісу президента Андрієм Єрмаком перебуває у візиті до Сполучених Штатів, де зустрілася з державним секретарем США Ентоні Блінкеном та радником з питань національної безпеки президента Джейком Салліваном для консультацій з питань оборони, енергетики та майбутнього саміту НАТО.