Судовий Розгляд Справи Чиновниці, Що Вела Telegram-канал Азарова, У Києві

Ранок 6 березня приніс небезпеку та напад на мирне місто Одеса з боку Росії. Це сталося у той час, коли в місті перебував прем’єр-міністр Греції, Кіріакос Міцотакіс. За даними грецьких ЗМІ, о 11:43 російська армія атакувала Одесу. Напад стався лише за 150 метрів від місця, де знаходився кортеж президента України Володимира Зеленського та грецька делегація під керівництвом Кіріакоса Міцотакіса. Щасливо, внаслідок обстрілу ніхто не постраждав. За словами джерел уряду, безпека прем’єр-міністра та грецької делегації не була порушена, всі залишилися неушкодженими.

Щодо зустрічі між Зеленським та Міцотакісом, то, за даними видання, вона пройшла у звичайному режимі і тривала довше, ніж планувалося — півгодини в загальному. Прем’єр-міністр Греції підтвердив, що його країна продовжуватиме надавати допомогу Києву в межах своїх можливостей та підкреслив підтримку Європейським та Євроатлантичним перспективам України.

Також лідери двох країн відвідали будівельний комплекс, який минулої суботи був атакований російським безпілотником, що призвело до трагічної загибелі 12 осіб. Президент України Володимир Зеленський прокоментував удар по кортежу в Одесі, зазначивши, що в результаті є жертви та поранені. Ця атака стала ще одним напруженим етапом у складних відносинах між Україною та Росією, а також підкреслила важливість міжнародної підтримки для збереження миру та безпеки в регіоні.

У висновках до цієї статті можна зазначити, що напад Росії на мирне місто Одеса виявився вкрай небезпечним та загострив ситуацію на міжнародній арені. Незважаючи на те, що прем'єр-міністр Греції перебував у місті, інцидент не спричинив жертв або поранень серед учасників делегації. Проте цей напад ще раз підкреслив необхідність міжнародної підтримки та співпраці для забезпечення миру та стабільності в регіоні. Важливою є і продовжена готовність Греції надавати допомогу Україні в умовах російської агресії.

Після захоплення Авдіївки російські війська продовжили наступ на захід, покращуючи свої позиції. Вони успішно контролюють села на околицях міста і поширюють свої територіальні кордони. Російська стратегія спирається на відсутність достатньої підтримки української армії через затримки в постачанні боєприпасів від західних союзників. Підготовлений вихід гарнізону ЗСУ з Авдіївки вказує на недоліки у плануванні оборони. Російські сили вдалося швидко продовжити наступ і взяти під контроль низку сіл на захід від міста, що свідчить про ефективність їхньої стратегії. Однак українські військові змогли стабілізувати лінію оборони на околицях Тоненького, Орлівки та Бердичів, підтверджуючи готовність протистояти ворогу. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський втрутився у ситуацію навколо Авдіївки, де російська армія штурмує низку населених пунктів, визначаючи її як складну. Російська армія, зокрема, продовжує атакувати Красногорівку, проте українські військові негайно зреагували, знищивши противника та відновивши контроль над містом.

Представник бригади, Володимир Фокін, у коментарі для NV підкреслив, що бої за Красногорівку були вельми запеклими, і російські війська не мали наміру капітулювати. Він зауважив, що загалом росіяни на цьому напрямку мають значну перевагу у боєкомплекті та чисельності. З свого боку головнокомандувач ЗСУ, Сирський, повідомив, що російські війська вже проникли в Орлівку і намагалися закріпитися, але їм вдалося витіснити їх із цього населеного пункту. "Наші бригади ведуть непрості бої з переважаючими силами противника", — підкреслив командувач. "Ворог зазнає значних втрат у живій силі та техніці, проте, наполягаючи на атаку наші позиції, він іноді досягає успіху на окремих ділянках". Сирський також зазначив, що виявлено "прорахунки" у діях окремих українських командирів, які безпосередньо вплинули на стійкість оборони на деяких напрямках. Щодо конкретних прорахунків не було надано деталей, проте він зазначив, що вжиті заходи для "виправлення ситуації на місці", включаючи виділення додаткових ресурсів боєприпасів та матеріальних засобів. Раніше військові експерти та військовий кореспондент, Юрій Бутусов, вказував на те, що оборонні рубежі на захід від Авдіївки були недостатньо підготовлені. Швидкий наступ російських збройних сил вказує на їхнє намірення покращити своє тактичне становище і наблизитися до стратегічно важливих міст Донецької області — Селидового і Курахового, через які проходять логістичні маршрути постачання ЗСУ. За кінець лютого Курахове знаходиться всього за 10 км від лінії фронту, а Селидове — за 20 км.

У результаті боїв за Красногорівку виявлено, що російські війська продовжують наступ на захід від Авдіївки, намагаючись зайняти стратегічно важливі позиції. Незважаючи на запеклість боїв, українські війська зуміли відбити деякі атаки і втримати позиції. Однак були виявлені прорахунки в діях окремих командирів, що поставило під сумнів стійкість оборони на деяких напрямках. Головнокомандувач ЗСУ оголосив про заходи для виправлення цієї ситуації, включаючи виділення додаткових ресурсів. Російський наступ у цьому регіоні відображає їх стратегічні плани щодо підкорення ключових територій в Донецькій області.

В Україні ставлення до антикорупційної боротьби залишається неоднозначним і суперечливим. На тлі гучних заяв політиків і міжнародних партнерів, що країна активно працює над подоланням корупції, реальні результати часто виглядають скромними, а боротьба з корупційними схемами здається неефективною. Це ставлення підживлюється багатьма факторами, серед яких – непослідовність державних інститутів, відсутність повної довіри до антикорупційних органів та вплив олігархічних груп.

З одного боку, у державі створено низку спеціалізованих антикорупційних органів, таких як НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура, які мали б стати ключовими гравцями у цій боротьбі. Однак, на практиці, їх діяльність часто обмежується політичними та юридичними перепонами, що робить боротьбу з корупцією малоефективною. Окрім того, громадськість не завжди відчуває реальні зміни, що призводить до зростання скептицизму щодо справжніх намірів держави.

Цікаво, що українці демонструють високу підтримку критичної позиції суспільства щодо дій влади. Лише 8% вважають, що владу критикувати не можна взагалі — ця частка помітно знизилася з 13% у 2024 році. Натомість 90% переконані, що критика є необхідною умовою для розвитку демократії і контролю над владою.

Такі результати свідчать про те, що суспільство прагне прозорості, відповідальності та діалогу. Українці готові визнавати позитивні кроки влади, але водночас не відмовляються від права на вимогливість та контроль.

В Україні з початку 2025 року спостерігається активне залучення трудових мігрантів для заповнення вакансій у різних секторах економіки. Це стало результатом високого попиту на робочу силу в умовах постійного розвитку ринку праці, відновлення економіки після війни та браку кадрів у низці галузей. За словами Дмитра Дегтяра, співзасновника HRD-club, іноземці займають основні посади різноробочих, а також працюють фахівцями з логістики, водіями та зварювальниками.

Однією з причин цього тренду є значний дефіцит робочих рук у деяких галузях, зокрема в будівництві, сільському господарстві, а також у сфері транспорту та інженерії. В Україні активно залучають іноземців для заповнення вакансій, де немає достатнього числа місцевих працівників. Найчастіше роботодавці запрошують громадян з Індії, Пакистану, Узбекистану, а також з інших країн Південної та Східної Азії, оскільки ці працівники готові виконувати важку фізичну працю і часто мають необхідні професійні навички.

“Нас очікує цей потік. Він не буде масовий, але він вже є”, — зазначив експерт.

Водночас бізнес стикається з труднощами, адже процес оформлення іноземних працівників є довготривалим і складним, займаючи в середньому близько шести місяців.

Нагадаємо, що навіть після відкриття кордонів для мігрантів до України їхати захочуть не всі. Також експерт пояснив, які країни найбільше хочуть залишити українські біженці.