Судовий спір у Харківській області викликав підозри щодо можливого конфлікту інтересів у прокуратурі

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Протягом року Україна втратила низку міст і сіл у східній частині Донбасу. Зазвичай війська відводилися після важких боїв, які іноді тривали місяцями. Про це пише The New York Times.

Зовнішнім спостерігачам може здатися, що повільний відступ з Донбасу — головного театру військових дій — може бути сигналом швидкого кінця війни, припускають автори публікації. Москва отримує перевагу на полі бою.

Водночас українські командири та військові експерти кажуть, що річ не лише в територіальних завоюваннях і втратах: кожна зі сторін конфлікту намагається виснажити іншу, завдаючи якомога більших втрат і сподіваючись знищити ворожий потенціал і волю до продовження війни.

Протягом усього літа Росія спрямовувала хвилі військ за підтримки колон техніки в жорстоких штурмах, незалежно від втрат.

В України менше мобілізаційного резерву, який можна було б направити на поле бою, і, попри приплив західної допомоги для ЗСУ, вогнева перевага, як і раніше, за ЗС РФ.

З цієї причини у Києва не залишилося іншого вибору, як тільки пристосовуватися до того, що Микола Бєлєсков, військовий аналітик з української урядової організації “Інститут стратегічних досліджень”, називає стратегією “обміну територій на російські втрати”. Ідея в тому, щоб відступати від обложених міст після нанесення максимально можливих втрат в особовому складі та техніці.

“Питання в тому, скільки вони втратять, перш ніж зрозуміють, що це марно”, — сказав про росіян Олександр Солонко, представник 411-го українського батальйону БПЛА, який бореться в районі Покровська. Зіткнувшись із запеклим наступом, додав він, деякі командири українських підрозділів воліють “залишити позицію або населений пункт, якщо втрати особового складу від цього будуть меншими”.

ЗС РФ поки що доводять свої можливості відшкодовувати втрати, набирати більше солдатів і нарощувати виробництво зброї, і залишається незрозумілим, яку територію Києву доведеться віддати, перш ніж російська армія видихнеться — якщо це взагалі станеться.

“Становище ускладнюється тим, що наступ України в західній частині Курської області РФ у серпні ще більше виснажив її ресурси й загрожує можливостям проводити контрольований відступ без обвалення лінії фронту”, — зазначають журналісти.

Пасі Паройнен, військовий експерт із фінської OSINT-організації Black Bird Group, сказав, що після початку наступу ЗСУ в Курській області Росія просувалася на Донбасі темпами, небаченими з 2022 року. За останні два місяці було захоплено близько 434 км у цьому районі — приблизно втричі більше, ніж у червні та липні.

Але Росія залишається далекою від досягнення давньої мети — повного захоплення регіону. Для цього потрібно буде захопити ще майже 6500 квадратних км української території, що приблизно в п’ять разів більше, ніж РФ захопила за останній рік.

“Результат цієї війни не вирішуватиме той, хто контролює Вугледар або інші тактичні міста і селища на лінії фронту”, — наводять журналісти слова Франца-Штефана Гаді, військового аналітика з Відня.

За його словами, все зводиться до того, скільки солдатів росіяни втратили, намагаючись захопити Вугледар, і скільки втратила Україна, намагаючись утримати його.

Роман, командувач 72-ї бригади ЗСУ, яка захищала Вугледар, сказав, що коли ЗС РФ зосереджують усі зусилля на певній ділянці фронту, вони можуть придушити українську оборону. Він зазначив, що до кінця літа у росіян навколо Вугледара була десятикратна перевага в артилерії.

“Як одна наша артилерійська система може протистояти десяти їхнім?” — задався Роман питанням (відповідно до військових правил дозволяється згадувати тільки ім’я військовослужбовця).

Українські війська утримували Вугледар понад два роки, знищуючи колони російських танків у засідках і вбиваючи багатьох солдатів. Але армія РФ продовжувала наступати, і в міру наближення до Вугледара останніми тижнями почала завдавати істотних втрат силам Києва, зазначає NYT. Українські медики кажуть, що щодня поранення отримували десятки солдатів, а військові повідомили про атаки, які “виснажували” особовий склад.

Наше джерело в Офісі Президента розкрило, що Росія відмовляється від участі в організації саміту в Швейцарії за пропозицією миру від Зеленського. Міністерство закордонних справ активно працює над залученням лідерів країн Глобального Півдня, але багато з них відмовляються приймати участь на рівні перших осіб. Публікація мирного плану Ердогана в українських ЗМІ та соціальних мережах мала за мету вплинути на позицію представників Глобального Півдня щодо формули миру від Зеленського, а також продемонструвати наявність альтернативного шляху для розв'язання конфлікту.

Заступник керівника Офісу Президента, Ігор Жовква, відзначив важливість широкого представництва країн світу на майбутньому Саміті миру, запланованому у Швейцарії. Результати переговорів між президентами України та Швейцарії визначили місце та час проведення саміту, і зараз триває активна робота над організаційними аспектами події, зокрема, підготовка запрошень для держав-учасниць.

Жовква підкреслив необхідність розгляду широкого спектру країн для участі у Саміті миру. Це охоплює не лише представників Китаю, а й інших країн Глобального Півдня, таких як Індія, Південна Африка, Саудівська Аравія та Бразилія, а також інші країни з Латинської Америки, Африки та Азії. Жовква нагадав, що ця ініціатива є спільною для України та Швейцарії, і важлива співпраця з партнерами в Європі. Президент України активно взаємодіє з європейськими лідерами для залучення їх до участі у Саміті миру, наголошуючи на значенні їхніх зусиль та впливу на лідерів країн Глобального Півдня.

Жовква також зауважив, що на останній зустрічі радників з національної безпеки у Давосі були присутні представники 84 країн, тому очікується, що кількість учасників на Саміті в Швейцарії буде ще більшою. Глобальний саміт миру — це міжнародна подія, яка відбудеться у Швейцарії на рівні лідерів країн-учасниць Української формули миру. Він запланований на 15-16 червня. Посол Китаю в Швейцарії, Ван Шитін, також заявив про можливість участі від КНР.

У висновку важливо підкреслити наступне:

• Незважаючи на спроби Росії зірвати організацію саміту в Швейцарії, Україна та її партнери активно працюють над забезпеченням широкого представництва країн на майбутній події миру.

• Зусилля МЗС та інших відомств України спрямовані на залучення лідерів країн Глобального Півдня, а також підтримку співпраці з європейськими партнерами для успішної реалізації саміту.

• Важливість широкого представництва країн світу на саміті підтверджена Ігорем Жовквою, який наголосив на необхідності включення учасників з різних частин світу, включаючи Латинську Америку, Африку та Азію.

• Очікується, що Саміт миру, запланований на червень, стане важливою міжнародною подією, де обговорюватимуться ключові питання міжнародної безпеки та співпраці.

• Підтримка Китаю у можливій участі в саміті відображає зацікавленість різних країн у спільному пошуку мирного розв'язання конфліктів та підтримці міжнародної стабільності.