Судовий Розгляд Справи Чиновниці, Що Вела Telegram-канал Азарова, У Києві

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Відтепер Національна поліція має право отримувати від усіх банків дані про рахунки та фінансові операції підозрюваних у разі розслідування кримінальних злочинів. Закон викликав активне обговорення у суспільстві, після чого він порушує питання конфіденційності особистих даних і водночас є числом кроків у боротьбі зі злочинністю та фінансовими правопорушеннями.

Українські банки і небанківські фінустанови (насамперед платіжні організації) почнуть ділитися клієнтською інформацією з Національною поліцією. Сьогодні, 6 листопада, президент підписав законопроєкт №11043, ухвалений на початку жовтня Верховною Радою – «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення функцій Національного банку України з державного регулювання ринків фінансових послуг».

Документ посилює вимоги і штрафи до фінансистів, розширює повноваження Нацбанку, а головне – зобов’язує платіжні організації надавати потрібні поліції дані на письмову вимогу правоохоронців.

Це не автоматична передача фінансової інформації про все і про всіх. Йдеться про відповіді на конкретні запити Нацполіції у відкритих кримінальних справах за наявності ознак кримінального злочину. У законі перераховано види кримінальних статей, за яких розкриватимуть дані.

«Інформацію про заходи реагування постачальника платіжних послуг у разі надходження від органів Національної поліції України письмового (електронного) запиту про здійснену платіжну операцію користувача, якщо така операція містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтями 185, 190-192, 200, 361, 362-363 Кримінального кодексу України», – буквально йдеться в документі.

Перераховані статті КК стосуються грошових крадіжок/заволодіння коштів обманом (ст. 185, 192), шахрайства (ст. 190), незаконних переказів/дій з рахунком (ст. 200) і злому інформаційних мереж банків та інших платіжних організацій (ст. 361, 362, 363).

Очікується, що отримана інформація допоможе поліцейським, насамперед підрозділу Кіберполіції, боротися з шахрайством. Від зломів систем даних і карткових рахунків до обману українців, у яких пропадають гроші через шахраїв.

З цією метою правоохоронці зможуть отримувати у фінустанов не тільки відомості про їхніх клієнтів, які беруть участь у злочині – жертв, підозрюваних: ПІБ, номер картки/рахунку, вид операції. Але також дані про їхню геолокацію, щоб з’ясувати їхнє територіальне розташування. Повний список даних, які будуть розкриватися широкий:

– ПІБ, назва юридичної особи, задіяних в операції.

– Ідентифікаційний код (або ЄДРПОУ) учасників усіх підозрюваних.

– IP-адреса учасників.

– Дані геолокації.

– Фактична адреса пристрою, що використовувався для здійснення операції.

– Дані про застосунок, у якому було здійснено платіж.

– Адреса каси, де було здійснено платіж.

– Дані про постачальника платіжних послуг – банк, небанківська організації та інші учасники.

– Ідентифікатор платіжного пристрою.

– Унікальний ідентифікатор платника і номер електронного рахунку платника.

Щоб швидко встановити всіх підозрюваних/постраждалих у розкраданні коштів, учасників платіжної операції.

Нагадаємо, що багато банків ще до повномасштабної війни зробили обов’язковою функцією відстеження геолокації своїх клієнтів. Без увімкнення функції геолокації людям не дають здійснювати операції через мобільні додатки. Завдяки чому фінансисти можуть відстежувати пересування користувачів.

Чоловіків, які скоїли напад на патрульних у Вінницькій області, при цьому в результаті загинув один поліцейський, а інший був поранений, затримали в Одеській області. Про це інформував голова Національної поліції України Іван Вигівський. Нападники, виявлені як батько та син, військовослужбовці 52 та 26 років відповідно, уродженці Вінницької області, переховувалися на території Одеської області, де їх і затримали співробітники спецпідрозділу КОРД. Поліцейський, який загинув, захищаючи свого напарника, встиг вистрілити та поранити зловмисників. Оманливі мотиви нападу та обставини інциденту встановлюються поліцією. Речниця Нацполіції Олена Бережна розповіла, що нападники переховувалися у закинутій будівлі та намагалися втекти за кордон, маючи при собі бойові гранати. Слідчі розпочали кримінальне провадження за статтею – вбивство або замах на вбивство правоохоронця під час виконання службових обов’язків, за якою передбачено довічне позбавлення волі.

У соцмережах з'явилося відео з камер спостереження на автозаправній станції, яке реєструє момент, коли нападники, одягнені в зелено-оливковий одяг, що схожий на той, що носять українські військові, здійснюють напад. Автомобіль, на якому вони пересувалися, також мав оливковий колір. Згідно з джерелом в поліції, записи, які були опубліковані в мережі, відображають події відповідно до реальності, і на них видно підозрюваних осіб, які, здається, були одягнені у військову форму. Однак підтвердженням того, що вони є військовослужбовцями Збройних Сил України, наразі ще не надійшло, але ця інформація перевіряється.

Автомобіль підозрюваних був зупинений серед ночі для звичайної перевірки поліцією. Проте, під час цієї перевірки вони відкрили вогонь на поліцейських. Міністр внутрішніх справ, Ігор Клименко, наголосив, що немає виправдання для такого злочину, незалежно від статусу чи мотивів нападників. Інцидент підкреслив важливість безпеки для поліцейських.

У мережі також з'явилося відео з натільної камери одного з поліцейських, що показує спокійну розмову між поліцейськими та особами, які потім напали на них. За даними ЗМІ, серед можливих нападників є батько та син, уродженці Вінниччини Валерій і Віталій Васілаке. Офіс генерального прокурора заявив, що перевіряються інформація щодо їх зв'язку зі злочином, включаючи двох військовослужбовців. На відеозапису один з нападників заявляє, що він та його батько служили в 28-й окремій механізованій бригаді ЗСУ, але військове командування стверджує, що вони вже понад рік не є членами цієї бригади.

Після розгортання подій командування Сухопутних військ підтвердило, що підозрювані дійсно є військовослужбовцями однієї з військових частин цього роду військ. У своєму заявленні командування обіцяє активно сприяти розслідуванню цієї трагедії. "Винні у цьому злочині повинні бути покарані найсуворіше", – наголошено у пресслужбі.

Поліція повідомила, що загиблий під час нічного нападу поліцейський — це 20-річний Максим Зарецький. Він був рядовим поліцейським і служив інспектором сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №1 (Бершадь) Гайсинського райуправління. "Максиму було всього 20 років. Він навчався у Національній академії внутрішніх справ з 2021 року і протягом півтора року віддано виконував свої службові обов'язки у секторі реагування патрульної поліції", – зазначили в поліції.

Загибель молодого поліцейського Максима Зарецького у результаті нападу на патрульну машину у Гайсинському районі Вінницької області стала тяжкою втратою для суспільства. За словами поліції, Максим був відданий своїй службі та проходив навчання у Національній академії внутрішніх справ, що підкреслює його високий професіоналізм та зобов'язаність.

Відомості про трагічну подію, яка призвела до загибелі поліцейського, розголошуються й деталізуються в соціальних мережах та засобах масової інформації. Підтвердженням статусу військовослужбовців підозрюваних у цьому нападі є інформація від командування Сухопутних військ. Заявлення про готовність допомогти у розслідуванні цієї події вказує на серйозне ставлення до встановлення правди та притягнення винних до відповідальності.

Ця трагедія нагадує про важливість безпеки та захисту правоохоронців у виконанні їхніх обов'язків. Напад на поліцейських підкреслює необхідність посилення заходів безпеки та розкриття подібних злочинів для забезпечення правопорядку та безпеки громадян.

На початку літа 2024 року в Україні спалахнув скандал, пов'язаний із закупівлею фляг для потреб Збройних Сил. Цей випадок відобразив серйозні проблеми в Міністерстві оборони, де, за словами громадських активістів і експертів, замість професіоналізму та чесності, часто переважають корупційні схеми та нечесні практики.

На днях, Держдеп США опублікував звіт щодо боротьби з торгівлею людьми в Україні в якому зазначив, що наша держава не виконує деякі стандарти – через корупцію. І в цьому вони праві, лиш є певна поправка – підозрювані в торгівлі людьми, в нашій країні працевлаштовуються та працюють на високих державних посадах.

Знайомтесь: Куровська Наталія Сергіївна – уродженка міста Перм, Росія. З осені 2022 року вона обіймає посаду заступника начальника департаменту політики закупівель Міністерства оборони України. Працевлаштував її на цю посаду – Дмитро Кліменков, заступник Міністра даного відомства. Але це тільки початок…

Наталя Куровська разом зі своїм колишнім чоловіком Олександром фігурували у кримінальному провадженні №2021101060000034 від 12.03.2021 за ч. 2 ст. 303 КК України (сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією). За даними слідства, Куровські у Whatʼs App створили групу «Love is». В ній розміщувались оголошення з пропозиціями щодо роботи для дівчат. Адміністратори вказували не лише місця побачень з клієнтом, а й потрібні параметри жінок та вартість послуг. Секс-бізнес працював у Києві, РФ, Білорусі, Казахстані, а також у Європі.

Крім цього, у 2022 році Олександру Куровському було повідомлено про підозру у межах кримінального провадження №12022100060001493 за ч. 2 ст. 149 КК України (торгівля людьми). Йому інкримінували вербування та переховування громадян з метою продажу сутенерам для сексуальної експлуатації у Королівстві Марокко.

Влітку 2023 року Наталія Куровська розлучилась з чоловіком, який згідно судових документів перебуває в бігах. Оформлення розлучення, можливо, проведено було з метою приховання скандальної біографії, адже саме після розірвання шлюбу вона й була призначена на керівну посаду в Міноборони України.

Цікаво, що сам Куровський Олександр Борисович подав декларацію за 2023 рік в якій зазначає про своє чинне працевлаштування в структурі Міноборони, де за минулий рік отримав 603 438 грн заробітної плати. Більше того, у своїй декларації він вказує Наталію Куровську своєю дружиною.

Повернемось до пані Наталії. За 2023 рік на посаді заступника начальника департаменту політики закупівель Міноборони вона отримала 679 446 грн заробітної плати. Заощаджень чи інших значимих надходжень не задекларувала. В квітні 2023-го оформила право користування на автомобіль MAZDA CX-5 2018 року випуску, ціна якого в декларації 389 931 грн. (ціна суттєво занижена; оформлення авто на людину зі сторони часто використовується чиновниками для приховування корупційних коштів; офіційний дохід Куровської до квітня-2023 менший ніж ціна авто).

Зауважимо, що можлива корупційна схема з автомобілем є всього лиш дрібницею, адже на початку 2024 року Наталія Куровська стала власницею квартири у Солом’янському районі столиці – покупку якої жодним чином досі не відобразила в декларуванні.

Щодо кримінальних справ, то в судових реєстрах зазначено про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022100060001733 від 12.12.2022 року.

Але чи не було це зроблено через корупцію, як зазначав у своєму звіті Держдеп США – це питання залишається відкритим?..